Рішення

від 20.09.2024 по справі 300/4774/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2024 р. справа № 300/4774/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАФСОН" про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАФСОН" про стягнення податкового боргу в сумі 208035,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у розмірі 208035,98 грн., який виник внаслідок несплати ним податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 46,47).

Ухвала про відкриття провадження направлялась відповідачу за адресою його місця реєстрації, однак поштове відправлення не вручене під час доставки (а.с. 25, 26).

У відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином.

Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛАФСОН" знаходиться на податковому обліку в управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Згідно довідки про борг за платежами станом на 07.06.2024 за відповідачем обліковується податковий борг на суму 208035,98 грн. (а.с. 4).

Вказаний борг зумовлений несплатою узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 55766,33 грн., зокрема згідно:

-податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2018рік на суму 22850,00 грн. від 07.02.2019;

-податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2019рік на суму 25583,00 грн. від 02.03.2020;

-податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2020року на суму 2716,00 грн. від 05.05.2020;

-податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2020 року на суму 1358,00 грн. від 10.08.202020;

-податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2020 року на суму 1440,00 грн. від 09.11.2020;

-податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2020рік на суму 1494,00 грн. від 01.03.2021;

-уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2020рік від 30.03.2021 на суму 1358,00 грн. основного платежу та 41,00 грн. штрафних санкцій;

-податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2021рік на суму 2844,00 грн. від 03.08.2022;

-податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2022рік на суму 44,00 грн. від 24.02.2023;

-податкового повідомлення-рішення №0043200410 від 13.10.2022 на суму 340 грн.;

-нарахована пеня в розмірі 698,33 грн.

Також борг зумовлений несплатою узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 152239,65 грн., зокрема згідно:

-податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року на суму 781,00 грн. від 20.02.2019;

-податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року на суму 1259,00 грн. від 20.03.2019;

-уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.04.2019 на суму 34115,00 грн. основного платежу та 1024,00 грн. штрафних санкцій;

-уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.04.2019 на суму 17576,00 грн. основного платежу та 528,00 грн. штрафних санкцій;

-податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року на суму 2212,00 грн. від 20.11.2019;

-податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року на суму 351,00 грн. від 20.12.2019;

-податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року на суму 2880,00 грн. від 20.01.2020;

-податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2020 року на суму 113,00 грн. від 20.02.2020;

-податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року на суму 3577,00 грн. від 20.03.2020;

-податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року на суму 41912,00 грн. від 20.05.2020;

-податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року на суму 45834,00 грн. від 20.05.2024;

-нарахована пеня в розмірі 107,65 грн.

Позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №17721-17 від 02.10.2017 за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вважається врученою відповідачу, що підтверджується довідкою УДППЗ "Укрпошта" (а.с.6).

Позивач просить стягнути з відповідача вказаний податковий борг в дохід бюджету.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків та зборів належить податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість (підпункти 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу).

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком.

Пунктом 37.2 Податкового кодексу України передбачено, що податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 14.1.165 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню.

Пунктом 133.1 статті 133 розділу III Податкового кодексу України визначено, що платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пункт 134.1. статті 134 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платником податку, серед іншого є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку (пункт 180.1 статті 180 Податкового кодексу України).

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно з підпунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного оскарження грошового зобов`язання визначеного вищевказаним податковим повідомленням-рішенням сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з податку на додану вартість в загальному розмірі 340 грн. є узгодженою.

Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Як встановлено судом, вимога направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вважається врученою.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що узгоджене грошове зобов`язання, не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки, визначені законодавством, набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкового зобов`язання та штрафної санкції з податку на додану вартість та податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 208035,98 грн. утворює податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується деклараціями з податку на додану вартість та податку на прибуток, актом перевірки, податковим повідомленням-рішенням, витягом з облікової картки платника податку та довідкою про борг за платежами (а.с. 5-42).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг з податку на додану вартість та податку на прибуток в розмірі 208035,98 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість у сумі 208035,98 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення 208035,98 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАФСОН" є обґрунтованими та позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАФСОН" про стягнення податкового боргу в сумі 208035,98 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАФСОН" (код ЄДРПОУ 13657960, площа Ринок, буд. 7, м. Івано-Франківськ, 76018) в дохід бюджету податковий борг в сумі 208035 (двісті вісім тисяч тридцять п`ять) грн. 98 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛАФСОН" та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.