Ухвала

від 20.09.2024 по справі 140/32485/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа №140/32485/23

адміністративне провадження № К/990/32729/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 140/32485/23 за адміністративним позовом Виробничо-комерційного приватного підприємства «Агропромтехцентр» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційне приватне підприємство «Агропромтехцентр» звернулось із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.09.2023 №0108350709 (В1) про завищення бюджетного відшкодування на суму 110 092 грн та штрафні санкції у сумі 11 009,20 грн; №0108360709 (В3) на суму, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, частково в розмірі 1 586 219 грн та №0108370709 (В4) про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, частково в розмірі 1 422 493 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 позов Виробничо-комерційного приватного підприємства «Агропромтехцентр» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01.09.2023 №0108350709 (В1) про завищення бюджетного відшкодування на суму 110 092 грн та штрафні санкції у сумі 11 009,20 грн; №0108360709 (В3) на суму, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, частково в розмірі 1 586 219 грн та №0108370709 (В4) про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, частково в розмірі 1 415 036,58 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного приватного підприємства «Агропромтехцентр» задоволено.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі № 140/32485/23 скасовано в частині відмовлених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01.09.2023 № 0108370709 (В4) про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду частково в розмірі 1 415 036,58 грн та в цій частині прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01.09.2023 № 0108370709 (В4) про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 1 422 493,00 грн. В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі № 140/32485/23 залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 140/32485/23.

Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2024 касаційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску, платіжного документа про сплату судового збору, викладення підстав касаційного оскарження відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.

В межах наданого судом строку податковим органом надіслано клопотання щодо усунення недоліків касаційної скарги, уточнено підстави касаційного оскарження, заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, надано платіжну інструкцію від 27.08.2024 №3677 про сплату 42944,00 грн судового збору за подання касаційної скарги. Судді-доповідачу вказане клопотання передано 16.08.2024.

Податковим органом зазначено підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано правову позицію щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункт 14.1.231 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України), викладену в постановах Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №140/6978/20, від 17.08.2022 у справі №640/4237/19.

Як встановлено зі змісту оскаржуваних судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом не доведено факт реалізації позивачем товару за ціною нижчою рівня звичайних цін і, відповідно, порушення норм закону при експорті самостійно виготовлених товарів, враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №813/4227/15, від 21.11.2023 у справі №640/329/20, від 15.03.2023 у справі №200/4942/20-а та інших, що підприємство вправі самостійно визначати ціну своєї продукції залежно від кон`юнктури ринку, попиту, обсягу виробництва та інших факторів, така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін. Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено помилковість застосування таких правових позицій та таких висновків суду.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження податковим органом зазначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції, первісна касаційна скарга була подана в межах 30-денного строку з дня складення оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. На думку скаржника, у даному випадку подання повторної касаційної скарги по спливу декількох днів з дня повернення касаційної скарги має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями, відповідає принципу юридичної визначеності та свідчить про добросовісність у реалізації податковою службою свого процесуального права на касаційне оскарження у вказаній справі.

Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд приходить до висновку щодо його необґрунтованості, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Касаційну скаргу подано вчетверте, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 01.08.2024, від 12.08.2024, від 19.08.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження.

Верховний Суд зауважує, що контролюючим органом не обґрунтовано належними доводами пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень, надмірне зволікання з повторним поданням касаційної скарги (більше 5 місяців після повернення попередньої касаційної скарги).

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про поновлення строку касаційного оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 140/32485/23.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 140/32485/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко М.М. Гімон