Рішення

від 11.09.2024 по справі 478/405/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/405/24 Провадження № 2/478/163/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участі секретаря Кореновської В.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Коваленко П.П.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємтства «Агрофірма Шевченко», про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін

08.04.2024 року представник позивача адвокат Коваленко П.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Казанківського районногосуду Миколаївськоїобласті звказаною позовноюзаявою доПСП «АгрофірмаШевченко»,про розірваннядоговору орендиземельної ділянки, якою просить суд ухвалити рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.12.2010 року, кадастровий № 4823686500:01:000:0004, площею 8,49 га, укладений між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПСП « Агрофірма Шевченко » строком на 49,5 років, зареєстрований у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель, вчинено запис від 24.12.2010 року за № 041049101721 та стягнути з відповідача ПСП « Агрофірма Шевченко » на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 24.12.2010 року яка утворилася за період з 2020 року по 2023 рік з урахування змін до закону, а саме з врахування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі в розмірі 27546 грн. 28 коп та стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 2271 гривень 19 копійок.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,49 га, кадастровий № 4823686500:01:000:0004, ( Червонознамянської ) Шевченківської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії МК № 089698. 24.12.2010 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПСП « Агрофірма Шевченко » був укладений договір орендина земельну ділянку, кадастровий№ 4823686500:01:000:0004, площею 8,49 га, зареєстрований у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2010 року за № 041049101721. Однак в порушення істотних умов укладеного договору відповідач ПСП « Агрофірма Шевченко » систематично не сплачує позивачу ОСОБА_1 орендну плату, у зв`язку з чим утворилася заборгованість зі сплати орендної плати за період з 2020 року до 2023 року з урахуванням змін до закону, а саме з врахування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі за 2020-2023 роки. в розмірі 27546 гривень 28 копійок. Під час укладання спірного договору оренди землі відповідач ПСП « Агрофірма Шевченко » сплатило позивачу ОСОБА_1 грошові кошти наперед в розмірі 40000 грн. в рахунок оплати орендної плати. Однак в п. 13 даного договору зазначено, що орендна плата переглядається у разі зміни закону у разі зміни коофіцентів індексації, визначених законодавством. Тобто орендна плата відповідачем сплачена наперед під час укладання договору оренди землі від 24.12.2010 року , станом на 2010 рік, однак з 2020 року по 2023 рік згідно Закону України « Про оренду землі « було підвищено коефіцієнт індексації землі, який складав у 2020, 2021, 2022, 2023 році згідно нормативно-грошової оцінки паю за 8,49 га ріллі по Миколаївській області 229552,62 тис грн. Тобто 27038 тис. грн. за 1 га ріллі по Миколаївській області, коефіцієнт індексації становить 1,0 та у договорі зазначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації . Тобто орендна плата з часу укладання договору оренди землі від 24.12.2010 року і до теперішнього часу не переглядалася і сплачена без урахування зміни закону, хоча згідно Закону України « Про оренду землі « було підвищено коефіцієнт індексації землі, який складав у 2020, 2021 ,2022 ,2023 роках згідно нормативно-грошової оцінки паю за 8,49 га ріллі по Миколаївській області . Тому у зв`язку з наведеним виникла заборгованість по сплаті орендної плати, у зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 змушена була звернутися до суду з даним позовом.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 08.04.2024 року визначено суддю Іщенко Х.В.

Ухвалою судді від 10.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі на 13 годин 20 хвилин 22.04.2024 року.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити посилаючись на викладені в ньому мотиви. Позивач в судовому засіданні підтвердила, що дійсно під час укладання спірного договору оренди землі відповідач ПСП « Агрофірма Шевченко » сплатило позивачу ОСОБА_1 грошові кошти наперед в розмірі 40000 грн. в рахунок оплати орендної плати. Також позивач ОСОБА_1 підтвердила в судовому засіданні, що вона особисто підписувала спірний договір оренди землі від 24.12.2010 року і під час його укладання з відповідачем , вони узгодили умови дговору також і щодо сплати орендної плати наперед, про що позивачем ОСОБА_1 у пункті 43 договору в кінці даного пункту після напису « за сорок дев`ять год пай одержала » стоїть підпис позивача ОСОБА_1 . А також позивач ОСОБА_3 підтвердила, що вона видатковий касовий ордер від 07.05.2010 року , де в графі підстава зазначено « в счет пая на 49 лет » від відповідача ПСП « Агрофірма Шевченко » отримала 40000 грн. , про що в графі підпис одержувача стоїть її підпис .

