Ухвала

від 19.09.2024 по справі 756/11659/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

19.09.2024 Справа № 756/11659/24

Унікальний номер 756/11659/24

Номер провадження 2-а/756/162/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 вересня 2024 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Степ`юка В.С., за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» звернувся з позовом у якому просить: скасувати постанову № 429 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 05 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2024 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Шролик І.С.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Крім того, частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що в до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Частиною 1статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить 3028 грн.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 гривень.

Якщо позов надано заходами електронного суду, враховується відповідний коефіцієнт розміру судового збору встановлений чинним законодавством при зверненні до суду з дійсним позовом.

Всупереч вказаним нормам, позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви, відповідно позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. або долучити до заяви про усунення недоліків документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, всупереч вказаним нормам, усі письмові докази, надані позивачем є копіями, що не засвідчені належним чином, відтак позивачу слід надати копії письмових доказів, що засвідчені належним чином разом із заявою про усунення недоліків.

Також ч.ч. 1, 2 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Пунктом одинадцять Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів, крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

Отже, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 161 КАС України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Таким чином, на виконання вимог судді позивачу слід вирішити питання зі сплати судового збору, представнику позивача надати докази надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи копій поданих до суду документів та належним чином засвідчити документи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позов без руху, надавши позивачу та його представнику строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 169, 248 КАС України, суддя,

У Х В А Л И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шролик І.С.