Рішення

від 20.09.2024 по справі 520/20119/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 р. №520/20119/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області (вул. Гайдамацька, буд. 1,м. Ізюм,Ізюмський р-н, Харківська обл.,64309, код ЄДРПОУ 03196469) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана - особи з інвалідністю внаслідок війни, та видачі відповідного посвідчення - «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

2. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, встановити ОСОБА_1 статус члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, видати ОСОБА_1 згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, відповідне посвідчення - «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у видачі «Посвідчення члена сім`ї загиблого» як вдові ліквідатора першої категорії зі статусом інваліда війни, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є вдовою померлого чоловіка ОСОБА_2 , який за життя був визнаний інвалідом війни 1 групи, мав статус особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов?язків військової служби, пов?язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мав право на пільги, встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов?язаного з виконанням військового обов?язку по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв?язку з чим позивач відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на встановлення статусу члена сім"ї загиблого ветерана війни - інваліда війни та отримання посвідчення члена сім?ї загиблого.

У відповідності до Витягу з протоколу №3465 від 10 листопада 2023 року, що був наданий 12 Регіональною ВЛК про встановлення причинного зв?язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців встановлено:

Захворювання особи звільненої з військової служби ОСОБА_2 , 1953 року народження , «Злоякісне новоутворення правої легені. Пухлинна інтоксикація», ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, 16.03.2024 року, що підтверджується свідоцтвом про СМЕРТЬ серії НОМЕР_2 , виданим 19.03.2024 Балаклійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; лікарським свідоцтвом про смерть №13, виданим 18.03.2024 року КНП ХОР «ОКСДРЗН»;

медичними документами - захворювання та причина смерті, так, пов?язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На підставі зазначених документів за життя ОСОБА_2 встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, також Ізюмською РДА Харківської області 30.11.2023 року видано посвідчення НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -осіб з інвалідністю внаслідок війни.

24.05.2024 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про видачу «Посвідчення члена сім?ї загиблого», як вдові ліквідатора першої категорії зі статусом інваліда війни.

Відповідач листом від 14.06.2024 за №04-18/881 відмовив у видачі посвідчення члена сім?ї загиблого ветерана війни - інваліда війни, яку обґрунтував тим, що статтею 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачено встановлення статусу саме дружинам осіб з інвалідністю внаслідок війни, які померли внаслідок захворювання, пов?язаного з виконанням військових обов?язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АВС.

Вважаючи відмову відповідача у наданні їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни протиправною, позивач звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до ст. 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно частини першої ст. 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Пунктами 1 та 9 частини другої ст. 7 Закону № 3551-XII передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, обов`язковими умовами, за якими особу можна віднести до осіб з інвалідністю внаслідок війни, є наявність інвалідності, доказів залучення такої особи до військовослужбовців або до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як встановлено судом, колишній військовослужбовець ОСОБА_2 виконував роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС, у зв`язку із чим отримав статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, був інвалідом 1 групи та мав статус особи , яка має право на пільги, встановлені для ветеранів війни- осіб з інвалідністю внаслідок війни. (а.с. 23-24)

Захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , яке призвело до смерті 16.03.2024 пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується витягом з протоколу №1152 від 03.04.2014 засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців , витягу з протоколу №3465 від 10.11.2023 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. (а.с.27-28)

Відповідно до п.п2 ч.2 ст.7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Згідно п.1 ст. 10 Закону № 3551-XII дія цього Закону поширюється на: сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 був ветераном війни-особою з інвалідністю внаслідок війни в розумінні ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» так, як за життя став інвалідом внаслідок захворювання пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до п. 2 ст. 10 Закону № 3551-XII чинність цього Закону поширюється на дружин померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

Абзацом 2 пункту 7 цього Положення передбачено, що, «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім`ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Згідно з пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. Розділ 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час, виконували інші обов`язки військової служби та тилового забезпечення, пов`язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм, вбачається що для встановлення особі статусу дружини померлого Член сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни необхідна наявність наступних обставин:

- наявність у померлого чоловіка статусу, зокрема, інвалід війни;

- визнання померлого чоловіка за життя інвалідом від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин пов`язаних з проходження військової служби чи участі у бойових діях, які не одружилися вдруге.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.07.2022 у справі № 520/2798/19.

Отже, чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» поширюється також і на членів сім`ї військовослужбовців, які померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби.

При цьому, у розумінні абзаців 4, 7 пункту 1 статті 10 наведеного Закону до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_2 , який був інвалідом 1 групи, мав статус ветерана війни- особи з інвалідністю внаслідок війни, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, доказів , що вона була одружена вдруге матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що позивач згідно ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» має право на встановлення статусу та отримання посвідчення члена сім`ї загиблого ветерана війни, тому відповідач неправомірно відмовив у задоволенні її заяви про видачу такого посвідчення.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області (вул. Гайдамацька, буд. 1,м. Ізюм,Ізюмський р-н, Харківська обл.,64309, код ЄДРПОУ 03196469) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана - особи з інвалідністю внаслідок війни, та видачі відповідного посвідчення - «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, встановити ОСОБА_1 статус члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, видати ОСОБА_1 згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення - «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.