Ухвала

від 09.09.2024 по справі 911/1344/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1344/24

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Марунич Л.А. розглянувши у попередньому засіданні

заяви 1) Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансова промислова компанія «Укртатнафта»,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс»,

3) Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

про визнання кредиторських грошових вимог у справі

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон ОІЛ» (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 73, ідентифікаційний код 43969245)

У попередньому засіданні брали участь учасники справи та їх представники відповідно до протоколу судового засідання від 09.09.2024

УСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Київської області (далі суд) від 11.07.2024, зокрема: відкрито провадження у справі № 911/1344/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон ОІЛ» (далі боржник); визнані вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) до ТОВ «Ексон ОІЛ» у загальному розмірі 179 417 900,28грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі Кодекс); введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 130 видане 04.02.2013); постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника; призначено попереднє засідання на 19.08.2024 та вирішено інші процесуальні питання у справі.

2. Відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 39 Кодексу з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).

На виконання зазначеного положення, 11.07.2024 суд, за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», здійснив офіційне оприлюднення відповідного повідомлення, номер публікації якого 73598.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого ч.1 цієї статті (ч. 2 ст. 45 КУзПБ).

Отже, граничним строком для подання відповідних заяв, урахуванням ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), є 12.08.2024 (включно).

Так, у порядку та строки, визначені ст. 45 Кодексу до суду звернулися із заявами:

1) 31.07.2024 (вх. 3209) Акціонерне товариство «Транснаціональна фінансова промислова компанія «»Укртатнафта» (далі АТ «Укртатнафта», заявник-1) в якій просить визнати грошові вимоги у розмірі 11 446 093,51грн основна заборгованість, 4 844,80грн судові витрати;

2) 09.08.2024 (вх. 3289) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» (далі ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс», заявник-2) в якій просить визнати грошові вимоги у розмірі 26 210 187,01грн основна заборгованість;

3) 11.08.2024 (вх.3296 від 12.08.2024) Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі ПАТ «Укрнафта») в якій просить визнати додаткові грошові вимоги у розмірі 34 769 118,94грн основна заборгованість, 4 844,80грн судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Так, ухвалами суду від 09.08.2024 та від 13.08.2024 зазначені заяви прийняті та призначені до розгляду у попереднє засідання, в якому на підставі ст. 216 ГПК України оголошувалася перерва до 09.09.2024.

3. Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Кодексу, зокрема, кредитор юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов`язання зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі КГС ВС) від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 03.08.2023 у справі № 904/4608/21).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, квитанціями, вимогами, претензіями тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

У свою чергу, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство вимоги (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові КГС ВС від 03.08.2022 у справі № 910/7986/19).

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові КГС ВС від 09.06.2022 у справі № 908/1324/21).

Водночас, згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3.1. Щодо кредиторських вимог АТ «Укртатнафта».

Як зазначає, заявник-1 кредиторські вимоги до боржника виникли у зв`язку із неналежним виконання боржником договору поставки нафтопродуктів № 458/2/2118 від 01.06.2021 в частині здійснення оплати за отриманий товар; ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) повернення грошових коштів, які отриманні боржником на підставі неукладеного договору комісії.

На виконання ч. 5 ст. 45 Кодексу:

розпорядник майна 16.08.2024 (вх.8939/24) надіслав суду повідомлення про результати розгляду заяви про додаткові грошові вимоги кредитора до боржника, в якому повністю визнав заявлені кредиторські вимоги заявника-1;

боржник 12.08.2024 (вх.8702/24) надіслав суду повідомлення про розгляд грошових вимог, в якому кредиторські вимоги у розмірі 1 628 451,76 грн визнав у повному обсязі, а в частині кредиторських вимог у розмірі 9 817 641,75 грн залишив на розсуд суду. Додатково зазначив, що у бухгалтерському обліку числиться кредиторська заборгованість у зазначеному розмірі зі статусом «кредиторська заборгованість, що не підтверджена первинними документами».

3.1.1. 01.06.2021 між АТ «Укртатнафта» (постачальник) та ТОВ «Ексон Оіл» (покупець) укладений Договір поставки нафтопродуктів № 458/2/2118 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти, а покупець зобов`язується їх прийняти та оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного Договору.

Сторонами на виконання п. 1.1 Договору було узгоджено асортимент, кількість та ціну товару, про що оформлено відповідні специфікації:

від 06.06.2021 про поставку палива дизельного Energy-ДП-Л-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015 кількістю 15,803 тонни загальною вартістю 396 955,56 грн;

від 11.08.2021 про поставку палива дизельного Energy-ДП-Л-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015 кількістю 15,696 тонни та бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0* ДСТУ 7687:2015 кількістю 13,914 тонни загальною вартістю 829 596,98 грн;

від 10.09.2021 про поставку палива дизельного Energy-ДП-Л-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015 кількістю 5,005 тонни та бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0* ДСТУ 7687:2015 кількістю 7,393 тонни загальною вартістю 377833,43 грн.

На виконання умов Договору ПАТ «Укртатнафта» поставило TOB «Ексон Оіл» нафтопродукти згідно вказаних нижче актів приймання-передачі, оформлених належним чином без зауважень та заперечень двох сторін: акт № 1/06 від 30.06.2021 про передачу в червні 2021 нафтопродуктів на суму 396955,56 грн; акт № 1/08 від 31.08.2021 про передачу в серпні 2021 нафтопродуктів на суму 829596,98 грн; акт № 1/09 від 30.09.2021 про передачу в вересні 2021 року нафтопродуктів на суму 377833,43 грн.

Проте, у порушення умов Договору боржник у повному обсязі за поставлені нафтопродукти не розрахувався, у зв`язку з чим постачальник звернувся із відповідним позовом до суду.

Рішенням суду від 23.10.2023 у справі № 911/2322/23 стягнуто з ТОВ «Ексон Оіл» на користь АТ «Укртатнафта» 1 604 385,97 грн основного боргу та 24 065,79 грн судового збору.

24.01.2024 на примусове виконання зазначеного рішення судом виданий наказ.

У свою чергу, доказів, які б указували на повне або часткове виконання рішення суду у добровільному або примусовому порядку учасниками справи суду надано не було.

Ураховуючи зазначене та ст. 14 ГПК України суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання кредиторських вимог у розмірі 1 628 451,76грн.

3.1.2. 07.10.2022 АТ «Укртатнафта» перерахувало ТОВ «Ексон Оіл» грошові кошти у розмірі 9 817 641,75грн із зазначенням признання платежу «Оплата за послуги зг.договору 370/11/2118 від 01.02.22р. ПДВ 20% 1 636 273,63», що підтверджується платіжною інструкцією № 80309.

Проте, як зазначає АТ «Укртатнафта» та зазначене не заперечується боржником, відповідний договір не був укладений, у зв`язку з чим відповідні послуги за ним боржником не надавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Ураховуючи зазначене у боржника наявне зобов`язання повернути заявнику-1 отримані грошові кошти у відповідному розмірі.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання грошових вимог АТ «Укртатнафта» у розмірі 9 817 641,75грн.

3.2. Щодо кредиторських вимог ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс».

Як зазначає, заявник-2 кредиторські вимоги до боржника виникли у зв`язку із неналежним виконання боржником договору поставки нафтопродуктів № 114/12 від 01.10.2022 в частині здійснення оплати за отриманий товар.

На виконання ч.5 ст. 45 Кодексу:

розпорядник майна 16.08.2024 (вх. 8937/24) надіслав суду повідомлення про результати розгляду заяви про грошові вимоги кредитора до боржника, в якому повністю визнав заявлені кредиторські вимоги заявника-2;

боржник 12.08.2024 (вх. 8712/24) надіслав суду повідомлення про розгляд грошових вимог, в якому кредиторські вимоги у розмірі 26 210 187,01 грн визнав у повному обсязі.

Так, 01.10.2022 між ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс» (постачальник) та ТОВ «Ексон ОІЛ» (покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів № 114/12 (далі Договір № 114/12) відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов Договору.

Сторони Договору № 114/12 домовилися, що постачальник зобов`язується передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього Договору за умови оформлення відповідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невід`ємною частиною Договору (п.2.1.1.).

Поставка товару здійснюються на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до Договору (4.1).

Покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 360 днів з дати підписання акта приймання-передачі товару або інших документів, які підтверджують отримання товару. Оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку, або на інших умовах, передбачених діючим законодавством України (п.п.5.1., 5.2.).

Згідно п.11.1. Договору № 114/12, останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2025р, а що стосується взаєморозрахунків до їх повного виконання.

01.10.2023 Додатковою угодою до Договору № 114/12 сторонами встановлено, що граничним строком оплати, поставленого згідно Договором №114/12 товару, визначити 01.10.2024.

На виконання умов зазначеного договору сторонами складені та підписані без зауваження:

додаткова угода від 01.10.2022 №КД000000017 та акт № 51 приймання-передачі нафтопродуктів від 31.10.2022 на загальну суму 21 739 494,45грн;

додаткова угода від 01.11.2022 №КД000000089 та акт № 126 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.11.2022 на загальну суму 4 470 692,56грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, зокрема, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас, ураховуючи умови Договору № 114/12 судом береться до уваги права позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові, зокрема, від 06.12.2023 у справі № 911/2711/21. Так, касаційний суд зазначив, що аналіз норм ст.ст. 1, 45, 47 Кодексу свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 вказала, що при визначенні статусу кредиторських вимог (конкурсні чи поточні) у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Із матеріалів заяви вбачається, що заявник-2 виконав свої договірні зобов`язання у частині поставки товару, що підтверджується відповідними додатковими угодами та актами приймання-передачі нафтопродуктів, у зв`язку з чим у боржника виникає зустрічне зобов`язання, а саме оплати отриманий товар. Доказів, які б спростовували зазначені обставини учасниками справи суду надано не було.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання грошових вимог ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс» у загальному розмірі 26 210 187,01грн.

3.3. Щодо додаткових кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Укрнафта».

Як зазначає, заявник-3 додаткові кредиторські вимоги до боржника інфляційні нарахування та 3% річних за період, що неохоплений рішенням судів у справах № 911/825/22 (інфляційні втрати з липня 2022 року по червень 2024 року у розмірі 18 345 626,57грн; 3% річних з 03.08.2022 по 10.07.2024 у розмірі 5 227 776,26грн) та № 911/468/23 (інфляційні втрати з лютого 2023 року по червень 2024 року у розмірі 7 799 176,80грн; 3% річних з 14.02.2023 по 10.07.2024 у розмірі 3 396 539,31грн).

На виконання ч. 5 ст. 45 Кодексу:

розпорядник майна 16.08.2024 (вх. 8938/24) надіслав суду повідомлення про результати розгляду заяви про додаткові грошові вимоги кредитора до боржника, в якому повністю визнав заявлені кредиторські вимоги заявника-3;

боржник 14.08.2024 (вх.8842/24) надіслав суду повідомлення про розгляд грошових вимог, в якому кредиторські вимоги у розмірі 34 773 963,74 грн визнав у повному обсязі.

Як встановлено судом під час розгляду справи № 911/825/22 (з урахування ухвали суду від 12.05.2023):

між боржником та кредитором було укладено договір поставки від 31.12.2021 № 12/01/01/2328-НП, відповідно до умов якого позивач-постачальник (ТОВ «ПАТ «Укрнафта») зобов`язався поставити та передати відповідачу-покупцеві (ТОВ «Ексон ОІЛ») у власність нафтопродукти (товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його (п.1.1);

постачальник на виконання умов договору поставив відповідачу бензин на суму 89 903 635,14 грн, що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів, які підписані в двосторонньому порядку представниками сторін, та їх підписи скріплені печатками товариств, а саме: від 31.01.2022 № 1 на суму 23690529,36 грн., від 31.01.2022 № 2 на суму 33116979,67 грн., від 31.01.2022 № 3 на суму 17051622,66 грн., від 31.01.2022 № 4 на суму 16044503,45грн;

покупець своїх договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку по переліченим вище актам не виконав, у зв`язку з чим за ним рахується борг у розмірі 89 903 635,14 грн;

у зв`язку із порушенням строків виконання грошового зобов`язання постачальник правомірно нарахував покупцю, зокрема, інфляційні втрати за період прострочення з березня 2022 по червень 2022 року у розмірі 12 657 145,27грн та 3% річних за період прострочення з 03.02.2022 по 02.08.2022 у розмірі 1 130 569,00грн.

Як встановлено судом під час розгляду справи № 911/468/23:

ПАТ «Укрнафта» (постачальник) та ТОВ «Ексон ОІЛ» (покупець) 01.02.2022 укладено договір поставки № 12/01/01/336-НП, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати покупцеві у власність нафтопродукти (товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його (п. 1.1);

на виконання укладеного сторонами договору постачальником поставлено, а покупцем прийнято обумовлений договором товар на загальну суму 80 637 159,82 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних та скріплених печатками обох сторін актів приймання-передачі нафтопродуктів: від 28.02.2022 № 1 на суму 24 789 226,39 грн, № 2 на суму 30 081 791,75 грн, № 3 на суму 14 378 638,64 грн, № 4 на суму 11 387 503,04 грн;

покупець своїх договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку по переліченим вище актам не виконав, у зв`язку з чим за ним рахується борг у розмірі 80 637 159,82 грн;

у зв`язку із порушенням строків виконання грошового зобов`язання постачальник правомірно нарахував покупцю, зокрема, інфляційні втрати за період прострочення з травня 2022 по січень 2023 року у розмірі 12 165 939,49грн та 3% річних за період прострочення з 01.05.2022 по 13.02.2023 у розмірі 1 915 408,70грн.

Доказів погашення, зокрема, основної заборгованості за зазначеними договорами учасниками справи суду надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов`язанням.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, за змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 910/40954/21).

При цьому зазначена ст. 625 ЦК України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 910/4176/22).

Водночас, у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладено правовий висновок про те, що при розрахунку «інфляційних втрат» у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз. 5 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).

У постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, зазначено, що нарахування «інфляційних втрат» за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

При зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником сума погашення має відніматися не від суми основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці). Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та постановах Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 924/534/19 та від 23.01.2024 у справі № 910/9745/22.

Ураховуючи зазначені обставини, положення ст. 14 ГПК України суд вважає заявлені додаткові кредиторські вимоги у загальному розмірі 34 769 118,94грн такими, що підлягають визнанню.

4. Згідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу, зокрема, за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 48 Кодексу передбачено, що протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Ураховуючи зазначене, керуючись ст.ст.9, 45, 47, 61 Кодексу, ст.ст. 14, 74, 75-79, 86, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансова промислова компанія «Укртатнафта» (вх. 3209 від 31.07.2024) про визнання грошових вимог задовольнити.

Визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансова промислова компанія «Укртатнафта» (код ЄДРПОУ 00152307) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон ОІЛ» у загальному розмірі 11 450 938,31 грн, з яких: 4 844,80грн судовий збір; 11 446 093,51 грн основне зобов`язання.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» (вх. 3289 від 09.08.2024) про визнання грошових вимог задовольнити.

Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» (код ЄДРПОУ 36093194) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон ОІЛ» у загальному розмірі 26 210 187,01 грн основне зобов`язання.

3. Заяву Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (вх. 3296 від 12.08.2024) про визнання додаткових грошових вимог задовольнити .

Визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон ОІЛ» у загальному розмір 34 773 963,74 грн, які складаються з 4 844,80 грн судовий збір, 34 769 118,94 грн основне зобов`язання.

4. Визначити, що розмір усіх кредиторських вимог, пред`явлених до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон ОІЛ» становить 251 852 989,34 грн та складаються із кредиторських вимог Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансова промислова компанія «Укртатнафта» у загальному розмірі 11 450 938,31 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» у загальному розмірі 26 210 187,01 грн та Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у загальному розмірі 214 191 864,02 грн.

5. Зобов`язати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича скласти реєстр вимог кредиторів боржника та внести до нього відомості щодо кредиторів, визначених у п. 4 даної ухвали.

Окремо внести до реєстру вимог кредиторів (у разі наявності):

відомості про майно, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав (вид забезпечення, вид майна, його характеристика, місцезнаходження, відомості про реєстрацію у реєстрах прав власності та застав тощо);

відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Примірник реєстру вимог кредиторів надати суду для долучення до матеріалів справи.

6. Зобов`язати розпорядника майна відповідно до ст. 48 Кодексу, організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; докази скликання та проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів разом з обґрунтованим клопотанням про відкриття наступної процедури у відношенні боржника (санації, ліквідації або укладення мирової угоди) з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення, надати суду у триденний строк після прийняття рішення.

Скликання перших загальних зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів провести у порядку та строки, визначені ст. 48 Кодексу.

7. Призначити підсумкове засідання суду, на якому буде вирішено питання щодо переходу до наступної судової процедури, визначеної у ст. 6 Кодексу або закриття провадження у справі на 28.10.2024 о 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, в залі судових засідань № 5.

Відповідно до ст.9 Кодексу ухвала набрала законної сили 09.09.2024 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 20.09.2024.