Рішення

від 20.09.2024 по справі 320/43783/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року Справа № 320/43783/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ СЕРВІС" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м.Києві із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ СЕРВІС" , у якому просить суд:

постановити рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 36671517) (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), шляхом накладення арешту на кошти у сумі 904 744,56 грн., що знаходяться в:

1) AT «УкрСиббанк», на рахунках:

- НОМЕР_1 - валюта: 980 - українська гривня;

- НОМЕР_2 - валюта: 980 - українська гривня;

2) АТ КБ «ПриватБанк», на рахунках:

- НОМЕР_3 - валюта: 980 - українська гривня;

- НОМЕР_4 - валюта: 980 - українська гривня;

3) АТ «Укргазбанк», на рахунках:

- НОМЕР_5 - валюта: 980 - українська гривня;

- НОМЕР_6 - валюта: 980 - українська гривня.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024 дана справа була розподілена судді Перепелиця А.М. та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 справу розподілено судді Войтович І.І.

Ухвалою суду від 19.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 20.09.2024 о 10 год. 00 хв.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку фізичних осіб на загальну суму 904 744,56 грн., який самостійно сплачений не був, внаслідок чого уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві в порядку ст. 89 ПК України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №0022462-1302-2615 від 18.09.2023, що перебуває у власності товариства.

Позивач стверджує, що з метою складення акту опису майна, товариству була надіслана податкова вимога від 18.09.2023 №0022462-1302-2615, рішення про опис майна у податкову заставу №0022462-1302-2615 від 18.09.2023. Товариством податковий борг не сплачено, згідно положень ПК України, нової податкової вимоги не було сформовано та відповідно така не направлялась.

Вказує, що податковим органом було надіслано листи із наданням документів щодо фінансового стану товариства, документів, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави, забезпечення доступу до майна та відповідну відповідальність платника податків. Відповіді та документів не отримано. Лист повернувся із відміткою за закінченням терміну зберігання.

Податковим керуючим було здійснено декілька виїздів за податковою адресою ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» (01024, м. Київ, Печерський р-н, вул. Велика Василькіська, буд. 9/2, кв. (офіс) 2) з метою обстеження щодо місцезнаходження суб`єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною адресою), про що складено акт від 29.08.2024 та від 17.09.2024, в яких зазначено про відсутність товариства та його представників за відповідною адресою. Податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №12/26-15-13-02-18 від 17.09.2024.

Зауважив на тому, вищевказані обставини зумовили звернення позивача до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені ПК України, в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України.

Відповідач відзиву на заяву про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заперечень проти вказаної заяви, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Представник позивача до суду прибув, подав клопотання із проханням розглянути справу за його відсутності та в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд, з урахуванням положень статті 268 КАС України та клопотання представника позивача, вирішив здійснювати подальший розгляд справи за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами і доказами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд зазначає таке.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РЕНТКОМ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36671517) зареєстроване в органах державної реєстрації як суб`єкт господарської діяльності, є платником податків та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку фізичних осіб на загальну суму 904 744,56 грн.

Зазначений вище податковий борг підтверджується Розрахунком податкового боргу ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» та інтегрованою карткою платника податків за 2024 рік.

18.09.2023 уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві сформовано податкову вимогу №0022462-1302-2615.

Надалі, у зв`язку з тим, що зі сторони ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» відсутні дії, спрямовані на погашення податкового боргу, контролюючим органом, в порядку ст. 89 ПК України, прийнято рішення №0022462-1302-2615 від 18.09.2023 про опис майна, що перебуває у власності платника податків ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС», у податкову заставу.

Вказане рішення направлено засобами поштового зв`язку AT «Укрпошта» на податкову адресу ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» (01024, м. Київ. Печерський район, вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, кв. (офіс) 2), рекомендованим повідомленням № 0600046704786.

З матеріалів справи вбачається, що оскільки за ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» обліковується заборгованість перед бюджетом, ГУ ДПС у м. Києві сформовало листи про надання активів, з метою отримання інформації про наявність у боржника майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу.

Вищевказаний листи надіслані на адресу ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», а саме рекомендованими повідомленнями, що повернулись до ГУ ДПС у м. Києві з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Так, листами про надання активів від 18.09.2023 №85517/6/26-15-13-02-12, №74379/6/26-15-13-02-12 від 02.09.2024, Головним управлінням ДПС у м. Києві повідомлено ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» про суму актуального податкового боргу та запропоновано протягом п`ятнадцяти робочих днів, з дня отримання листа надати наступні документи:

- баланс (Звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розмірі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості);

- документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави. У разі не погашення платником податкового боргу або не надання зазначених вище документів, до платника будуть застосовані наступні заходи:

- зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків;

- арешт рахунків на суму податкового боргу;

- адміністративний арешт майна.

На виконання приписів статті 93 ПК України та Розділу II Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави податковими органами», 29.08.2024 податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою: 01024, м. Київ. Печерський район, вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, кв. (офіс) 2.

За результатом виїзду на вищезазначену адресу, податковим керуючим не виявлено представників чи майна ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» та складено акт відсутності за місцезнаходженням від 29.08.2024. Зі змісту зазначеного акту вбачається, що за вищевказаною адресою підприємство, посадові особи та/або засновники не знаходяться, місцезнаходження не відомо.

Податковим керуючим здійснено повторний виїзд за податковою адресою ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» : 01024, м. Київ. Печерський район, вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, кв. (офіс) 2 та складено акт від 17.09.2024 що за вищевказаною адресою підприємство, посадові особи та/або засновники не знаходяться, місцезнаходження не відомо.

Достовірність адреси ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС»: 01024, м. Київ. Печерський район, вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, кв. (офіс) 2, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, вказані обставини розцінені податковим керуючим як перешкоджання ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» виконанню функцій податкового керуючого, у зв`язку з чим податковим керуючим 17.09.2024 об 15 год. 20 хв. складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №12/26-15-13-02-18 від 17.09.2024.

Вищевказаний акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 17.09.2024 став підставою звернення позивача до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, яка була подана до Київського окружного адміністративного суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, чим вданому випадку є акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 17.09.2024, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Як вбачається з матеріалів справи у ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» наявний податковий борг з єдиного податку фізичних осіб на загальну суму 904 744,56 грн.

Дана сума податкового боргу підтверджується інформацією з інтегрованої картки платника податків відповідача.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено вище, на виконання вищевказаних вимог відповідачу сформовано та надіслано податкову вимогу від 18.09.2023 №0022462-1302-2615 на загальну суму 903 047,88 грн.

Враховуючи положення п. 59.5 ст. 59 ПК України, оскільки податковий борг платником податків не сплачено, хоча сума боргу змінилась, нової податкової вимоги відповідно не було сформовано контролюючим органом.

Суд зазначає, що розмір податкового боргу 904 744,56 грн. складається із нарахованого єдиного податку за декларацією від 29.08.2023 №9219522158 у сумі 901 662,63 грн., 4,19 грн. та 0,07 грн., по декларації від 13.07.2023 №9170694322 у сумі 27,29 грн., донарахованої штрафної санкції по ППР №438720415 від 23.05.2024 у сумі 2 144,53 грн. та 905,85 грн.

Відтак, розмір спірного податкового боргу 904 744,56 грн. складається із недоїмки 904 713,01 грн. та пені 31,55 грн.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Право податкової застави виникає також у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України).

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС в м. Києві прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №0022462-1302-2615 від 18.09.2023, що перебуває у власності платника податків ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС».

Вказані податкова вимога, рішення про опис майна у податкову заставу були направлені на юридичну адресу відповідача.

Згідно з пунктом 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно до пункту 91.4 статті 91 ПК України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців (абз.2 п.91.4 ст.94 ПК України).

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду (абз. 3 п. 91.4 ст. 94 ПК України).

Таким чином, ПК України передбачено такі передумови для звернення контролюючого органу до суду із заявою щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків:

1) не допуск платником податків податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису. У такому випадку податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу;

2) перешкоджання платником податків, що має податковий борг, виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом. У такому випадку податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень.

Вказані передумови для зупинення судом видаткових операцій на рахунках платника податків є самостійними та тягнуть за собою окремі правові наслідки.

Так, у першому випадку зупинення видаткових операцій та заборона відчуження платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Підставою ж для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна є складення цих актів податковим керуючим, які не пізніше робочого дня мають бути надіслані банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків.

У другому випадку зупинення судом видаткових операцій здійснюється на строк не більше двох місяців та може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Судом встановлено, що у зв`язку з перешкоджанням ТОВ «РЕНТКОМ СЕРВІС» виконанню повноважень податковим керуючим, останнім було складено відповідний акт від 17.09.2024 о 15 год. 20 хв. №12/26-15-13-02-18 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим. Отже, обставини справи свідчать, що спірні правовідносини підпадають під другий випадок, тобто платником податків були створені перешкоди виконанню податковим керуючим своїх повноважень (а не недопуск податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису).

Таким чином, спірні правовідносини врегульовані підпунктом 91.4 статті 91 ПК України.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема:

- звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень (п.п.20.1.31);

- звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (п.п.20.1.32).

Враховуючи положення пп.20.1.31, 20.1.32 п.20.1 ст.20 ПК України суд зазначає, що не підлягають зупиненню видаткові операції на рахунках платника податків щодо операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків та погашення податкового боргу.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви контролюючого органу та при визначенні строку зупинення видаткових операцій суд враховує, що оскільки спірні правовідносини врегульовані підпунктом 91.4 статті 91 ПК України, такий строк не може перевищувати двох місяців, однак може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Також суд зазначає, що ПК України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм ПК України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках та фактично є способом зупинення видаткових операцій.

Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинити видаткові операції з підстав, передбачених ПК України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

Наведене вбачається і з процитованого вище п.п.20.1.32 п.20.1 ст.20 ПК України, яким закріплено право контролюючого органу на звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей.

За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому в усіх випадках суд ухвалює рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі. Зазначені варіанти змісту резолютивної частини судового рішення є еквівалентними за своїми правовими наслідками. Ці наслідки полягають у виникненні арешту коштів і зупиненні через цю обставину видаткових операцій.

Враховуючи наявність довідки позивача про відкриті рахунки відповідача у банках, суд вважає за необхідне навести реквізити відповідних рахунків відповідача у банках у судовому рішенні, видаткові операції на яких зупинені на підставі цього судового рішення із зазначенням суми податкового боргу.

Відповідно до частини восьмої статті 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 255, 283, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ СЕРВІС" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, - задовольнити.

2. Зупинити видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТКОМ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 36671517) (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), шляхом накладення арешту на кошти у сумі 904 744,56 грн. (дев`ятсот чотири тисячі сімсот сорок чотири гривні 56 копійок), що знаходяться в:

1) AT «УкрСиббанк», на рахунках:

- НОМЕР_1 - валюта: 980 - українська гривня;

- НОМЕР_2 - валюта: 980 - українська гривня;

2) АТ КБ «ПриватБанк», на рахунках:

- НОМЕР_3 - валюта: 980 - українська гривня;

- НОМЕР_4 - валюта: 980 - українська гривня;

3) АТ «Укргазбанк», на рахунках:

- НОМЕР_5 - валюта: 980 - українська гривня;

- НОМЕР_6 - валюта: 980 - українська гривня.

3. Допустити негайне виконання рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог частини восьмої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.