Ухвала

від 20.09.2024 по справі 140/2675/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 140/2675/23

адміністративне провадження № К/990/32605/24

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року в адміністративній справі № 140/2675/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Забіяка» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Забіяка» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач):

1) від 15.11.2022 № 0054230408 про накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та абзацу третього пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у розмірі 326 386,43 грн;

2) від 15.11.2022 № 0054240408 про накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та абзацу третього пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у розмірі 282 710,61 грн;

3) від 15.11.2022 № 0054250408 про накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та абзацу третього пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у розмірі 452 740,99 грн;

4) від 27.02.2023 № 0024210408 про накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та абзацу третього пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у розмірі 281 973,33 грн;

5) від 27.02.2023 № 0024220408 про накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та абзацу третього пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у розмірі 326 380,11 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року, позов задоволено частково.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відмовлено. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року в адміністративній справі № 140/2675/23 залишено без руху для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження та докази вперше поданої касаційної скарги, дати отримання ухвали про повернення раніше поданої касаційної скарги.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору.

У вказаному клопотанні податковий орган зазначає, що первинну касаційну скаргу було повернуто.

Наведені скаржником підстави у повторному клопотанні не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 13 грудня 2023 року, оприлюднено 25 грудня 2023 року, вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду лише 18 січня 2024 року, а повторно подано лише 20 серпня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Недостатність бюджетних асигнувань необхідних для спати судового збору та блокування рахунків контролюючого органу в межах інших виконавчих проваджень може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Окрім цього, при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Також, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло сім місяців. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом семи місяців.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року в адміністративній справі № 140/2675/23.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року в адміністративній справі № 140/2675/23.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов