Рішення

від 19.09.2024 по справі 460/6708/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2024 року м. Рівне№460/6708/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСТАКСІ" доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БОСТАКСІ" (далі також ТОВ "БОСТАКСІ", позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також відповідач), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №024696 від 05.03.2024.

Мотивуючи вимоги позову, представник позивача зазначав, що постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу №024696 від 05.03.2024 суперечить фактичним обставинам, нормам матеріального права та підлягає скасуванню як протиправна. Так, на переконання сторони позивача, згідно вимог чинного законодавства, для надання послуг таксі у перевізника відсутня необхідність мати дозвільний документ, а саме: копію договору із замовником автотранспортних послуг. Таким чином, відсутність відповідного договору, про що зазначено в Акті перевірки, не може бути підставою для застосування спірного штрафу. Крім того, станом на момент складання постанови позивач не здійснював перевезення пасажирів. За наведеного, представник позивача просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 26.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 11.07.2024, відповідно до змісту якої він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції, зокрема, про те, що у разі використання легкового автомобіля як таксі, він повинен відповідати встановленим законом вимогам та розпізнавальних знаків, однак як вбачається з матеріалів справи, автомобіль позивача не відповідає вимогам та не містить жодних розпізнавальних знаків таксі, що саме по собі свідчить про факт надання ТОВ "БОСТАКСІ" вказаним автомобілем послуг з перевезення пасажирів на замовлення, а не як таксі. Також види діяльності ТОВ "БОСТАКСІ", не містять відомостей про те, що основним видом діяльності позивача є надання послуг з таксі. Відповідачем наголошено, що під час перевірки салону автомобіля в ньому перебувала одна пасажирка, яка підтвердила її перевезення позивачем з Києва до Львова. Надані до позову докази ніяким чином не підтверджують того факту, що позивачем здійснювалося перевезення пасажирів на таксі, а наданими Укртрансбезпекою доказами спростовується твердження ТОВ "БОСТАКСІ" про те, що на момент перевірки ним не здійснювалося перевезення пасажирів. З огляду на викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "БОСТАКСІ" зареєстроване як юридична особа з наступними видами діяльності за КВЕД: "49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. (основний); 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; 49.32 Надання послуг таксі; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів".

29.01.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області було проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортного засобу Mercedes ВК1331ЕС, який належить ТОВ "БОСТАКСІ", за результатами якої складено Акт №021930 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.01.2024 (далі Акт перевірки).

Згідно з висновками Акта перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст.34, 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: під час надання послуг з перевезень легковим автомобілем на замовлення за маршрутом Київ-Рівне, перевізник не забезпечив наявності у водія копії договору із замовником транспортних послуг.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно господарського штрафу №024696 від 05.03.2024 до перевізника ТОВ "БОСТАКСІ" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону.

Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 цього Положення визначено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі також - Закон №2344-ІІІ), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі також - Порядок № 1567).

Згідно з ст.5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п. 4 Порядку № 1567).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті" Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізовано шляхом поділу на Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненькій області та Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області.

Відповідне рішення про реорганізацію також прийнято Державною службою України з безпеки на транспорті (наказ "Про упорядкування структури Укртрансбезпеки" від 23.12.2021 №2440-К).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (п.12 Порядку № 1567).

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу (п.13 Порядку № 1567).

Згідно з п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п. 26-27 Порядку № 1567).

Процедура проведення рейдової перевірки та прийняття оскаржуваної постанови не є спірними у справі.

Щодо суті порушень, вчинення яких поставлено у вину позивачу, то суд враховує наступне.

Згідно з ч.17-20 ст.6 Закону №2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті,мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю;використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Відповідно до п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно зі ст.39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для автомобільного самозайнятого перевізника:

ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.

Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для водія юридичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілями для власних потреб - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для фізичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілями для власних потреб - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

При цьому, у Законі №2344-III (стаття 1) наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; замовник транспортних послуг юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів; пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами; перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення - перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

Серед обов`язкових документів на підставі яких юридичною особою виконуються пасажирські перевезення на замовлення, що визначені у статті 39 Закону № 2344-III, як для автомобільного перевізника, є ліцензія та договір із замовником послуги; для перевезення пасажирів на таксі - ліцензія.

За приписами абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.104, 105 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов`язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію і ліцензійну картку на кожен автомобіль. Організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб`єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.

З наведеного слідує, що ліцензія, договір із замовником послуги є тими документами, наявність яких під час здійснення заходів державного контролю є предметом перевірки щодо дотримання вимог законодавства автомобільними перевізниками, які надають послуги з перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.

При цьому, адміністративно-господарський штраф за перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених, зокрема, статтею 39 Закону № 2344, накладається саме на автомобільних перевізників.

Вказаний висновок судів попередніх інстанцій відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі № 140/1167/22.

Із обсягу встановлених судами обставин цієї справи слідує, що посадовими особами Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку, зокрема, легкового автомобіля марки Mersedes-Benz, д.н. НОМЕР_1 та виявлено порушення щодо перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону № 2344-III, а саме: договору із замовником послуги, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III.

До такого висновку контролюючий орган дійшов на підставі Акта перевірки.

Своєю чергою, позивач стверджував, що здійснював перевезення пасажирів зазначеним автомобілем як таксі, що відповідно до статті 39 Закону №2344-III, не передбачає наявності договору із замовником послуги.

У відзиві на позов відповідач доводив, що невідповідність автомобіля ознакам таксі, які визначені у статті 1 Закону №2344-III, саме по собі свідчить про факт надання ТОВ "БОСТАКСІ" вказаним автомобілем послуг з перевезення пасажирів на замовлення, а не як таксі.

Проте, суд зазначає, що лише невідповідність вищеозначеного автомобіля ознакам таксі, які визначені у статті 1 Закону №2344-III, не створює підстав для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності, передбаченої абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III та не дає підстави для висновку, що водієм здійснюється перевезення пасажирів на замовлення.

Тобто, у цьому випадку, з метою встановлення факту вчинення порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт необхідним є з`ясування під час перевірки обставин здійснення позивачем надання послуг з перевезення пасажирів на замовлення чи як таксі.

При цьому, суд враховує, що положеннями ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Висновки аналогічного змісту у цій категорії спорів викладені у постановах Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 140/1167/22, від 29.03.2023 у справі № 620/19132/21 та від 23.11.2023 у справі № 420/9371/22.

Як встановлено судом, в Акті перевірки від 29.01.2024 №021930 відповідачем вказано: загальні відомості про транспортний засіб (марка, номерний знак); серія і номер свідоцтва про реєстрацію; дані про водія.

Разом з тим в Акті перевірки не вказано інформацію про пасажирів - замовників послуг, відсутні їхні пояснення щодо обставин їх перевезення позивачем. У документах, складених інспектором, відсутні пояснення стосовно того, на підставі яких ознак посадові особи дійшли висновку про здійснення позивачем саме пасажирських перевезень на замовлення та чи попередньо узгоджувались такі замовлення.

На переконання суду, долучене до відзиву фото автомобіля марки Mersedes-Benz, д.н. НОМЕР_1 не відображає повної інформації, викладеної в Акті перевірки, а також не містить дати проведеної фотозйомки та кількості пасажирів та не є безумовним доказом здійснення перевезення пасажирів легковим автомобілем саме на замовлення.

Тобто, із матеріалів перевірки неможливо встановити факту попереднього замовлення пасажирами у позивача послуг із перевезення та договірних умовах такого перевезення, зокрема, інспектором не з`ясовано комерційної основи такого перевезення. Відповідно, факт допущення ТОВ "БОСТАКСІ" перевезення пасажирів за відсутності документів, визначених статтями34, 39 Закону №2344-III, відповідачем не доведено.

Позиція суду у даній справі узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.12.2023 у справі № 240/6269/23.

При цьому, суд також враховує, що за приписами ст.6 Закону №2344-ІІІ, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи контролюючого органу мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.

Наведене свідчить, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.

Так, 16.07.2024 відповідачем подано як доказ по справі компакт-диск, на якому містяться 3 відеофайли, на які, всупереч вимог ч.2 ст.99 КАС України, не накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Згідно з ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У будь якому випадку, суд зазначає, що відеофайли на такому компакт-диску не містять звуку.

Поряд з цим, у матеріалах справи містяться долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву через електронний кабінет "Електронного суду" (модуля Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи) відеозаписи (2 відеофайли), як зазначає відповідач, з нагрудної камери уповноваженої особи, де водій пояснює, що в автомобілі позивача перебуває одна пасажирка, що попросила підвезти її до місця призначення.

В силу ч.5 ст.18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом (абз.2 ч.8 ст.18 КАС України).

Дослідивши долучені через систему "Електронний суд" файли, судом встановлено, що відеозаписи на таких не містять звуку. Зображення на таких відеозаписах також не підтверджують здійснення позивачем надання послуг з перевезення пасажирів на замовлення.

Поряд з цим, з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом було встановлено, що серед видів діяльності ТОВ "БОСТАКСІ", хоч і не основних, значиться "49.32 Надання послуг таксі".

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки позивача було виявлено факт допущення останнім перевезення пасажирів за відсутності документів, визначених статтями34, 39 Закону № 2344-III - копії договору із замовником транспортних послуг, оскільки наявність такого документу у водія таксі чинним законодавством не вимагається.

Отже, позивач не допускав порушення законодавства про автомобільний транспорт і до нього неправомірно на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III застосована санкція у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи викладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Документально підтверджені витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу у відповідності до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСТАКСІ" до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №024696 від 05.03.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСТАКСІ" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, пр-т Перемоги,14, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 вересня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БОСТАКСІ" (вул. Миру, 11, с-ще Володимирець, Вараський р-н, Рівненська обл., 34300, ЄДРПОУ/РНОКПП 43696306)

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Відінська, буд. 8, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Суддя С.А. Борискін