Рішення

від 16.09.2024 по справі 638/12945/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/12945/24

Провадження № 2/638/5166/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Рудської В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, -

встановив:

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» завернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2022 року по 09.04.2024 року у розмірі 7002,00 грн., три відсотки річних у розмірі 259,07 грн., інфляційні втрати у розмірі 693,60 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ОСББ «Лісовий Домобуд» є балансоутримувачем і здійснює управління та утримання спільного майна власників багатоквартирних будинків, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . За період часу з 01.01.2022 року по 09.04.2024 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по оплаті послуг з обслуговування житлових будинків та прибудинкової території на загальну суму 7002,00 грн. у зв`язку з чим, позивач був змушений звернутися до суду. Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, то з неї на користь позивача підлягає стягненню сума боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми. Позивачем свої зобов`язання виконано в повному обсязі, вищевказані послуги надано відповідачу але відповідачем свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконано, в зв`язку з чим позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 22 липня 2024 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі, в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилась, в порушення ч.3 ст.131 ЦПК України про причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, у зв`язку з чим на підставі ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 16 вересня 2024 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК Україниу разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо, у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт житлової нерухомості - 1-кімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 46,3 кв.м., житловою площею 21 кв.м. що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1647981563101 від 21,11.2021 року.

Квартира АДРЕСА_2 знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, управління, утримання та експлуатацію якого здійснює Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» та відповідно є виконавцем послуг у цьому будинку.

Статтею 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Протоколом від 21 квітня 2019 року установчих зборів ОСББ «Лісовий Домобуд» було прийнято рішення, в тому числі, про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників згідно із Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»; надано повноваження щодо підписання протоколу та інших документів установчих зборів ОСББ, статуту ОСББ та державної реєстрації ОСББ.

28.04.2020 року проведено державну реєстрацію ОСББ «Лісовий Домобуд», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до авізо від 01 лютого 2021 року у відповідності до Закону України» Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та акту приймання-передачі від 01 лютого 2021 року АТ «Трест Житлобуд-1» безоплатно передало на баланс ОСББ «Лісовий Домобуд» житловий будинок АДРЕСА_1 балансовою вартістю 83992163,00 грн.

Повідомленням до авізо від ОСББ «Лісовий Домобуд» підтверджено прийняття на баланс вищезазначеного житлового будинку.

В пункті 1 статуту ОСББ «Лісовий Домобуд» закріплено, що ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, надання співвласникам можливості виконувати в повному обсязі свої обов`язки по утриманню, обслуговуванню та використанню спільного майна будинку згідно чинного законодавства та статуту ОСББ ( пункт 1. розділу 11 статуту).

Завданнями та предметом діяльності ОСББ є, зокрема, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг, забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, що закріплено в пункті 3 розділу 11 статуту ОСББ,

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Частиною 1статті 4Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Відповідно до ч.ч.1,3ст.23Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» утриманняі ремонтприміщень,які перебуваютьу власності,здійснюються відповіднодо законодавстваУкраїни. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до пункту 4 розділу 11 статуту ОСББ, ОСББ має право, зокрема, приймати рішення про надходження та витрати коштів; визначати порядок утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, ремонту (поточного та капітального), технічного переоснащення; визначати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників; здійснення контроль за своєчасну сплату внесків і платежів.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Лісовий Домобуд» від 05.12.2020 року було затверджено кошторис та розмір і порядок внесків і платежів співвласників на 2021 рік, згідно якого на період 2021 року було встановлено внесок на оплату з обслуговування будинку та прибудинкової території з власників квартир/нежитлових приміщень у розмірі 5,3142 грн. за 1 квадратний метр (1 поверх) та 6,2810 грн. за 1 квадратний метр (2-9 поверх).

Протоколом загальних зборів ОСББ «Лісовий Домобуд» від 24.12.2021 року було затверджено кошторис та розмір і порядок внесків і платежів співвласників на 2022 рік, згідно якого з 01.01.2022 року на період 2022 року було встановлено внесок на оплату з обслуговування будинку та прибудинкової території з власників квартир/нежитлових приміщень у розмірі 5,7820 грн. за 1 квадратний метр (1 поверх) та 6,7771 грн. за 1 квадратний метр (2-9 поверх).

Протоколом засідання правління ОСББ «Лісовий Домобуд» від 20.12.2022 року було залишено діючий кошторис та розмір і порядок внесків і платежів співвласників на 2022 рік, згідно якого з 01.01.2022 року та розмір і порядок внесків і платежів співвласників на 2022 рік, згідно якого з 01.01.2023 року на період 2023 року було встановлено внесок на оплату з обслуговування будинку та прибудинкової території з власників квартир/нежитлових приміщень у розмірі 5,7820 грн. за 1 квадратний метр (1 поверх) та 6,7771 грн. за 1 квадратний метр (2-9 поверх).

З кошторису доходів та витрат та утримання будинку АДРЕСА_1 на 2021 рік вбачається, що послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території складались з наступних послуг: обслуговування, енергозабезпечення, диспетчеризація ліфтів; освітлення місць загального користування та енергозабезпечення насосів; обслуговування димовентеляційних каналів; дератизація; прибирання прибудинкової території та під`їздів; поточний ремонт; обслуговування електромереж; обслуговування систем опалення, водопостачання, водовідведення, каналізації; адміністративні витрати.

З кошторису доходів та витрат для благоустрою прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 на 2021 рік вбачається, що послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території складались з наступних послуг: встановлення декоративного паркану, насадження рослин для озеленення території.

З кошторису доходів та витрат для благоустрою прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 на 2022 рік вбачається, що послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території складались з наступних послуг: обслуговування, енергозабезпечення, диспетчеризація ліфтів; освітлення місць загального користування та насоси; обслуговування димовентиляційних каналів; дератизація; вивезення твердих побутових відходів; дератизация, дизинфекция, дезинсекция; прибирання прибудинкової території та під`їздів; поточний ремонт; обслуговування електромереж; обслуговування систем опалення, водопостачання, водовідведення, каналізації; адміністративні витрати; благоустрій прибудинкової території (догляд за декоративними рослинами, газоном).

Як визначено статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

При цьому виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач (п.2, п. 13 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги».

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Також, пунктом п`ятим частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (який введено в дію з 01.05.2019 року) передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, в тому числі серед іншого, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно пункту 2 розділу V статуту ОСББ «Лісовий Домобуд» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Розділом VI статуту ОСББ «Лісовий Домобуд» передбачено, що співвласники є відповідальними за порушення статуту об`єднання та рішень статутних органів.

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів, що відповідає частині 1 статті 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

А у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 2 статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, та оплати таких послуг, їх надання здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В той же час, відповідно до частини 2 статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З витягу по рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, що за період з лютого 2021 року по березень 2024 року ОСОБА_1 в рахунок внесків на утримання багатоквартирного будинку сплачено 2738,03 гривні.

Слід зазначити, що відсутність відповідного договору між споживачем послуг з утримання будинку і прибудинкової території та їх виконавцем не є підставою для нестягнення з відповідача заборгованості з їх оплати.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.07.2020 (справа №210/1958/15-ц) та від 23.02.2022 (справа № 761/37748/16-ц).

На підставі викладеного, у відповідача ОСОБА_1 виникли зобов`язання щодо сплати заборгованості за надані комунальні послуги. Не укладення письмового договору про надання послуг не є підставою для звільнення відповідача як споживача від оплати відповідних послуг.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 221/515/15-а, згідно з якою, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному розмірі, а також в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц.

Навіть непроживання особи у житловому приміщенні квартирі не звільняє її від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, якщо ця особа є власником даної квартири, в свою чергу співвласником ОСББ.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.04.2020 (справа 757/29813/17-ц).

Статтями 319 та 322 ЦК України, закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

За змістом статті 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

За правилами статті 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі статтею 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію, інші послуги) стягується, крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, наявними у справі доказами встановлено, що між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» до ОСОБА_1 фактично склалися правовідносини з приводу надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку, де знаходиться квартира відповідача.

Кошторис витрат за послугу з утримання багатоквартирного будинку та структура внесків з утримання будинків та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , затверджені протоколами загальних зборів ОСББ «Лісовий Домобуд», що відповідає статуту ОСББ та діючому законодавству України.

