Рішення

від 19.09.2024 по справі 520/17699/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 р. справа № 520/17699/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить суд:

1. визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоду навчання з 01.07.1990 року по 28.12.1990 року на курсах газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР та періодів роботи з 05.05.1983 по 01.11.1983, з 23.07.1990 по 01.09.2001 у колгоспі "Родина" Калачіївського району Воронезької області рф під час розгляду заяв про призначення пенсії за віком від 10.01.2024, 22.01.2024 та 26.02.2024;

2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період навчання з 01.07.1990 по 28.12.1990 на курсах газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР та періоду роботи з 05.05.1983 по 01.11.1983, з 23.07.1990 по 01.09.2001 у колгоспі "Родина" Калачіївського району Воронезької області рф та здійснити перерахунок пенсії;

3. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем судові витрати у сумі 1211 грн. 20 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не зарахували до страхового стажу позивача період навчання з 01.07.1990 року по 28.12.1990 року на курсах газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР та періоди роботи з 05.05.1983 по 01.11.1983, з 23.07.1990 по 01.09.2001 у колгоспі "Родина" Калачіївського району Воронезької області рф під час розгляду заяв про призначення пенсії за віком від 10.01.2024, 22.01.2024 та 26.02.2024. Позивач вважає, що основним документом, який підтверджує страховий стаж, є трудова книжка, відповідальність за ведення якої несе роботодавець, а тому відповідачі неправомірно не зарахували вказані періоди роботи при призначенні пенсії. Вважаючи такі відповідачів протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.06.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, у задоволенні позову просив відмовити. При цьому, зазначив, що 22.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою №271, щодо призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 25.01.2024 №205050012152 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки відповідно наданих до заяви документів про стаж (трудова книжка, трудова книжка колгоспника, диплом, військовий квиток) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж складає 29 років 8 місяців 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Не зараховано до загального страхового стажу період навчання з 01.07.1990 по 28.12.1990 згідно свідоцтва № НОМЕР_2 , оскільки скорочено ім`я / по батькові (Мих.Григ., Мих. Григорьев.), періоди роботи в колгоспі згідно довідки від 03.05.1986 № 56 - відсутні записи встановленого мінімуму трудової участі та загальна кількість відпрацьованих людино-днів, з 23.07.1990 по 31.12.1991 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 - відсутні підстави (документ, його дата та номер) записів встановленого мінімуму трудової участі та загальна кількість відпрацьованих людино-днів, з 01.01.1992 по 01.09.2001 на території російської федерації - з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав г галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, у задоволенні позову просив відмовити. При цьому, зазначив, що спірний період з 23.07.1990 по 01.09.2001 - в колгоспі "Родина" (мовою документу) Калачеевского района Воронежской области (мовою оригіналу), неможливо зарахувати до страхового стажу позивача, оскільки відсутня інформація про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі в громадському господарстві. Зарахувати вказаний період роботи згідно запису на сторінках 18-19 трудової книжки про "трудовое участие в общественном хозяйстве" (мовою документу) не можливо, оскільки в графі 4 "На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)", відсутнє повне посилання на документ (відсутня назва документа, його дата та номер та не завірено печаткою підприємства), а отже, вказані обставини порушують вимоги Положення. Крім того, зазначив, що оскільки з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді, при призначенні пенсії до страхового стажу не можливо зарахувати періоди роботи (служби) на території РРФСР після 31.12.1991. Крім того, спірний період не можливо зарахувати до страхового стажу і згідно даних довідки №56, оскільки відсутня інформація про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі в громадському господарстві. Щодо зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.07.1990 по 28.12.1990 на курсах газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР, відповідач зазначив, що цей період вже враховано відповідачем до страхового стажу позивачеві, зарахування одного і того ж періоду до страхового стажу двічі, чинним законодавством не передбачено.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - громадянин України, відповідно до копії паспорту України.

