Рішення

від 20.09.2024 по справі 460/20842/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2024 року м. Рівне№460/20842/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальнстю "Рівотекс" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівотекс» (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Волинської митниці (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA205140/2023/000102/2 від 09.03.2023 та картку відмови в оформленні митної декларації № UA205140/2023/000764.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівотекс» та «Vive Textile Recycling» укладено контракт № 01/02/2023 від 02.01.2023. Предметом укладеного контракту є продаж позивачем бувшого у використанні одягу (second hand) сортованого/несортованого І, ІІ, ІІІ категорії. Відповідно до фактури (інвойсу) FHEX/23/02/0019 від 07.03.2023 продавцем було продано: одяг вживаний в кількості 7308,60 кг за ціною 0,70 євро загальною вартістю 5116,02 євро; взуття вживане в кількості 906,20 кг за ціною 0,70 євро за кілограм загальною вартістю 634,34 євро, інші вживані речі 4893,50 кг за ціною 0,70 євро за кілограм вартістю 3425,45 євро. Загальна сума, на яку поставлено товар, становить 9175,81 євро за 13108,30 кг товару. З метою митного оформлення імпортованого товару уповноважений представник позивача подав до Волинської митниці митну декларацію № 23UA205140018322U6 відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту). Позивачем надано усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту. Зазначає, що відповідачем протиправно, в порушення норм ст. 57 МК України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначення митної вартості товару позивач вважає протиправним, з огляду на що звернувся до суду та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

13.10.2023 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що по митній декларації № 23UA205140018322U6 від 09.03.2023 відбулося автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, що призвело до обґрунтованих сумнівів митниці в частині підтвердження складових митної вартості. Також відповідач зауважив, що в інформації наданій декларантом наявні окремі розбіжності та неточності та не містилися всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Посадовими особами митного органу позивачу було направлено вимогу про необхідність надання додаткових документів, яку позивачем не було виконано належним чином. Тому, відповідач вважає, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняте ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 08.09.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати суми судового збору.

Ухвалою суду від 26.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

11.10.2023 представником Волинської митниці подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 18.01.2024 у задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівотекс» та польською компанією «Vive Textile Recycling» укладено Контракт № 01/02/2023 від 02.01.2023.

Відповідно до п.1 Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 предметом цього договору є продаж продавцем покупцю вживаного одягу та взуття (second hand), попередньо сортованого І, ІІ, ІІІ категорії.

У п.2 Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 сторони передбачили, що на умовах, визначених у цьому договорі, продавець зобов`язується продати та передати, а покупець купити та отримати замовлений товар. Загальну вартість прийому товару в період дії договору сторони встановили на 900000 Євро.

Пунктом 4 Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 сторони передбачили, що загальна кількість товару за договором становить 1000000 кг.

У розділі ІІ Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 сторони визначили, що ціна товару визначатиметься згідно з чинним прайс-листом. Про зміну ціни продавець зобов`язаний проінформувати покупця протягом 3 днів від дати встановлення нової ціни.

Ціна товару не враховує транспортування, страхування, митних оплат та інших витрат, пов`язаних із транспортуванням товару між головним офісом продавця та головним офісом покупця. Ціна товару охоплює витрати на завантаження та витрати на упаковку (тара). Упаковка носить разовий характер (безповоротний).

У розділі ІІІ Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 сторони погодили, що кожного разу замовлення товару здійснюватиметься відповідно до таких процедур: покупець зобов`язаний переслати продавцю за допомогою телефону, факсу або електронної пошти замовлення, яке описує: код позиції, кількість замовленої партії та термін прийому; продавець підтвердить телефоном, фактом або електронною поштою прийом замовлення та вкаже ціну продажу за товару, продавець залишає за собою право внесення змін до кількості замовлених партій товару.

Розділом ІV Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 передбачено термін поставки товару. Поставка товару здійснюється на умовах EXW Кельце (Incoterms 2020 або FCA Кельце, які розроблені Міжнародною торгово-промисловою палатою) в термін, визначений продавцем, хіба що сторони погодять інші принципи поставки товару, при тому навантаження товару на транспортний засіб покупця або перевізника здійснюється продавцем.

Вимоги до якості товару передбачені у розділі V Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023.

У розділі VІ Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 визначено порядок отримання товару. Отримання товару покупцем відбувається в момент прийому товару на транспортний засіб покупця абр перевізника покупця. Ризик втрати чи пошкодження товару переходить від продавця до покупця у моменту отримання товару. Організатором транспорту товару є покупець.

Розділом VІІ Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 сторони передбачили, що продавець після завантаження товару на транспортний засіб покупця зобов`язаний передати покупцю/перевізнику наступні документи, оформлені польською мовою: рахунок-фактуру, специфікацію до рахунка-фактури, свідоцтво про дезінфекцію.

Розділом VІІІ Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 передбачено умови оплати. Сторони встановлюють такі умови оплати: 100% вартості у формі передоплати на підставі прийнятого продавцем до реалізації замовлення або оплата не пізніше 7 днів з дня отримання товару на підставі представленого покупцеві рахунку-фактури або можуть бути обумовлені інші умови оплати в проформі або фактурі. Платежі будуть здійснюватися у формі банківського переказу на рахунок продавця в банку.

У рахунку № FHEX/23/02/2019 від 07.03.2023 погоджено поставку вживаного одягу загальною вартістю 5116,02 Євро, вживаного взуття загальною вартістю 634,34 Євро, інших вживаних товарів загальною вартістю 3425,45 Євро. Загальна вартість поставки становить 9175,81 Євро.

Товарно-транспортна накладна № 00025069 від 10.03.2023 містить інформацію про відправника товару польську компанію «Vive Textile Recycling», отримувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівотекс», перевізника ПП ОСОБА_1 , товар вживаний одяг, взуття, інші вживані товари, кількість упаковок 668, вага 13103,30 кг, посилання на рахунок № FHEX/23/02/2019 від 07.03.2023.

Експортна митна декларація 23PL341010E0065098 містить відомості про відправника товару польську компанію «Vive Textile Recycling», отримувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівотекс», товар вживаний одяг, взуття, інші вживані товари, вага 13103,30 кг.

У довідці про транспортні витрати № 07/03 від 07.03.2023 ФОП ОСОБА_1 повідомив про здійснення перевезення автомобілем державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м. Кєльце (Польща) м. Костопіль, Рівненська область, Україна, з них: транспортні витрати від місця завантаження/митного оформлення на території іноземної держави м. Кєльце (Польща) до кордону з Україною п/п Ягодин: 10000,00 грн; транспортні витрати від п/п Ягодин до м. Костопіль, Рівненська область, Україна 6200,00 грн. Завантажувальні розвантажувальні роботи за рахунок постачальника.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті (MUR) 81 від 17.03.2023 на суму 9175,81 Євро вартість визначеного у рахунку № FHEX/23/02/2019 від 07.03.2023 товару оплачено позивачем. Призначення платежу: оплата за одяг, взуття, інші товару на підставі Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023, рахунку № FHEX/23/02/2019 від 07.03.2023.

З метою митного оформлення ввезеного товару уповноваженим декларантом позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «МІ-7» подано до Волинської митниці митну декларацію 23UA205140018322U6. Відповідно до графи 31 митної декларації заявленим до митного оформлення товаром є одяг вживаний ІІІ сорт 7308,60 кг, ступінь зносу не більше 25%, сортований, спортивний одяг (светри), шорти чоловічі та жіночі, торговельна марка немає даних.

У поданій митній декларації позивачем була заявлена митна вартість товару в розмірі 367977,71 грн. (9432,13 Євро по курсу 39,0132) відповідно до основного (першого) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у відповідності до статей 57, 58 МК України.

До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру № FHEX/23/02//0019 від 07.03.2023, автотранспортну накладну № 00025069 від 07.03.2023, декларацію про походження товару ZASWIADCZENIE від 07.03.2023, специфікацію № FHEX/23/02//0019 від 03.03.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 07/03 від 07.03.2023, контракт № 01/02/2023 від 02.01.2023, договір про перевезення від 21.10.2020, опис товару № 22 від 07.03.2022, свідоцтво про дезінфекцію від 07.03.2023, копію митної декларації країни відправлення 23PL341010E0065098.

09.03.2023 за результатами розгляду митної декларації митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів. Повідомлення надіслано через наявні неточності та розбіжності у поданих документах.

На електронне повідомлення митниці представником позивача ОСОБА_2 надано заяву № 09/03/2023 від 09.03.2023, в якій повідомлено про подання всіх можливих документів по визначенню митної вартості.

09.03.2023 за результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000102/2.

