Ухвала

від 19.09.2024 по справі 308/10911/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10911/24

1-кс/308/3807/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Пелет» - адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

27червня 2024року дослідчого суддінадійшло клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Пелет» - адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна за яким він просить:

-скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 14.02.2024 р. арешт на вилучені в ході огляду місця події 05.02.2024 за адресою: с.Соломоново, міжнародний пункт пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)»: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , яке поміщено до спеціального пакету НПУ INP 1016001 та зберігається при матеріалах кримінального провадження та транспортний засіб марки «DAF" моделі «XF05EDN3» транзитний номерний знак НОМЕР_2 який знаходиться на зберіганні на майданчику зберігання митного поста «Ужгород- Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.06.2024 7 центральний» за адресою АДРЕСА_1 , шляхом заборони використання та розпорядження зазначеним майном.

В обґрунтування клопотання власник майна зазначив наступне.

Арешт на автомобіль - сідловий тягач DAF FTXF105, 2012 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , країна походження ЄС, порушує права ТОВ «Статус Пелет» як власника вільно користуватись своїм майном, отримувати дохід, та є необґрунтованим процесуальним обмеженням його прав. Враховуючи, що номерне позначення кузова відповідає номеру зазначеному в документах, цей автомобіль не може бути речовим доказ, тому що не містять слідів кримінального правопорушення, оскільки фактично кримінального правопорушення не було. Саме тому автомобіль має бути повернутим його власнику.

За ухвалою від 16.09.2024 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Пелет» - адвоката ОСОБА_3 , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з розгляду зазначеного клопотання.

Власник майна не прибув до суду, проте подав заяву від 18.09.2024 року про розгляд клопотання за його відсутності.

В судове засідання 19.09.2024 року не з`явився слідчий, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду клопотання був судом повідомлений належним чином, проте подав матеріали кримінального провадження № 12024078170000054 від 06.02.2024 року.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження № 12024078170000054 слідчий суддя приходить до наступного.

Як встановлено слідчим суддею, за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2024 року у справі № 308/2336/24 було накладено арешт на вилучені в ході огляду місця події 05.02.2024 за адресою: с. Соломоново, міжнародний пункт пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)»: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , яке поміщено до спеціального пакету НПУ INP 1016001 та зберігається при матеріалах кримінального провадження та транспортний засіб марки «DAF" моделі «XF05EDN3» транзитний номерний знак I31CD НОМЕР_4 який знаходиться на зберіганні на майданчику зберігання митного поста «Ужгород-центральний» за адресою АДРЕСА_1 , шляхом заборони використання та розпорядження зазначеним майном.

При цьому слідчим суддею було встановлено, що з долученого до матеріалів клопотання протоколу огляду місця події від 05.02.2024 року вбачається, що в ході вказаного огляду, проведеного на в`їзді на КПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «DAF" моделі «XF05EDN3» транзитний номерний знак I31CD НОМЕР_4 , який в подальшому був поміщений на зберігання на майданчик зберігання митного поста «Ужгород-центральний» за адресою: АДРЕСА_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , у якому зазначено номерне позначення кузова « НОМЕР_3 », яке поміщено до спеціального пакету НПУ INP 1016001.

Згідно постановистаршого дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 06.02.2024 року вищезазначений транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024078170000054.

Слідчий суддя прийшов до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вилучені в ході проведення 05.02.2024 року огляду місця події вищезазначені транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, та матиме доказове значення у кримінальному провадженні, а тому клопотання по накладення арешту на вказані речі є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Зазначена ухвала набула законної сили та у апеляційному порядку не переглядалася.

Відповідно до положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Власник майна по суті вважає, що арешт на майно був накладений необґрунтовано, оскільки номерне позначення кузова відповідає номеру зазначеному в документах, цей автомобіль не може бути речовим доказом, тому що не містить слідів кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12024078170000054 від 06.02.2024 року за постановою старшого дізнавач СД ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 14 серпня 2024 року кримінальне провадження було закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ст. 290 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПКУ країни.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповненост. 132 КПКЗаконом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння»№2810-IX від 01 грудня 2022року (набрав чинності 29 грудня цього ж року),ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разізакриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавленняправа на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.

У Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України виходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). В Рішенні від 18 червня 2020 року№ 5-р(II)/2020Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.

Аналогічна правова позиція булла викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 року у справі № 554/2506/22 (провадження № 51-4350кмо23).

У цій справі 14 серпня 2024 року кримінальне провадження було закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ст. 290 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, відтак в силу ч. 4 ст. 132 КПК України припинила свою дію ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2024 року у справі № 308/2336/24 за якою було накладено арешт на вилучені в ході огляду місця події 05.02.2024 за адресою: с. Соломоново, міжнародний пункт пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)»: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , яке поміщено до спеціального пакету НПУ INP 1016001 та зберігається при матеріалах кримінального провадження та транспортний засіб марки «DAF" моделі «XF05EDN3» транзитний номерний знак I31CD НОМЕР_4 який знаходиться на зберіганні на майданчику зберігання митного поста «Ужгород-центральний» за адресою АДРЕСА_1 , шляхом заборони використання та розпорядження зазначеним майном.

З огляду на викладене в силу прямої вказівки Закону відсутні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на майно у цьому кримінальному провадженні та, відповідно, необхідність у їх скасуванні, тому слід відмовити повністю у задоволенні клопотання.

Крім того, у слідчого судді відсутні повноваження на вирішення зазначених питань після закриття кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.132, 174, 303-305, 309, 310 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити повністю у задоволенні клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Пелет» - адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна.

Кримінальне провадження № 12024078170000054 від 06.02.2024 року у 1 томі на 107 аркушах повернути до СД ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за приналежністю.

Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1