Рішення

від 20.09.2024 по справі 140/6222/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6222/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Боремельської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Боремельської сільської ради (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області №9 від 29.12.2016 «Про покладання обов`язків старости та затвердження Положення про старосту» в наступній редакції: «До проведення перших виборів старост на території юрисдикції Боремельської сільської ради об`єднаної територіальної громади, обов`язки старости з 30 грудня 2016 року покласти на ОСОБА_2 , яка здійснювала повноваження Малівського сільського голови до об`єднання. Визначити, що староста ОСОБА_2 здійснює свої повноваження на території таких сіл: Берестечко, Більче, Малеве, Пашева».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.02.2019 виконувачем обов`язків старости ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) було посвідчено заяву ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ), у якій останній засвідчив, що йому відомо про заповіт дружини, крім того вказав, що відмовляється від спадщини, що лишилась після смерті дружини ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ). Проте, позивач вказує, що ОСОБА_2 не могла посвідчувати дану заяву, оскільки не могла бути призначена на посаду виконувача обов`язків старости сіл Берестечко, Більче, Малеве, Пашева. У той же час, позивачу стало відомо про наявність рішення Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області №9 від 29.12.2016, яким було вирішено, що до проведення перших виборів старост на території юрисдикції Боремельської сільської ради об`єднаної територіальної громади, обов`язки старости з 30.12.2016 покладено на ОСОБА_2 , яка здійснювала повноваження Малівського сільського голови до об`єднання.

Пункт 2 оскаржуваного рішення позивач вважає протиправним, оскільки даний пункт порушує права позивача, так як правочин посвідчений неповноважною на те особою не створює правових наслідків для позивача, який отримав в дарунок від свого батька будинок та земельну ділянку, на частину якої претендує ОСОБА_5 . При цьому, позивач вказує, що посада «виконувач обов`язків старости» не передбачена чинним законодавством, та згідно чинного законодавства, на посаду старости, будь-яку особу не можуть призначити, оскільки це є виборна посада та кандидатом на дану посаду може бути особа, яка відповідає установленим законом вимогам. Разом з тим, із даних з відкритих інтернет-джерел, вбачається, що ОСОБА_2 не займала посаду сільського, селищного голови із вищенаведених сіл. Більше того, позивачу стало відомо, що голова Боремельської сільської ради, ОСОБА_6 (далі ОСОБА_6 ), виконував свої обов`язки безперервно до 29.12.2016, коли відбувалася перша сесія Боремельської сільської ради. Зокрема, 01.11.2010 був обраний сільським головою до Малівської сільської громади Демидівського району Рівненської області, 26.10.2015 був переобраний на ту ж посаду на теж саме місце роботи та 13.12.2016 був обраний на посаду сільського голови Боремельської сільської об`єднаної територіальної громади Демидівського району Рівненської області, а тому ніхто інший не міг виконувати його посадові обов`язки.

Таким чином, обов`язки старости мав би продовжувати виконувати ОСОБА_6 , оскільки він розпочинаючи із 2010 року до моменту ліквідації Малівської сільської ради займав посаду голови селищної ради, безперервно.

Відтак позивач вважає, що рішення Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області №9 від 29.12.2016 про покладання обов`язків старости та затвердження Положення про старосту, а саме пункт 2 даного рішення, в частині покладання повноважень виконувача обов`язків старости на ОСОБА_2 є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали від 01.07.2024 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та вручена 09.07.2024, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення №3 від 05.11.2015 Малівської сільської ради Демидівського району Рівненської області, ОСОБА_2 обрано секретарем сільської ради, а відповідно до рішення №6 від 05.11.2015 секретарем виконавчого комітету сільської ради (а.с.72-73).

У період з 08.12.2016 по 31.12.2016 сільському голові Малівської сільської ради ОСОБА_7 надано частину щорічної основної відпустки, що підтверджується рішенням Малівської сільської ради Демидівського району Рівненської області від 07.12.2016 №100. При цьому пунктом 2 вказаного рішення вирішено на вищевказаний період відпустки сільського голови, обов`язки сільського голови з правом першого підпису покласти на секретаря сільської ради ОСОБА_2 (а.с.74).

Пунктом 2 рішення Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області від 29.12.2016 №8 вирішено припинити юридичну особу Малівську сільську раду шляхом приєднання до Боремельської сільської ради (а.с.76).

Крім того, пунктом 2 рішення Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області від 29.12.2016 №9 «Про покладення обов`язків старости та затвердження Положення про старосту» вирішено до проведення перших виборів старост на території юрисдикції Боремельської сільської ради об`єднаної територіальної громади, обов`язки старости з 30.12.2016 покласти на ОСОБА_2 , яка здійснювала повноваження Малівського сільського голови до об`єднання. Визначено, що староста ОСОБА_2 здійснює свої повноваження на території таких сіл: Берестечко, Більче, Малеве, Пашева (а.с.77).

Також, рішенням Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області від 29.12.2016 №10 уповноважено осіб, які виконують обов`язки старост з 30.12.2016 (до обрання на перших виборах старост), як посадових осіб органу місцевого самоврядування та членів виконавчого комітету Боремельської сільської ради, зокрема, вчиняти нотаріальні дії передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про нотаріат» (у обсягах, що відповідають вимогам чинного законодавства) (а.с.78).

26.02.2019 виконувачем обов`язків старости сіл Малеве, Берестечко, Пашева, Більче Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області ОСОБА_2 засвідчено справжність підпису гр. ОСОБА_3 на його заяві, в якій останній повідомив, що знає про заповіт своєї дружини, посвідчений Малівською сільською радою Демидівського району Рівненської області 23.05.2016, зареєстрований в реєстрі за реєстром №14, складений на ім`я дочки ОСОБА_5 та на ім`я сина ОСОБА_1 , але від обов`язкової частки в спадщині, що належить за законом та взагалі від усієї спадщини, що лишилась після смерті дружини ОСОБА_4 , останній відмовляється (а.с.24).

Листом від 14.05.2024 №21-3011-1342 Центральна виборча комісія надала представнику позивача відомості про сільських голів, обраних на виборах, що проводилися на території, зокрема, сіл Малеве, Берестечко, Більче Демидівського району Рівненської області у період з 31.10.2010 до січня 2017 року, якими підтверджено, що у вказаний період на виборах сільським головою обирався ОСОБА_6 (а.с.15-16).

Крім того, на запит представника позивача, ГУ ПФУ у Рівненської області листом від 07.06.2024 №1700-0605-8/33257 повідомило, що станом на 06.06.2024 страхувальником Малівська сільська рада відомості стосовно звільнення застрахованої особи ОСОБА_6 за 2016-2017 роки не подавалися (а.с.19).

Позивач, не погоджуючись із пунктом 2 рішення Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області від 29.12.2016 №9 «Про покладення обов`язків старости та затвердження Положення про старосту», звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР, в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 2 Закону №280/97-ВР передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно з статтею 14-1 Закону №280/97-ВР у селах, селищах, визначених за рішенням місцевої ради об`єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», за винятком її адміністративного центру, обирається староста на строк повноважень місцевої ради. Староста є посадовою особою місцевого самоврядування. Положення про старосту затверджується сільською, селищною, міською радою відповідної об`єднаної територіальної громади. У Положенні визначаються права і обов`язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов`язані з діяльністю старости. Староста обирається в порядку, визначеному законом. Староста є членом виконавчого комітету ради об`єднаної територіальної громади за посадою.

Водночас слід зазначити, що на час покладення на ОСОБА_2 обов`язків старости, діяла редакція Закону №280/97-ВР в якій взагалі була відсутня стаття 54-1, на яку посилається представник позивача у позовній заяві.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-ІІІ (далі - Закон №2493-ІІІ, в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно з статтею 2 Закону №2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до статті 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

05.02.2015 прийнято Закон України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» № 157-VIII (далі - Закон № 157-VIII) статтею 8 якого визначений порядок утворення об`єднаної територіальної громади та реорганізації органів місцевого самоврядування.

Так, частиною другою вказаної норми, зокрема, передбачено, що повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 157-VIII (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об`єдналися, обов`язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об`єднання.

Статтею 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Аналізуючи вказані вище норми Закону № 280/97-ВР убачається, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. При цьому, рішення ради та її виконавчого комітету підписуються сільським, селищним, міським головою.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат», у сільських населених пунктах уповноважені на те посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах; 6) видають свідоцтва про право на спадщину; 7) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.

Як було встановлено судом, 26.02.2019 виконувачем обов`язків старости сіл Малеве, Берестечко, Пашева, Більче Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області ОСОБА_2 засвідчено справжність підпису гр. ОСОБА_3 на його заяві, в якій останній повідомив, що знає про заповіт своєї дружини, посвідчений Малівською сільською радою Демидівського району Рівненської області 23.05.2016, зареєстрований в реєстрі за реєстром №14, складений на ім`я дочки ОСОБА_5 та на ім`я сина ОСОБА_1 , але від обов`язкової частки в спадщині, що належить за законом та взагалі від усієї спадщини, що лишилась після смерті дружини ОСОБА_4 , останній відмовляється.

Однак, на думку позивача ОСОБА_1 (сина ОСОБА_3 ) ОСОБА_2 не мала права посвідчувати дану заяву ОСОБА_3 , оскільки не могла бути призначена на посаду виконувача обов`язків старости сіл Берестечко, Більче, Малеве, Пашева, а тому вважає протиправним пункт 2 рішення Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області від 29.12.2016 №9, яким обов`язки старости з 30.12.2016 покладено на ОСОБА_2 .

З даного приводу суд зазначає, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У розвиток цієї конституційної норми, частиною першою та третьою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах (стаття 2 КАС України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 25.11.1997 № 6-зп Суд зазначив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Окрім того, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Реалізація особою права на звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження будь-яких рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, не покладає на суд беззаперечного обов`язку щодо надання такого захисту безвідносно до змісту позовних вимог та наявності спірних публічно-правових правовідносин.

Тобто, питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог позивача, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та суб`єктом владних повноважень, протиправні дії якого, на суб`єктивну думку позивача, порушили його право чи стосуються його інтересів.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Водночас суд зауважує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України для оцінювання рішення (дій/ бездіяльності), є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

В свою чергу, за приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Так, за змістом пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Разом з цим, порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі № 800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії/рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність у заявника прав чи обов`язків у зв`язку із вчиненням оскаржуваних дій не породжує для нього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18 від 29.06.2021 у справі №1.380.2019.000578 та інших.

У справі, що розглядається, заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно прийняв рішення №9 від 29.12.2016 «Про покладання обов`язків старости та затвердження Положення про старосту», а саме пункт 2, яким вирішено до проведення перших виборів старост на території юрисдикції Боремельської сільської ради об`єднаної територіальної громади, обов`язки старости з 30.12.2016 покласти на ОСОБА_2 , яка здійснювала повноваження Малівського сільського голови до об`єднання.

У той же час, підставою звернення до суду стало те, що ОСОБА_2 , виконуючи обов`язки старости, 26.02.2019 посвідчила заяву ОСОБА_3 , який відмовився від спадщини, що лишилась після смерті дружини. При цьому, у заяві про усунення недоліків позовної заяви від 21.06.2024, позивач стверджує, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, останнє не порушувало будь-яких його прав та вказує, що таке порушення відбулося лише після відкриття провадження у справі №161/4886/24 про визнання права власності на спадкове майно.

Разом з тим, суд зауважує, що за таких обставин справи права самого ОСОБА_1 не порушені, оскільки ОСОБА_2 було посвідчено заяву ОСОБА_8 , який у свою чергу з відповідним позовом до відповідача не звертався, а тому між позивачем та відповідачем публічно-правові відносини не виникали.

Інакше кажучи, з установлених судом обставин вбачається, що стосовно позивача, суб`єкт владних повноважень (відповідач) не приймав рішень, не вчиняв дій та не допускав бездіяльності.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, позивачем не доведено порушення його прав чи інтересів оскаржуваним рішенням відповідача.

З урахуванням встановлених обставин та проведеного аналізу чинного законодавства суд дійшов висновку, про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Боремельської сільської ради Демидівського району Рівненської області №9 від 29.12.2016 «Про покладання обов`язків старости та затвердження Положення про старосту», оскільки таке рішення відповідача не справляє вплив на права та обов`язки позивача та жодних правових наслідків для позивача не несе, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Боремельська сільська рада (35210, Рівненська область, Дубенський район, село Боремель, вулиця Першотравнева, 64, ідентифікаційний код юридичної особи 04386580).

Суддя О. О. Андрусенко