Рішення

від 11.09.2024 по справі 380/4174/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року справа № 380/4174/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіМричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника позивача Чубика Б.Г.,

представника відповідача Лиси Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м.Львів, площа Генерала Григоренка, 4 (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області №503 від 07.02.2024 в частині застосування до ОСОБА_1 старшого сержанта поліції, поліцейського взводу №1 роти №2 БПСПОП Львів дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області № 70 о/с від 07.02.2024 в частині звільнення ОСОБА_1 старшого сержанта поліції, поліцейського взводу №1 роти № 2 БПСПОП Львів, зі служби у поліції із 07.02.2024;

- поновити на службі у Національній поліції України старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №1 роти №2 БПСПОП Львів із 07.02.2024 року, або на іншій рівнозначній посаді;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівської області на користь старшого сержанта поліції ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 07.02.2024 по дату прийняття судом рішення.

Ухвалою від 04.03.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 14.03.2024 виправлено описку, допущену в ухвалі про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі від 04.03.2024.

Ухвалою від 08.04.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 08.04.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що дисциплінарне стягнення накладене на позивача є необґрунтованим, оскаржувані накази видані з порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію України», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, а тому є незаконними та підлягають скасуванню. Звертає увагу, що службове розслідування проведено без належного, повного, всебічного вивчення обставин, доказів, пом`якшуючих обставин. Дисциплінарною комісією не взято до уваги відзнаки, подяки, медаль, а також те, що позивач брав участь в антитерористичній операції та мав поранення.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог позивача заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивач не виконав наказ від 06.02.2024 № 10 о/с «Про службове відрядження». У зв`язку із невиконанням наказу до позивача застосовано дисциплінарне стягнення та звільнено зі служби в поліції. Звертає увагу, що батальйон особливого призначення, в якому проходив службу позивач, сприяє забезпеченню, відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості. Відповідачем враховано правовий режим воєнного стану на території України, що обумовлює необхідність безумовного виконання поліцейськими завдань у визначений строк, в тому числі в складі спеціальних підрозділів в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройній агресії російської федерації.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що БПСПОП «Львів» розформовано і всі працівники виведені поза штат. Звернув увагу, що у службове відрядження не може відряджатися працівник, який виведений поза штат. Позивач за згодою повинен був призначений на відповідну посаду в інший підрозділ. Під час проведення службового розслідування позивач повідомив, що отримав осколкове поранення, осколки з тіла не видалені, відтак відмова від виконання наказу була до проведення операції.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив та додаткові пояснення, в яких зазначає, що позивач відмовився від виконання наказу, оскаржувані накази прийняті у відповідності до вимог закону та підзаконних-нормативних актів, відтак є законними та скасуванню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з наказом ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 о/с дск «Про службове відрядження» відповідно до Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), та з метою надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію України, у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України та іншими складовими сектору безпеки і оборони України з відсічі та стримування збройної агресії проти України, на виконання шифротелеграми Національної поліції України від 02.02.2024 № 7527дск наказано відрядити з 10.02.2024 до особливого розпорядження (але не більше 1180 діб) в оперативне підпорядкування полковника поліції ОСОБА_2 , начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», до роти спеціальних операцій «Еней», зокрема, поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

На підставі рапорта командира БПСПОП «Львів» НУНП у Львівській області з приводу можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками ГУ НП у Львівській області начальником ГУ НП у Львівській області висено наказ від 07.02.2024 № 502 «Про призначення службового розслідування».

07.02.2024 начальником ГУНП у Львівській області затверджено висновок від 07.02.2024 службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, що виразилось у невиконанні наказу ГУНП у Львівській області, відповідно до якого за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1.2 частини першої статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1,2 частини 1 розділу 7 «Положення про підрозділи поліції особливого призначення», затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дек «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, застосовано до поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 503 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1.2 частини першої статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1,2 частини 1 розділу 7 «Положення про підрозділи поліції особливого призначення», затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дек «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII до поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.

Згідно з наказом ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 70о/с «Про особовий склад» відповідно до Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за підпунктом шостим частини 1 статті 77 поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Вважаючи наказ ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 503 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області» та наказ ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 70о/с «Про особовий склад» протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Стаття 43 Конституції України проголошує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію.

Статтею 3 Закону України Про Національну поліцію (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України Про Національну поліцію у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України Про Національну поліцію підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною третьою статті 1 Розділу І Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділі V Дисциплінарного статуту.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Статтею 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Згідно із пунктом першим розділу II Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Пунктом четвертим Розділу V Порядку №893 встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно пункту сьомого Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Отже, зміст вказаних вище норм дає суду підстави дійти висновку про те, що за порушення службової дисципліни, до поліцейського може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення, в тому числі і звільнення зі служби в поліції. Застосування стягнення можливе лише в тому разі, коли порушення службової дисципліни сталося внаслідок винної протиправної поведінки поліцейського, яка належним чином доведена та підтверджена відповідними достатніми доказами.

Суд відмічає, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Як видно з матеріалів справи, наказом ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 о/с дск «Про службове відрядження» відповідно до Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), та з метою надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію України, у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України та іншими складовими сектору безпеки і оборони України з відсічі та стримування збройної агресії проти України, на виконання шифротелеграми Національної поліції України від 02.02.2024 № 7527дск наказано відрядити з 10.02. 2024 до особливого розпорядження (але не більше 1180 діб) в оперативне підпорядкування полковника поліції ОСОБА_2 , начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», до роти спеціальних операцій «Еней», зокрема, поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку службового розслідування від 07.02.2024 за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, що виразилось у невиконанні наказу ГУНП у Львівській області, відповідно до якого за грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дск «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону.

Дисциплінарною комісією враховано, що поліцейський взводу № 1 роти № 2 БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_1 згідно своєї посадової інструкції, з якою він ознайомлений 13.05.2023, бере безпосередню участь у ефективному виконанні покладених на підрозділ завдань та функцій, щодо дотримання прав свобод людини та громадянина, боротьбі зі злочинністю, забезпеченні публічної безпеки та порядку в межах повноважень, передбачених керівними органами Національної поліції України. Для забезпечення належного рівня готовності до виконання бойових завдань зобов`язаний негайно повідомляти безпосереднього керівника про обставини та умови, що перешкоджають належному виконанню службових обов`язків, у тому числі погіршення стану здоров`я, сімейні обставини, забезпечувати підтримання себе особисто у фізичній формі, достатній для виконання покладених на поліцейського підрозділу завдань. Поліцейський взводу № 1 роти № 2 БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 постійно працює над вдосконаленням особистих спеціальних навичок та приймає участь у заняттях з професійної підготовки.

Згідно зі службовою характеристикою, поліцейський взводу № 1 роти № 2 БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_1 з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в період з 31 березня 2022 року по 10 квітня 2022 року перебував у розпорядженні Головного управління Національної поліції у Луганській області, де виконував службові обов`язки на деокупованих територіях. Вогнепальною зброєю володіє, фізично розвинутий, у стройовому відношенні підтягнутий, акуратний. Користується повагою у колективі.

Згідно з наказом ГУНП у Львівській області від 30.03.2022 № 15 о/с дск старший сержант поліції ОСОБА_1 відряджався до складу Об`єднаних сил, у підпорядкування Командувача об`єднаних сил, для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях.

Так, Дисциплінарною комісією враховано наявність у поліцейського БПСПОП «Львів» у Львівській області бойового досвіду, безпосередньої участі у захисті Національної цілісності України, професійних навиків у тактиці ведення бою та виконання різного роду спеціальних завдань.

Дисциплінарною комісією взято до уваги також те, що дисциплінарний поступок скоєний ним в умовах воєнного стану.

Обставин, що пом`якшують відповідальність позивача, в ході службового розслідування не встановлено.

Судом встановлено, що з наказом ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 о/с дск «Про службове відрядження» позивач ознайомлений 07.02.2024, про що свідчить підпис позивача про ознайомлення.

В межах службового розслідування позивачем надані пояснення, відповідно до яких вказав, що в кінці березня 2022 року був відряджений в зону бойових дій складі батальйону «Львів». 08.04.2022 під час перебування в зоні бойових дій отримав осколкове поранення внаслідок чого отримав поранення зони плечей і руки. В подальному планує видалити осколки з тіла і перебування на реабілітації. У зв`язку з чим відмовився на даний час відряджатись в зону бойових дій.

У позовній заяві позивач вказує на те, що під час проведення службового розслідування позивач повідомив, що отримав осколкове поранення, осколки з тіла не видалені, відтак відмова від виконання наказу була до проведення операції.

До матеріалів справи позивачем долучено виписки з медичної карти стаціонарного хворого, виписку-епікриз за 2022 рік. Разом з тим, такі докази, не підтверджують неможливості виконання наказу поліцейським з поважних причин станом на 2024 рік.

Таким чином, жодних доказів на підтвердження обставин неможливості виконання наказу від 06.02.2024 № 10 о/с дск «Про службове відрядження» з підстав ургентного стану позивача, матеріали справи не містять.

Таким чином, наявні в матеріалах докази не підтверджують того, що позивач невиконання позивачем наказу ГУ НП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 о/с дск «Про службове відрядження» відбулося з поважних причин.

Інших належних доказів, які б спростовували висновки службового розслідування, позивачем до суду не надано.

Щодо посилань позивача на те, що дисциплінарною комісією не взято до уваги відзнаки, подяки, медаль, а також те, що позивач брав участь в антитерористичній операції та мав поранення, суд зазначає наступне.

Суд вказує, що метою запровадження спеціальних вимог щодо правил поведінки поліцейського, що полягають у неухильному дотриманні ним обов`язків, покладених на нього законом, є, насамперед, формування відповідальності у працівників поліції перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри осіб до поліції. Такі вимоги, у першу чергу, спрямовані на забезпечення законності та дисципліни в органах поліції, сприяють виявленню винних у вчиненні службових (дисциплінарних) правопорушень поліцейських та вжиття до них відповідних заходів дисциплінарного впливу. Питання правомірності притягнення поліцейського до відповідальності вирішується шляхом проведення своєчасного, об`єктивного та якісного службового розслідування за фактом можливого вчинення ним дисциплінарного проступку.

Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, є однією з підстав звільнення зі служби в поліції та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу.

Верховний Суд сформував відповідні правові висновки щодо застосування положень статті 29 Дисциплінарного статуту, якою урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, Верховний Суд вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.).

Окрім того, суд звертає увагу, що Дисциплінарною комісією взято до уваги, те, що невиконання наказу позивачем в умовах воєнного стану свідчать про особливу серйозність дисциплінарного проступку, оскільки такий призвів до грубого порушення службової дисципліни, розлагодженості дій, підриву службового відрядження, яке мало сприяти покращенню рівня підготовки органів поліції до виконання завдань, спрямованих на захист територіальної цілісності України в умовах воєнного стану. Встановлений дисциплінарний проступок є таким, що підриває авторитет та довіру до поліції як правоохоронного органу, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. При цьому суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є правовий режим воєнного стану.

З огляду на наведене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується допущення позивачем грубого порушення службової дисципліни, що виразилося у обговоренні, критиці та невиконанні вимог пункту 1 наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.02.2024 № 10 дек «Про відрядження поліцейських БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області».

Визначаючи підстави для застосування до позивача такого крайнього і суворого дисциплінарного заходу, як звільнення зі служби, необхідно виходити з того, що поняття дискредитація перебуває у тісному зв`язку з поняттям дотримання морально-етичних норм та передбачає свідомі активні дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Крім того, вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості повинні бути чітко визначені та доведені в межах проведеного службового розслідування.

Висновки службового розслідування містять належні задокументовані та підтверджені обставини вчинення позивачем дій, які дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів НПУ з боку суспільства.

Слід звернути увагу на статтю12 Статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади: звільнення зі служби в поліції.

Тобто, звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарних стягнень.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту НПУ, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісії повинна врахувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.

Поряд з цим, на думку суду, відповідачем в цьому випадку, при застосуванні до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення, було враховано характер його проступку, обставини, за яких він був вчинений, його особу, ступінь його вини, його попередню поведінку та ставлення до служби.

Отже, відповідач, приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, діяв у межах своєї компетенції і керувався нормами, які регулюють проходження служби в поліції.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що наказ ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 503 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області», наказ ГУНП у Львівській області від 07.02.2024 № 70о/с «Про особовий склад» є законними, відтак не підлягають скасуванню.

Оскільки накази не підлягають скасуванню, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмови в повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м.Львів, площа Генерала Григоренка, 4) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 20.09.2024.

Суддя Мричко Н.І.