Рішення

від 12.09.2024 по справі 461/2715/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/2715/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року м.Львів Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.,

секретаря судових засідань Курилюк А.І.,

за участю:

прокурора ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова, в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до ОСОБА_3 , за участі третьої особи Державного підприємства «Львівський державний цирк» про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Галицької окружної прокуратури м. Львова звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що вироком Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 та ч. 3 ст. 191 КК України та призначено відповідне покарання. Ухвалою Львівського апеляційного суду вирок Галицького районного суду м. Львова щодо ОСОБА_3 було змінено лише у частині призначеного покарання та в решті вирок залишено без змін. При цьому, суди першої та апеляційної інстанції у вказаному кримінальному провадженні встановили, що ОСОБА_3 , обіймаючи посаду заступника директора Державного підприємства «Львівський державний цирк» (далі ДП «Львівський державний цирк» вніс неправдиві відомості до офіційних документів наказів директора ДП «Львівський державний цирк» «Про преміювання», виконавши в графі «Директор» навпроти даних директора ОСОБА_4 власний підпис замість підпису ОСОБА_4 . Вказані накази стали підставою для нарахування та виплати непередбаченої законодавством та вказаним положенням премії, які було розтрачено, таким чином заподівши матеріальну шкоду ДП «Львівський державний цирк» на загальну суму 256 323, 38 грн.

Позивач вказує, що органом, на який покладено обов`язок захисту інтересів держави щодо відшкодування завданої шкоди та уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Міністерство культури та інформаційної політики України (з 06.09.2024 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України), оскільки відповідно до статуту ДП «Львівський державний цирк», цирк належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України і є державним закладом культури. Відповідно до розділу 7 статуту, міністерство забезпечує фінансування цирку, затверджує фінансовий план, здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю.

В той же час, позивач зазначає, що на даний час, ні Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, ні ДП «Львівський державний цирк» не вжито належних заходів щодо захисту інтересів держави, в тому числі представницького характеру, з приводу відшкодування завданої шкоди. Цивільний позов у вищевказаному кримінальному провадженні подано не було.

Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, a уповноваженим органом державної влади допущено бездіяльність, позивач вказує, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором до суду у межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України.

Враховуючи вищенаведене, керівник Галицької окружної прокуратури просив суд стягнути з ОСОБА_3 до Державного бюджету України на користь Міністерство культури та стратегічних комунікацій України завдану ним шкоду шляхом отримання неправомірних премій в розмірі 256 323,38 грн.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08.06.2022 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.08.2022 року за клопотанням відповідача було зупинено провадження у справі за позовом керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова, в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до ОСОБА_3 , за участі третьої особи: Державного підприємства «Львівський державний цирк» про відшкодування шкоди до набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі №461/1615/22 (кримінальне провадження №12020140050001683) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.2,3 ст. 191 КК України.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позиція сторін по справі.

Представник Галицької окружної прокуратури м. Львова в судовому засіданні позов підтримала та просила такий задовольнити. Подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що у поясненнях від 08.06.2021 року ОСОБА_3 ,, який з 01.01.2017 по 28.01.2020 мав право першого підпису, вказав, що саме відповідно до п. 3 наказу Міністерства культури України № 745 від 18.10.2005 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки (зі змінами та доповненнями), надано право керівникам закладів та організацій культури затверджувати порядок і встановлювати розміри преміювання працівників, у зв`язку з чим він підписав вище перелічені накази. Отже, за результатами проведеного аудиту складено аудиторський звіт від 18.06.2021 № 131323-21/4 щодо ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності ДП «Львівський державний цирк», яким встановлено фінансові порушення щодо законності здійснення та достовірності відображення в обліку витрат оплати праці працівників, які призвели до додаткових витрат та відображені в акті ревізії, який підписано керівником цирку 24.06.2021 без зауважень.

Ревізією правильності нарахування премій встановлено, що в порушення вимог Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу Міністерства культури України від 18.01.2005 № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки», Положення «Про преміювання працівників Львівського державного цирку» працівникам зайво нараховані та виплачені премії.

Представник позивача - Міністерства культури та стратегічних комунікацій України в судовому засіданні позов підтримала повністю. На судове засідання, призначене 12.09.2024 року не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату і час слухання справи.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились. У заяві від 30.04.2024 року відповідач ОСОБА_3 просив здійснювати розгляд вказаної цивільної справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, відповідачем ОСОБА_3 було подано до суду відзив, у якому останній вказав, що в долученому до позову акті ревізії зроблений висновок про те, що в період з 01.01.2017 р. по 04.11.2019 р. здійснено нарахування та виплату премій, не передбачених Положенням про преміювання працівників ДП «Львівський державний цирк», на загальну суму 780 135, 72 грн. (з нарахуваннями), зокрема премії до Дня Конституції України, до Дня кадрового працівника, до Дня бухгалтера та інших визначних дат. Однак, під час ревізії не було враховано, що Положення про преміювання працівників ДП «Львівський державний цирк», яке є додатком до колективного договору, не є єдиним документом з питань преміювання у ДП «Львівський державний цирк». Відповідач вказує, що наказом в.о. директора цирку № 144-2 від 22.07.2016 р. було затверджено Положення про преміювання працівників до визначних, професійних, державних та інших свят, пам`ятних і скорботних дат. Зазначене Положення затверджено у відповідності до п.3 Наказу Міністерства культури України № 745 від 18.10.2005 р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки», яким керівникам бюджетних установ, закладів та організацій культури надано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи. Саме керуючись цим Положенням про преміювання, відповідачем було підписано 6 наказів про преміювання працівників цирку до професійних та державних свят, загальна сума нарахованих і виплачених премій в яких склала 256 323, 38 грн. Наполягав, що зазначені накази були підписані ним у відповідності до його посадової інструкції. Крім того, його накази були фактично погоджені головним бухгалтером та директором цирку, якими особисто були здійснені дії щодо нарахування та перерахування коштів працівникам в якості премії. Враховуючи вищенаведене, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Також, відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, у якій вказав, що накази про преміювання, внаслідок яких була заподіяна шкода, були підписані ним у 2017-2019 роках, а тому строк позовної давності щодо кожного із них сплинув у 2020-2022 роках. При цьому, позов керівником Галицької окружної прокуратури м. Львова було подано до суду лише у 2022 року, тобто вже після спливу позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Представник третьої особи ДП «Львівський державний цирк» в судовому засіданні позов підтримав та просив такий задовольнити.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Львівський державний цирк», затвердженого наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.05.2020 № 1688, цирк є об`єктом державної власності та належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України і є державним закладом культури. Цирк здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та взаємодіє з іншими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями. Згідно із п. 6.2.17. цирк зобов`язаний забезпечувати цільове та ефективне використання коштів, отриманих від своєї діяльності та з Державного бюджету України.

Відповідно до листа Західного офісу Держаудит служби № 131323-17/4602-2021 від 02.07.2021, у ДП «Львівський державний цирк» на виконання п.п.4.8 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2021 року проведено державний фінансовий аудит за період з 01.01.2017 по 31.03.2021. Ревізією правильності нарахування премій встановлено, що в порушення вимог ч.3 ст.87 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 у 2017-2022 зайво нараховані премії не передбачені Положенням про преміювання працівників ДП «Львівський державний цирк» (Додаток № 5 до Колективного договору) на загальну суму 786,2 тис. грн. Відповідно до наказів № 240-3 від 30.11.2017, №231-1 від 03.11.2017, №»61 від 26.11.2018, №112-1 від 24.06.2019, 3170 від 24.07.2017, №173 від 25.07.2019 загальна сума нарахованих і виплачених премій з нарахуванням склала 256,3 тис.грн.

Згідно з Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Львівський державний цирк» за період з 01.01.2017 по 31.03.2021 №131323-21/4 від 18.06.2021, у ДП «Львівський державний цирк» проведено державний фінансовий аудит за період з 01.01.2017 по 31.03.2021. Ревізією правильності нарахування премій встановлено, що в порушення вимог ч.3 ст.87 Кодексу законів про працю України у 2017-2022 зайво нараховані премії не передбачені Положенням про преміювання працівників ДП «Львівський державний цирк» (Додаток № 5 до Колективного договору) на загальну суму 786,2 тис. грн. Відповідно до наказів № 240-3 від 30.11.2017, №231-1 від 03.11.2017, №261 від 26.11.2018, №112-1 від 24.06.2019, №170 від 24.07.2017, №173 від 25.07.2019 загальна сума нарахованих і виплачених премій з нарахуванням склала 256323,38 грн. У поясненні від 08.06.2021, яке являється додатком №11 до вказаного акту ревізії, ОСОБА_3 підтвердив факт підписанням ним вказаних визе наказів. У додатку № 13 до зазначеного акту відображено відомість-розшифровку нарахованих та виплачених премій у 2017-2020 роках, які не передбачені колективним договором ДП «Львівський державний цирк»

З відповіді т.в.о. державного секретаря Міністерства культури та інформаційної політики України на запит керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова вбачається, що ДП «Львівський державний цирк» не планує подавати позов до суду про відшкодування завданої шкоди допоки не буде доведено вини підозрюваної особи у кримінальному провадженні № 12020140050001683 від 09.06.2020 року.