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що вона не заперечує щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. В судове засідання подала відзив на позов в порядку ст. 178 ЦПК України , в якому просила суд відмовити в задоволенні позову позивача у зв`язку з його необґрунтованістю. В обґрунтування відзиву зазначила, що під час укладання спірного договору від 24.12.2010 року , укладеного між ОСОБА_1 та ПСП « Агрофірма Шевченко » , сторонами були узгоджені всі істотні умови довору, а також умови щодо сплати орендної плати наперед, про що позивачем ОСОБА_1 у пункті 43 договору в кінці даного пункту після напису « за сорок дев`ять год пай одержала », стоїть підпис позивача ОСОБА_1 , що підтверджується видатковим касовим ордером від 07.05.2010 року , де в графі підстава зазначено « в счет пая на 49 лет » від відповідача ПСП « Агрофірма Шевченко » отримала 40000 грн. , про що в графі підпис одержувача стоїть підпис позивача ОСОБА_1 .. Позивачем ОСОБА_1 не надано до суду доказів , що вона до відповідача ПСП « Агрофірма Шевченко » письмово зверталася для укладання додаткової угоди про зміну розміру орендної плати щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі за 2020-2023 роки. Таким чином розрахунок позивача ОСОБА_1 щодо розміру несплати орендної плати за роки користування 2020-2023 роки з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставними, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди землі щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Суд вислухавши доводи позивача та представника позивача та заперечення представника відповідача , об`єктивно оцінивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, об`єктивно дослідивши письмові докази, які мають юридичне значення для вирішення справи та розгляду справи по суті, враховуючи вимоги статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи незалежним та безстороннім судом, визначеним законом, який вирішить його спір щодо прав та обов`язків. У зв`язку з чим суд вважає, що спір необхідно вирішити з врахуванням тих доказів які маються в матеріалах справи і які були долучені стронами по справі до матеріалів справи під час судового розгляду. Враховуючи принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, об`єктивно оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку в їх сукупності, суд вважає що в матеріалах справи достатньо доказаів про права та взаємовідносини сторін , у зв`язку з чим в задоволенні позову позивача слід відмовити , виховуючи наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, та підтверджено документально, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,49 га, кадастровий № 4823686500:01:000:0004, розташованої на території ( Червонознамянської) Шевченківської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії МК № 089698.

24.12.2010 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПСП « Агрофірма Шевченко » був укладений договір оренди на земельну ділянку, кадастровий № 4823686500:01:000:0004, площею 8,49 га, строком на 49,5 років, зареєстрований у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2010 року за № 041049101721.

Під час укладання спірного договору оренди землі відповідач ПСП « Агрофірма Шевченко » сплатило позивачу ОСОБА_1 грошові кошти наперед в розмірі 40 000 грн. в рахунок оплати орендної плати, про що у пункті 43 договору в кінці даного пункту зроблений напис « за сорок дев`ять год пай одержала », де стоїть підпис позивача ОСОБА_1 ,

Також отримання позивачем орендної плати наперед підтверджується видатковим касовим ордером від 07.05.2010 року , де в графі підстава зазначено « в счетпая на 49 лет » від відповідача ПСП « Агрофірма Шевченко » ОСОБА_1 отримала 40000 грн. , про що в графі підпис одержувача стоїть підпис позивача ОСОБА_1

В п. 13 договору оренди землі від 24.12.2010 року зазначено, що орендна плата переглядається у разі зміни закону .

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі « Плахтєєва та Плахтєєв проти України « у заяві № 20247/03 від 12.03.2009 року, Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантоване кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України, ч. 2 ст. 1 Земельного кодексу України право власності на землю гарантується. Це право набува\ться і реалізується громадянами, юридичними особами та державаю виключно відповідно до закону.

Відповіднодо ПостановиПленуму ВерховногоСуду України від 16.04.2004 року №7 « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ »Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК ( 2768-14 )шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який

існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що

порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання

угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої

влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування

заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом,

способів захисту (стаття 16 ЦК) ( 435-15 ). Власник земельної

ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування

завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленомуцим Кодексом, звернутися до суду за захистомсвоїхпорушених, невизнанихабооспорюваних прав, свобод чизаконнихінтересів.

Згідно ч.1 ст. 5 ЦК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтересифізичнихосіб, права та інтересиюридичнихосіб, державні та суспільніінтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною1ст.13ЦК Українипередбачено,що суд розглядаєсправи не інакше як за зверненням особи, поданимвідповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставідоказів, поданихучасникамисправиабовитребуваних судом у передбаченихцим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1 Закону України « Про оренду землі » визначено, що оренда землі- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (землекористування, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно до ст. 2 Закону України « Про оренду землі » визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України,Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом України або безпосередньо умовами самого договору.

Згідно ст. 15 Закону України « Про оренду землі » визначено, що істотними умовамидоговору орендиземлі є: об`єкторенди (кадастровийномер,місце розташуваннята розмірземельної ділянки); датаукладення тастрок діїдоговору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Законодавством України визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі , а саме за згодоюсторін та за рішенням суду

Підстави для дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду.

Згідно зістаттею 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі"та умов договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі"та умов договору з таких підстав, а саме невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, а саме однією з підстав є невиплата орендної плати.

Відповідно до статті 141ЗК України визначено , що підставами припинення права користування земельною ділянкою є також і систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Такий спосіб розірвання договору оренди реалізується шляхом подання відповідногопозову до судуіз аргументацією підстав для визначення договору оренди недійсним.

Договір вважатиметься достроково розірваним з дати, визначеної у тексті підписаної сторонами додаткової угоди або з дати набрання законної сили судового рішення.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки підряд). При цьому систематична сплата орендної плати не в повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею627ЦК Українивизначено,що відповідно достатті 6цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір єобов?язковим длявиконання сторонами.

За приписами ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зазначена позиція визначена у висновку ВС у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеному в постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17.

У постанові ВП ВС від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, суд зазначив: «Систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди, а разове порушення умов договору оренди в цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. При вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України. Позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичного невнесення орендної плати не можуть доказуватися винятково порушеннями податкового законодавства та є необґрунтованими, якщо позивач отримав плату за оренду земельної ділянки, а отже відсутнє істотне порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду , викладеної у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16 від 01.10.2018 у справі 916/3233/16 від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19, судова палата вважає, що за необхідне конкретизувати , що індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексацією орендної плати. Тому судова палата вважає, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції , а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами небуло укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Дослідивши обставини справи судом встановлено, що під час укладання спірного договору оренди землі, сторонами були узгодженні усі істотні умови договору, а також строки виплати орендної плати на перед на 49,5 років, що відповідає вимогам чинного законодавства , а саме в ст. 531 ЦК України зазначено, що боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором. Судом встановлено, що розмір орендної плати не змінювався. Відповідно до змісту п. 36 Договору оренди землі його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимоги однієї із сторін. Також судом встановлено, що відповідач ПСП « Агрофірма Шевченко » сплатило позивачу ОСОБА_1 грошові кошти наперед в розмірі 40 000 грн., в рахунок сплати орендної плати, що підтверджено позивачем ОСОБА_1 під час судового розгляду, що у пункті 43 договору в кінці даного пункту після напису « за сорок дев`ять год пай одержала », стоїть підпис позивача ОСОБА_1 , також отримання позивачем орендної плати наперед підтверджується видатковим касовим ордером від 07.05.2010 року , де в графі підстава зазначено « в счет пая на 49 лет » від відповідача ПСП « Агрофірма Шевченко » ОСОБА_1 отримала 40000 грн. , про що в графі підпис одержувача стоїть підпис позивача ОСОБА_1 , що також підтверджено в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 , що вона отримала від відповідача 40000 грн. і в графі підпис одержувача стоїть підпис позивача ОСОБА_1 . Тобто сплата орендної плати на перед було ужгоджено сторонами під час укладання спірного договору оренди землі, що не спростовано позивачем під час судового розгляду та передбачено вимогами чинного законодавства, а саме ст. 531 ЦК України.

Тому суд відхиляє доводи позивача ОСОБА_1 та її представника, що відповідачем ПСП « Агрофірма Шевченко » порушуються істотні умови даного договору, а саме систематично не сплачується ( два і більше рази ) орендна плата , стаття 141 Земельного кодексу України і що в наслідок завданої шкоди, відповідач позбавив позивача того, на що вона розраховувала при укладанні договору, стаття 651 ЦК України. Також під час судового розгляду позивачем ОСОБА_1 не спростовано , що вона до відповідача ПСП « Агрофірма Шевченко » письмово не зверталася для укладання додаткової угоди про зміну розміру орендної плати щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі за 2020-2023 роки. Таким чином законність розрахунку позивача ОСОБА_1 щодо розміру несплати орендної плати відповідачем ПСП « Агрофірма Шевченко » за роки користування 2020-2023 роки з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель не підтверджені в судовому засіданні, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди землі щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі. Слід зазначити, що положення п. 9 Розділу «Орендна плата» договору було погоджено сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінено та не визнано недійсним, а тому є обов`язковим для виконання сторонами правочину.

Висновки суду за результатом розгляду позовної заяви

Згідно ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповіднодо 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи наведені докази , з`ясувавши дійсни мотиви пред`явленого позову та дослідивши взаємовідносини сторін , суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів та їх взаємозв`язку на підтвердження своїх тверджень щодо систематичної несплати орендної плати відповідачем ПСП « Агрофірма Шевченко » ( два і більше разів ), та що орендна плата сплачена наперед позивачу відповідачем без урахування змін до закону, а саме без врахування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі за 2020-2023 роки, оскільки позивачем не надано до суду переконливих доказів щодо її звернення до відповідача для укладення додаткової угоди і що між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди землі щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі за 2020-2023 роки , що позбавляє позивача права на те, на що вона розраховувала відповідно до умов укладеного договору оренди землі (ст. 651 ЦК України), через що відсутні підстави вважати, що права позивача порушені та потребують судового захисту відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову позивача, судові витрати понесені позивачем у зв`язку зі сплатою судового збору слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

Ухвалив :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПСП " Агрофірма Шевченко " про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, - відмовити повністю.

Судові витрати понесені позивачем у зв`язку зі сплатою судового збору , слід залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Сторони по справі :

Позивач : ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач : ПСП « Агрофірма Шевченко », юридична адреса: 56052, Миколаївська область,, Баштанський район, с. ( Червона Знам`янка ) Шевченкове, вул. Пігарьова, 27, ЄДРПОУ 03764850.

Повне судове рішення складено 11.09.2024 року.

Суддя Х.В. Іщенко