Рішення

від 20.09.2024 по справі 560/12175/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12175/24

РІШЕННЯ

іменем України

20 вересня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації, в якій просить:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Шепетівської районної військової адміністрації Хмельницької області в продовженні ОСОБА_1 статусу "Член сім`ї загиблого";

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Шепетівської районної військової адміністрації Хмельницької області видати ОСОБА_1 посвідчення відповідного зразка.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації з заявою щодо продовження статусу "Член сім`ї загиблого" у зв`язку з досягненням 18 років відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та видачу відповідного посвідчення.

Проте, Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації листом від 20.05.2024 року № 04-215/2024 повідомило про відсутність підстав для продовження ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого та видачу відповідного посвідчення, оскільки в наданих копіях документів відсутня інформація про факт встановлення батьку, ОСОБА_2 , статусу учасника бойових дій або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що при розгляді питання встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни згідно з абзацом першим пункту 1 статті 10 Закону до органу соціального захисту населення подаються документи, які підтверджують факт смерті, встановлюють причинний зв`язок загибелі (смерті) та підтверджують належність до членів сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни. Зазначає, що оскільки в наданих ОСОБА_1 копіях документів відсутня інформація про факт встановлення його батьку, ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, що в свою чергу унеможливлює продовження дії посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни йому як особі, яка досягла 18-річного віку.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.

Батько позивача, ОСОБА_2 , проходив службу в органах внутрішніх справ в Хмельницькій області з 27.04.2006 року по 24.05.2013 року.

24 травня 2013 року внаслідок ДТП, від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 помер на місці пригоди.

Актом №2 про нещасний випадок від 24.05.2013 року встановлено, що нещасний випадок із смертельним наслідком з начальником СКР Білогірського РВ УМВС України в Хмельницькій області капітаном міліції ОСОБА_2 стався в період проходження служби в ОВС при виконанні службових обов`язків.

Згідно постанови військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" з установлення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишніх працівників органів внутрішніх справ, НП та колишніх військовослужбовців із числа осіб рядового й начальницького складу від 29.02.2016 року встановлено причинний зв`язок перенесених травм у колишнього співробітника ОВС ОСОБА_2 , що призвели до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , з виконанням службових обов`язків.

17 квітня 2024 року позивачу виповнилось 18 років, в зв`язку з чим закінчилась дія його посвідчення "Член сім`ї загиблого".

22.04.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження статусу "Член сім`ї загиблого" та видачу відповідного посвідчення.

20 травня 2024 року листом №04-215/2024 відповідач відмовив ОСОБА_1 в продовжені статусу "Член сім`ї загиблого" з посиланням на те, що його батьку не було надано статусу учасника бойових дій, або статусу особи з інвалідністювнаслідок війни та повідомивши, що попередньо статус "Член сім`ї загиблого" йому було надано неправомірно.

Позивач вважаючи відмову в продовженні йому статусу "Член сім`ї загиблого" протиправним та такою, що порушує його право на соціальний захист, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус членів сімей загиблих військовослужбовців, гарантії їх соціального захисту регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі Закон №3551-ХІІ).

В преамбулі до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ) зазначено, що цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до статті 4 Закону № 3551-ХІІ, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно з п. 6 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.004 року № 20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. Розділ 11 Закону № 3551-ХIІ визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасників бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час виконували інші обов`язки військової служби та тилового забезпечення, пов`язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій.

Відповідно до статті 5 Закону № 3551-ХІІ, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб, на яких поширюється чинність статті 10 Закону, належать, зокрема сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 Закону, належать:

- утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія;

- батьки;

- один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

- діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

- діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

- діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

Частиною першою статті 18 Закону №3551-XII передбачено, що ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12 травня 1994 року /далі Положення №302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, видаються посвідчення з написом Посвідчення члена сім`ї загиблого, а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 101 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, видаються посвідчення з написом Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України.

Дітям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 і статті 101 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, до досягнення ними 14- річного віку передбачені законодавством пільги надаються на підставі довідки, що видається матері (або іншому повнолітньому члену сім`ї загиблої особи, або опікуну) за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) дитини. Після досягнення такими дітьми 14-річного віку їм видаються посвідчення з написом Посвідчення члена сім`ї загиблого, Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України відповідно, а після досягненням ними 18-річного віку їм у посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, який продовжує строк дії посвідчення на наступний рік за умови їх належності до категорій осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 і статті 101 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Абзацом другим пункту 7 Положення №302 визначено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

При розгляді питання встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни згідно з абзацом першим пункту 1 статті 10 Закону до органу соціального захисту населення подаються документи, які підтверджують факт смерті, встановлюють причинний зв`язок загибелі (смерті) та підтверджують належність до членів сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

Для встановлення статусу члена сім`ї померлого ветерана війни згідно з абзацом першим пункту 1 статті 10 Закону органу соціального захисту населення за місцем реєстрації надаються вищевказані документи, одним із яких має бути документ, що підтверджує причинний зв`язок смерті із захистом Батьківщини або з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

У разі наявності документа, що підтверджує причинний зв`язок загибелі (смерті) із виконанням службових обов`язків, статус члена сім`ї померлого ветерана війни, згідно з абзацом першим пункту 1 статті 10 Закону, можливо встановити, якщо загиблому (померлому) за життя було надано статус учасника бойових дій (стаття 6 Закону) або статус особи з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи позивач, є сином померлого начальника сектору карного розшуку Білогірського РВ УМВС України в Хмельницькій області капітана міліції ОСОБА_2 , який загинув в період проходження служби та при виконанні службових обов`язків, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Ямпільською селищною радою Білогірського району Хмельницької області від 25.04.2006 р.

17 квітня 2024 року позивачу виповнилось 18 років, в зв`язку з чим закінчилась дія його посвідчення "Член сім`ї загиблого".

Дослідивши наданні до суду матеріали справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для продовження статусу "Член сім`ї загиблого" та видачу відповідного посвідчення через відсутність у поданих ОСОБА_1 копіях документів підтвердження того, що його батькові, ОСОБА_2 , було присвоєно статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, а тому суд не вбачає за можливе продовжити дію посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни для нього як повнолітньої особи.

Враховуючи, те що позивачем не було надано всіх необхідних документів для продовження дії посвідчення члена сім`ї загиблого у відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, у свою чергу довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваної відмови, що підтвердженно наявними в матеріалах справи доказами, а тому така відмова є правомірною та не підлягає скасуванню, у зв`язку із чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації (вул. Героїв Небесної Сотні, 47, м. Шепетівка, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., 30405 , код ЄДРПОУ - 03198540)

Головуючий суддя П.І. Салюк