Рішення

від 19.09.2024 по справі 380/14490/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 рокусправа № 380/14490/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ» (07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, автодорога Київ Чернігів Нові Яриловичі 25 кілометр; код ЄДРПОУ 41604018) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000649;

- визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості № UA209000/2024/100118/2 від 26.02.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларант позивача з метою митного оформлення товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230017163U3. Митну вартість товару визначив за основним методом, надав Львівській митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару, таку визначив за іншим методом, аніж заявлено декларантом. Вважає, що надані документи підтверджують заявлену вартість ввезеного товару, документи не містять ні розбіжностей, ні ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, позивачем надано і визначено митну вартість за основним методом. Вважає, що сумніви відповідача щодо розбіжностей у платіжних документах, в умовах поставки товару, у інвойсах не підтверджені жодними доказами та є безпідставними. З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 15.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

30.07.2024 за вх.№57959 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне:

- умови поставки згідно інвойсу FOB QINGDAO. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме рахунку фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.02.2024 № 579 та інформації, яка наведена у останньому абзаці Заявки від 09.02.2024 № 2 до митної вартості не включені витрати при проведенні митних формальностей у порту призначення;

- за результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки про транспортні витрати від 22.02.2024 б/н необхідно відмітити відсутність розміру транспортних перевезень за усім маршрутом, а також що такі документи є довідковими для митних органів, а не бухгалтерським документом.

Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: Калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку.

Проте, така інформація декларантом не надана митному органу. Відповідно до вимог п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2022 № TBRBOTO 2022 термін доставки товару до порту відвантаження обмежується 30 календарними днями з моменту розміщення Замовлення Покупцем.

Проте, даний документ декларантом не надано митному органу; - відповідно до вимог п. 4.1 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 21.11.2023 № ТЕО41604018 оплата послуг має здійснюватись Клієнтом на умовах передплати на підставі рахунків виставлених Експедитором протягом 3 робочих днів з моменту надіслання рахунку.

Проте, банківський платіжний документ про факт оплати послуг з перевезення вантажу декларантом не надано митному органу, що являється порушенням умов даного договору.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

30.08.2024 за вх.№65442 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що вартість перевезення є підтвердженою, а документи надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Вважає, що наведені у відзиві доводи не спростовують суті позовних вимог. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 41604018) зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид господарської діяльності: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. Інші: 22.11 Виробництво гумових шин, покришок і камер; відновлення протектора гумових шин і покришок; 22.19 Виробництво інших гумових виробів; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 50.20 Вантажний морський транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

06.07.2022 року між ТОВ "ТБР Імпорт" (покупець) та "SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO "LTD", Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № TBR BOTO 2022 від 06.07.2022 року, відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує вантажні та легкові шини, диски виробника SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.LTD у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору.

Ціна за товар визначена у доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойсі. Сума контракту визначається згідно Інвойсу, умови поставки визначаються згідно Інвойсу.

На виконання умов контракту сторони узгодили Інвойс № WD202311109 від 27.11.2023 відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару: кількість Товару 1131 шт., вартість товару на умовах FOB (QINGDAO) 157348, 02 Доларів США.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209230017163U3, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

-Пакувальний лист б/н від 27.11.2023;

- Рахунок-проформа WD202311109 від 14.11.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) WD202311109 від 27.11.2023;

- Коносамент BW23110640 від 01.12.2023;

- Автотранспортна накладна KL011822 від 16.02.2024;

- Автотранспортна накладна KL011822-1 від 19.02.2024;

- Автотранспортна накладна KL011822-2 від 16.02.2024;

- Автотранспортна накладна KL011822-3 від 16.02.2024;

- Автотранспортна накладна KL011822-4 від 16.02.2024;

- Сертифiкат про походження товару 23C3705B0114/00661 від 30.11.2023;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 395 від 25.01.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 579 від 08.02.2024;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару KL011822 від 09.02.2024;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 22.02.2024;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 27.11.2023;

- Розрахунок ціни (калькуляція) WD202311109 від 27.11.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є

виробник TBR -BOTO 2022 від 06.07.2022;

- Договір (контракт) про перевезення 1 від 01.12.2023;

- Договір (контракт) про перевезення 2 від 09.02.2024;

- Договір (контракт) про перевезення 20240209/5 від 09.02.2024;

