Постанова

від 20.09.2024 по справі 520/28002/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 р. Справа № 520/28002/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківсько митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, по справі № 520/28002/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль М"

до Харківської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстиль М" (далі- позивач, ТОВ "Текстиль М") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Державної митної служби України (далі- відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2022/000182/2 від 11.04.2023.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 р. по справі №520/28002/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль М" (вул. Греківська, буд. 25,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61010, код ЄДРПОУ 40811887) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000182/2 від 11.04.2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль М" (вул. Греківська, буд. 25,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61010, код ЄДРПОУ 40811887) сплачений судовий збір у сумі 7660,51 (сім тисяч шістсот шістдесят гривень 51 копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 р. по справі №520/28002/23 та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги Харківської митниці задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.03.2020 року між позивачем та «SHAOXING., LTD.», компанією, зареєстрованою у Китайській Народній Республіці, укладено договір купівлі-продажу - зовнішньоекономічний контракт №PWK 20008, відповідно до якого ТОВ «Текстиль М» придбав тканини виробництва Китайської Народної Республіки.

Відповідно до абз. 2 п.1, абз. 1.,2 п.2, абз. 1 п.3 вказаного договору продавець - «SHAOXING., LTD.» і ТОВ «Текстиль М» погодили, що кількість, вартість, умови поставки товару зазначаються окремо в інвойсі, а зміни умов можуть відбуватись шляхом укладення додаткових угод.

Згідно інвойсу PWK23022 від 22.02.2023, сертифікату якості б/н від 22.02.2023, пакувального листа № PWK23022 від 22.02.2023, коносаменту № 225244256 від 26.02.2023 - 2041 рулонів тканини вагою брутто 25620 кг., довжиною 153863 м.п., загальною вартістю 69306,80 доларів США транспортуватиметься з м. Шанхай (Китай) до м. Константа (Румунія).

Крім того, відповідно до автотранспортної накладної б/н від 05.04.2023, довідки на транспортні витрати № 06/04/16636 від 06.04.2023, рахунків фактури № СФ-31201 від 24.03.2023 та № СФ-31321 від 06.04.2023 за транспортування тканини сплачується 192410 грн.

11.04.2023 року з метою митного оформлення товару, позивач подав митну декларацію №№ 23UA807200004019U6, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування: на товар: №1 « 1.Тканина текстильна синтетична полотняного переплетення, виготовлена з комплексних синтетичних поліефірних текстурованих ниток на 100%, вибивна з надрукованим малюнком, без покриття і просочення, в рулонах. Країна виробницт ва CN Торговельна марка - немає даних Виробник - SHAOXING PAWUKE TEXTILE CO., LTD », що надійшов на адресу ТОВ «ТЕКСТИЛЬ М» за зовнішньоекономічним контрактом SHAOXING PAWUKE IMPORT AND EXPORT CO., LTD. NORTH OF KAIYUAN ROAD, WEST OF YUEYING ROAD,YUECHENG DISTRIC, SHAOXING CITY, ZHEJIANG PROVINCE, CHINA.

Для митного оформлення товару декларант вказав митну вартість 69306,80 доларів США.

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: - за кодом « 0003» - сертифікат якості б/н від 22.02.2023; - за кодом « 0271» - пакувальний лист PWK23002 від 22.02.2023; - за кодом « 0380» - інвойс №PWK23002 від 22.02.2023; - за кодом « 0705» - коносамент №225244256 від 26.02.2023; - за кодом « 0730» - автотранспортна накладна №б/н від 05.04.2023; - за кодом « 0861» - сертифікат про походження товару №PWK23002від 22.02.2023; - за кодом « 3004» - рахунок про надання транспортних послуг №СФ-31201 від 24.03.2023; - за кодом « 3004» - рахунок про надання транспортних послуг №СФ-31321 від 06.04.2023; - за кодом « 3007» - Довідка трансп.витрат №06/04/ 16636 від 06.04.2023;- за кодом «m4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/ н від 22.01.2022; - за кодом « 4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 19.03.2023; - за кодом «m4104» - зовнішньоекономічний договір (контракт) №PWK20008 від 23.03.2020; - за кодом « 4207» - договір про надання послуг митного брокера №6 від 12.09.2022; - за кодом « 4301» - договір (контракт) про перевезення №0112/14-БЛСК від 01.12.2014; - за кодом «m 9000» - інший некласифікований документ «Рішення суду 520/15885/20» від 21.04.2020; - за кодом «m 9000» - інший некласифікований документ «Рішення суду 520/9861/21» від 02.09.2021; - за кодом «m 9000» - інший некласифікований документ «серт. легпрому 275» від 24.06.2021; - за кодом « 9610» - копія експортної митної декларації № 223120230000588636 від 24.02.2023.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

Позивач додаткових документів та пояснень не надав.

11.04.2023 року ТОВ «Текстиль М» було відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2022/000182/2 від 11.04.2023, згідно якого митним органом визначено митну вартість товару №1 - 5,54 дол. США кг.

Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: № 22UA807200004039U5 від 11.04.2023 та додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 510700,49 грн.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).

Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Згідно з частиною першою цієї статті, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статі 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьої статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України).

Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Крім цього, відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 140/6689/20.

Згідно ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

Так з матеріалів справи встановлено, що позивачем до митного оформлення митної декларації № 23UA807200004019U6 були подані наступні документи: - за кодом « 0003» - сертифікат якості б/н від 22.02.2023; - за кодом « 0271» - пакувальний лист PWK23002 від 22.02.2023; - за кодом « 0380» - інвойс №PWK23002 від 22.02.2023; - за кодом « 0705» - коносамент №225244256 від 26.02.2023; - за кодом « 0730» - автотранспортна накладна №б/н від 05.04.2023; - за кодом « 0861» - сертифікат про походження товару №PWK23002від 22.02.2023; - за кодом « 3004» - рахунок про надання транспортних послуг №СФ-31201 від 24.03.2023; - за кодом « 3004» - рахунок про надання транспортних послуг №СФ-31321 від 06.04.2023; - за кодом « 3007» - Довідка трансп.витрат №06/04/ 16636 від 06.04.2023;- за кодом «m4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/ н від 22.01.2022; - за кодом « 4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 19.03.2023; - за кодом «m4104» - зовнішньоекономічний договір (контракт) №PWK20008 від 23.03.2020; - за кодом « 4207» - договір про надання послуг митного брокера №6 від 12.09.2022; - за кодом « 4301» - договір (контракт) про перевезення №0112/14-БЛСК від 01.12.2014; - за кодом «m 9000» - інший некласифікований документ «Рішення суду 520/15885/20» від 21.04.2020; - за кодом «m 9000» - інший некласифікований документ «Рішення суду 520/9861/21» від 02.09.2021; - за кодом «m 9000» - інший некласифікований документ «серт. легпрому 275» від 24.06.2021; - за кодом « 9610» - копія експортної митної декларації № 223120230000588636 від 24.02.2023.

При визначені митної вартості товару, декларантом позивача було обрано основний метод- за ціною договору.

11.04.2023 відповідачем було направлено Декларанту повідомлення (а.с 127), в якому зазначалося, що у зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару та недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Декларанту на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ запропоновано надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо; каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованим експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476 .В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР Інспектор2006 необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів. Повідомлено, що митна вартість товару, оформленого в максимально наближений час до часу експорту оцінюємого товару № 1 складає 5,54 дол. США/кг.

Позивачем у відповідь на вказане повідомлення було направлено лист вих.№б/н від 11/04/2023 в якому декларант просив прийняти рішення на підставі документів, що були надані разом з митною декларацією.

Відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

-декларантом підприємства було надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ.

- не зроблено верифікацію експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-еп;

??-відомості вказані в митній декларації країни відправлення (п.7) (код товару не співпадає з кодом товару, який зазначений у митній декларації, що подана до митного оформлення;

- відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України «Вимоги до письмової форми правочину»: - Що зовнішньоекономічний договір (контракт) не засвідчений підписом особи (або підписи не співпадають), уповноваженої на укладання договору (контракту), що може свідчити про відсутність його юридичної сили та ймовірну фіктивність,(тобто в контракті Nє3PWK20008 та специфікація №б/н підписи не співпадають), тому не зрозуміло повинна бути передоплата 30 відсотків?

-декларантом не надана будь яка цінова інформація, щодо вартості товару від виробника товару, прайс-лист, калькуляцію, тощо, тобто не включено всі складові митної вартості та не вказані інші складові митної вартості (експедиційні витрати, разгрузочно - погрузочні роботи, інше);

- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;

- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані;

- відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв?язку з продажем на митній території України;

- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

-не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв?язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Джерелом інформації для даного Рішення по товару : МД №UA500080/2023/1349 від 14.03.2023. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості: товар №1: 5,54 дол. США/кг.

Надаючи оцінку зазначеним у спірному рішенні підставам для коригування митної вартості товарів, щодо відсутності документів та розбіжностей в поданих документах, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Щодо доводів митного органу про ненадання позивачем перекладу та нездійснення верифікації декларації країни відправлення, відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 №11/210.16/11-еп та ст. 254 МК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 р. N 11/2-10.16/11627-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), Начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що вимагати переклад українською мовою документів, наданих декларантом разом з митною декларацією, зокрема експортної митної декларації, митний орган може лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Разом з цим, відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання як самої експортної декларації, так і її перекладу, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду від 17.02.2022 по справі №520/4051/19, колегія суддів вважає не ревалентними, оскільки у даному випадку митним органом у рішенні про коригування митної вартості не зазначала, що відсутність перекладу митної декларації країни відправника не дозволяє встановити відправника, одержувача товару або інші важливі відомості.

Також, митним органом не зазначено обґрунтування необхідності здійснення декларантом верифікації декларації країни відправлення, враховуючи, що в силу положень вказаного листа Державної митної служби України, на який посилається сам відповідач, верифікована експортна митна декларація використовується митними органами виключно, як додаткова довідкова інформація.

Щодо посилання митного органу на те, що відомості, вказані в митній декларації країни відправлення (код товару не співпадає з кодом товару, який зазначений у митній декларації, що подана до митного оформлення), відсутня дата інвойсу в декларації країни відправника, що унеможливлює ідентифікацію поставки, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки підприємство позивача не є відповідальною особою за оформлення митної декларації країни відправлення, а тому ця обставина не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості.

Крім того, колегія суддів зазначає, що код товару в експортній (транзитній) декларації вказується експортером. Тоді як з боку позивача в митних деклараціях вказано код товару 54075400, що відповідає виду ввезених товарів згідно національного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що митна декларація країни відправлення не входить в перелік документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів та обов`язково мають надаватися до митниці.

Щодо посилання митного органу на те, що декларантом не декларантом не надана будь яка цінова інформація, щодо вартості товару від виробника товару, прайс-лист, калькуляцію, тощо, колегія суддів вважає безпідставнмим, оскільки ч. 2 ст. 53 МК України до переліку обов`язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості не віднесено прайс-лист та калькуляцію. Ненадання цих документів автоматично не призводить до корегування митної вартості товарів. Необхідною умовою вимагати документи, щодо вартісних характеристик товару є наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Стосовно тверджень митного органу про порушення статті 207 Цивільного кодексу України «Вимоги до письмової форми правочину», а саме те, що в контракті № 3PWK20008 та специфікації № б/н підписи не співпадають, що може свідчити про відсутність його юридичної сили та ймовірну фіктивність, тому не зрозуміло чи повинна бути передоплата 30 відсотків, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки такі висновки митного органу ґрунтуються на припущеннях. При цьому, в матеріалах справи відсутнє рішення відповідного органу або експертний висновок, що свідчило б про фіктивність документів та підписів.

Щодо доводів митниці про ненадання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод за ідентичні та подібні товари, інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України: - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

Колегія суддів зазначає, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України не є документами, які підтверджують митну вартість товару та які повинні надаватися позивачем відповідно до положень ст. 53 МК України. В свою чергу, відсутність у розпорядженні митного органу такої інформації не дає йому права обґрунтовувати спірні рішення такими підставами.

Щодо доводів митниці про ненадання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником у зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетину митного кордону України; прибутку, цю одержує експортер у результаті поставки в Україну, колегія суддів зазначає, що в наданих позивачем до митного органу документах вказана ціна, вид товару, кількість товару, якість товару, умови поставки, країни походження та відвантаження товару, інформація про транспортні витрати.

Щодо аналізу цінової інформації, яка міститься в базах АСМО Інспектор, колегія суддів звертає увагу на те , що наявність у митного органу інформації щодо митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в базах АСМО Інспектор Держмитслужби України згідно вказаного в рішенні не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару.

При цьому, посилання у рішеннях лише на номер митної декларації, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування відповідачем можливості визначення митної вартості за резервним методом.

Інших розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах не було наведено в спірному рішенні і не було покладено в його основу суб`єктом владних повноважень. Водночас, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушення принципу поділу влади. Звідси висновується, що адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, ухвалене, в даному випадку, за результатами митних заходів і процедур, виключно на предмет його відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України.

На підставі аналізу вказаних документів у сукупності з іншими документами, поданими позивачем під час митного оформлення оцінюваного товару, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, з огляду на наявність розбіжностей в документах.

Колегія суддів звертає увагу, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів лише з посиланням на те, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 803/776/17.

Що стосується посилання митного органу на спрацювання ризиків АСАУР, що вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, колегія суддів зазначає, що спрацювання певних профілів ризиків таких систем саме собою не може свідчити про неправильне визначення митної вартості товару декларантом. А наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди раніше випущені товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Такий правовий висновок викладений, зокрема, в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 р. у справі № 814/1043/16.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, вважає, що подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних обґрунтувань щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Таким чином, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості другорядним методом..

Відтак, відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі вищезазначеного, рішення Харківської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2022/000182/2 від 11.04.2023не відповідає приписам ч.2 ст.55 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 по справі № 520/28002/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді С.П. Жигилій Л.В. Любчич