За даними трудової книжки серії НОМЕР_4 трудова діяльність позивача складається з наступних періодів та робіт:

- з 01.09.1979 по 02.03.1983 навчання у Верхньо-Озерском с/г технікумі;

- з 03.11.1983 по 14.01.1986 служба в рядах Радянської Армії;

- з 21.03.1986 по 18.06.1990 на посаді токаря (учень токаря) у ВО "Харківський завод електроапаратури";

- з 22.03.2004 по 19.10.2020 на посаді токаря в Філії Бурового управління "Укрбургаз" АТ "Укргазвидобування" (перейменоване з Філії Бурового управління "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування", раніше з Філії ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" БУ "Укрбургаз");

- з 17.11.2020 по 12.08.2021 - виплата допомоги по безробіттю відповідно до ст. 23, 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

За даними трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 трудова діяльність позивача складається з наступних періодів та робіт:

- з 23.07.1990 по 01.09.2001 - член колгоспу "Родина" (мовою документу) Калачеевского района Воронежской области (мовою оригіналу);

- з 10.10.2001 по 11.03.2004 на посаді токаря в СООО "Шевелтвское".

Довідкою № 56 від 03.05.1986 підтверджено роботу позивача у колгоспу "Родина" (мовою документу) Калачеевского района Воронежской области (мовою оригіналу) з 05.05.1983 по 01.11.1983.

Свідоцтвом № 7026 від 29.12.1990, посвідченням №7027 від 28.12.1990 підтверджено навчання на курсах газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР.

У зв`язку з досягнення 60-річного віку, 10.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

До заяви було додано, зокрема, наступні документи: копію паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Балаклійським РВ УМВС України в Харківській області 29.04.2002; копію трудової книжки серії НОМЕР_6 , заповнену 27.03.1986; копію трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 , заповнену 23.07.1990; копію довідки № 56 від 03.05.1986; копію Свідоцтва про закінчення курсів газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР, № 7026 від 29.12.1990.

За принципом екстериторіальності вказана заява позивача надійшла на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

За результатами розгляду заяви позивача, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №205050012152 від 15 січня 2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років. Визнаний пенсійним органом страховий стаж склав 25 років 5 місяців 17 днів. При цьому, до страхового стажу не зараховано згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 23.07.1990 за записами №1-№2 період роботи в колгоспі "Родина" (мовою документу) Калачеевского района Воронежской области (мовою оригіналу) з 23.07.1990 по 01.09.20010 оскільки відсутня інформація про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі в громадському господарстві. Зарахувати вказаний період роботи згідно запису на сторінках 18-19 трудової книжки про "трудовое участие в общественном хозяйстве" (мовою документу) не можливо, оскільки в графі 4 "На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)", відсутнє повне посилання на документ (відсутня назва документа, його дата та номер та не завірено печаткою підприємства). Також, у вказаному рішенні зазначено, що оскільки з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді, при призначенні пенсії до страхового стажу не можливо зарахувати періоди роботи (служби) на території РРФСР після 31.12.1991. Крім того, зазначено, що не зараховано до страхового стажу період роботи в колгоспі "Родина" згідно даних довідки №56, оскільки відсутня інформація про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі в громадському господарстві.

22.01.2024 ОСОБА_1 знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою №271, щодо призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності вказана заява позивача надійшла на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

За результатами розгляду заяви позивача, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 25.01.2024 №205050012152 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із посиланням на те, що у нього наявний страховий стаж 29 років 8 місяців 25 днів. При цьому, не зараховано до загального страхового стажу період навчання з 01.07.1990 по 28.12.1990 згідно свідоцтва № 7026, оскільки скорочено ім`я / по батькові (Мих.Григ., Мих. Григорьев.); періоди роботи в колгоспі згідно довідки від 03.05.1986 № 56 - відсутні записи встановленого мінімуму трудової участі та загальна кількість відпрацьованих людино-днів, з 23.07.1990 по 31.12.1991 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 - відсутні підстави (документ, його дата та номер) записів встановленого мінімуму трудової участі та загальна кількість відпрацьованих людино-днів, з 01.01.1992 по 01.09.2001 на території російської федерації - з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав г галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Зі змісту листа від 30.04.2024 №13127-11768/Г-03/8-2000/24, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на звернення позивача від 01.04.2024 (вх.№11768/Г-2000-24 від 04.04.2024), вбачається, що 26.02.2024 ОСОБА_1 втретє звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". До заяви додано відомість про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь (дата укладення договору 12.02.2024). Заява опрацьовувалася за принципом єдиної черги завдань та екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві та Херсонської області. Рішенням № 205050012152 від 04.03.2024 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 10.01.2024 року. Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві рішенням №205050012152 від 01.04.2024 року пенсію призначено з 17.11.2023 року.