З відповіді директора ДП «Львівський державний цирк» вих. № 18 від 15.04.2022 року на запит керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова вбачається, що ДП «Львівський державний цирк» не планує подавати позов до суду про відшкодування завданої шкоди допоки не буде доведено вини підозрюваної особи у кримінальному провадженні № 12020140050001683 від 09.06.2020 року.

Крім того, судом встановлено, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 06.11.2023 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 та ч. 3 ст. 191 КК України.

Призначено ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді одного року обмеження волі, з позбавленням права протягом трьох років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

На підставі п.2 ч.1 ст. 49, ч.5 ст.74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, звільнено ОСОБА_3 від призначеного йому покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді одного року обмеження волі, з позбавленням права протягом трьох років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Призначено ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у виді двох років обмеження волі, з позбавленням права протягом трьох років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

На підставі п.3 ч.1 ст. 49, ч.5 ст.74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, звільнено ОСОБА_3 від призначеного йому покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у виді двох років обмеження волі, з позбавленням права протягом трьох років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Призначено ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 191 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права протягом трьох років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18.03.2024 року вирок Галицького районного суду м. Львова від 06 листопада 2023 року щодо ОСОБА_3 було змінено у частині призначеного покарання. Постановлено вважати ОСОБА_3 засудженим за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 та ч. 3 ст. 191 КК України, та призначено йому покарання:

-за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, з позбавленням права протягом 3 (трьох) років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

На підставі п.2 ч.1 ст. 49, ч.5 ст.74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, звільнено ОСОБА_3 від призначеного йому покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, з позбавленням права протягом 3 (трьох) років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій;

-за ч. 2 ст. 191 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права протягом 3 (трьох) років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

На підставі п.3 ч.1 ст. 49, ч.5 ст.74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, звільнено ОСОБА_3 від призначеного йому покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права протягом 3 (трьох) років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій;

- за ч. 3 ст. 191 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі, з позбавленням права протягом 3 (трьох) років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання у виді обмеження волі строк перебування його під вартою з 06 листопада 2023 року по 18 березня 2024 року включно з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.

У решті вирок суду залишено без змін.

За результатами розгляду кримінального провадження, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що ОСОБА_3 , обіймаючи відповідно до наказу директора Державного підприємства «Львівський державний цирк» № 26 від 04.04.2012 посаду заступника директора Державного підприємства «Львівський державний цирк», будучи відповідно до Посадової інструкції заступника директора ДП «Львівський державний цирк», затвердженої 04.04.2012 службовою особою наділеною адміністративно-господарськими організаційно-розпорядчими функціями та щодо видання розпоряджень, обов`язкових для усіх працівників з усіх питань, внесення директору пропозиції про приймання на роботу і звільнення з роботи працівників, переведення їх на іншу роботу, застосування стягнень та заохочень, контроль за виконанням працівниками службових обов`язків, керування розробкою мір по ресурсозбереженню та комплексному використанні матеріальних ресурсів, вдосконаленню нормування розходу сировини, матеріалів, оборотних засобів і запасів матеріальних цінностей, покращенню економічних показників і формуванню системи економічних індикаторів роботи підприємства, підвищенню ефективності виробництва, укріпленню фінансової дисципліни, застереженню утворення і ліквідації зверх нормативних запасів товарно- матеріальних цінностей, а також перерозходу матеріальних ресурсів діючи умисно, усвідомлюючи відсутність у нього повноважень, визначених вказаною інструкцією та Положенням про преміювання працівників ДП «Львівський державний цирк» від 28.05.2014, вніс неправдиві відомості до офіційних документів наказів директора ДП «Львівський державний цирк» «Про преміювання» № 231-1 від 03.11.2017, № 240-3 від 30.11.2017, 261 від 26.11.2018, № 112-1 від 24.06.2019, № 170 від 24.07.2019, № 173 від 25.07.2019, виконавши в графі «Директор» навпроти даних директора ОСОБА_4 власний підпис замість підпису ОСОБА_4 . Вказані накази стали підставою для нарахування та виплати непередбаченої законодавством та вказаним положенням премії, які було розтрачено, таким чином заподівши матеріальну шкоду ДП «Львівський державний цирк» на загальну суму 256 323, 38 грн.

Мотиви прийняття рішення судом.

Відповідно до ч. 6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаних злочинів встановлена обвинувальний вироком суду і не потребує доказування в даній цивільній справі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, п. 8 ч. 2ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч.ч. 1 -3ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

За приписамист. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 рокуроз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Врахувавши преюдиційний характер встановлених вироком Галицького районного суду м. Львова від 06.11.2023 року та ухвалою Львівського апеляційного суду від 18.03.2024 року у кримінальному провадженні № 461/1615/22 обставин, суд приходить до висновку, що в результаті вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 своїми неправомірними діями спричинив державі, в особі Міністерства культурита стратегічнихкомунікацій України, матеріальну шкоду на загальну суму 256 323, 38 грн., яку добровільно не повернув, а тому на підставі ч. 1ст. 1166 ЦК Українинаявні законні підстави для її стягнення з відповідача на користь держави.

Крім того, суд враховує, що ДП «Львівський державний цирк» включено до Єдиного державного реєстру України як юридичну особу за кодом ЄДРПОУ 02174626. Основний вид діяльності за КВЕД 90.01- театральна та концертна діяльність. Юридична та фактична адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Львівський державний цирк», затвердженого наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.05.2020 № 1688, цирк є об`єктом державної власності та належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України і є державним закладом культури. Цирк здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та взаємодіє з іншими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями. Згідно із п. 6.2.17. цирк зобов`язаний забезпечувати цільове та ефективне використання коштів, отриманих від своєї діяльності та з Державного бюджету України.

В 2017-2019 роках фінансування цирку здійснювалось за рахунок коштів загального фонду державного бюджету за кодом програмної класифікації видатків та кредитування (КПКВК) 1801120 «Фінансова підтримка національних художніх циркових організацій» по КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансфери підприємствам (установам, організаціям).

Відповідно до п.п. 6, 6-1, 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання; організовує та здійснює моніторинг виконання бюджетних програм, здійснює оцінку їх ефективності; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України (далі МКІП), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 245 п. 4 Положення, МКІП здійснює функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

У цивільних правовідносинах держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, зокрема, цивільних.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, що міститься e постановs Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, у судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

Пунктом 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції Українипередбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин третьої та четвертоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 257 ЦПК України.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень. З метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставою для звернення прокурора до суду.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру передбачено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу відповідно до положення частини четвертоїстатті 56 ЦПК України.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) та від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21), який суд першої інстанції правильно застосував.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ч. 4ст. 56 ЦПК Українипрокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Міністерством культури та інформаційної політики України, яка полягає у не вжитті міністерством заходів щодо повернення ОСОБА_3 до державного бюджету завданої ним шкоди.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема запитом Галицької окружної прокуратури до Міністерства культурита інформаційноїполітики України від 05.04.2022 № 14.50/105-2077вих-22 та до Львівського цирку від 05.04.2022 № 14.50/105-2078вих-22. Та відповідями Міністерства культури та інформаційної політики України, за № 1912-22 від 13.04.2022 та від 15.04.2022 за № 18 в якій зазначено, що МКІП та Львівський цирк не планують звертатись з позовною заявою до суду про відшкодування шкоди завданої ОСОБА_3 .

Доводи відповідача про наявність у нього повноважень на преміювання працівників ДП «Львівський державний цирк» з інших підстав, ніж це передбачено Положенням про преміювання працівників, зокрема, з підстав, передбачених у наказі, виданому ним самим як в.о. директора за №144-2 від 22.07.2016, яким затверджено Положення про преміювання працівників до визнаних, професійних, державних та інших свят, пам`ятних і скорботних дат, суд не приймає, оскільки як встановлено вироком Галицького районного суду м. Львова від 06.11.2023 року у справі № 461/1615/22: «… ОСОБА_4 , який обіймав посаду директора ДП Львівський державний цирк з 2010 по 2019 роки та ОСОБА_5 , який з 2019 по 2022 роки виконував обов`язки директора підприємства не було відомо про існування вказаного наказу в.о. директора ДП «Львівський державний цирк» Голяка Л.Л. №144-2 від 22.07.2016, яким він затвердив Положення про преміювання працівників до визнаних, професійних, державних та інших свят, пам`ятних і скорботних дат. Більше того, під час проведення ревізії у ДП «Львівський державний цирк» вказаний наказ №144-2 від 22.07.2016 ревізорам не надавався, та під час надання пояснень в ході ревізії ОСОБА_3 про наявність такого не повідомлялось. Про наявність такого наказу ОСОБА_3 повідомив лише в ході досудового розслідування, будучи проінформованим про наявність кримінального провадження за вказаними фактами. Суд також враховує і недотримання порядку реєстрації наказу, зокрема, такому присвоєно номер №144-2, тобто через тире, що свідчить про порушення порядковості присвоєння реєстраційного номеру. Таким чином, суд ставить під сумнів видачу такого наказу ОСОБА_3 саме 22.07.2016 року…».

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова, в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до ОСОБА_3 , за участі третьої особи Державного підприємства «Львівський державний цирк» про відшкодування шкоди є підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Щодо заяви про застосування строків позовної давності

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК).

За загальним правилом, яке міститься у частині першій статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд враховує правову позицію Великої палати Верховного суду, викладену у постанові від 07.11.2018 справі № 372/1036/15-ц (провадженням 14-252цс18), відповідно до якої положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Для правильного застосування частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу строку давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Окрім того, відповідно до п. 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від у 17.10.2018 рокуу справі № 362/44/17 що позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 вніс неправдиві відомості до офіційних документів наказів директора ДП «Львівський державний цирк» «Про преміювання» № 231-1 від 03.11.2017 року, № 240-3 від 30.11.2017 року, № 261 від 26.11.2018 року, № 112-1 від 24.06.2019 року, № 170 від 24.07.2019 року, № 173 від 25.07.2019 року. Тобто строк позовної давності щодо кожного із вищевказаних наказів директора ДП «Львівський державний цирк» спливав:

03.11.2020 року щодо наказу № 231-1;

30.11.2020 року щодо наказу № 240-3;

26.11.2021 року щодо наказу № 261;

24.06.2022 року щодо наказу № 112-1;

24.07.2022 року щодо наказу № 170;

25.07.2022 року щодо наказу № 173.

Позов до суду керівником Галицької окружної прокуратури м. Львова було подано до суду 17.05.2022 року, що підтверджується інформацією, зазначеною на поштовому конверті «Укрпошта експрес» (т.1 а.с. 84).

При цьому, судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи, порушення, що свідчать про незаконність отримання відповідачем премій не передбачених законодавством, прокурором виявлено за результатами опрацювання отриманих доказів у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12020140050001683 від 09.06.2020, за ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом внесення неправдивих відомостей до офіційного документу в якому процесуальне керівництво здійснювалось прокурорами Галицької окружної прокуратури. Акт ревізії Держаудитслужби від 18.06.2021 № 131323- 21/4 на адресу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області надійшов лише 06.07.2021 року за № 7704.

Закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав охоронюваних законом інтересів. Саме така правова позиція щодо правильності застосування вказаної норми закону міститься у постанові Верховного Суду України від 12.07.2017 (справа № 6-2458цс16).

Отже, у даному випадку, строк позовної давності слід рахувати з моменту отримання позивачем (керівником Галицької окружної прокуратури) Акту ревізії Держаудитслужби від 18.06.2021 № 131323- 21/4, яким було встановлено факт порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав охоронюваних законом інтересів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що прокурором дотримано строків позовної давності при зверненні з позовом до суду, передбачених ст. 257 ЦК України.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Львівською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір у сумі 3844,85 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури, відповідно дост.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова, в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до ОСОБА_3 , за участі третьої особи Державного підприємства «Львівський державний цирк» про відшкодування шкоди,- задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 до Державного бюджету України на користь Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, завдану ним шкоду шляхом отримання неправомірних премій в розмірі 256323 (двісті п`ятдесят шість тисяч триста двадцять три) грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 накористь Львівськоїобласної прокуратури(кодЄДРПОУ 02910031)сплачений судовийзбір врозмірі 3844 грн. 85 коп.

Повний текст рішення виготовлено 20 вересня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Керівник Галицької окружної прокуратури м. Львова, адреса: м. Львів, вул. Богомольця, 9.

Позивач: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, код ЄДРПОУ 43220275, місцезнаходження: м. Київ, вул. І. Франка, буд. 19.

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа: Державне підприємство «Львівський державний цирк», код ЄДРПОУ 02174626, місцезнаходження: м. Львів, вул. Городоцька, 83.

Суддя Мироненко Л.Д.