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: в автотранспортній накладній від 07.03.2023 № 00025069 в гр.23 перевізником є Mykhalenko S., однак договір (контракт) про перевезення не надано; числове значення, зазначене в копії декларації країни відправлення від 07.03.2023 23PL341010E0065098 44108 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 07.03.2023 № FHEX/23/02//0019 9175,81 Євро.

2) Документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, позивачу запропоновано згідно ст.53 та ст.54 МКУ в 10-ти денний термін надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта;

3) На підтвердження митної вартості декларантом не надано жодних додаткових документів, а також було надіслано заяву від 09.03.2023 № 09/03/2023 з повідомленням про відсутність інших додаткових документів. За умови надання, згідно ч. 3 ст. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.

Вказано, що у зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ митниця може відмовити (у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАС Держмитслужби, а саме: товари 1,2,3 на рівні 1,47 дол. США/кг за МД № UA209140/2022/115306 від 19.12.2022, МД № UA209230/2023/022933 від 06.03.2023, МД № UA209170/2023/ 013930 від 22.02.2023.

На підставі рішення про коригування митної вартості № UA205140/2023/000102/2 від 09.03.2023 Волинською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/000764, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № 23UA205140018322U6 від 08.03.2023.

У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: провести декларування товару відповідно до положень статті 257 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 14.03.12), здійснивши коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000102/2 від 09.03.2023.

09.03.2023 декларантом подано другу митну декларацію для митного оформлення товару №23UA205140018900U2. При подачі декларації враховано вимоги рішення про визначення митної вартості товарів № UA205140/2023/000102/2 від 09.03.2023.

У графі 43 декларації зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався декларантом та порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Коригування митної вартості товару зумовило донарахування позивачу митних платежів на суму 87702,18 грн, що відображено в графі «Подробиці розрахунків».

Не погоджуючись з рішеннями відповідачапро коригування митної вартостіта картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цьогоКодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Аналізуючи доводи митного органу про те, що в автотранспортній накладній від 07.03.2023 № 00025069 в гр.23 перевізником є Mykhalenko S., однак договір (контракт) про перевезення не надано, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що товарно-транспортна накладна № 00025069 від 10.03.2023 містить інформацію про відправника товару польську компанію «Vive Textile Recycling» (графа 1), отримувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівотекс» (графа 2), перевізника ПП ОСОБА_1 (графа 16).

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 00025069 від 10.03.2023 вантаж це вживаний одяг, взуття, інші вживані товари, кількість упаковок 668, вага 13103,30 кг., до перевезення надано рахунок № FHEX/23/02/2019 від 07.03.2023. Перевезення здійснювалося транспортним засобами з д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Товарно-транспортна накладна № 00025069 від 10.03.2023 містить печатки відправника польської компанії «Vive Textile Recycling» (графа 22), перевізника ПП ОСОБА_1 (графа 23) та отримувача ТОВ «Рівотекс» (графа 24).

У довідці про транспортні витрати № 07/03 від 07.03.2023 ФОП ОСОБА_1 повідомив про здійснення перевезення автомобілем державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м. Кєльце (Польща) м. Костопіль, Рівненська область, Україна, з них: транспортні витрати від місця завантаження/митного оформлення на території іноземної держави м. Кєльце (Польща) до кордону з Україною п/п Ягодин: 10000,00 грн; транспортні витрати від п/п Ягодин до м. Костопіль, Рівненська область, Україна 6200,00 грн. Завантажувальні розвантажувальні роботи за рахунок постачальника.

Експортна митна декларація 23PL341010E0065098 містить відомості про відправника товару польську компанію «Vive Textile Recycling»; отримувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівотекс»; товар вживаний одяг, взуття, інші вживані товари; кількість упаковок 668; вагу 13103,30 кг; транспортні засоби з д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , якими здійснювалося перевезення товару.

Отже, документи, які надані позивачем до митного оформлення щодо транспортування товару, пов`язані між собою, містять повну, вичерпну та достатню інформацію про маршрут перевезення, місце завантаження та розвантаження, не мають протиріч та розбіжностей, підтверджують перевезення товару, поданого до митного оформлення.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

На підтвердження укладеного договору перевезення до митного органу була надана міжнародна товарно-транспортна накладна № 00025069 від 10.03.2023. Подання товарно-транспортної накладної № 00025069 від 10.03.2023 не заперечується відповідачем.

Суд зауважує, що договір про перевезення не є документом, зі змісту якого можливо встановити числові значення складових митної вартості, містить загальні положення щодо порядку взаємовідносин між замовником та перевізником, що виникають при організації і виконанні перевезень, а відтак є необґрунтованою вимога відповідача про надання такого договору з метою встановлення числових значень складових митної вартості.