За матеріалами пенсійної справи та зі змісту листа від 30.04.2024 №13127-11768/Г-03/8-2000/24 судом встановлено, що до розрахунку страхового стажу позивача не враховано:

- період навчання з 01.07.1990 року по 28.12.1990 року згідно свідоцтва № 7026, оскільки скорочено ім`я/по батькові (Мих.Григ., Мих. Григорьев.);

- періоди роботи в колгоспі "Родина" (мовою документу) Калачеевского района Воронежской области (мовою оригіналу) з 05.05.1983 по 01.11.1983 згідно довідки від 03.05.1986 № 56, оскільки відсутні записи встановленого мінімуму трудової участі та загальна кількість відпрацьованих людино-днів;

- період роботи в колгоспі "Родина" (мовою документу) Калачеевского района Воронежской области (мовою оригіналу) з 23.07.1990 року по 31.12.1991 року згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 , так як відсутні підстави (документ, його дата та номер) записів встановленого мінімуму трудової участі та загальна кількість відпрацьованих людино-днів;

- період роботи в колгоспі "Родина" (мовою документу) Калачеевского района Воронежской области (мовою оригіналу) з 01.01.1992 року по 01.09.2001 року на території російської федерації згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 , оскільки міждержавні відносини у сфері пенсійного забезпечення між Україною та російською федерацією, які регулювалися Угодою про гарантії прав громадян-учасниць СНД від 13 березня 1992 року, з 01.01.2023 російською федерацією припинено участь в Угоді, тому на осіб, які працювали в росії після 1 січня 1992 року, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії стажу та заробітку в російській федерації.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.07.1990 року по 28.12.1990 року на курсах газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР та періодів роботи з 05.05.1983 по 01.11.1983, з 23.07.1990 по 01.09.2001 у колгоспі "Родина" Калачіївського району Воронезької області рф під час розгляду заяв про призначення пенсії за віком, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2018 року після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

За змістом частини першої ст. 1 Закону № 1058-IV термін страховий стаж визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

За приписами статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі-Закон № 1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі по тексту - Інструкція № 58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У пункті 2.6 пункту 2 Інструкції № 58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Водночас, у період часу до затвердження Інструкції №58 діяв порядок ведення трудових книжок, затверджений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 року №162 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (далі Інструкція №162), пункти 2.2 та 2.3 якої містять наступні положення (мовою оригіналу): "Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу. В трудовую книжку вносятся: сведения о работнике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность; сведения о работе: прием на работу, перевод на другую постоянную работу, увольнение... Записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета."

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 р. у справі №677/277/17.

Суд зауважує на тому, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Разом з цим, суд зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Також, постановою Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 (яка була чинною у період заповнення трудової книжки колгоспника) було затверджено "Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників", в яких зазначено, зокрема, таке: трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів; трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів і моменту прийняття їх в члени колгоспу; в трудову книжку колгоспника вносяться; відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи: відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань, нагородження і заохочення за успіхи в роботі, передбачені статутом та правилами внутрішнього розпорядку колгоспу, інші заохочення відповідно до чинного законодавства: відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди; всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою; трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Отже, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або відповідних записів у ній. трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

За даними трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 у період з 23.07.1990 по 01.09.2001 працював у колгоспі "Родина" (мовою документу) Калачеевского района Воронежской области (мовою оригіналу).

Довідкою № 56 від 03.05.1986 підтверджено роботу позивача у колгоспу "Родина" (мовою документу) Калачеевского района Воронежской области (мовою оригіналу) з 05.05.1983 по 01.11.1983.

Водночас, відповідач не висловив жодних зауважень ані щодо реальності роботи позивача у період з 23.07.1990 по 01.09.2001 та з 05.05.1983 по 01.11.1983 у колгоспі "Родина", ані щодо наявності правових підстав для виключення цих періодів трудової діяльності із загальної тривалості страхового стажу.

Стосовно твердження відповідачів про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 року по 01.09.2001 року на території російської федерації згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 , оскільки міждержавні відносини у сфері пенсійного забезпечення між Україною та російською федерацією, які регулювалися Угодою про гарантії прав громадян-учасниць СНД від 13 березня 1992 року, з 01.01.2023 російською федерацією припинено участь в Угоді, тому на осіб, які працювали в росії після 1 січня 1992 року, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії стажу та заробітку в російській федерації, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 1 Закону № 1788-XII передбачено, що у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Відповідно до частини 2 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, укладеною між Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.

Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Російської Федерації, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Частиною 2 статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу належить трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_3 , яка надавалась відповідачам для розгляду питання про призначення пенсії.

Автентичність записів трудової книжки відповідачем не оспорюється.

Вказана трудова книжка містить усі належним чином внесені записи про роботу позивача у спірні періоди. Такі записи засвідчені чітким відтиском печатки підприємств та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших неточностей, які б давали підстави сумніватись у їх достовірності.

Таким чином, суд не виявив достатніх підстав для відмови в зарахуванні наявного в трудовій книжці стажу роботи позивача до його страхового стажу, а тому дії відповідачів щодо не зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів є протиправними.

Водночас суд зазначає, що в силу пункту 2 статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, укладеною між Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Тож, припинення участі Російської Федерації в Угоді від 13.03.1992, так само, як і прийняття постанови Кабінетом Міністрів України "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" від 29.11.2022 №1328, не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.

Крім того, суд зазначає, що надана позивачем трудова книжка колгоспника не може піддаватися сумніву та позбавляти особу права на зарахування відповідних періодів до стажу з тих міркувань, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.

Позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на призначення/перерахунок пенсії не пов`язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.

Відтак, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи зараховуються до трудового стажу.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 26.03.2008 №01-1/2-07 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Необхідно зазначити, що те, що за іноземних осіб, які працювали на території РФ, страхові внески за них роботодавцями не вносились в силу вимог чинного на відповідній території законодавства чи з інших підстав, не може бути підставою для незарахування вказаних періодів роботи до загального трудового стажу особи. Також, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинене підприємствами.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.03.2018 в справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, період роботи позивача в російській федерації з 01.01.1992 по 01.09.2001 відповідно до трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 підлягає врахуванню до страхового стажу позивача.

Стосовно не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.07.1990 року по 28.12.1990 року згідно свідоцтва № НОМЕР_2 , оскільки скорочено ім`я/по батькові (Мих.Григ., Мих. Григорьев.), суд зазначає, що вказане не може слугувати підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії, оскільки свідоцтвом №7026 від 29.12.1990, посвідченням №7027 від 28.12.1990 підтверджено навчання позивача на курсах газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР.

Вказані документи скріплені печатками та надавались позивачем із заявою про призначення пенсії за віком.

До того ж, ім`я та по батькові позивача підтверджено копією паспорта громадянина України, яка надавалась позивачем із заявою про призначення пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене, період навчання позивача з 01.07.1990 року по 28.12.1990 року підлягає врахуванню до страхового стажу позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідачів щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.07.1990 року по 28.12.1990 року на курсах газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР та періодів роботи з 05.05.1983 по 01.11.1983, з 23.07.1990 по 01.09.2001 у колгоспі "Родина" Калачіївського району Воронезької області рф (відповідно) під час розгляду заяв про призначення пенсії за віком, є протиправними.

Стосовно способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Тобто, призначення, нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Відтак, позов у частині зобов`язання відповідачів зарахувати до страхового стажу спірні періоди навчання та роботи до задоволення не підлягає.

Разом з цим, з метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідачів вирішити питання щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.07.1990 по 28.12.1990 на курсах газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР та періодів роботи з 05.05.1983 по 01.11.1983, з 23.07.1990 по 01.09.2001 у колгоспі "Родина" Калачіївського району Воронезької області рф, з прийняттям відповідного рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду, що в даному випадку буде достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача.

В задоволенні позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії позивача, суд відмовляє, оскільки такі є передчасними та заявлені на майбутнє, адже питання щодо зарахування спірних періодів до страхового стажу пенсійним органом ще не вирішено.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоду навчання з 01.07.1990 року по 28.12.1990 року на курсах газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР та періодів роботи з 05.05.1983 по 01.11.1983, з 23.07.1990 по 01.09.2001 у колгоспі "Родина" Калачіївського району Воронезької області рф (відповідно) під час розгляду заяв про призначення пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вирішити питання щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоду навчання з 01.07.1990 по 28.12.1990 на курсах газоелектрозварювальників при Калачіївському навчально-курсовому комбінаті АПК РСФСР та періодів роботи з 05.05.1983 по 01.11.1983, з 23.07.1990 по 01.09.2001 у колгоспі "Родина" Калачіївського району Воронезької області рф, з прийняттям відповідного рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат в розмірі 847 (вісімсот сорок сім) грн. 84 коп. по 423 (чотириста двадцять три) грн. 92 коп. з кожного окремо.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 19.09.2024, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко