Рішення

від 20.09.2024 по справі 320/48119/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року № 320/48119/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР «СЕСІЛЬ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР «СЕСІЛЬ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.11.2023 № 74217/0410, яким позивачу донараховано податкове зобов`язання по орендній платі за землю в сумі 3 279 055,30 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 327 905,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що донарахування податкового зобов`язання по орендній платі на землю в розмірі 3 279 055,30 грн за період з січня по червень 2023 року є безпідставним та протиправним, оскільки таке донарахування було здійснено за наслідками камеральної перевірки. Позивач наголошує, що питання правильності визначення розміру орендної плати за землю може бути перевірено тільки в рамках документальної перевірки. Поряд з цим, на момент проведення перевірки позивача діяв мораторій щодо здійснення документальних позапланових перевірок. Однак, введення такого мораторію не наділяє відповідача повноваженнями на зміну виду перевірки платника податків, а саме проведення камеральної перевірки замість документальної.

Як наслідок, прийняте податкове повідомлення-рішення про донарахування податкового зобов`язання по орендній платі за землю в сумі 3 279 055,30 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 327 905,53 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року, адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30 квітня 2024 року о 10:30 годині.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, та зазначив, що камеральною перевіркою встановлено заниження суми податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб в поданій уточнюючій податковій декларації з плати за землю за 2023 рік, ніж визначена за результатами камеральної перевірки за податкові періоди, термін сплати по яким на час перевірки настав.

У підготовчому засіданні 30 квітня 2024 року відкладено розгляд справи до 4 червня 2024 року о 12:30 годині.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання до 25 червня 2024 року о 12:00 годині.

У підготовчому засіданні 25 червня 2024 року оголошено перерву до 5 липня 2024 року о 12:40 годині.

05.07.2024 року позивачем до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у м. Києві від 24.11.2023 № 74217/0410.

Також, позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якому позивач відмічає про те, що рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/ 23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» введено в дію з 01.07.2015 року рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 565/565, є чинним, при цьому нова нормативна грошова оцінка земель міста Києва не приймалася, що звільняє позивача від необхідності отримання нового витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач вважає, що останнім дотримано вимог Договору оренди землі та чинного законодавства щодо розрахунку та сплати орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 800000000:90:190:0023). Вказує, що правильність врахування нормативно грошової оцінки позивачем в податковій декларації плату за землю за січень травень 2023 року, та правильності розрахунку з огляду на це є рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2020 року по справі 640/19065/20, що набрало законної сили.

У судовому засіданні 05.07.2024 року оголошено перерву до 17.09.2024 року.

У судовому засіданні 17.09.2024 року повноважний представник позивача підтримав свої вимоги викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, відповідач заперечував проти задоволення позов з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні представником позивача надано до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, представник відповідача надав суду пояснення, зазначивши на розсуд суд. Протокольною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання ухвалено про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Податковим органом проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 19417609 від 29.06.2023, наданою ТОВ «ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР «СЕСІЛЬ», з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині заниження податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за податковий період 2023 рік.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 07.07.2023 № 47872/Ж5/26-15-04-10-03/35181415, у висновках якого вказано, що товариством в уточнюючій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 19417609 від 29.06.2023 за 2023 рік сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб вказана нижче, ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 547020410 від 23.08.2023 року.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням товариство оскаржило його в адміністративному порядку, за розглядом чого відповідачем прийнято рішення № 33668/6/99-00-06-03-02-06 від 09.11.2023 про часткове задоволення скарги.

На підставі рішення про результати розгляду скарги податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 74217/0410 від 24.11.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 3 660 960,83 грн, у т.ч. за основним платежем в розмірі 3 279 055,30 грн та за штрафними санкціями в розмірі 327 905,53 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44.1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Водночас, як визначено у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених дим Кодексом податків та зборів.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє стверджувати, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Натомість своєчасність, достовірність, повнота нарахування податків є предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган у спірних відносинах провів камеральну перевірку щодо правильності нарахування позивачем земельного податку та встановив порушення п.п.288.1, 288.4 ст. 288, пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 та пп.69.14 п.69 підр.ХХ Податкового кодексу України.

При цьому, відповідач не зазначає про наявність в уточнюючій податковій декларації будь-яких арифметичних та/або методологічних помилок, допущених платником податків.

З огляду на викладене вище, суд погоджується з аргументами позивача про те, що предметом камеральної перевірки фактично було питання визначення розміру земельного податку.

Водночас, слід зазначити, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності.

Суд звертає увагу, що камеральна перевірка є способом контролю за належним здійсненням реєстраційно-облікової функції органу податкового контролю, у той час, як винятково за наслідками документальної перевірки здійснюється безпосередньо визначення правильності й донарахування усіх видів податкових зобов`язань.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 640/7643/21, від 29 листопада 2023 року у справі № 640/12406/19.

Таким чином, посилання ГУ ДПС у м. Києві на виявлені порушення, які зафіксовані актом перевірки, є безпідставними, оскільки відповідач не наділений правом перевіряти правильність нарахування податків та зборів в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

За наведеного суд доходить висновку про те, що у даному випадку контролюючий орган, здійснюючи дослідження достовірності та повноти декларування позивачем податкового зобов`язання за звітний період, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, та, що внаслідок недоведеності податковим органом складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, наведені у тексті акта камеральної перевірки висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства, є необґрунтованими.

Як наслідок вказаний акт камеральної перевірки є доказом, здобутим з порушенням норм ПК України, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно, прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не є правомірним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 840,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР «СЕСІЛЬ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.11.2032 № 74217/0410, яким позивачу донараховано податкове зобов`язання по орендній платі за землю в сумі 3 279 055,30 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 327 905,53 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР «СЕСІЛЬ» (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22 (літера А), код ЄДРПОУ 35181415) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 840,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.09.2024 року.

Суддя Кочанова П.В.