Ухвала

від 13.09.2024 по справі 761/33375/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33375/24

Провадження № 2-з/761/537/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

за участю:

заявника: ОСОБА_1

представника КНЕУ імені Вадима Гетьмана: ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана про визнання незаконними дій та бездіяльності; зобов`язання вчинити дії, до його пред`явлення, -

в с т а н о в и в:

11 вересня 2024р. заявник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, до його пред`явлення, шляхом:

-заборонити Київському національному економічному університету імені Вадима Гетьмана (далі по тексту - Університет), його посадовим та службовим особам, в тому числі ректору, голові та членам приймальної комісії, вчиняти дії, зокрема, приймати рішення, видавати наказ (накази), укладати договір, підписувати інші документи, виконувати процедури вступної кампанії, що стосуються прийому до аспірантури до Університету, зарахування на навчання в аспірантурі Університету за денною очною формою здобуття освіти для здобуття ступеня доктора філософії, спеціальність 081 Право, за освітньо-науковою програмою 081 Право, за рахунок коштів державного бюджету, щодо однієї особи (одного місця) із загального обсягу державного замовлення підготовки науково-педагогічних кадрів через аспірантуру за рахунок бюджетного фінансування у 2024р. в Університеті;

-зупинити дію рішень, наказу (наказів), договорів, інших документів, які прийняті, ухвалені, укладені, підписані, починаючи з 06 вересня 2024р., та стосуються процедур вступної кампанії, прийому до аспірантури до Університету, зарахування на навчання в аспірантурі Університету за денною очною формою здобуття освіти для здобуття ступеня доктора філософії, спеціальність 081 Право, за освітньо-науковою програмою 081 Право, за рахунок коштів державного бюджету, щодо однієї особи (одного місця) із загального обсягу державного замовлення підготовки науково-педагогічних кадрів через аспірантуру за рахунок бюджетного фінансування у 2024р. в Університеті.

В обґрунтування вимог поданої заяви, заявник посилався на те, що він має намір пред`явити позов до Університету, з наступними позовними вимогами:

-визнати незаконними (неправомірними) дії та бездіяльність відповідача щодо не зарахування заявника поза конкурсом до Університету на навчання в аспірантурі за денною очною формою здобуття освіти для здобуття ступеня доктора філософії, спеціальність 081 Право, за освітньо-науковою програмою 081 Право, за рахунок коштів державного бюджету;

-зобов`язати відповідача зарахувати заявника поза конкурсом до Університету на навчання в аспірантурі за денною очною формою здобуття ступеня доктора філософії, спеціальність «081 Право», за освітньо-науковою програмою «081 Право», за рахунок коштів державного бюджету.

Свою заяву про вжиття заходів забезпечення позову, заявник обґрунтовував тим, що ним було подано до Університету заяву про зарахування його поза конкурсом до аспірантури, на підставі положень п. 26 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» від 28 лютого 1991р. №796-XII. Заявник стверджував, що в усній формі у відділі аспірантури Університету йому було повідомлено, що права на зарахування поза конкурсом він не має. При цьому, станом на дату подачу заяви про вжиття заходів забезпечення майбутнього позову (11 вересня 2024р.) письмової відповіді заявником не отримано.

Заявником зазначено, що на офіційній веб-сторінці Університету було оприлюднено список рекомендованих до зарахування на аспірантуру осіб, однак, у вказаному списку він відсутній, що, на думку останнього, свідчить про порушення Університетом його права на вищу освіту, а саме: права заявника на вступ поза конкурсом до Університету на навчання в аспірантурі за денною очною формою здобуття ступеня доктора філософії, спеціальність «081 Право», за освітньо-науковою програмою «081 Право», за рахунок коштів державного бюджету.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову, вищезазначеним шляхом, зумовлена саме фактором часу, оскільки, згідно п. 3.2. Правил прийому до аспірантури Університету в 2024р. наказ про зарахування до аспірантури на місця державного замовлення видається ректором Університету на підставі рішення приймальної комісії до 15 вересня 2024р.

Таким чином, на думку заявника, вказаний наказ може з`явитися в будь-який момент, а після видання такого наказу, розпочнеться освітній процес та обсяг державного замовлення буде використаний, що істотно ускладнить або ж унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення майбутнього позову.

В силу положень ст. 153 ЦПК України (ч.ч. 1, 3, 4 ), суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024р. вказану заяву призначено до розгляду.

В судовому засіданні заявник підтримав подану заяву, з підстав, викладених в ній та просив повністю задовольнити, наголошуючи, що Університетом повністю проігноровані положення спеціального Закону, щодо пільг, які встановлені громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи.

В судовому засіданні представник Університету заперечував щодо задоволення вказаної заяви та просив суд долучити до матеріалів справи письмові заперечення. Так, представник Університету зазначив, що Правилами прийому до аспірантури Університету, які прийняті, на виконання Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024р., затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2024р. № 266, з врахуванням положень Закону України «Про вищу освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016р. № 261 «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)», не передбачено вступ до аспірантури поза конкурсом або зі спеціальними умовами вступу до аспірантури (ад`юнктури) для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що було відомо заявнику.

Представник у своїх запереченнях звернув увагу, що заявником 09 вересня 2024р. було подано заяву до Університету про вступ до аспірантури поза конкурсом, в порядку Закону України «Про звернення громадян».

12 вересня 2024р. Університетом було надано відповідь заявнику на його заяву, та роз`яснено відповідні норми законодавства про вступ до аспірантури в 2024р. лише за конкурсом.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019р. у справі № 320/3560/18.

Як вбачається з матеріалів справи, і ця обставина не заперечувалось заявником, що ним було подано до Університету заяву про зарахування його до аспірантури Університету за конкурсом, відповідно до Правил прийому до аспірантури Університету, прийнятих на виконання Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024р., затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2024р. № 266, з врахуванням Закону України «Про вищу освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016р. № 261 «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)».

22 серпня 2024р. Університетом було надано заявнику повідомлення, що рішенням приймальної комісії Університету він був допущений до участі у вступних випробуваннях щодо конкурсного відбору на навчання для здобуття ступені /освітньо-кваліфікаційного рівня «доктор філософії»; вступні випробування проводяться з 26 серпня 2024р. по 06 вересня 2024р.

Судом встановлено, що заявник приймав участь у відповідних вступних випробуваннях.

Також судом встановлено, що 09 вересня 2024р. заявником було подано до Університету заяву про зарахування його до аспірантури поза конкурсом.

У відповідності до ст. 53 Конституції України громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Згідно положень ч. 1, 3, 11, 13 ст. 44 Закону України «Про вищу освіту», в редакції яка діє на час спірних правовідносин, прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється на конкурсній основі, відповідно до Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Брати участь у конкурсі в межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти (наукових установ) України мають право діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у закладі вищої освіти в межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти (наукових установ) України мають право особи (за їхнім вибором), які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а також військовослужбовці військової служби за контрактом - при вступі до військових закладів вищої освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.

Для осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України та отримали документ про повну загальну середню освіту, прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється у межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти України.

Прийом на основі ступеня магістра для здобуття ступеня доктора філософії або доктора мистецтва здійснюється за результатами вступних випробувань.

Прийом до закладів вищої освіти здійснюється на засадах об`єктивності та відкритості.

Заклад вищої освіти зобов`язаний створити умови для ознайомлення вступників з ліцензією на здійснення освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію, правилами прийому, відомостями про обсяг прийому за кожною спеціальністю та освітнім рівнем, кількістю місць, виділених для вступу на пільгових умовах.

Відповідальність за забезпечення об`єктивності та відкритості прийому до закладів вищої освіти несуть їх керівники.

Обсяг та порядок оприлюднення інформації про хід і результати прийому до закладів вищої освіти визначаються Умовами прийому на навчання для здобуття вищої освіти.

Держава забезпечує особам, визнаним постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та їхнім дітям, особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», та їхнім дітям, дітям загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дітям, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту, дітям осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та які загинули (померли), дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, дітям, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти за певним ступенем вищої освіти, але не більш як до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти надається у вигляді:

повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

соціальної стипендії;

безоплатного забезпечення підручниками;

безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;

безоплатного проживання в гуртожитку;

інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підставою для зарахування особи на навчання є виконання вимог Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників - для неповнолітніх вступників), в якому можуть бути деталізовані права та обов`язки сторін відповідно до типової форми, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Цим договором не можуть обмежуватися права чи встановлюватися додаткові обов`язки здобувачів освіти, не передбачені цим Законом чи іншими актами законодавства. У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати.

За змістом ч. 1 п. 1) ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20 цього Закону;

В свою чергу пунктом 26 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов`язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави.

В судовому засіданні заявник визнав, що він обізнаний зі змістом Правил прийому до аспірантури Університету, які були прийняті на виконання Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024р., затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2024р. № 266, з врахуванням Закону України «Про вищу освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016р. № 261 «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)», і що зазначеними Правилами прийому не передбачено зарахування до аспірантури Університету поза конкурсом.

При цьому заявник не міг пояснити суду, чому ним у встановленому порядку, було подані документи до Університету про зарахування до аспірантури за конкурсом, а після завершення строку подання документів та участі заявника у відповідних вступних випробуваннях, ним було подано ще одну заяву до Університету про зарахування його до аспірантури поза конкурсом, як громадянина, який постраждав, внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2).

На час розгляду, заяви про вжиття заходів забезпечення позову, судом не встановлено, що процедура зарахування до аспірантури Університету завершена.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про недоведеність заявником необхідної правової підстави вжиття заходів забезпечення позову, а саме, тієї обставини, що між сторонами дійсно виник спір на час подачі заяви до суду, враховуючи подання заявником документів про зарахування до аспірантури за конкурсом, та в подальшому подання ще однієї заяви про зарахування його до аспірантури поза конкурсом, при цьому ні Конституцією України, ні Законом України «Про вищу освіту», ні Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024р., затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2024р. № 266, це не передбачено, не дивлячись на положення ст. ст. 20, 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, суд звертає увагу на те, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Так, суд бере до уваги те, що задоволення вказаної заяви, може фактично зупинити освітній процес Університету та негативно вплинути на права третіх осіб в частині порушення передбаченого законодавством права на освіту особі, яка пройшла всі вступні випробування та, яку буде рекомендовано до зарахування до Університету за денною очною формою навчання для здобуття ступеня доктора філософії, спеціальність «Право 081», за рахунок коштів державного бюджету в 2024р.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз`яснення Верховного Суду України, у відповідній Постанові Пленуму, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення заяви з урахуванням розумності, обґрунтованості; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення заяви і предметом заявлених вимог, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення заяви, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення заяви; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разу невжиття таких заходів; суд вважає, що правові та фактичні підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення відсутні.

Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України; ст. 53 Конституції України; ст. 44 Закону України «Про вищу освіту»; ст. ст. 20, 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана про визнання незаконними дій та бездіяльності; зобов`язання вчинити дії, до його пред`явлення - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 16 вересня 2024р.

Суддя: