Рішення

від 17.09.2024 по справі 903/590/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2024 року Справа № 903/590/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: адвоката Шафран Д.В.

представників третьої особи: Бондар Н.Й., Денісова С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньморепродукти плюс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 32151грн 84коп.

встановив: позивач- Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради звернувся до суду з позовом до ТОВ "Волиньморепродукти плюс" (відповідача), в якому просить суд:

- визнати недійсними укладені між Гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньморепродукти плюс додаткову угоду № 2 від 23.08.2021 року до Договору про закупівлю товарів №17 від 22 лютого 2021 року та додаткову угоду №1 від 24.09.2021 року до Договору про закупівлю товарів №20 від 23.08.2021 року;

- стягнути з ТОВ Волиньморепродукти плюс надмірно сплачені грошові кошти в сумі 32151грн. 84коп.

Також просить стягнути з відповідача 3028грн. витрат по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що додаткова угода № 2 від 23.08.2021 року до Договору про закупівлю товарів №17 від 22 лютого 2021 року та додаткова угода №1 від 24.09.2021 року до Договору про закупівлю товарів №20 від 23.08.2021 року (в частині визначення ціни за одиницю товару) укладено без дотримання вимог п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі та умов договору, зокрема п. 3.7.2 договору, яким передбачено, що договір може змінюватися у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Сума зайво сплачених коштів Гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради постачальнику ТОВ Волиньморепродукти плюс внаслідок укладання додаткових угод № 2 від 23.08.2021 року до Договору про закупівлю товарів №17 від 22 лютого 2021 року та №1 від 24.09.2021 року до Договору про закупівлю товарів №20 від 23.08.2021 року становить 32 151,84 грн (тридцять дві тисячі сто п`ятдесят одна гривня вісімдесят чотири копійки).

Ухвалою суду від 02.07.2024 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

22.07.2024 Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області надіслав суду пояснення щодо позову (вх..№01-75/5003/24), в якому підтвердив порушення, допущені сторонами при укладенні додаткових угод, що призвели до закупівлі товарів за завищеними цінами та просив задовольнити позов Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради повністю.

23.07.2024р. представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх.№01-75/5039/24), в якому заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник відповідача зазначив, що позовна заява не містить чітких норм права, які судом необхідно застосувати для визнання додаткових угод недійсними. Згідно укладених сторонами додаткових угод №2 від 23.08.2021 до договору про закупівлю товарів №17 від 22.02.2021 та №1 від 24.09.2021 року, сторони керуючись ст.41 ч.5 п.2 Закону України «Про публічні закупівлі» та домовились збільшити ціну за одиницю товару до 10% у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку та без збільшення загальної вартості договору.

Разом з тим, підвищення ціни на товар на 5% (хек морожений) та 9,5 % (філе куряче охолоджене) відповідає, як положенням основних договорів (№17 від 22.02.21р. та №20 від 23.08.21р.) так і вимогам п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідач вважає, що наведена у позовній заяві аналітична ситуація щодо середніх цін на товар по країні вцілому, є такою, яка не відображає середню вартість товару у Волинській області і не може бути використаним для порівняння в обґрунтування позовних вимог. Доводить, що обставини, за яких було за спільною згодою укладені додаткові угоди є такими, які в повній мірі відповідають як положенням основних договорів, так і вимогам законодавства в частині збільшення вартості товару на стадії виконання договору закупівлі. При цьому відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.04.2019 у справі №915/346/18 та у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Ухвалою суду від 01.08.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області.

Ухвалою суду від 13.08.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 29.08.2024 року.

Згідно з довідкою про неможливість проведення судового засідання у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Слободян О.Г. внаслідок захворювання, судове засідання, яке було призначено 29.08.2024 о12:00год у справі № 903/590/24, не відбулося.

Ухвалою суду від 04.09.2024 призначено розгляд справи по суті 17.09.2024.

В судовому засіданні 17.09.2024 позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у позові відмовити повністю.

Представники третьої особи просили задовольнити позов Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд встановив наступне.

22.02.2021 між Гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради (Покупець) та ТОВ Волиньморепродукти плюс (Постачальник) було укладено договір № 17 про закупівлю товарів.

Договір укладений за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі, опублікованої в електронній системі закупівель Prozorro за ідентифікатором UA-2021-02-03-010819-a.

Предметом закупівлі, визначеним у договорі №17 від 22.02.2021 є постачання товару - риба, рибне філе та інше м`ясо риби мороженої (хек морожений) у кількості 7100кг, загальна ціна договору становить 519 720,0 грн. Вартість 1 кілограма становить 73.20грн. Строк дії договору визначено до 31.12.2021.

Ціни на товар встановлюються Постачальником та не можуть перевищувати середньо ринкові ціни на момент постачання та вказуються у видаткових накладних (п.1.4 Договору).

Постачальник гарантує, що товар поставляється покупцю на узгоджених Сторонами умовах за цінами, що не перевищують базового значення середніх цін по місту та області (п.3.3 Договору).

У пункті 3.5 Договору сторонами погоджено, що належним документом для обґрунтування збільшення ціни за одиницю товару при зростанні рівня середніх цін на товар є довідка, видана територіальним підрозділом Державної служби статистики України по Волинській області (при цьому ціна за товар збільшується до рівня, що не перевищує середнього показника між нижчою та вищою межами ціни, з урахуванням обмежень, встановлених ЗУ «Про публічні закупівлі». .

Згідно пункту 3.7.2 Договору №17 від 22.02.2021 збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Впродовж лютого-серпня 2021 року за Договором №17 від 22.02.2021 відаповідачем було поставлено товару позивачу на суму 133224грн, за який гуманітарним відділом було сплачено повну вартість.

У червні та серпні 2021 року на адресу гуманітарного відділу надійшли письмові

звернення ТОВ «Волиньморепродукти плюс» (листи від 23.06.2021 року та 01.08.2021), у яких відповідач просив збільшення вартості за одиницю товару та мотивував це збільшенням витрат на закупівлю, у зв`язку із підняттям ринкової вартості, яка склалался у березні місяці 2021 року. На підтвердження зазначеного, ТОВ «Волиньморепродукти плюс» було додано інформацію Головного управління статистики у Волинській області, у якому вказані середні споживчі ціни на окремі продукти харчування по Волинській області, в тому числі і риба морожена, за квітень 2021 року (лист Управління статистики №03.2-07/294-21 від 14.05.2021) та за травень 2021 року (лист Управління статистики №03.2- 07/359-21 від 14.06.2021).

Позивач зазначає, що за результатами розгляду даних листів відповідача уповноваженою особою було прийняте неправомірне рішення щодо можливості підняття ціни.

23.08.2021 між сторонами укладена додатковаї угода № 2 (протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою №211 від 25.08.2021), якою було внесено зміни до істотних умов договору, а саме в частині підвищення ціни за одиницю товару.

За умовами даної угоди вартість одного кілограма товару була встановлена в сумі 76,86 грн, внаслідок чого ціну підвищено на 3,66 грн. або на 5 відсотків до діючої ціни.

Відповідно до статті 8 Закону України Про публічні закупівлі моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні

територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області була проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради за період з 01.01.2020 по 30.06.2023.

За результатами проведеної ревізії управлінням було встановлене неправомірне внесення змін до істотних умов договору про закупівлю товарів №17 від 22.02.2021, що підтверджується Актом ревізії від 21.12.2023 року №130303-22/05. Зокрема, було встановлено, що згідно із застереженням, розміщеним під вищезазначеною інформацією Головного управління статистики в області, наведені в інформації середні ціни є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей. Водночас у листі відсутня будь-яка інша інформація про чинну ринкову ціну на товар, її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку у бік збільшення або зменшення, і свідчила про тенденцію до зростання чи падіння цін на ринку товарів, або могла б бути використаною для підтвердження коливання ціни на відповідні види товарів за період від дати укладення договору до дати внесення змін у нього, як це передбачено умовами п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, постачальником при ініціюванні зміни ціни за одиницю товару використано інформацію, яка не була актуальною на дату звернення та жодним чином не обґрунтувала наявність підстав таких змін, а саме коливання ціни за одиницю такого товару у сторону збільшення, що свідчить про необґрунтоване внесення змін до договору, а отже є порушенням вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Дослідженням інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua) ревізією встановлено, що у лютому 2021 року (місяці проведення переговорної процедури та укладання договору) на території України середня ціна на рибу морожену складала 83,05 грн, а у серпні 2021 року (місяці внесення змін згідно з додатковою угодою № 2 84,87 грн/кг, що свідчить про коливання ціни на відповідний товар на рівні 2,19 відсотка. Таким чином, підвищення ціни на рибу морожену у серпні 2021 року на 5 відсотків є не пропорційним величині коливання ціни товару на ринку, що призвело до порушення вимоги п.2 ч.5 ст. 41 Закону № 922, внаслідок чого постачання вказаної продукції з 23 серпня 2021 року здійснювалося за завищеною ціною.

З урахуванням вищезазначеного проведено перерахунок цін поставки товару, виходячи з ціни товару без урахування умов неправомірно укладеної додаткової угоди №2. За його результатами встановлено, що внаслідок оплати поставленого товару за завищеною вартістю, визначеною відповідно до додаткової угоди № 2 від 23.08.2021

року, Гуманітарним відділом понесено додаткових непродуктивних витрат, чим завдано матеріальної шкоди (збитків).

Також 23.08.2021 між Гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради (Покупець) та ТОВ Волиньморепродукти плюс (Постачальник) було укладено договір № 20 про закупівлю товарів.

Договір укладений за результатами проведеної процедури відкритих торгів, опублікованої в електронній системі закупівель Prozorro за ідентифікатором UA-2021-07-22-005926-b.

Предметом закупівлі, визначеним у Договорі №20 від 23.08.2021 є постачання у 2021 році товару - м`ясо (філе курячого охолоджене) у кількості 6363кг на суму 683 386,20 грн.

Зокрема, згідно із специфікацією, яка є додатком до цього договору, вартість одного кілограму товару складала 107,40 грн/кг. Строк дії договору визначено до 31.12.2021.

Листом від 21.09.2021 ТОВ «Волиньморепродукти плюс» просило позивача погодити підняття ціни на філе куряче. На підтвердження зазначеного прохання, відповідач долучив до листа висновок про результати цінового моніторингу В-1114 від 20.09.2021, складений Волинською Торгово-промисловою палатою, на замовлення ТОВ «Волиньморепродукт Плюс».

Уповноваженою особою було розглянуто даний лист (протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою №243 від 24.09.2021) та підготовлено додаткову угоду.

24.09.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю товарів №20 від 23.08.2021, якою збільшено вартість за одиницю товару до 117,6 грн/кг, або на 9,5 відсотка.

Дослідженням інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua), встановлено, що у серпні 2021 року (місяці укладання договору) на території України середня ціна на філе куряче складала 111,39 грн, а у вересні 2021 року (місяці внесення змін згідно з додатковою угодою № 1) 115,10 грн/кг, що свідчить про коливання ціни на відповідний товар на рівні 3,33% відсотка. Таким чином, підвищення ціни на рибу морожену у вересні 2021 року на 9,5 відсотків є не пропорційним величині коливання ціни товару на ринку, що призвело до порушення вимоги п.2 ч.5 ст. 41 Закону № 922, внаслідок чого постачання вказаної продукції здійснювалося за завищеною ціною.

Встановлення ціни на філе куряче 117,60 грн/кг призвело до непропорційного підвищення ціни на одиницю товару та встановлення її на рівні, вищому від середніх споживчих цін на час внесення змін до договору, чим порушено вимоги п.2 ч.5 ст. 41 Закону № 922 та умови п.1.4 Договору № 20 від 23.08.2021.

Крім того, додаткову угоду № 1 від 24.09.2021 підписано сторонами через 31 день з початку дії договору, внаслідок чого при внесенні змін до договору в частині збільшення ціни не дотримано вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону № 922 щодо періодичності їх внесення не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

У зв`язку із оплатою позивачем 2277 кг товару, поставленого за завищеною вартістю, Гуманітарним відділом понесено додаткових непродуктивних витрат, чим завдано матеріальної шкоди (збитків).

З метою врегулювання спору Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради звертався до відповідача із претензією, однак, відповідач залишив її без задоволення.

Позивач зазначає, що додаткова угода № 2 від 23.08.2021 року до Договору про закупівлю товарів №17 від 22 лютого 2021 року та додаткова угода №1 від 24.09.2021 року до Договору про закупівлю товарів №20 від 23.08.2021 року (в частині визначення ціни за одиницю товару) укладені з порушенням порядку, який визначено п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме сторонами, за відсутності визначених законом умов, збільшено вартість одиниці предмету закупівлі, що призвело до надмірної сплати позивачем грошових коштів відповідачу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну проданого товару.

Частинами 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України (ЦК) передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін і зміна її після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до котрої вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Отже, наведеними законодавчими приписами визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави, за яких правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається

лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Згідно з частинами 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило би заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе

заінтересована сторона.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 29.08.2023 у справі №909/635/22, від 27.06.2023 у справі № 916/97/21.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі № 909/654/19, від 19.10.2022 у справі № 912/278/21.

При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 29.08.2022 у справі № 909/635/22.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно

встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 916/97/21, від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 01.11.2022 у справі № 910/7853/21, від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 09.07.2020 у справі № 910/14180/18, від 09.06.2020 у справі № 912/116/19, від 05.09.2019 у справі № 914/4455/15.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Згідно ст. 1 Закону договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Вказаним Законом також чітко визначено механізм зміни істотних умов договору, укладеного за результатами проведення публічної закупівлі.

Статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

В силу вимог ч. 4 ст. 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

За наслідками аналізу вказаних норм законодавства можна дійти висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема збільшення ціни за одиницю товару, є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Як вбачається зі змісту укладених між сторонами додаткових угод № 2 від 23.08.2021 та №1 від 24.09.2021, в частині визначення ціни за одиницю товару, вони суперечать положенням п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовам договорів, зокрема пункту. 3.7.2.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Договір №17 було укладено 22 лютого 2021 року. Підняття ціни та укладення додаткової угоди №2 відбулося у серпні 2021 року на підставі довідок, виданих Головним управлінням статистики у Волинській області №3 від 11.06.2021 року та №2 від 11.05.2021 року. Зазначені довідки визначали середні споживчі ціни на рибу морожену по Волинській області станом на травень та квітень 2021 року.

Отже, вказані вище довідки Головного управління статистики у Волинській області

не є належним доказом наявності установлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав для внесення змін до договору щодо збільшення ціни на товар, оскільки вони не містять інформації щодо дати та первісної ціни та дати, коли збільшилася ціна. Вони також не містять інформації щодо коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення у період з дати укладання договору до дати укладання спірних додаткових угод. У них не вказано даних щодо ціни товару на дату укладення договору між сторонами.

Аналогічна ситуація з укладеним Договором №2021 серпня 2021 року. На підтвердження коливання цін на ринку, ТОВ «Волиньморепродукти плюс» було надано висновок Волинської торгово-промислової палати №В-1114 від 20.09.2021, у якому зазначено що ціна на філе куряче станом на 25.08.2021 становила 95,00-112,00 грн/кг, а станом на 17.09.2021 року 120,00-125,00 грн/кг. Даний висновок наданий в результаті вивчення та аналізу даних, отриманих від підприємств, які займаються реалізацією аналогічного товару по Україні. Тобто, висновок не свідчить про коливання ціни товару на ринку вцілому та по Волинській області зокрема. Окрім того, пунктом 3.5 Договору №20 від 23.08.2021 передбачено, що належним обгрунтуванням збільшення ціни за одиницю товару при зростанні рівня середніх цін є довідка, видана територіальним підрозділом Державної служби статистики України по Волинській області. Отже, уповноваженою особою було прийнято рішення про можливість укладення додаткових угод всупереч вимогам Закону України Про публічні закупівлі та вимогам договорів №17 та №20.

Ціна за одиницю товару, визначена в договорі є такою, що сформована сторонами за результатами проведення процедури закупівлі (тендеру) на основі вільного волевиявлення в домовленості між собою та не може братися для порівняння при визначенні коливання ціни товару на ринку.

У постановах від 13.10.2021 у справі № 910/20141/20, постанова від 18.03.2021 по справі № 924/1240/18, постанова від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21 Верховний Суд зазначив, що відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження ринкової вартості вказаного товару на момент укладення договору позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни.

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Відтак, усі зміни, внесені додатковими угодами до договору, якими безпідставно змінено істотні умови договору, відповідно суперечать статтям 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком їх недійсність у порядку статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Таким чином, додаткова угода № 2 від 23.08.2021 року до Договору про закупівлю товарів №17 від 22 лютого 2021 року та додаткова угода №1 від 24.09.2021 до Договору про закупівлю товарів №20 від 23.08.2021 (в частині визначення ціни за одиницю товару) укладені без дотримання вимог п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умов договору, зокрема п. 3.7.2 договору. Сторонами безпідставно змінено істотні умови договорів та не дотримано процедуру їх укладення, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни на товар на ринку після укладення первісного договору.

З урахування зазначеного вище, додаткові угоди № 2 від 23.08.2021 до Договору про закупівлю товарів №17 від 22 лютого 2021 року та №1 від 24.09.2021 до Договору про закупівлю товарів №20 від 23.08.2021 підлягають визнанню недійсними на підставі п.2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі», п. 3.7.2. договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям та зловживанням.

У ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України «Купівля-продаж».

Судом встановлено, що згідно видаткових накладних №ЮР-0005604, ЮР-0006928, ЮР-0005603, ЮР-0006203, ЮР-0005447, ЮР-0006927, ЮР-0006929, ЮР-0005605, ЮР-0006205, ЮР-0008078, ЮР-0008080, ЮР-0007483, ЮР-0007482, ЮР-0008079, ЮР-0007481, накладна №1518, 2124, 2126, 1516, 1517, 2125, 2717, 3391, 3393, 2719, 2718, 3392 гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради оплатив за 2209 кг хеку мороженого на суму 169783, 74 грн. по завищеній ціні 76,86 грн за кг. Таким чином, переплата за товар становить 8084,94 грн.

Відповідно до видаткових накладних №ЮР-0007065, ЮР-0007064, ЮР-0007063, 2529, 2217, 1941, 1323, 1325, 1943, 1652, 2219, 2531, 1650, 1324, 1651, 1942, 2218, 2530, 3394, 2837, 3113, 2838, 3115, 2839, 3114, 3395, 3396, ЮР-0007798, ЮР-0008187, 0007799, ЮР-0007588, ЮР-0007243, ЮР-0007242, ЮР-0008186, ЮР-0007587, ЮР-0007241, ЮР-0007586, ЮР-0007797, ЮР-0008185 Гуманітарний відділ Ківерцівської міської ради оплатив за 2359,5 кг курячого філе охолодженого на суму 277477,2 грн. по завищеній ціні 117,60 грн. за кг. Таким чином, переплата за товар становить 24066,90 грн.

Враховуючи наведене, сума зайво сплачених коштів Гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради постачальнику ТОВ «Волиньморепродукти плюс» внаслідок укладання додаткових угод № 2 від 23.08.2021 до Договору про закупівлю товарів №17 від 22 лютого 2021 року та №1 від 24.09.2021 до Договору про закупівлю товарів №20 від 23.08.2021 становить 32 151,84 грн.

Отже, грошові кошти в сумі 32 151,84 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи та заперечення ТОВ Волиньморепродукти плюс, викладені у відзиві на позовну заяву є необгунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №924/1240/18 зазначив, що надані постачальником довідки торгово-промислових палат не є належними доказами на підтвердження коливання ціни, оскільки, вказані документи лише констатують рівень загальних ринкових цін на пальне на певну дату та не доводять їх коливання. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Аналогічної правової позиції у подібних правовідносинах дотримується Верховний Суд у постановах від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.

Відповідачем при ініціюванні зміни ціни за одиницю товару було використано інформацію, яка не була актуальною на дату звернення та жодним чином не обґрунтувала наявність підстав таких змін.

Підняття ціни та укладення додаткової угоди №2 до Договору №17 від 22 лютого 2021 року відбулося у серпні 2021 року на підставі довідок, виданих Головним управлінням статистики у Волинській області №3 від 11.06.2021 року та №2 від 11.05.2021 року. Водночас, довідки статистики визначали середні споживчі ціни на рибу морожену по Волинській області станом на травень та квітень 2021 року, які не є належними доказами, які підтверджують коливання ціни товару на ринку саме на момент внесення таких змін у серпні 2021 року. Постачальником було використано неактуальну інформацію на дату звернення.

Підняття ціни на філе куряче та укладення додаткової угоди №1 до Договору №20 від 23 серпня 2021 року відбулося у 24 вересня 2021 року на підставі висновку про результати цінового моніторингу В-1114 від 20.09.2021, складеного Волинською Торгово-промисловою палатою на замовлення ТОВ «Волиньморепродукт Плюс». Проте, підняття ціни призвело до непропорційного підвищення ціни на одиницю товару та встановлення її на рівні, вищому від середніх споживчих цін на час внесення змін до договору та не було дотримано сторонами періодичності їх внесення - не частіше ніж один раз на 90 днів з зазначених змін ціни не є обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ч. 5 ст. 41 Закону дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18. Виключно ж лише саме коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (Постанова Верховного Суду від 16.02.2023 по справі № 903/366/22).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради до ТОВ Волиньморепродукти плюс є підставними, обгрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними укладені між Гуманітарним відділом Ківерцівської міської ради (код ЄДРПОУ 43375352) та Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньморепродукти плюс (код ЄДРПОУ 40017308) додаткову угоду № 2 від 23 серпня 2021 року до Договору про закупівлю товарів №17 від 22 лютого 2021 року та додаткову угоду №1 від 24 вересня 2021 року до Договору про закупівлю товарів №20 від 23.08.2021 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньморепродукти плюс (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Конякіна, буд.22, код ЄДРПОУ 40017308) на користь Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради (45201, Волинська обл., м.Ківерці, вул.Киричука, буд.1, код ЄДРПОУ 43375352) надмірно сплачені грошові кошти в сумі 32151грн. 84коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньморепродукти плюс (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Конякіна, буд.22, код ЄДРПОУ 40017308) на користь Гуманітарного відділу Ківерцівської міської ради (45201, Волинська обл., м.Ківерці, вул.Киричука, буд.1, код ЄДРПОУ 43375352) 9084грн витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 20.09.2024.

СуддяО. Г. Слободян