Суд наголошує, що Митний кодекс України не містить чіткого переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Подібну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, у якій зазначено про помилковість доводів митного органу про необхідність підтвердження транспортних витрат виключно фінансовими та/або бухгалтерськими документами, і дійшов висновку про те, що довідка про транспортні витрати в даних правовідносинах є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у митного органу були відсутні правові підстави вважати непідтвердженими числові значення складових митної вартості в частині транспортних витрат.

Аналізуючи доводи митного органу про те, що числове значення, зазначене в копії декларації країни відправлення від 07.03.2023 23PL341010E0065098 44108, не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 07.03.2023 № FHEX/23/02//0019 9175,81 Євро, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівотекс» та польською компанією «Vive Textile Recycling» укладено Контракт № 01/02/2023 від 02.01.2023.

Відповідно до п.1 Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 предметом цього договору є продаж продавцем покупцю вживаного одягу та взуття (second hand), попередньо сортованого І, ІІ, ІІІ категорії.

У п.2 Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 сторони передбачили, що на умовах, визначених у цього договорі, продавець зобов`язується продати та передати, а покупець купити та отримати замовлений товару. Загальну вартість прийому товару в період дії договору сторони встановили на 900000 Євро. Валюта розрахунку Євро.

На виконання укладеного Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023 продавцем складено рахунок № FHEX/23/02/2019 від 07.03.2023, в якому передбачено поставку вживаного одягу загальною вартістю 5116,02 Євро, вживаного взуття загальною вартістю 634,34 Євро, інших вживаних товарів загальною вартістю 3425,45 Євро. Загальна вартість поставки становить 9175,81 Євро, загальна вага 13108,30 кг.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті (MUR) 81 від 17.03.2023 на суму 9175,81 Євро вартість визначеного у рахунку № FHEX/23/02/2019 від 07.03.2023 товару оплачено позивачем. Призначення платежу: оплата за одяг, взуття, інші товару на підставі Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023, рахунку № FHEX/23/02/2019 від 07.03.2023.

Експортна митна декларація 23PL341010E0065098 містить відомості про відправника товару польську компанію «Vive Textile Recycling», отримувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівотекс», товар вживаний одяг, взуття, інші вживані товари, вага 13103,30 кг, вартість товару 44108.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до Контракту № 01/02/2023 від 02.01.2023, який укладений між позивачем та польською компанією «Vive Textile Recycling», валютою договору є Євро.

В декларації країни відправлення вартість товару визначена в польських злотих, однак згідно з наданим до митного оформлення інвойсом № FHEX/23/02/2019 від 07.03.2023 вартість товару визначена в Євро, тобто вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.

Суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням.

Митна декларація країни відправлення у даному випадку підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Європейського союзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Отже, зазначені митним органом розбіжності у поданих позивачем документах жодним чином не впливають на правильність визначення заявленої митної вартості.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованих товарів та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

Суд зазначає, що твердження відповідача про наявність у нього сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів є не логічними та необґрунтованими, при цьому, відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки.

Також, при вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі № 825/648/17, від 20.07.2023 у справі № 640/22572/20.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17, від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17, від 08.02.2019 у справі № 825/648/17, від 20.07.2023 у справі № 640/22572/20, які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються судом при ухваленні рішення у даній справі.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Графа 33 оскаржуваного рішення не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості такого товару, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товару, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині другійстатті 53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Волинською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

З огляду на наведене, суд констатує, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000102/2 від 09.03.2023 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205140/2023/000764, яка сформовані на підставі рішення № UA205140/2023/000102/2 від 09.03.2023, визнаного судом протиправними, отже, також є протиправними і підлягає скасуванню.

У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

За приписамичастини першоїта другої статті 77КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір на загальну суму 5368,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями 31.08.2023 № 684, від 21.09.2023 № 700, які містяться в матеріалах справи. Відтак, на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Рівотекс» слід стягнути за рахунок з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Волинської митниці документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівотекс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000102/2 від 09.03.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/000764.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівотекс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 вересня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальнстю "Рівотекс" (вул. Костопільська, 26,с. Лісопіль,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35065, ЄДРПОУ/РНОКПП 41983404)

Відповідач - Волинська митниця (вул. Призалізнична, 13,с. Римачі,Волинська обл., Ковельський р-н,44350, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958385)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК