Рішення

від 20.09.2024 по справі 560/9640/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/9640/24

РІШЕННЯ

іменем України

20 вересня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, про визнання протиправною та скасування постанови №ПШ 069885 від 01.05.2024 Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області протиправно винесено постанову №ПШ 069885 від 01.05.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 грн. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна", оскільки посадові особи відповідача помилково дійшли висновку, що порушником законодавства про автомобільний транспорт є Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна".

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику (повідомлення) сторін.

Позивачем 05.07.2021 подано заяву про виклик свідка ОСОБА_1 .

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 викликано в судове засідання свідка ОСОБА_1 та призначено судове засідання на 31.07.2024 р. о 11:00 год.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.

Відповідачем 11.07.2024 подано відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що 11.04.2024 посадовою особою Укртрансбезпеки на автодорозі Хмельницької області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна". Водій надав для перевірки товарну накладну від 11.04.2024 інших документів надано не було. Згідно з даними зафіксованими за допомогою портативного відеореєстратора, водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки "КАМАЗ" (державний номерний знак НОМЕР_1 ), підтвердив той факт, що працює на підприємстві ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» відповідно до договору.

Вказує, що згідно з документами наданими водієм, транспортного засобу у ході проведення перевірки на дорозі, автомобільним перевізником вантажу виступає ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна".

Зазначає, що саме ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна" є автомобільним перевізником, в розумінні Закону. Під час зазначеної перевірки було виявлено, що транспортний засіб, яким перевозився вантаж за відсутності на момент перевірки протоколу адаптації та перевірки тахографа до транспортного засобу який не обладнаний тахографом, що зафіксовано в Акті №029267 від 11.04.2024.

Представник відповідача вказує, що саме з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3.5 тонн до 12 тонн. Тобто законодавцем було надано перевізникам, які використовують вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон, адаптаційний період для забезпечення обладнання транспортних засобів діючими тахографами з 07.06.2010 по 01.06.2015 року.

В спірних правовідносинах щодо позивача є правозастосовним пункт 6.1 Положення № 340, оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію, повна маса транспортного засобу, понад 3.5тонн, тому у автомобільного перевізника наявний обов`язок з обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом, і це саме обов`язок а не право автомобільного перевізника, оскільки пункт 6.1 Положення № 340 містить слово «повинен», а не слово «може».

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Украіна" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови просить відмовити повністю.

Свідок ОСОБА_1 надав у судовому засіданні покази, що 11.04.2024 на території Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" завантажив у автомобіль "КАМАЗ" вантаж - полову кукурудзи. При цьому працівниками позивача йому було надано товарну накладну на вантаж, яку ОСОБА_1 надав при перевірці інспектору Державної служби України з безпеки на транспорті.

Суд встановив такі обставини справи.

Посадовими особами Укртрансбезпеки 11.04.2024 на автодорозі Хмельницької області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна". Водій надав для перевірки товарну накладну від 11.04.2024 інших документів надано не було. Згідно з даними зафіксованими за допомогою портативного відеореєстратора, водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки "КАМАЗ" (державний номерний знак НОМЕР_1 ), підтвердив той факт, що працює на підприємстві ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна" відповідно до договору.

Постановою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області № ПШ069885 від 01.05.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.

Вказано про допущення порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

У ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III закріплено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу вимог ч. 7 ст. 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Приписами статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При цьому, стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», надає визначення основних термінів, які вживаються у даному законі, зокрема: автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Тобто, дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж для власних потреб чи надають послугу перевезення.

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі Правила №363), містять терміни та поняття, які вживаються в такому значенні:

Перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Замовлення на перевезення вантажів - документ, який подає вантажовідправник перевізникові на доставляння обумовленої партії вантажів в узгоджені терміни;

Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

Вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.

Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 законодавство, що врегульовує спірні правовідносини, зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Водій ОСОБА_1 при проведені перевірки пред`явив товарну накладну від 11.04.2024, видану ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна".

Виключна відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно- господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена у статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 цього Закону, перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, Законом №2344-111 не розмежовується поняття надання послуг з перевезення вантажів та перевезення вантажів для власних потреб, відповідальність передбачена за здійснення будь-яких перевезення вантажів суб`єктами господарювання без документів, передбачених статтею 48 вказаного Закону.

Відтак, відповідно до документів наданих водієм транспортного засобу у ході проведення перевірки на дорозі, автомобільним перевізником вантажу виступає ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна".

В акті перевірки №029267 від 11.04.2024 також зафіксовано, що транспортний засіб, який перевозив вантаж ТОВ "ГЕРРОМ Інвест-Україна" на момент перевірки не обладнаний тахографом та відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340) визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Згідно з п. 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

У відповідності до ст. 18 Закону №2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

У відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно ч. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи п. «а» ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції, на думку суду, є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

В той же час, ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі №823/1199/17.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки водієм під час здійснення перевезень на ТЗ, без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія та факт того, що на момент перевірки ТЗ засіб не обладнаний тахографом, оскаржувана постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт є правомірною та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, які підлягають розподілу, відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" (с.Кальна, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 32220 , код ЄДРПОУ - 34175746) Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області (вул. Соборна, 75, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя О.О. Михайлов