Ухвала

від 20.09.2024 по справі 520/25837/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

рківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 вересня 2024 року Справа № 520/25837/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Шмідта, буд. 10, смт. Сахновщина, Красноградський район, Харківська область, 64501, код ЄДРПОУ04398301) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області щодо неприйняття рішення з питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, з кадастровим номером: 6324881300:01:000:0802, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням для особистого селянського господарства (КВЦПЗ А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована Харківська область, Красноградський район, за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради;

- зобов`язати Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, з кадастровим номером: 6324881300:01:000:0802, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням для особистого селянського господарства (КВЦПЗ А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована Харківська область, Красноградський район, за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради.

Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 цього Кодексу для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналізуючи положення статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року у справі 240/12017/19 наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Отже, такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Із матеріалів справи убачається, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області щодо неприйняття рішення з питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, з кадастровим номером: 6324881300:01:000:0802, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням для особистого селянського господарства (КВЦПЗ А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована Харківська область, Красноградський район, за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради та зобов`язати Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, з кадастровим номером: 6324881300:01:000:0802, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням для особистого селянського господарства (КВЦПЗ А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована Харківська область, Красноградський район, за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради.

ОСОБА_1 звернулась до Сахновщинської селищної ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої в селі Великі Бучки на території Великобучківського старостинського округу Сахновщинської селищної ради, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га із цільовим призначенням для особистого селянського господарства. У підтвердження наведеної обставини до позову додано копію клопотання від 07.10.2021.

Із матеріалів адміністративного позову убачається, що проект рішення був розглянутий на засіданні ХІІ позачергової сесії селищної ради VIII скликання 09.09.2021 року, але рішення не були прийняті у зв`язку із ненабраною достатньою кількістю голосів, що підтверджено листом відповідача від 06.08.2024.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права 13.09.2024, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку, не подаючи заяви про поновлення процесуального строку звернення до суду з наданням доказів поважності пропуску такого строку.

Копія листа відповідача від 06.08.2024 №3915/025-18, яким надана відповідь на звернення позивача від 05.08.2024, свідчить про те, що вчиняти активні дії, спрямовані на з`ясування обставин щодо надання копій рішення сесії селищної ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, позивач почав вчиняти лише у серпні 2024 року. Лист відповідача від 06.08.2024 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, а відтак таку необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М. І. Садова