Постанова

від 20.09.2024 по справі 440/7327/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 р. Справа № 440/7327/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2023, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі №440/7327/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ЗБО"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський ЗБО" (далі позивач, ТОВ "Полтавський ЗБО") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області, податковий орган, контролюючий орган, апелянт), Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС України), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.04.2023 №8639494/42880659;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію податкову накладну №29 від 29.03.2023 датою її подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року адміністративний позов ТОВ "Полтавський ЗБО" задоволено.

Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області від 17.04.2023 №8639494/42880659 про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 29.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних - визнано протиправним та скасовано.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.03.2023 №29, складену та подану на реєстрацію ТОВ "Полтавський ЗБО", датою її первинного подання.

Стягнуто на користь ТОВ "Полтавський ЗБО" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції рішення ГУ ДПС у Полтавській області, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції проігнорував доводи податкового органу про те, що позивачем не було подано на розблокування первинних документів транспортування та банківської виписки. Судом першої інстанції не досліджено обставини справи та безпідставно не враховано недоліки в документах, стосовно яких Комісією проводився моніторинг та приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.03.2023 № 29, а саме у ході опрацювання копій первинних документів, поданих ТОВ «Полтавський ЗБО» до податкової накладної від 29.03.2023 №29, складеної з контрагентом ТОВ «БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ» (40946031) на попередню оплату за трубу, було встановлено, що до повідомлення платником надано договір поставки № ЗБО-22/2021 від 30.11.2021 та специфікацію № 13 від 29.03.2023 до Договору, у якій умови поставки товару не відповідають зазначеним умовам у Договорі, при цьому додаткові угоди щодо зміни умов поставки товару відсутні, чим порушено ст. 652 ЦКУ. Зокрема, в договорі поставки № ЗБО-22/2021 від 30.11.2021 зазначено, що Постачальник проводить поставку товару в місці та в строк, визначений Специфікаціями, а в самій специфікації № 13 від 29.03.2023 вже товар поставляється транспортом та за рахунок Покупця, до того ж місце поставки взагалі не визначено.

Стверджує, що Порядком № 1165 не передбачено можливості контролюючого органу направлення будь яких додаткових запитів, крім квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій містяться відомості щодо необхідності надання платником пояснень та/або копій документів.

Покликається на те, що з постанови Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 вбачається, що дослідження тих первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування.

Також вказало на дискреційність повноважень ДПС України у питаннях реєстрації податкових накладних.

Посилаючись на не співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу просило відмовити у їх стягнення в повному обсязі.

Позивач не погодився з доводами апеляційної скарги та подав відзив на неї, у якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення. Вказав на необґрунтованість та безпідставність доводів податкового органу.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

ТОВ "Полтавський ЗБО" (код ЄДРПОУ 42880659) зареєстровано як юридична особа 13 лютого 2023 року номер 1009571070003008766.

Між ТОВ "Полтавський ЗБО" (Постачальник) та ТОВ "Буровий інструмент" (код ЄДРПОУ 40946031) (Покупець) 30 листопада 2021 року був укладений Договір поставки №ЗБО-22/2021 /а.с. 27-29/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується на умовах, визначених Договором, поставити та передати власність Покупця товарно-матеріальні цінності (надалі Товар), у відповідності до специфікацій, які оформлюються додатками до Договору і є його невід`ємними частинами, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його.

Пунктом 2.1. Договору обумовлено, що ціна за одиницю Товару, загальна ціна партії Товару, що підлягає оплаті, вказується у відповідних специфікаціях з рахуванням ПДВ.

Згідно пункту 3.1. Договору розрахунки за цим. Договором, здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах, визначених специфікаціями та на підставі рахунку Постачальника.

Пунктом 5.1. Договору обумовлено, що Постачальник проводить поставку Товару в місці та в строк, визначений Специфікаціями.

Відповідно до пункту 9.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін і діє по 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами їх зобов`язань, передбачених цим Договором. Якщо жодна із Сторін до закінчення строку дії Договору не виявить бажання розірвати даний договір, останній вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, при цьому кількість пролонгацій не обмежена.

У рамках Договору 29 березня 2023 року була складена Специфікація №13 до Договору, на підставі якої Покупцю була поставлена труба НКТ з висадженими кінцями 73x5.5 мм. N80 в кількості 8 тон на загальну суму 423999,84 грн, у т.ч. ПДВ - 70666,64 грн. Розрахунки за цією господарською операцією здійснювалися Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах 100% передоплати (пункт 3 Специфікації), умови поставки:Товар поставляється транспортом та за рахунок Покупця (пункт 5 Специфікації) /а.с. 31/.

На виконання зобов`язань Покупець здійснив оплату згідно платіжної інструкції №055 від 29.03.2023 /а.с. 33/.

За наслідками здійснення вищезазначеної господарської операції з постачання ТОВ "Полтавський ЗБО" за правилом "першої події", відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 ПКУ, була складена податкова накладна №29 від 29.03.2023 на суму 423999,84 грн, в тому числі ПДВ -70666,64 грн /а.с. 19/, яка направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 10.03.2023, реєстраційний номер документу 90472291271 /а.с. 10/.

Згідно інформації, зазначеної у квитанції, направленої ДПС України через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України" на адресу ТОВ "Полтавський ЗБО", податкова накладна була прийнята, але реєстрація документа була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлені показник "D" =1.3646%, "P"=71130.2. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 10/.

ТОВ "Полтавський ЗБО" на адресу контролюючого органу було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, №04-10-1 від 10.04.2023 разом з копіями первинних документів /а.с. 11-12/.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.04.2023 прийнято рішення №8639494/42880659 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 29.03.2023 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства /а.с. 23/.

У рядку Додаткова інформація зазначено: до повідомлення платником надано договір поставки №ЗБО-22/2021 від 30.11.2021 та специфікацію №13 від 29.03.2023 до Договору, у якій умови поставки товару не відповідають зазначеним умовам у Договорі, при цьому додаткові угоди щодо зміни умов поставки товару відсутні, чим порушено статтю 652 ЦКУ.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 №39049/42880659/2 залишено скаргу без задоволення, а спірне рішення без змін. При цьому, у рядку рішень "Підстави" відповідачем-2 зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних /а.с. 26/.

Позивач, вважаючи рішення від 17.04.2023 №8639494/42880659 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу не було жодних законних та обґрунтованих підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної від 29.03.2023 №29, оскільки твердження ГУ ДПС у Полтавській області, покладені в основу спірного рішення від 14.04.2023 не відповідають обставинам справи та суперечать пункту 9.9. умов Договору поставки №ЗБО-22/2021 від 30.11.2021, а належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

До критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість пунктом 8 віднесено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентований Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі-Порядок №520).

Пунктами 2-4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку або операція, та визначити чіткий перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування /пункт 6 Порядку № 520/.

Відповідно до пунктів 9 - 11 Порядку № 520, у редакції, чинній з 08.03.2023 на момент розгляду документів позивача, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Вказані вище приписи дають підстави про хибність доводів апелянта про те, що нібито Порядку № 520 не передбачено можливості контролюючого органу направлення будь яких додаткових запитів, крім квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій містяться відомості щодо необхідності надання платником пояснень та/або копій документів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

З тексту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 29.03.2023 №29 слідує, що підставою для зупинення реєстрації цих податкових накладних стала їх відповідність позивача вимогам пункту п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D» та «Р».

Перелік документів, необхідний для розблокування податкової накладної податковим органом не наведений.

Доказів на підтвердження інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідачі до суду не надали.

У зв`язку з зупиненням реєстрації спірної накладної, позивач надав до податкового органу пояснення, в яких надав ґрунтовні пояснення щодо спірної операції.

Так, податковий орган, всупереч наведеним вище приписам не надіслав позивачеві повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень.

Відтак, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних документів були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому у спірному рішенні від 17.04.2023 №8639494/42880659 контролюючий орган відмовляє у реєстрації податкової накладної від 29.03.2023 №29 з огляду на з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. У рядку Додаткова інформація зазначено: до повідомлення платником надано договір поставки №ЗБО-22/2021 від 30.11.2021 та специфікацію №13 від 29.03.2023 до Договору, у якій умови поставки товару не відповідають зазначеним умовам у Договорі, при цьому додаткові угоди щодо зміни умов поставки товару відсутні, чим порушено статтю 652 ЦКУ.

Отже позивач у письмових поясненнях податковому органу сформував відповідну інформацію та подав відповідні документи, які підтверджують правомірність складання податкової накладної від 29.03.2023 №29, які були ретельно досліджені судом першої інстанції та не викликають обґрунтованих сумнівів у суду апеляційної інстанції.

Натомість, твердження апелянта про нібито порушення позивачем статті 652 ЦК України є юридично неспроможним, ґрунтується на хибному розумінні цивільного законодавства та суперечить пункту 9.9. умов Договору поставки №ЗБО-22/2021 від 30.11.2021, як правильно про це вказав суд першої інстанції.

Також суд акцентує увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.

При цьому колегія суддів зазначає, що реальність або нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами може бути перевірена контролюючим органом виключно під час проведення документальної перевірки позивача та його контрагентів, а відтак до предмету доказування у цій справі не належать обставини дійсного (реального) здійснення позивачем господарських операцій.

Питання реальності/нереальності господарських операцій повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та, як наслідок, наявність підстав для скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області від 17.04.2023 №8639494/42880659 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 29.03.2023 №29.

Як встановлено пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом обрано відповідність податкової накладної від 29.03.2023 №29 критеріям ризиковості платника податку, що не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду справи, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 29.03.2023 №29, складені позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області щодо безпідставності присудження судом першої інстанції на користь ТОВ "Полтавський ЗБО" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн, колегія суддів виходить з такого.

Так, на підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду першої інстанції: договір про надання правової допомоги від 01.05.2023 №0105/23 /а.с. 51-53/, додаткову угоду №2 до Договору №0105/23 /а.с. 54/, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 06.06.2023 /а.с. 55/, рахунок від 06.06.2023 на оплату 1500,00 грн /а.с. 56/. На підтвердження факту оплати за надані послуги надано платіжну інструкцію №628 від 06.06.2023 на суму 1500 грн /а.с. 57/.

Вивчивши й дослідивши обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг із категорією складності справи, витраченим адвокатом часом, об`ємом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення на користь ТОВ "Полтавський ЗБО" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження своїх доводів щодо неспівмірності розміру задоволених судом судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Разом із тим, доводи апеляційної скарги не містять жодних обґрунтувань із відповідним посиланням на положення КАС України, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, на думку відповідача, є належними до відшкодування.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року по справі №440/7327/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін