Рішення

від 09.09.2024 по справі 380/8586/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 рокусправа № 380/8586/24 зал судових засідань №1

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняАнтонюк Ю.І.,

за участю:

представника позивача Мельничука Б.В.,

представника відповідачаКузьмик Л.Б,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» до Львівської митниці про визнання протиправною відмову, зобов`язання винити дії, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» (місцезнаходження: 02140, м. Київ, проспект Миколи Бажана, 30, код ЄДРПОУ 43374186) (далі позивач, ТзОВ «ТЕКМАН») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та неправомірною відмову Львівської митниці підготувати висновок про повернення Позивачу суми надмірно сплачених митних платежів;

- зобов`язати Львівську митницю Держмитслужби підготувати висновок про повернення Позивачу суми надмірно сплачених митних платежів (податку на додану вартість) за митною декларацією №23UA209230039491U0 від 14.04.2023 - 7699,96 грн. та подати його у встановленому порядку для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для повернення на банківський рахунок позивача IBAN IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ «АБ «Південний», МФО 328209.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТзОВ «Текман» 14.04.2023 було розпочато процедуру декларування та митного оформлення товару, поставленого на виконання контракту міжнародної купівлі-продажу товарів № LTL25/10-2021 (товар: № LTL25/10-2021) шляхом подання документів до Львівської митниці за кодом згідно з УКТЗЕД Код товару 8507600000 (ВМД № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023). Митну вартість товару визначено за основним методом, а саме за ціною договору.

За даним товаром Львівською митницею нараховано суму ПДВ у розмірі 7699,96 грн відповідно, яку ТзОВ «Текман» сплачено для розмитнення товарів.

Позивач, вважаючи що Львівська митниця помилково здійснила розмитнення товарів не застосувавши встановлені преференції, передбачені ПКМУ від 20.03.2020 № 224 (зі змінами та доповненнями, у тому числі внесеними ПКМУ від 09.11.2022 № 1260, від 16.11.2022 № 1288, від 29.11.2022 № 1340), подав відповідачу заяву №26/09-2023 від 26.09.2023 про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені та на виконання вимог п. 3 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №643 від 18.07.2017, надавши документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені, а також вичерпну інформацію на вимогу пунктів 1-3 Розділу ІІІ Порядку. Проте, листом Держмитслужби №7.4-1/15/13/27259 від 20.10.2023 повідомлено про порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №643 від 18.07.2017.

В подальшому позивач звернувся із скаргою вих. №24/11-2023 від 24 листопада 2023 року щодо неправомірних дій відповідача. У відповідь на зазначену скаргу відповідач надав відповідь №7.4-2/7.4-15/13/33872 від 29.12.2023, якою повторно відмовив позивачу у його вимогах щодо повернення суми надмірно сплачених митних платежів (податку на додану вартість) за ВМД №23UA209230039491U0 від 14.04.2023. Крім того, 08.02.2024 Держмитслужбою надано відповідь №15/15-01-02/13/720, якою повторно відмовлено позивачу у його вимогах щодо повернення суми надмірно сплачених митних платежів (податку на додану вартість) за ВМД №23UA209230039491U0 від 14.04.2023.

Вважаючи протиправною відмову Львівської митниці підготувати висновок про повернення суми надмірно сплачених митних платежів, ТзОВ «Текман» звернулось до суду з даним позовом.

Ухвалою від 24.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач 09.05.2024 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Вказав, що 28.08.2023 позивачем надіслано заяву про повернення надміру сплаченої суми митних платежів за МД №23UA209230039491U0 від 14.04.2023. В межах встановленого строку, 14.09.2023 за №7.4-2/15/13/23773 Львівською митницею надіслано лист-відповідь де зазначалось, що відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 ПКУ платник податків має право користуватися податками пільгами за наявності підстав та в порядку, встановленому цим Кодексом. 26.09.2023 позивачем вкотре направлено на адресу Львівської митниці заяву про повернення надміру сплачену суму митних платежів. Опрацювавши дану заяву, Львівська митниця надіслала 20.10.2023 №7.4-1/15/13/27259 лист-відповідь де зазначалось, що частиною і статті 295 Митного кодексу України визначено, що митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на митні органи.

Також вказує, що в заяві не вірно зазначено причини виникнення надмірної сплати до державного бюджету та напрям перерахування суми коштів. Наголошує, що Львівською митницею грошові зобов`язання зі сплати митних платежів при здійсненні митного оформлення товарів за МД від 14.04.2023 №23UA209230039491U0 не визначались. Під час митних оформлень даного товару декларантом тричі самостійно заявлено відомості щодо незастосування податкової пільги зі сплати ПДВ, що свідчить про відсутність у платника наміру застосовувати податкову пільгу. В порушення вимог Порядку заяву подано в електронній формі без дотримання вимог законодавства в сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, а також у заяві не вірно зазначено причини виникнення надмірної сплати до державного бюджету. Зважаючи на зазначене вище, підстав для задоволення заяви позивача про повернення надміру сплачених митних платежів за МД від 14.04.2023 у митниці не було. Додатково вказує, що у заяві від 26.09.2023 позивачем недотримано таких умов: по-перше, повернення митницею надміру сплаченого ПДВ можливо виключно на поточний рахунок платника податків в установі банку; по-друге, в порушення вимог Порядку в заяві не вірно зазначено причини виникнення надмірної сплати до державного бюджету та напрям перерахування суми коштів. Зважаючи на зазначене вище відповідач вважає, що грошові зобов`язання зі сплати митних платежів при здійснені позивачем митного оформлення товарів за МД Львівською митницею не визначалися та підстав для задоволення заяви про повернення надміру сплачених митних платежів по митниці не було. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача 14.05.2024 подав відповідь на відзив, якому не погодився з аргументами відповідача з підстав аналогічних тим, що наведені у позовній заяві.

Від представника відповідача 13.06.2024 та 04.07.2024 на адресу суду надійшли додаткові пояснення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

25.10.2021 між ТзОВ «Текман» (Покупець) та LUMI TRADING LIMITED (Продавець) укладено контракт міжнародної купівлі-продажу товарів № LTL25/10-2021, відповідно до предмету якого продавець зобов`язується у порядку та термінах, встановлених цим договором, передати покупцеві товар (електроінструменти, генератории, акумулятори електричні, та інше) у певній кількості, що відповідає якості та за узгодженою ціною, зазначеною в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

22.08.2022 між ТзОВ «Текман» (довіритель) та ТзОВ «Далет Брок» (повірений) укладено договір доручення №ДБ2508-2 про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

Відповідно до умов Договору, з метою його виконання ТзОВ «Далет Брок» вчиняє дії, пов`язані з митним декларуванням та оформленням на митниці товарів, транспортних засобів, та інших предметів ТзОВ «Текман», що переміщуються через митний кордон України, від імені та за рахунок коштів ТзОВ «Текман» (пп.1.1.1). ТзОВ «Далет Брок» здійснює представництво інтересів ТзОВ «Текман» в органах державної влади і управління України, в митних органах України, інших підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності з вирішенням усіх без винятку питань, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності (пп.1.1.2). ТзОВ «Далет Брок» вчиняє всі дії у відповідності до умов договору та/або конкретних доручень ТзОВ «Текман», які є невід`ємною частиною договору (п.1.2).

На виконання умов контракту№ LTL25/10-2021 LUMI TRADING LIMITED позивачу було поставлено товар: акумулятори електричні, літій-іонна акумуляторна батарея (твердий електроліт; 4 Ач; 20В)/Lithium-ion battery (solid electrolyte; 4 Ah; 20V, -200шт та літій-іонна акумуляторна батарея (твердий електроліт; 8 Ач; 20В)/Lithium-ion battery (solid electrolyte; 8 Ah; 20V, -60шт.

З метою митного оформлення поставленого товару ТзОВ «Далет Брок» 14.04.2023 розпочато процедуру митного декларування шляхом подання до відповідача документів визначених в графі 44 митних декларацій № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023. Митну вартість товару визначено за основним методом, а саме за ціною договору.

В графі 33 митних декларацій № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023 декларантом зазначено код товару згідно з УКТЗЕД 8507 60 00 00.

За даним товаром Львівською митницею нараховано суму ПДВ у розмірі 7699,96 грн, яку було сплачено ТзОВ «Текман» для подальшого розмитнення товару.

ТзОВ «Текман» 05.05.2023 звернулося до Держмитслужби із заявою Вих. №05/05-2023, де просило, зокрема, розібратись із неправомірними діями Львівської митниці щодо розмитнення акумуляторів електричних без застосування преференцій, встановлених переліком №224 розробленим відповідно до п. 71 підрозд. 2 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ та пункту 915 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, зобов`язати Львівську митницю оформити аркуш корегування по ВМД № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023 та повернути суму ПДВ як надмірно сплачену суму митних платежів для подальшого їх використання ТзОВ «Текман».

Відповіддю від 29.05.2023 №15/15-01-02/13/2338 Держмитслужба повідомила, що позивач має звернутись до відповідача із заявою в порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №643 від 18.07.2017 (далі Порядок №643).

ТзОВ «Далет Брок» 28.08.2023 звернулось до Львівської митниці з листом №13/06/2023 від 13.06.2023 щодо внесення змін до ВМД № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023, проте відповідачем на зазначену заяву митного брокера ТзОВ «Далет Брок» не було надано відповіді.

ТзОВ «Текман» 26.09.2023 звернулось до відповідача з заявою №26/09-2023, в якій просило повернути суму ПДВ в загальній сумі 7699,96 грн, як надмірно сплачену суму митних платежів для подальших розрахунків як авансових платежів (передоплати) або грошової застави ТзОВ «Текман».

На виконання пункту 3 Розділу ІІІ Порядку №643 ТзОВ «Текман» в заяві від 26.09.2023 надало інформацію щодо: суми коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені за ВМД № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023 7699,96 грн.; причин виникнення такої суми коштів, вказавши що Львівська митниця помилково здійснила розмитнення товарів не застосувавши встановлені преференції, передбачені Постановою КМУ від 20.03.2020 № 224 (зі змінами та доповненнями, у тому числі внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 09.11.2022 № 1260, від 16.11.2022 № 1288, від 29.11.2022 № 1340) і ТзОВ «Текман» було змушене заплатити ПДВ для розмитнення товару і можливості продавати на території України; найменування юридичної особи та код ЄДРПОУ - ТзОВ «Текман» ЄДРПОУ 43374186; напрям перерахування суми коштів для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава; реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів: ВМД № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023 - 7699,96 грн.

У відповідь на дану заяву позивача Львівська митниця листом від 20.10.2023 №7.4-1/15/13/27259 відмовила ТзОВ «Текман» у поверненні надмірно сплаченої суми ПДВ, зазначивши, що під час митного оформлення товару за МД № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023 декларантом самостійно заявлено відомості щодо незастосування податкової пільги з ПДВ, що свідчило про відсутність у платника податків наміру застосовувати пільгове оподаткування та було волевиявленням ТзОВ «Текман» здійснення митного оформлення із оподаткуванням товару та сплатою ПДВ на загальних підставах.

Вважаючи відповідь митного органу незаконною та такою, що не відповідає діючому законодавству та суперечить Порядку №643, позивач звернувся до Державної митної служби України із скаргою від 24.11.2023 вих. №24/11-2023 щодо неправомірних дій відповідача, у якій заявник просив зобов`язати Львівську митницю відповідно до Порядку №643 сформувати висновок про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів за формою згідно з Додатком №2 до Порядку №643, оформити аркуш коригування по МД № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023 та повернути ПДВ в загальній сумі 7699,96 грн, як надмірно сплачену суму митних платежів для подальшого їх використання ТзОВ «Текман».

У відповідь на зазначену скаргу Держмитслужбою 08.02.2024 надано відповідь №15/15-01-02/13/720, якою скаргу ТзОВ «Текман» залишено без розгляду з підстав того, що скаргу подано з пропуском строку, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 26-1 МКУ. Отже, вимоги позивача щодо повернення суми надмірно сплачених митних платежів (податку на додану вартість) за митною декларацією № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023 не були задоволені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що на підставі п. 71 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемії та пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У цей перелік, зокрема, віднесено і товар, що заявлений позивачем в ВМД № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023. Отже, відмову Львівської митниці підготувати висновок про повернення суми надмірно сплачених митних платежів позивач вважає протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України).

Відповідно до пп. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

За приписами пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (частина перша статті 246 МК України).

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).

За правилами ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ч.6 ст.257 МК України).

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів (ч.7 ст.257 МК України).

Відповідно до п.6 ч.8 ст.257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів.

Відповідно до ст.264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації (ч.5).

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч.8).

Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом (ч.9).

Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта (ч.10).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 266 МК України декларант зобов`язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Від імені ТзОВ «Текман» декларантом (ТзОВ «Далет Брок) 14.04.2023 подано до Львівської митниці митну декларацію № 23UA209230039491U0 щодо розмитнення товару: акумулятори електричні, - літій-іонна акумуляторна батарея (твердий електроліт; 4 Ач; 20В)/Lithium-ion battery (solid electrolyte; 4 Ah; 20V, -200шт; - літій-іонна акумуляторна батарея (твердий електроліт; 8 Ач; 20В)/Lithium-ion battery (solid electrolyte; 8 Ah; 20V, -60шт;. У графі 36 «Преференція» МД обрано 000000000.

Відповідно до ч.1 ст.270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом (ч.2 ст.270 МК України).

Пунктом 4.4 статті 4 Податкового кодексу України передбачено, що установлення i скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно приписів ч.1 ст.281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17.03.2020, в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020, підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 71 такого змісту: "71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ".

Постановою КМУ від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.

Відповідно до Постанови КМУ № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України відмінено карантин.

Таким чином, звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, запроваджене Законом № 540-IX, діяло до 01.07.2023.

Встановлені у справі обставини свідчать, що заявлена до митного оформлення за митною декларацією № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023 партія товару переміщена на митну територію України у період дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на мигну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» затверджений перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє протягом строку дії пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та пункту 96 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.

Відповідно до затвердженого цією постановою переліку, Акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, прямокутної (в тому числі квадратної) або будь-якої іншої форми. Літій-іонні (8507 60 00 00), які ввозились позивачем, включено у розділ «Інше».

Згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (зі змінами і доповненнями), тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), для товарів (у тому числі лікарські засоби, медичні вироби, медичне обладнання), що ввозяться на митну територію України, та необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) застосовується пільга з кодом « 203».

Отже, вартість товарів, що включені до Переліку №224, повинна визначатися без ПДВ з настання дати запровадження цієї пільги, відповідно до змін, внесених Законом.

З наведеного випливає, що товар, ввезений позивачем згідно з МД № 23UA209230039491U0, відповідає на дату розмитнення 14.04.2023 ознакам пільгового розмитнення за кодом «203».

У зв`язку з цим, позивачем 05.05.2023 направлено на адресу Державної митної служби України лист №05/05-23 з проханням перевірити дії Львівської митниці при митному оформленні ввезеного позивачем товару за митною декларацією№ 23UA209230039491U0 від 14.04.2023, зобов`язати оформити аркуші коригування та повернути надміру сплачений ПДВ в розмірі 7699,96 грн для подальшого використання ТзОВ «Текман».

Відповіді на вказаний лист Державна митна служба України не надала.

Згідно з п.п.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов`язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов`язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп. 43.1ст.43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п.3 та п.п. 6 п.5 ст.301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку №643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 МК, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №643 у заяві зазначаються:

1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені;

2) причини виникнення такої суми коштів;

3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

4) напрям перерахування суми коштів:

на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;

для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби;

на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;

5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.

До заяви додаються:

документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені;

виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені;

документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Належним чином оформлена заява зі всіма необхідними документами на повернення митних платежів подана позивачем на адресу Львівської митниці 26.09.2023, дана обставина підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового Кодексу, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Згідно з п. 8 розділу III Порядку №643, у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

З сукупного аналізу зазначених норм суд доходить до висновку, що для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних платежів обов`язковими умовами є факт надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви про повернення до митного органу не пізніше 1095-го дня від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.

Як встановлено судом, позивачем при зверненні до митного органу з заявою від 26.09.2023 №21/09-2023 про повернення надмірно сплачених коштів, були дотриманні положення Порядку №643.

Отже, з огляду на те, що товар ввезений позивачем згідно МД № 23UA209230039491U0 відповідає на дату розмитнення 14.04.2023 ознакам пільгового розмитнення за кодом «203», враховуючи дотримання позивачем порядку звернення до митного органу з заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання, позивач має право на повернення надмірно сплачених сум митних платежів у сумі 7699,96 грн.

Водночас, необхідною умовою для повернення платнику податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.

Однак, відповідачем висновок підготовлено не було, обґрунтована відмова у підготовці такого висновку також не надана, адже у листі від 20.10.2023 відсутні посилання на норми законодавства, які є підставою для відмови у підготовці такого висновку.

При цьому, відповідач не заперечує відповідність товару, ввезеного позивачем згідно МД № 23UA209230039491U0, ознакам пільгового розмитнення за кодом 203. Також відповідачем не спростовується факт дії Постанови Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на мигну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» станом на момент розмитнення позивачем товару за МД № 23UA209230039491U0 від 14.04.2023.

З огляду на викладене, суд визнає дії Львівської митниці щодо відмови підготувати висновок про повернення ТзОВ «Текман» суми надмірно сплачених митних платежів протиправними.

Відповідно до ст.ст. 257, 260 та 269 МК України та п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 затверджено Положення про митні декларації.

Пунктом 37 Положення №450 визначено, що після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом: подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом; подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком

Внесення змін до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник з використанням електронного підпису посадової особи митного органу чи електронної печатки митного органу, які базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, вноситься до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається Держмитслужбою ДПС згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов`язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації за формою єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією за формою єдиного адміністративного документа.

Отже, відповідно до норм п.37 Положення №450 аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів.

Відповідно до п.9 Порядку оформлення аркушу коригування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1145, після оформлення аркуша коригування його електронний примірник вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи мін них органів України посадовою особою митного органу, що його оформила. Декларанту під підпис видається другий примірник аркушу коригування.

Аркуш коригування є тим документом, згідно якого у інформаційних системах відображаються (обліковуються) суми митних платежів, що підлягають поверненню, оскільки відповідно до п. 12-13 Порядку №1145: у разі складання аркуша коригування у випадку повернення митних у розділі II аркуша коригування відображається розрахунок сум митних платежів за новими відомостями (графа 47 МД па бланку єдиного адміністративного документа); до розділу III аркуша коригування вносяться фактичні відомості про повернення митних платежів: у колонці «Код виду платежу» зазначаються коди видів митних платежів відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, у колонці «Сума» зазначається повернута сума відповідних митних платежів, у колонці «Підстава» зазначається код підстави здійснення повернення суми таких платежів згідно з класифікатором підстав здійснення повернення сум митних платежів.

Згідно п. 37 Положення про митні декларації, затвердженого КМУ від 21.05.2012 №450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Аркуші коригування до митних декларацій оформлюються митницею самостійно і є частиною дій по поверненню платникам податку надмірно або помилково перерахованих коштів.

Як вже зазначалось судом, відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку, що підставою для виплати органами Державного казначейства України надмірно сплачених позивачем коштів є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Як закономірно випливає з положень Порядку №643, у випадку необґрунтованої відмови митного органу у вчиненні дій, спрямованих на повернення платнику податків надміру сплачених коштів, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання митниці підготувати та надати управлінню Державної казначейської служби України висновок про повернення надмірно сплачених платежів.

З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Схожа позиція щодо необхідності зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення суми надмірно сплачених митних платежів у випадку відповідності товару ознакам пільгового розмитнення та дотримання положень Порядку №643 викладена у постанові ВС від 09.11.2023 в справі № 640/14595/20 та у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 140/29250/23.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4844,80 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат в сумі 5000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу між сторонами врегульовано ст.134 КАС України.

За положеннями цієї статті, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 5. ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18), від 16.05.2019 № 823/2638/18.

Згідно з ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги, ордер, копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, акт виконаних робіт, перелік та додаток до договору про надання правоовї доопомги від 07.07.2023, згідно з яким вартість послуг становть 5000 грн..

У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.

Відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Львівської митниці, викладену у листі від 20.10.2023 №7.4-1/15/13/27259, щодо відмови підготувати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Текман» суми надмірно сплачених митних платежів.

Зобов`язати Львівську митницю підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Текман» суми надмірно сплачених митних платежів (податку на додану вартість) за митною декларацією №23UA209230039491U0 від 14.04.2023 - 7699,96 грн.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» (місцезнаходження: 02140, м. Київ, проспект Миколи Бажана, 30, код ЄДРПОУ 43374186) судовий збір в сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» (місцезнаходження: 02140, м. Київ, проспект Миколи Бажана, 30, код ЄДРПОУ 43374186) витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2024.

СуддяКузан Ростислав Ігорович