Рішення

від 20.09.2024 по справі 300/5631/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2024 р. справа № 300/5631/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтопродукт» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтопродукт» (надалі ТОВ «Карпатнафтопродукт», відповідач) про стягнення податкового боргу, який утворився внаслідок несплати позивачем у встановлені строки податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, податку на прибуток підприємств та акцизного податку на пальне на загальну суму 31 647,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 31 647,00 грн, що виник унаслідок несплати податку на додану вартість (основного зобов`язання та штрафних санкцій), а також штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств та акцизного податку на пальне. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу добровільно не сплачена, позивач просить стягнути дану заборгованість з відповідача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 23.07.2024 надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Грушевського, 9А, м. Івано-Франківськ, 76000). Однак, поштове відправлення повернуто на адресу суду відділенням поштового зв`язку без вручення, з відміткою «адресат відсутній» з проставленням календарного штемпеля 03.08.2024 (а.с. 35).

Пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020.

Відтак, у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином 03.08.2024.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтопродукт» знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про борг станом на 05.07.2024 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою податку на додану вартість (основного зобов`язання та штрафних санкцій) на загальну суму 19 067,00 грн, а також штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств на суму 2 040,00 грн та акцизного податку на пальне на суму 10 540 грн (а.с. 4).

Податкові зобов`язання у встановлений законом строк відповідач не сплатив, у результаті чого виникла податкова заборгованість на зазначену суму.

У зв`язку із добровільною несплатою податкових зобов`язань відповідачем, реалізуючи свої повноваження, позивач звернувся з цим позовом до суду з метою стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу встановлює, що грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до статті 49 пункту 49.1 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Так, суд встановив, що відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію від 21.02.2022 за січень 2022 року на суму 18 727,00 грн (а.с. 9). Враховуючи часткове погашення, сума до стягнення складає 18 387,00 грн (а.с. 7).

Відповідно до вимог частини 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Окрім цього, судом з`ясовано, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий, червень 2022 року, за результатами якої складено акт №2774/09-19-04-10-15 від 29.08.2022 (а.с. 20).

Вказаним актом встановлено подання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий, червень 2022 року, у зв`язку із чим позивачем складено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» про застосування до ТОВ «Карпатнафтопродукт» фінансових (штрафних) санкцій №0041080410 від 05.10.2022 на суму 680,00 грн (а.с. 18).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялось позивачем ТОВ «Карпатнафтопродукт» за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19).

Згідно із поданим контролюючим органом витягом з ІКПП, за відповідачем залишається несплаченим податковий борг зі сплати основного зобов`язання та фінансових (штрафних) санкцій з податку на додану вартість на загальну суму 19 067,00 грн (а.с. 7).

Окрім цього, відповідачем проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ТОВ «Карпатнафтопродукт» за 2021 та 2022 роки, за результатами яких складені акти №2963/09-19-04-10-15 від 06.04.2023 (а.с. 23) та №3891/09-19-04-10-15 від 05.10.2022 відповідно (а.с. 26).

На підставі вказаних актів, позивачем складено податкові повідомлення-рішення форми «ПС» №0030970410 від 19.04.2023 та №0041150410 від 06.10.2022, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у загальній сумі 2 040,00 грн (а.с. 13).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись позивачем ТОВ «Карпатнафтопродукт», про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24, 27).

Згідно із поданим контролюючим органом витягом з ІКПП, за відповідачем залишається несплаченим податковий борг зі сплати фінансових (штрафних) санкцій з податку на прибуток на загальну суму 2 040,00 грн (а.с. 5).

Також судом встановлено, що відповідачем проведено камеральні перевірки щодо неподання податкової звітності з акцизного податку за періоди лютий 2022 року листопад 2023 року та грудень 2023 року лютий 2024 року, за результатами яких складено акти від 21.12.2023 за №16180/09-19-02/43489964 (а.с. 11-12) та від 21.03.2024 за №5449/09-19-02/43489964 відповідно (а.с. 15-16).

На підставі вказаних актів позивачем складено податкові повідомлення-рішення форми «ПС» №0159250902 від 22.12.2023 (а.с. 10) та №0072700902 від 22.03.2024 (а.с. 14) відповідно, якими до відповідача застосовано штрафні санкції у загальній сумі 10 540,00 грн (7 480,00 грн та 3 060,00 грн відповідно).

Вказані повідомлення направлено відповідачу, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13,17).

Згідно із поданим контролюючим органом витягом з ІКПП, відповідачем залишається несплаченим податковий борг по штрафних санкціях із акцизного податку на пальне на суму 10 540,00 грн (а.с. 6).

Підпунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивач направив відповідачу на його податкову адресу податкову вимогу форми «Ю» від 25.01.2021 за №3043-13 (а.с. 8).

Згідно із пунктом 87.1. статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У суду відсутні відомості про те, що податкова вимога форми «Ю» від 25.01.2021 за №3043-13 відповідачем відкликана та ним погашена.

Докази погашення податкового боргу у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру повідомлення відповідача про наявні податкові зобов`язання та набуття податкового зобов`язання статусу податкового боргу.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни, визначені Податковим кодексом України, на переконання суду, звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення у спосіб, визначений Податковим кодексом України, є обґрунтованим та правомірним.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач зобов`язаний погасити заявлену до стягнення суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 43489964, вул. Грушевського, 9А, м. Івано-Франківськ, 76000) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 43489964, вул. Грушевського, 9А, м. Івано-Франківськ, 76000) в дохід бюджету податковий борг у розмірі 31647 (тридцять одна тисяча шістсот сорок сім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.