Прийняті загальними зборами ОСББ «Лісовий Домобуд» рішення, які оформлені протоколами, на даний час є чинними, докази того, що вказані рішення оскаржувалися в судовому порядку, у матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що ОСББ «Лісовий Домобуд» у спірний період виконувало свої зобов`язання та забезпечувало надання відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

При цьому відповідач свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у період з 01.01.2022 року по 09.04.2024 року у неї перед позивачем утворилась заборгованість за надання послуг щодо утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 7002,00 гривень, що підтверджується розрахунком складеним позивачем наявним в матеріалах справи.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втратта трьохпроцентів річних суд зазначає наступне.

Статтею 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно - правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово - комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.ю509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на які поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно -правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, нараховані позивачем інфляційні втрати та 3 проценти річних за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, у зв`язку із простроченням відповідачем оплати наданих позивачем послуг, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 693,60 гривень та трьох відсотків річних у розмірі 259,07 гривень є законними та обґрунтованими, у зв`язку із чим позовні вимоги у цій частини також підлягають задоволенню.

Відповідачем не надано суду доказів того, що відповідач відмовилась від отримання послуг, які надає позивач чи звертався щодо проведення перерахунку або з претензіями щодо невиконання зобов`язань з надання цих послуг, або надання неякісних послуг.

На підставі викладеного, суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСББ» Лісовий Домобуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території підлягають задоволенню, оскільки відповідач, будучи зобов`язаною своєчасно сплачувати плату за отримані послуги, в односторонньому порядку припинила виконувати взяті на себе зобов`язання щодо добровільної сплати послуг.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат позивача суд зазначає наступне.

За змістом статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витратина професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті27 зазначеного Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону встановлено, що представництвоце вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомогивиди адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 вказаного Законувидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного Закону).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним З`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19)).

Згідно вимогстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК Українивбачається, що розмірвитрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини 2статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача;у разі відмови в позові - на позивача;у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268, від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що на підставі укладеного між ОСББ «Лісовий Домобуд», як клієнтом, та адвокатом Косінцевим Костянтином Вікторовичем, як адвокатом, договору про надання правової допомоги від 04 квітня 2024 року, адвокат надає правову допомогу клієнту в рамках стягнення заборгованості на утримання будинку та прибудинкової території, яка виникла за боржниками ОСББ «Лісовий Домобуд», які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорених, невизнаних прав і законних інтересів.

Статус гр-на ОСОБА_2 , як адвоката, підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 10.03.2021 року.

Статус адвоката Косінцева К.В., як представника позивача ОСББ «Лісовий Домобуд» за цією справою, підтверджується ордером від 15.04.2024 року.

Додатком до договору про надання правової допомоги від 04 квітня 2024 року клієнт та адвокат погодили, що вартість послуг адвоката за вищевказаним договором становить 7000,00 грн., оплата послуг адвоката здійснюється у десятиденний строк з дня прийняття рішення за цією справою.

Згідно розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу від 15.04.2024 року, адвокатом надано клієнту наступну правову допомогу: попередню консультацію щодо характеру спірних правовідносин, з кількістю витраченого часу -1 година, ставка за годину 1000,00 грн, загальною вартістю 1000,00 гривень; вивчення та правових аналіз матеріалів справи 1 година, ставка за годину 1000,00 грн, загальною вартістю 1000,00 гривень; проведення розрахунків до позовної заяви - 2 години, ставка за годину - 1000,00 грн, загальною вартістю 2000,00 гривень; складання позовної заяви до суду 3 години, ставка за годину - 1000,00 грн, загальною вартістю 3000,00 гривень, а всього загальною вартістю послуг у розмірі 7000,00 грн.

Актом про прийняття-передачу наданих послуг від 15.04.2024 року підтверджено надання виконавцем замовнику вищезазначених послуг на загальну суму у розмірі 7000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Крім того, у відповідності до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судового збору у розмірі 3028,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 10-13, 15, 16, 76-81, 133-141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» суму заборгованості за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2022 року по 09.04.2024 року у розмірі 7002 (сім тисяч дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» три відсотки річних у розмірі 259 (двісті п`ятдесят дев`ять) гривень 07 копійок, інфляційні втрати у розмірі 693 (шістсот дев`яносто три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20.09.2024 року.

Сторони:

позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий Домобуд», ЄДРПОУ 43604596, м.Харків, вул.Домобудівельна, буд.13.

відповідач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк