Ухвала

від 20.09.2024 по справі 160/1248/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 160/1248/24

адміністративне провадження № К/990/35047/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №160/1248/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 січня 2024 року №74 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05 березня 2024 року №13804 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05 квітня 2024 року № 15560 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» з переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» податкові накладні згідно реєстру датою їх фактичного подання як такі, які підлягають автоматичній реєстрації за умови виконання вимог п. 6-1 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 січня 2024 року №74 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Визнано протиправним рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05 березня 2024 року №13804 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05 квітня 2024 року № 15560 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» з переліку ризикових платників податків.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» податкові накладні, реєстрація яких була зупинена на підставі рішень № 74 від 04 січня 2024 року, № 13804 від 05 березня 2024 року, № 15560 від 05 квітня 2024 року, згідно із реєстром датою їх фактичного подання як такі, які підлягають автоматичній реєстрації за умови виконання вимог п. 6-1 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У касаційній скарзі скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Крім того, касаційна скарга в цій справі відповідачем вже подавалась, проте ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року її повернуто як таку, що не містила підстав касаційного оскарження.

Втім, звертаючись до суду з цією касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №160/1248/24 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов