Постанова

від 17.09.2024 по справі 154/5172/23

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/5172/23

3/154/127/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області

Лутай А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Володимирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ

13 грудня 2023 року о 09.29 год по вул. Драгоманова в м. Володимир Волинської області, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п.2.9.«а» Правилдорожнього руху України, керувала транспортним засобом «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки автомобіля за допомогою алкотеста Драгер 6820, результат позитивний 0,73 % проміле, а також у медичному закладі КП Володимирське ТМО, результати 0,55 %, 0,48 %.

10 травня 2024 року до суду надійшли письмові пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Рудися Р.В., де він просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки поліцейськими було порушено п.10 розділу 2 Інструкції, так як ними не було складено акт огляду на стан сп`яніння, який мав бути складений у двох примірниках. З наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції вбачається, що під час спілкування з поліцейськими, водій поводила себе адекватно, чітко відповідала на їх запитання, висловлювала свої заперечення, її поведінка цілком відповідала обстановці. З переглянутого відеозапису встановлено, що поліцейською не було названо водію декілька ознак алкогольного сп`яніння, при цьому не було зафіксовано порядок перевірки виявлених у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, зокрема перевірки її зіниць очей на світло, огляд її рук. Відеозаписом не зафіксовано роз`яснення їй її процесуальних прав та суті її правопорушення.

Крім цього, як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 , таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останньої, у зв`язку з чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не зобов`язана була виконувати. Також, працівниками поліції не були долучені до матеріалів справи відповідні сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та свідоцтво про державну реєстрацію приладу, яким мало б бути проведено огляд особи на стан алкогольного сп`яніння. Всупереч чинному законодавстві про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом. При проходженні освідування на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, муштук, який використовувався в алкотестері не був стерильним і запакованим в поліетилен, так як він є одноразовим і не може використовуватися двічі, що є порушенням процедури. Оскільки матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість особи ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, захисник вважає, що провадження у справі, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В подальшому захисником ОСОБА_1 адвокатом Рудись Р.В неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи.

13.09.2024 року захисник Рудись Р.В. повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому провадженні. Розгляд справи було відкладено на 17.09.2024 року про що захисника було повідомлено під розписку. Правопорушник ОСОБА_1 також належним чином повідомлена про розгляд справи, шляхом телефонограми за номером телефону зазначеному в матеріалах справи.

В судове засідання призначене на 17.09.2024 року ОСОБА_1 та її захисник адвокат Рудись Р.В. не з`явилися, та не повідомили про причини неявки.

Суд, приймаючи до уваги, що законом передбачені певні строки притягнення до адміністративної відповідальності, поведінку ОСОБА_1 щодо її неявки у судове засідання суд розцінює як намагання затягнути процес та уникнути відповідальності.

За правилами статті 268КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Частиною 1 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 130 КУпАП.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисника, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, не є обов`язковою, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та захисника Рудись Р.В. на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затвердженіпостановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Так, відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожньогоруху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульовано ст.266КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоюнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Так, відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїнаказом Міністерствавнутрішніх справУкраїни таМіністерства охорониздоров`яУкраїни від09.11.2015№ 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п.7 розділу ІІ Інструкції).

Відповідно доп.п.3,4,7,15-17,19,20,22Інструкції огляду закладахохорони здоров`ящодо виявленнястану сп`янінняпроводиться лікаремзакладу охорониздоров`я (усільській місцевостіза відсутностілікаря фельдшером фельдшерсько-акушерськогопункту),який пройшовтематичне удосконаленняза відповідноюпрограмою згідноз чиннимзаконодавством. Метоюцього оглядує встановленнянаявності чивідсутності станусп`яніння вобстежуваної особи. Проведеннялабораторних дослідженьна визначеннянаркотичного засобуабо психотропноїречовини обов`язкове. Зарезультатами оглядуна стансп`яніння талабораторними дослідженнямивстановлюється діагноз,який вноситьсядо актамедичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4),видається напідставі актамедичного огляду. Зміствисновку щодорезультатів медичногоогляду особина стансп`яніння повідомляєтьсяоглянутій особів присутностіполіцейського,який їїдоставив,про щоробиться запису вищезазначеномувисновку. Актмедичного оглядуособи складаєтьсяв одномупримірнику,який залишаєтьсяв закладіохорони здоров`я. Висновокщодо результатівмедичного оглядуособи настан сп`янінняскладається вусіх випадкахбезпосередньо післяогляду особиу трьохпримірниках:перший примірниквидається підпідпис поліцейському,який доставивдану особуна огляд,другий видаєтьсяоглянутій особі,а третійзалишається взакладі охорониздоров`я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю встановлена сукупністю наявниху матеріалахсправи тадосліджених судомдоказів,а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 061548 складеним 13.12.2023 року поліцейським СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області сержантом поліції Яцків Ю.Ю., згідно якого 13.12.2023 року о 09.29 год ОСОБА_1 по вул. Драгоманова в м. Володимир Волинської області, в порушення вимог п.2.9.«а» Правилдорожнього руху України, керувала транспортним засобом «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора з патрульної машини, які містяться на CD-R диску;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та долученим до нього чеком про проведення тесту на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», згідно яких в організмі ОСОБА_1 виявлено алкоголь 0,73 ‰.;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 13.12.2023 лікарем КП «Володимирське ТМО» ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №36 від 13.12.2023, згідно якого ОСОБА_1 встановлено діагноз: «Алкогольне сп`яніння». Огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою алкотестера «ALCOTEST 6510», який пройшов повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Результат обстеження - 0,55 % та 0,48% проміле алкоголю в крові;

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені докази, у суду не має, огляд проведений з дотриманням Інструкції.

З урахуванням наведеного, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого, ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вона, в порушення вимоги п.2.9 «а» ПДР України, керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів захисника стосовно правомірності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд звертає увагу на те, що право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Таким чином, незгода водія з причиною зупинки автомобіля не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: 1) запах алкоголю з порожнини рота;2) порушення координації рухів;3)порушення мови; 4) виражене тремтіння пальців рук;5) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;6) поведінка, що не відповідає обстановці.

Системний аналіз вказаних приписів свідчить про те, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України є особою, яка в силу закону, наділена повноваженнями щодо самостійного прийняття рішення про наявність чи відсутність у водія ознак алкогольного сп`яніння, визначених у п. 3 Розділу І Інструкції.

Так, у вказаному вище акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння запах алкоголю з порожнини рота.

Отже, слід констатувати, що передбаченими п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння, які стали підставою для проведення огляду ОСОБА_1 є запах алкоголю з порожнини рота.

Доводи захисника про те, що в порушення вимого чинного законодавства працівниками поліції не були роз`яснені ОСОБА_1 її права, остання не була відсторонена від керування транспортним засобом, суд вважає надуманими. Такі доводи об`єктивно спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 своїм підписом засвідчила факт роз`яснення їй прав та обов`язків, а також відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано як факт роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 її прав, так і факт відсторонення її від керування транспортним засобом. При цьому, як видно на відео, працівник поліції зазначає, що автомобіль може забрати інший тверезий водій, який має посвідчення на право керування транспортними засобами.

Також, на думку суду надуманими є доводи захисника ОСОБА_3 про те, що при проходженні освідування на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, муштук, який використовується в алкотестері не був стерильним і запакованим в поліетилен, оскільки жодних зауважень з цього приводу ОСОБА_1 в медичному закладі не висловлювала.

Надані захисником ОСОБА_3 копію листа ДП «Всеукраїнський Державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 23.06.2023 № 12-38/125, копію листа Міністерства охорони здоров`я України від 28.06.2023 № 24-04/17594/2-23, суд не приймає до уваги при ухваленні рішення, оскільки вказані документи не спростовують встановлених судом обставин того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Усі вищезазначенідоводи захисникасуд розцінюєяк спосібзахисту направленийна уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальностіза вчинененею адміністративнеправопорушення.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд керується таким.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти на неї безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1 ст.130КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, на підставі ч.1 ст.130 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Роз`яснити, що згідно зі ст.307КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя: А.М. Лутай