Рішення

від 20.09.2024 по справі 400/7835/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 р. № 400/7835/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв,54005, до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Пакнар Компані», вул. Дніпровська, 3, м. Миколаїв, 54028, простягнення податкового боргу у сумі 953327,23 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулось з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакнар Компані» (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача в дохід держави податковий борг в сумі 953 327, 23 грн. з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджений податковий борг, проте всупереч вимогам чиного законодавства його не сплатив.

Ухвалою від 26.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду відзив не надходив, а копія вищезазначеної ухвали, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи "задресат відсутній за вказаною адресою". Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

Положення процесуального закону не передбачають прямого обов`язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також

Верховним Судом у постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.2022 у справі № 215/507/21, від 18.04.2022 у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.2021 у справі №820/1400/17, від 08.07.2021 у справі №400/1885/19, від 29.08.2022 у справі №522/3598/16-а, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19.

Відтак, відповідач, повідомлений належним чином, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, своєї позиції стосовно позовних вимог не висловив.

Суд розглянув справу 20.09.2024 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, відповідно до вимог ст. 262 КАС України.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

За результатами перевірок виявлено порушення відповідачем норм Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами і доповненнями (далі по тексту Закону №265/95-ВР) та складено акти перевірок: №107/14-29-09-01- 08/34993492 від 23.01.2023, №108/14-29-09-01-08/34993492 від 23.01.2023. На підставі актів перевірок прийнято податкові повідомлення-рішення, якими застосовано штрафні фінансові санкції до ТОВ "Пакнар Компані".

В результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов`язків, у ТОВ "Пакнар Компані" наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у сумі 953 327,23 грн., в тому числі: - 21080900 штрафнi санкцiї за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обiгу готiвки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, податкове повiдомлення рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй форми "С" №75914290707 вiд 21.02.2023, строк сплати 22.07.2024, нараховано 948227,23 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 948227,23 грн. - 21080900 штрафнi санкцiї за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обiгу готiвки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, податкове повiдомлення рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй форми "С" №734514290707 вiд 16.04.2024, строк сплати 13.06.2024, нараховано 5100,00 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 5100,00 грн.

Відповідачем було подано позовну заяву до Миколаївського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №75914290707 вiд 21.02.2023 на суму 948227,23 грн. 08 липня 2024 р. по справі №400/7842/23 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у задоволені позову ТОВ "Пакнар Компані" до ГУ ДПС у Миколаївській області в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено. Рішення набрало законної сили 08.08.2024 р.

Податкове повiдомлення-рiшення №734514290707 вiд 16.04.2024 на суму 5100,00 грн. прийнято із урахуванням постанови Пятого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 по справі №400/7844/23. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження, а відтак зазначена сума податкових зобов`язань є

узгодженою і підлягає сплаті у десятиденний строк з моменту отримання, згідно із абз.2 п.57.3 ст. 57 ПК України.

Згідно пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення- рішення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 ПК України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов`язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

З позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути податковий борг з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Однак, суд звертає увагу позивача, що такий спосіб забезпечення погашення боргу як стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок його готівкових коштів не передбачений підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані наявним у відповідача боргом., який є узгодженим, але несплаченим у добровільному порядку, внаслідок чого набув статусу податкового боргу і має бути стягнутий з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв,54005 код ЄДРПОУ 44104027) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакнар Компані» (вул. Дніпровська, 3, м. Миколаїв, 54028 код ЄДРПОУ 34993492) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакнар Компані" (код ЄДРПОУ 34993492) в дохід держави податковий борг в сумі 953 327,23 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Пакнар Компані».

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 20.09.24