- Договір (контракт) про перевезення TEO41604018 від 21.11.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення 435020230000105119 від 27.11.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення 435020230000105120 від 27.11.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення 435020230000105121 від 27.11.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення 435020230000105122 від 27.11.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення 435020230000105125 від 27.11.2023.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

25.02. 2024 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи: лист пояснення ТзОВ «ТБР Імпорт» б/н від 25.02.2024; додаткова угода № 1 від 10.02.2023 до договору № 20240209/5 від 09.02.2024.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209230017163U3 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100118/2 від 26.02.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100118/2 від 26.02.2024, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах: - умови поставки згідно інвойсу FOB QINGDAO. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме рахунку фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.02.2024 №579 та інформації яка наведена у останньому абзаці Заявки від 09.02.2024 № 2 до митної вартості не включені витрати при проведенні митних формальностей у порту призначення; - за результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки про транспортні витрати від 22.02.2024 б/н необхідно відмітити відсутність розміру транспортних перевезень за усім маршрутом, а також такі документи є довідковими для митних органів, а не бухгалтерським документом.

Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: Калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація декларантом не надана митному органу;

- відповідно до вимог п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2022 № TBR-BOTO 2022, зазначено що термін доставки товару до порту відвантаження обмежується 30 календарними днями з моменту розміщення Замовлення Покупцем. Проте даний документ декларантом не надано митному органу;

- відповідно до вимог п. 4.1 Договору про транспортно експедиційне обслуговування від 21.11.2023 № ТЕО41604018 визначено, що оплата послуг має здійснюватись Клієнтом на умовах передплати на підставі рахунків виставлених Експедитором протягом 3 робочих днів з моменту надіслання рахунку. Проте банківський платіжний документ про факт оплати послуг перевезення вантажу декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару: № 1 слугувала митна декларація від 20.06.2023 № UA204040/2023/003039 де вартість подібного товару становить 3.01 дол.США за кг.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000649.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100118/2 від 26.02.2024.

Позивач, не погоджуючись із вище вказаними рішеннями, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, частиною першою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами п`ятою і шостою статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статті 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої і другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Так, частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/16271/15, від 15 травня 2018 року № 809/1260/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, подано до митного оформлення до Львівської митниці митну декларацію №24UA209230017163U3, у якій визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною договору (контракту). На підтвердження митної вартості товару надано: пакувальний лист б/н від 27.11.2023; рахунок-проформа WD202311109 від 14.11.2023; рахунок-фактура (iнвойс) WD202311109 від 27.11.2023; коносамент BW23110640 від 01.12.2023; автотранспортна накладна KL011822 від 16.02.2024; автотранспортна накладна KL011822-1 від 19.02.2024; автотранспортна накладна KL011822-2 від 16.02.2024; автотранспортна накладна KL011822-3 від 16.02.2024; автотранспортна накладна KL011822-4 від 16.02.2024; сертифiкат про походження товару 23C3705B0114/00661 від 30.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 395 від 25.01.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 579 від 08.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару KL011822 від 09.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 22.02.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 27.11.2023; розрахунок ціни (калькуляція) WD202311109 від 27.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник TBR -BOTO 2022 від 06.07.2022; договір (контракт) про перевезення 1 від 01.12.2023; договір (контракт) про перевезення 2 від 09.02.2024; договір (контракт) про перевезення 20240209/5 від 09.02.2024; договір (контракт) про перевезення TEO41604018 від 21.11.2023; копія митної декларації країни відправлення 435020230000105119 від 27.11.2023; копія митної декларації країни відправлення 435020230000105120 від 27.11.2023; копія митної декларації країни відправлення 435020230000105121 від 27.11.2023; копія митної декларації країни відправлення 435020230000105122 від 27.11.2023; копія митної декларації країни відправлення 435020230000105125 від 27.11.2023.

Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару, митним органом було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено невідповідність складових митної вартості.

У зв`язку з чим Львівська митниця, надсилала декларанту пропозицію, відповідно до частини третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідачем пропонувалося надати, зокрема: додатки до зовнішньоекономічного договору (контратку) у разі їх наявності; рахунок-проформу; якщо рахунок сплачено;- банківській платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, заявки на транспорті послуги, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МКУ.

Відтак, слід прийти до висновку, що Львівська митниця, направляючи електронне повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. Однак, на вимогу митного органу декларант не подано жодних документів.

Суд вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару.

Так, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення товару було встановлено такі розбіжності:

- умови поставки згідно інвойсу FOB QINGDAO. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме рахунку фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.02.2024 № 579 та інформації яка наведена у останньому абзаці Заявки від 09.02.2024 № 2 до митної вартості не включені витрати при проведенні митних формальностей у порту призначення;

- за результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки про транспортні витрати від 22.02.2024 б/н необхідно відмітити відсутність розміру транспортних перевезень за усім маршрутом, а також що такі документи є довідковими для митних органів, а не бухгалтерським документом.

Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: Калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте, така інформація декларантом не надана митному органу;

- відповідно до вимог п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2022 № TBRBOTO 2022 термін доставки товару до порту відвантаження обмежується 30 календарними днями з моменту розміщення Замовлення Покупцем. Проте, даний документ декларантом не надано митному органу;

- відповідно до вимог п. 4.1 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 21.11.2023 № ТЕО41604018 оплата послуг має здійснюватись Клієнтом на умовах передплати на підставі рахунків виставлених Експедитором протягом 3 робочих днів з моменту надіслання рахунку. Проте, банківський платіжний документ про факт оплати послуг з перевезення вантажу декларантом не надано митному органу, що являється порушенням умов даного договору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що, згідно наданих товаросупровідних документів умови поставки FOB QINGDAO.

Відповідно до Інкотермс 2020 термін FOB означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Отже, в даному випадку декларант мав надати докази включення всіх понесених витрат за перевезення товару, які є складовою митної вартості.

При перевірці документів, які надаються декларантом під час митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості, посадові особи перевіряють чи всі складові митної вартості були включені в ціну, зокрема транспортні витрати з перевезення товару та пропорційність розподілу витрат за межами та по території України.

Отже, в даному випадку позивач мав підтвердити понесені витрати з перевезення товару від порту QINGDAO (Китай) до місця призначення на території України.

Так, витрати по території України не входять до складових митної вартості, проте неможливість перевірки пропорційності розподілу витрат в даному випадку викликала сумнів у митного органу з огляду на те, що місце призначення вантажу у ЦМР не зазначено.

Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу ІV Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального».

Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Згідно наданих позивачем перевізних документів, зокрема довідки про транспортні витрати від 22.02.2024, включена вартість перевезення вантажу лише до кордону України (Чоп), витрати на території України не передбачені.

Крім того, як вбачається з поданих до митного оформлення ЦМР № KL011822, № KL011822-1, № KL011822-2, № KL011822-3, № KL011822-4, У гр.3 «Місце розвантаження» зазначено Україна, що є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956), де передбачено, що у вантажній накладній має міститися інформація про "місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки" а саме географічний пункт, а не країну.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості, а саме належним чином (пропорційно маршруту та кілометражу) розподілена вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, не підтверджено документально та не піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Відтак, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості.

Суд вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності вказують на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки надані митному органу документи не підтверджували заявлену вартість; позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано у повному обсязі витребуваних документів; були наявні суперечності щодо поданих документів які підтверджували транспортно-експедиційних послуг. Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах відомостей про об`єктивні й достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору (за першим методом), у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару для розмитнення за основним методом, де є необхідність підтвердження як транспортно-експедиційних послуг (вартості) так і витрат по перевезенню товару. Контрактом визначено умови поставки товару FOB за умовами поставки FOB відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець. Усі витрати і ризики з доставки товару до порту призначення, перевантаження і транспортування на склад, а також митного оформлення, лягають на покупця. Отже позивач зобов`язаний належними доказами підтвердити видатки по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, зберіганню товару.

Крім цього, слід вказати про те, що обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Так як позивач (декларант) обрав перший/основний метод визначення митної вартості для розмитнення ввезеного товару, то і відповідно розмитнення такого має відбуватися у відповідності до умов договору і не зазначення усіх істотних умов договору і призвело до сумніву у вартості ввезеного товару, оскільки містяться певні розбіжності у поданих до митного оформлення документах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі №804/2708/18.

Суд враховує висновки Верховного Суду по справі № 520/22458/23 від 02.05.2024 при розгляді даної справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. А рішенням про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як це встановлено частиною четвертою статті 57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.

За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати відомості про об`єктивні і достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимогу їх в повному обсязі не надав.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів в повному обсязі на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом правомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

За положеннями статі 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна