Постанова

від 17.09.2024 по справі 600/7638/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/7638/23-а

Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір В.О.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

17 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити ді,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Шалар Іон Васильович звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернівецькій області щодо внесення до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції інформації про арешт автомобіля марки "Dodge Sprinter", 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Чернівецькій області виключити з Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформації про накладення арешту на транспортний засіб марки "Dodge Sprinter", 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.07.2024 закрито провадження у справі. Повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 147,00 грн., сплачений згідно квитанції про сплату №7718-0499-9213-2269 від 01.12.2023 року.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

17.09.2024 від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій частині уже був предметом розгляду в адміністративній справі №600/1541/22-а, судове рішення у якій набрало законної сили.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

За змістом п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28 червня 2023 року у справі №200/4258/22.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.

Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищевказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.

Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції керувався тим, що спір у цій частині уже був предметом розгляду в адміністративній справі №600/1541/22-а, судове рішення у якій набрало законної сили, а тому на час звернення позивача до суду з позовними вимогами, визначеними у позовній заяві, було таке, що набрало законної сили рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що, в свою чергу, відповідно до положень п.4 ч.1 ст.238 КАС України слугує підставою для закриття провадження у справі.

Водночас, надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з останніми, з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, у мотивувальній частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі №600/1541/22-а суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем (Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС в Чернівецькій області) накладення обтяження у виді арешту та/або заборони на відчуження на належний позивачу транспортний засіб не проводилося, відтак жодних протиправних дій відносно позивача ( ОСОБА_1 ) не вчинялося.

Подаючи новий позов до Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області, предметом цього позову є визнання протиправності дій з боку Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області щодо внесення до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції інформації про арешт автомобіля «Dodge Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Отже, в цій справі №600/7638/23-а суд мав надати оцінку саме діям Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області щодо наявності законних підстав (процесуальних рішень) про внесення до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції інформації про арешт автомобіля марки «Dodge Sprinter», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

При цьому, вимоги зобов`язального характеру, а саме зобов`язати регіональний сервісний центр ГСЦ МВС України в Чернівецькій області виключити з бази даних в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів інформацію про накладення арешту на автомобіль «Dodge Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 є похідною у цій справі, оскільки у разі встановлення факту протиправності дій та безпідставного внесення відомостей до Єдиного державного реєстру МВС про арешт вказаного автомобіля, такі відомості підлягають виключенню.

Мотивування суду в оскаржуваній ухвалі від 11.07.2024 року про те, що в даній справі позивачем ще добавлено відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернівецькій області не змінює факту наявності вже вирішеного спору між тими самими сторонами, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернівецькій області 27.12.2023р. припинено в результаті ліквідації, проте функції, спрямовані на реалізацію повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері надання сервісних послуг покладені саме на другого відповідача у даній справі - Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС в Чернівецькій області є помилковим.

Так, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» 30 листопада 2015 року Міністерством внутрішніх справ видано наказ №1532 про ліквідацію Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України та управлінь ДАІ УМВС України в областях, у тому числі Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області.

Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС в Чернівецькій області не є правонаступником УДАІ УМВС в Чернівецькій області, та, відповідно, не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про виключення з Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформацію про накладення арешту на транспортний засіб, що було встановлено судом під час розгляду справи №600/1541/22-а.

Наведене свідчить, що судом при розгляді справи справі №600/7638/23-а не досліджувалися підстави, не встановлювалися обставини та оцінка таким фактам щодо законності чи протиправності дії вчинених з боку Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області не надавалася.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не були предметом позову у попередній справі, на яку посилався суд першої інстанції, тому є помилковими висновки суду першої інстанції про закриття провадження у справі згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення питання.

За встановлених обставин та норм процесуального закону в їх сукупності, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі.

За правилами частини першої статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята передчасно з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити ді скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.