Ухвала

від 20.09.2024 по справі 340/713/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 340/713/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року у справі № 340/713/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дербі" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Дербі" задоволено частково.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що первинно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області було повернуто заявнику у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не надано документ про сплату судового збору. Податковий орган звернувся до суду потворно та просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Вимоги суду, викладені в ухвалі від 12.08.2024 року, в частині надання до суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі не виконано, натомість подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в обґрунтування якого зазначає, що в умовах воєнного стану у податкового органу відсутні бюджетні надходження для сплатити судового збору.

Розглянувши клопотання відповідача, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи відсутність об`єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження процесуального строку.

Разом з тим, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано посиланням на запровадження воєнного стану в Україні. Також зазначає, що первинно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було повернуто заявнику у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Податковий орган звернувся до суду повторно та просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення. Також звертає увагу суду, що повторна апеляційна скарга подана ним в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, що, на думку відповідача, свідчить про дотримання останнім строку апеляційного оскарження судового рішення.

Проаналізувавши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частинами 1, 2 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Судом встановлено, що рішення суду першої інстанції прийняте в порядку письмового провадження 27.05.2024.

18.06.2024 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області вперше звернулось до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції, документу про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2024 року апеляційну скаргу відповідача повернуто з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2024 року про повернення апеляційної скарги відповідачем в касаційному порядку оскаржена не була та є чинною.

12.07.2024 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду від 27.05.2024 року.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року про повернення апеляційної скарги відповідачем в касаційному порядку оскаржена не була та є чинною.

В разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.

Повторно відповідачем подано апеляційну скаргу 12.07.2024, тобто з пропуском строків встановлених статтею 295 КАС України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2024 року про повернення апеляційної скарги у касаційному порядку не скасована та є чинною, то до повторно поданої апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Колегія суддів апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Крім того, за приписами ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір).

До апеляцыйноъ скарги скаржником додано платіжну інструкцію № 992 від 24.06.2024, відповідно до якого відповідачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026,00 грн.

Судом перевірено зарахування зазначеного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З урахуванням того, що колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у даній справі, сплачений за її подання судовий збір підлягає поверненню.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, п.3 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року у справі № 340/713/23.

Повернути Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486) сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 026,00 грн., відповідно до платіжної інструкції № 992 від 24 червня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов

суддяА.О. Коршун