Постанова

від 19.09.2024 по справі 571/154/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року

м. Рівне

Справа № 571/154/22

Провадження № 22-ц/4815/1050/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шимківа С.С.,

суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Хлуд І.П.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю

"Укренергобудресурси"

треті особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк

"Укргазбанк",

приватний нотаріус Київського міського нотаріального

округу Осипенко Дмитро Олегович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Деркача Романа Яковича на рішення Рокитнівського районногосуду Рівненськоїобласті від 13червня 2024року (ухвалене у складі судді Комзюк А.Ф., повний текст рішення суду складено 24 червня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергобудресурси", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович про визнання права власності на частину земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергобудресурси", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович про визнання права власності на частину земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 18 червня 2001 року позивач придбав за договором купівлі-продажу земельну ділянку площею 0,5489 га за адресою: с.Рокитне, вул. Ювілейна, з цільовим призначенням для обслуговування пилорами допоміжних будівель і споруд, кадастровий номер 5625085600:01:004:0948.

20 липня 2007 року він набув у власність нежитлові приміщення (будівлі та споруди), які розташовані на вказаній земельній ділянці.

04 серпня 2008 року позивач уклав з ПАТ АБ "Укргазбанк" кредитний договір №07/08/КРБН-МБ. У забезпечення виконання зобов`язань банк взяв в іпотеку земельну ділянку, але без об`єктів нерухомого майна.

25 квітня 2013 року Рокитнівським районним судом Рівненської області було стягнути з позивача та дружини солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 78379,18 доларів США, 1507965,30 гривень відсотків та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219,00 гривень.

Рокитнівським відділом державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було відкрито виконавче провадження. В ході виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду та стягнення з позивача вказаної вище заборгованості, 28.09.2017 року державним виконавцем було складено Акт про реалізацію предмета іпотеки, за яким ПАТ АБ "Укргазбанк" залишив за собою нереалізоване майно (земельна ділянка перейшла у власність до ПАТ АБ "Укргазбанк").

06 червня 2018 року приватним нотаріусом Рокитнівського районного нотаріального округу Рівненської області зареєстровано право власності на земельну ділянку за ПАТ АБ "Укргазбанк", реєстраційний номер в реєстрі № 602.

23 листопада 2021 року ПАТ АБ "Укргазбанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергобудресурси" (далі ТОВ "Укренергобудресурси" уклали договір купівлі-продажу номер: 5880, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О., на підставі якого право власності на земельну ділянку перейшло до ТОВ "Укренергобудресурси".

У зв`язку з тим, що земельна ділянка, на якій розташовані господарські будівлі і споруди, які належать позивачеві, знаходиться у іншого власника, йому чиняться перешкоду у користуванні нерухомим майном, що порушує права позивача як власника і унеможливлює доступ для використання такого майна за цільовим призначенням.

Просив суд визнати за ним право власності на частину земельної ділянки площею 0,5489 га за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для обслуговування пилорами, допоміжних будівель і споруд, кадастровий номер 5625085600:01:004:0948, де розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать позивачу на праві власності і яка є необхідною для їх обслуговування та використання за цільовим призначенням. Судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 червня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергобудресурси" про визнання права власності на частину земельної ділянки площею відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 01 лютого 2022 року, щодо заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Укренергобудресурси" та іншим особам, що діють від імені та в інтересах ТОВ "Укренергобудресурси", вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна та земельної ділянки площею 0,5489 га, кадастровий номер 5625085600:01:004:0948, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення мотивовано тим, що ПАТ АБ "Укргазбанк" у визначений законом спосіб набув право власності на спірну земельну ділянку, а тому позов не підлягає до задоволення.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_1 адвокат Деркач Роман Якович оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання права власності на частину земельної ділянки, на якій розташовані господарські будівлі і споруди, які належать позивачу на праві власності.

ОСОБА_1 є власником господарських будівель і споруд на земельній ділянці, яка належить ТОВ "Укренергобудресурси" на праві власності.

Відтак, володіючи правом власності на нерухоме майно, яке розміщене на спірній земельній ділянці, до позивача, з огляду на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель, перейшло право власності на відповідну земельну ділянку, де розташовані такі об`єкти.

У свою чергу, згідно з положеннями статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі №199/8324/19 Верховний Суд надав правові висновки щодо застосування способу захисту у випадку, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем. Зокрема, зазначив, що належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Власник майна має право захищати своє право власності саме у спосіб визнання права власності та витребування її з незаконного володіння такої особи.

Додає, що судова земельно-технічна експертиза, проведена на підставі ухвали суду від 17 листопада 2022 року, була проведена без участі позивача та його представника, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості надати документи у підтвердження права власності позивача на шість будівель, які розміщені на земельній ділянці кадастровий номер 5625085600:01:004:0948. Крім того, ці шість будівель згідно дослідженого висновку вказані як такі, що належать відповідачеві ТОВ "Укренергобудресурси", що свідчить про його неправильність.

Тому позивачем було подано клопотання про проведення повторної експертизи, з дорученням її проведення іншій експертній установі, у задоволенні якого місцевим судом було неправомірно відмовлено.

Вказує, що власник нерухомості буде позбавлений можливості оформити своє право на землю під нерухомістю, поки не вирішить питання щодо поділу земельної ділянки з одночасним формуванням іншої частини земельної ділянки, яка залишається у власності постійного землекористувача, згідно висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 11.02.2015 року у справі № 6-2цс15, від 13.04.2016 року у справі № 6-253цс16, від 12.10.2016 року у справі № 6-2225цс16.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

15 серпня 2024 року ПАТ "Укргазбанк", подано відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність рішення суду.

Вказує, що посилання позивачем на ст. 120 Земельного Кодексу є безпідставними, оскільки земельна ділянка перебувала у його власності з 18.06.2001 року згідно договору купівлі продажу. Власність на приміщення на земельній ділянці він набув 20.07.2007 року, а 23.11.2017 року був позбавлений права власності на земельну ділянку в примусовому порядку для належного виконання рішення суду.

Станом на 22.05.2023 року в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5625085600:01:004:0948 об`єкти нерухомого майна, які згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.03.2023 № 326146855, належать на праві власності ОСОБА_1 , не розташовані.

ОСОБА_1 у апеляційній скарзі не наведено підстав скасування судового рішення.

Просить про залишення рішення суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

19 серпня 2024 року ТОВ "Укренергобудресурси" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність оскаржуваного рішення суду.

Зі змісту позову вбачається, що позивач первинно набув право власності на земельну ділянку в 18.06.2001 році за самостійною цивільно-правовою угодою і лише 30.07.2007 року за окремою цивільно-правовою угодою право власності на господарські споруди, які розмішені на спірній земельній ділянці. Відповідно до змісту правовстановлюючих документів на ці господарські споруди, розмір земельної ділянки для користування та їх обслуговування, на якій вони розташовані не визначався.

В подальшому право власності на земельну ділянку (як самостійний об`єкт) позивач втратив внаслідок її реалізації на прилюдних торгах в ході примусового виконання рішення суду про стягнення з позивача кредитної заборгованості. Таким чином, у власності позивача залишились господарські споруди без визначення розміру земельної ділянки призначеної для їх обслуговування.

З 06.06.2018 року право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ПАТ АБ "Укргазбанк", з яким позивач 01.02.2020 року уклав Договір оренди земельної ділянки № 129/02-19/4-Ш, який був переукладений 01.02.2020 року, що відповідало нормам ч. 1 ст. 120 ЗК України в редакції станом на 2018 року, щоб користуватись своїми господарськими спорудами.

Відповідач, ТОВ "Укренергобудресурси", набув право власності на спірну земельну ділянку 23.11.2021 року.

Покликається також на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки початок відліку позовної давності для позивача розпочався з моменту, коли державний виконавець склав Акт про реалізацію предмета іпотеки (спірної земельної ділянки) в ході примусового виконання рішення суду про стягнення з позивача кредитної заборгованості, а саме з 28.09.2017 року.

Просить про залишення рішення суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2001 року, укладеного Рокитнівською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області та підприємцем ОСОБА_1 , останній купив земельну ділянку загальною площею 5489 кв.м., розміщену на землях, що знаходяться у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування пилорами та допоміжних будівель і спору за ціною 17368 грн. (а.с.17-18, том 1).

27 грудня 2001 року ОСОБА_1 виготовлено державний акт на право власності на землю площею 5489 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 червня 2001 року (а.с.19-22, том.1).

04 серпня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №07/08/КРБН-МБ, згідно умов якого ОСОБА_1 надано кредит в сумі 156000 доларів США (а.с. 170-175, том.1, а.с. 4-11 том. 2).

04 серпня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №07/08/І-МБ. Предметом іпотеки згідно договору є нерухоме майно: адмінприміщення, загальною площею 363,9 кв.м.; виробнича база (столярний цех, сушарня, складські приміщення, загальною площею 530,3 кв.м.; земельна ділянка, загальною площею 0,5489 га для будівництва та обслуговування пилорами та допоміжних будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать іпотекодавцю на підставі свідоцтв про право власності та Державного акту на право приватної власності на землю (а.с.12-18, том.2).

25 листопада 2019 року начальником Рокитнівського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кібукевич О.С. відкрито виконавче провадження ВП№60699678 за виконавчим листом №2-315/09, виданим 24.03.2010 Рокитнівським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Укргазбанк" 143588,53 доларів США та 36415,49 гривень боргу, Виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №55582084 (а.с.116,112 т.2).

Повідомленням № 50308/394/2017 від 29.12.2017 року АБ "Укргазбанк" повідомив ОСОБА_1 про те, що при примусовому виконанні вищезазначеного виконавчого документа державним виконавцем описано, арештовано та передано на реалізацію до ДП "СЕТАМ" предмети іпотеки:

- адмінприміщення, загальною площею 363,9 кв.м., будівля виробничої бази (столярний цех, сушарня, складські приміщення), загальною площею 530,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів перші, другі та треті електронні торги з реалізації майна боржника не відбулися на підставі відсутності учасників торгів. Державним виконавцем запропоновано АТ "Укргазбанк" вирішити питання про залишення за Банком непроданого з прилюдних торгів нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 за початковою ціною 744900,00 гривень.

Згідно акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, затвердженого 28 вересня 2017 року, нерухоме майно передано Банку за початковою ціною, що становить 744900,00 гривень без ПДВ. 23 листопада 2017 року отримано свідоцтво на право власності на відчужений предмет іпотеки, а саме: адміністративне приміщення, загальною площею 363,9 кв.м., будівлю виробничої бази (столярний цех, сушарня, складські приміщення), загальною площею 530,3 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Повідомленням №50308/243/2018 від 12.07.2018 року АБ "Укргазбанк" повідомло ОСОБА_1 про те, що при примусовому виконанні вищезазначеного виконавчого документа державним виконавцем описано, арештовано та передано на реалізацію до ДП "СЕТАМ" предмети іпотеки: земельна ділянка, загальною площею 0,5489 га для будівництва та обслуговування пилорами та допоміжних будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів перші, другі та треті електронні торги з реалізації майна боржника не відбулися на підставі відсутності учасників торгів. Державним виконавцем запропоновано АТ "Укргазбанк" вирішити питання про залишення за Банком непроданого з прилюдних торгів нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 за початковою ціною 57305,00 гривень.

Згідно акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, затвердженого 28 вересня 2017 року, нерухоме майно передано Банку за початковою ціною торгів, що становить 57305,00 гривень без ПДВ. 06 червня 2018 року отримано свідоцтво на право власності на відчужений предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,5489 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування пилорами та допоміжних будівель та споруд, яка знаходиться на території Рокитнівської сільської ради в АДРЕСА_1 .

Рекомендовано ОСОБА_1 як особі, у власності якої перебувало зазначене майно, що було відчужене в межах процедури виконання листа органом ДВС України на підставі рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29.10.2009 по справі №2-315/09, відобразити відповідні операції у податковій декларації фізичної особи (а.с.98-99, т.1).

06 червня 2018 року приватний нотаріус Рокитнівського районного нотаріального округу Рівненської області Тарасюк Г.Б., відповідно до ст.61 Закону України "Про виконавче провадження", ст.49 Закону України "Про іпотеку" видав свідоцтво, згідно якого посвідчив належність ПАТ АБ "Укргазбанк" земельної ділянки, загальною площею 0,5489 га, що знаходиться за адресою: село Рокитне, вулиця Ювілейна, Рокитнівського району Рівненської області, кадастровий номер 5625085600:01:004:0948. Відомості про право власності внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.100-101, т.1).

12 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненської дирекції АП (Укргазбанк) та просив розглянути питання щодо оренди майна, що знаходиться у власності АБ (Укргазбанк), а саме: адміністративне приміщення, загальною площею 363,9 кв.м., будівлю виробничої бази (столярний цех, сушарню, складські приміщення), загальною площею 530,3 кв.м. та земельної ділянки, загальною площею 0,5489 га для будівництва та обслуговування пилорами та допоміжних будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.108, т.1).

Листом №110/28920/2021 від 27.07.2021 року АБ "Укргазбанк" повідомило ОСОБА_1 про те, що 22.07.2021 успішно відбувся аукціон у формі електронних торгів з добровільного продажу майна, а саме: адмінприміщення, виробничої бази (столярний цех, сушарня, складські приміщення) площею 894,20 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер: 5625085600:01:004:0948, площею 0,5489 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами електронних торгів, організатором торгів ДП "СЕТАМ" 22.07.2021 року сформовано Протокол проведення електронних торгів, який підписаний переможцем аукціону та є підставою для укладення договору купівлі-продажу між переможцем аукціону та АБ "Укргазбанк". (а.с. 111, т.1).

Згідно Протоколу №547499 проведення електронних торгів, торги відбулися 22.07.2021 року щодо майна: адміністративне приміщення та виробнича база (столярний цех, сушарня, складські приміщення) площею 894,20 кв.м. та земельної ділянки з кадастровим номером - 5625085600:01:004:0948, площею 0,5489 га, яке знаходиться в АДРЕСА_1 . Переможцем торгів стало ТОВ "Укренергобудресурси" (а.с.102-104, т.1).

Згідно договору купівлі-продажу від 23.11.2021 року, ТОВ "Укренергобудресурси" купило в ПАТ АБ "Укргазбанк" і оплатило нерухоме майно-адмінприміщення, загальною площею 363,9 кв.м. та виробничу базу (столярний цех, сушарню, складські приміщення), загальною площею 530,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, загальною площею 0,5489 га, кадастровий номер: 5625085600:01:004:0948, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с.105-107).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободи від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) проголошено принцип справедливого розгляду справи, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтю 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів, одним з яких, зокрема, є визнання права (пункт 1).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як проголошено у статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Захист права власності гарантовано Першим протоколом до Конвенції, відповідно до статті 1 якого передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності. За частинами першою та другою цієї статті ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За вимогами частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", серія ССЕ № № 125508, 125504, 125502, 125507, 125501, 125505, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать: майстерня зварювальних робіт, площею 17,3 кв.м., допоміжне приміщення, загальною площею 36,0 кв.м., цех по обточці пил, загальною площею 45,3 кв.м., пилорама, загальною площею, 74,2 кв.м., розпиловочний цех, загальною площею 270,2 кв.м., майстерня, загальною площею 18,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5625085600:01:004:0948 (а.с.11-16 том.1).

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частин другої-третьої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 120 ЗК України та статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Однак предметом цього спору є не захист права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна, а визнання за ним права власності на частину земельну ділянку з кадастровим номером 5625085600:01:004:0948, загальною площею 0,5489 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено судом, з вищенаведених доказів, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 втратив право власності на земельну ділянку, внаслідок її реалізації на прилюдних торгах в ході примусового виконання рішення суду про стягнення з нього кредитної заборгованості.

Позивачем не оспорювався акт про реалізацію предмета іпотеки (спірної земельної ділянки) в ході примусового виконання рішення суду про стягнення з нього кредитної заборгованості.

Оскільки позивачем не оспорювалося припинення його права власності на земельну ділянку, у зв`язку з її реалізацією в ході примусового виконання судового рішення, вимога про визнання права власності на частину такої земельної ділянки на підставі ст. 392 ЦК України є безпідставною.

Доводи позовної заяви та апеляційної скарги стосовно того, що володіючи правом власності на нерухоме майно, яке розміщене на спірній земельній ділянці, до позивача, з огляду на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель, перейшло право власності на відповідну земельну ділянку, де розташовані такі об`єкти не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки набуваючи у власність об`єкти нерухомого майна, ОСОБА_1 вже належало право власності на земельну ділянку під ними, яке останній втратив, внаслідок реалізації переданої ним в іпотеку земельної ділянки на прилюдних торгах.

Отже, самим ОСОБА_1 , передавши в іпотеку належну йому земельну ділянку, яка розташовувалася зокрема під його будівлями, та не оскарживши реалізацію вказаної земельної ділянки з прилюдних торгів, було порушено принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній споруд, на який він і покликається у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Покликання у апеляційній скарзі на те, що місцевим судом встановлено правовідносини сторін на підставі неналежного висновку експертів від 19.06.2023 року за № 32036/22-41 не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини першоїстатті 110 ЦПК Українивисновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За загальним правилом,висновок експерта є лише одним із видів доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом оцінено висновок судових експертів в сукупності зіншими доказами, зібраними у справі, відповідно до внутрішнього переконань, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Окрім того, питання призначення у цій справі додаткової експертизи вже було предметом оцінки Рівненського апеляційного суду. Постановою Рівненського апеляційного суду від 07 травня 2024 року скасовано ухвалу Рокитнівського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2024 року, а клопотання ОСОБА_1 про призначення додаткової судової земельно-технічної експертизи залишено без задоволення. Апеляційним судом, у вказаній постанові, встановлено, що жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість Висновку судової земельно-технічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз від 19.06.2023 року № 32036/22 41, на які посилається сторона позивача, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, матеріали справи не містять. Висновки проведеної експертизи є достатньо обґрунтованими, чіткими, надані в межах компетенції експертів, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено, а тому відсутні підстави для проведення повторної судової експерти. Вказаним експертним висновком надано відповіді на всі поставлені перед експертом питання, відповіді чіткі та однозначні, висновок відповідає вимогам належності, достовірності та допустимості.

Оскільки заявлений ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергобудресурси", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович про визнання права власності на частину земельної ділянки позов є безпідставним, місцевим судом правомірно відмовлено у його задоволенні.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Деркача Романа Яковича залишити без задоволення, а рішення Рокитнівського районногосуду Рівненськоїобласті від 13червня 2024року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2024 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.