УХВАЛА
20 вересня 2024 р.Справа № 520/5473/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 року по справі № 520/5473/24
за позовом приватного підприємства "Вімар-Трейд"
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 року задоволено адміністративний позов приватного підприємства "Вімар-Трейд" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області 18.09.2024 р. подало апеляційну скаргу. Також відповідачем заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 року, відповідач зазначає, що у ситуації, що виникла при оскарженні рішень суду, відповідач діяв швидко та відповідно до ситуації, про що свідчить вчасно подана апеляційна скарга. ГУ ДПС звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою про оскарження в апеляційному порядку рішення суду попередньої інстанції, проте апеляційна скарга була повернута у зв`язку з тим, що вимоги ухвали від 01.08.2024 у встановлений судом строк не виконані. Відповідач посилається на гарантоване Конституцією України право на апеляційне оскарження судових рішень, практику Європейського суду з прав людини стосовно того, що права заявника на перегляд справи не може бути обмежене надмірним формалізмом суду в оцінці матеріалів звернення, оскільки такий підхід порушує п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також скаржник посилається на висновки Верховного Суду, зазначені в ухвалі Верховного суду від 30.08.2019 по справі №820/2536/18, щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, а саме, що повернення касаційної скарги у зв`язку з не усуненням недоліків у строк, визначений судом, не позбавляє податковий орган права повторного звернення до суду після усунення недоліків попередньо поданої касаційної скарги. Також відповідач посилається на висновки Верховного Суду, зазначені в ухвалі від 30.08.2019 по справі № 820/2788/18, відповідно до яких якщо первинна касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження та те, що право повторного звернення до суду з касаційною скаргою, відповідач реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку, необхідного для виправлення недоліку касаційної скарги, що була повернута судом касаційної інстанції, то така обставина є підставою для поновлення строків на касаційне оскарження.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято Харківським окружним адміністративним судом 26.06.2024 року в порядку спрощеного провадження. Із апеляційною скаргою відповідач звернувся вперше 24.07.2024 р.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до Другого апеляційного адміністративного суду документу, що підтверджує сплату судового збору, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
09.08.2024 до суду надійшло клопотання про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 року клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду 26.06.2024 по справі № 520/5473/24 задоволено. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановивши строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів від дати отримання копії даної ухвали.
19.08.2024 на адресу суду повторно надійшло клопотання від Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 року повернуто апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 року по справі № 520/5473/24 за позовом приватного підприємства "Вімар-Трейд" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
18.09.2024 року Головне управління ДПС у Харківській області вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 року.
Проте, дослідивши матеріали справи та надане відповідачем клопотання, суд не вбачає поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Отже, строк має бути пропущено виключно з поважних причин.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Строк для подання апеляційної скарги може бути поновлений тільки тоді, коли причина пропуску строку оскарження є достатньо поважною і підтверджується відповідними документами.
Колегія суддів не заперечує проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, між тим зазначає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.
Крім того, своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше або поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Водночас наявність права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає, що відповідач звертаючись з апеляційною скаргою повторно не сплатив судовий збір, тобто фактично допустив ті ж самі недоліки, які слугували підставою повернення першої апеляційної скарги. Жодних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано.
Також, колегія суддів звертає увагу, на те, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.
Жодних обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, заявник у повторному клопотанні про поновлення строку не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.
З приводу посилання відповідача на те, що повторна скарга подана у найкоротший термін після сплати судового збору та посилання на правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 820/2788/18, то суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Отже, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Стосовно посилання відповідача на гарантоване ст. 129 Конституції України та ст. 7 КАС України право апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Також колегія суддів вважає недоречними посилання скаржника на практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ в порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто, визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, так як головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Будь-яких інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, 295, ч.2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Визнати неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 року по справі № 520/5473/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мінаєва О.М.Судді Калиновський В.А. Кононенко З.О.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121758057 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Мінаєва О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні