Постанова

від 18.09.2024 по справі 336/5137/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/5137/24

Пр. 3/336/5159/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , працевлаштованого на посаді керівника ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД»,

про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з даними протокола про адміністративне правопорушення №648/12/08-01-09-02-03, складеного 13.05.2024 начальником відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Запорізькій області ОСОБА_2 , за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВФ "МС АВІА-ГРЕЙД", ЄДРПОУ 37359102, з питань здійснення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання вимог податкового законодавства повноти нарахування та сплати акцизного податку при здійсненні операцій з пальним отриманим за податковими векселями, своєчасності подання декларацій з акцизного податку, повноти складання акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та своєчасності їх реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період з 25.08.2020 по 10.04.2023, податкова адреса - 90213, Закарпатська область, Берегівський район, село Батраль вул. Каштея, буд. 7 (акт перевірки від 20.03.2024 №2629/08-01-07-02/37359102) посадова особа ОСОБА_1 - керівник ТОВ НВФ "МС АВІА-ГРЕЙД" вчинив правопорушення:

- абзац 10 п. 231.6 ст. 231 розділу VI Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N?2755-VI (зі змінами) в частині не реєстрації 24.02.2022 року і станом на дату складання акту в Єдиному реєстрі акцизних накладних другого примірника акцизної накладної N8171 від 24.02.2022 року (реєстраційний номер 9042150622) від постачальника ТОВ "ЗАПОРІЖХЕНДЛІНГ" (код ЄДРПОУ 36359075) з кодом УКТ ЗЕД 2710192100 (Гас: паливо для реактивних двигунів) в загальній кількості 2028.0 кг або 2521.76 л приведених до температури 15;

- п. 231.1, п: 231.3, П. 231.5, п.231.6 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N2755-VI (зі змінами) а саме: не складено 23.02.2022. 24.02.2022 і станом на дату складання акту та не зареєстровано акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяги пального код УКТ ЗЕД 2710192100 в кількості 507,34 л приведених до температури 15 С та в кількості 2521,76 л приведених до температури 15 С, використаного для власного споживання; реалізованого, втраченого пального (як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов?язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального);

-п. 231.1, п. 231.3, п. 231.5, п.231.6 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N2755-VI (зі змінами) а саме: не складено 08.09.2020. 06.11.2020, 17.12.2020, 18.12.2020 і станом на дату складання акту перші примірники акцизних накладних та не зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяги палива авіаційного для газотурбінних двигунів ДЖЕТ А-1 код УКТ ЗЕД 2710192100 передане на зберігання в кількості 9306317,06 л приведених до температури 15 С;

- п. 231.1, п. 231.3, п. 231.5, п.231.6 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N2755-VI (зі змінами) а саме: не складено 10.02.2021 року і станом на дату складання акту перші примірники акцизних накладних та не зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяги палива авіаційного для газотурбінних двигунів ДЖЕТ А-1 код УКТ ЗЕД 2710192100 передане на зберігання в кількості 3824236,0 л приведених до температури 15 С;

- п. 231.1, п. 231.3, п. 231.5, п.231.6 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N2755-VI (зі змінами) а саме: не складено 22.07.2021 року і станом на дату складання акту та не зареєстровано акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних по операції, пов?язаної з передачі 22.07.2021 року компанії ТОВ «Ферна» (код ЄДРПОУ 44248967), палива авіаційного для газотурбінних двигунів ДЖЕТ А-1 в кількості 24978.13 т. або 31 416 500,17 л приведених до температури 15 С;

- підпункту 229.8.13 пункту 229.8.13 статті 229 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N2755-VI (зі змінами), в частині не нарахування, не декларування та не сплати акцизного податку 22.07.2021 року з обсягів палива авіаційного для газотурбінних двигунів ДЖЕТ А-1 реалізованого іншим особам, виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10, та ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10 у сумі 192 063 224,96 гривень, що є порушенням порядку ведення податкового обліку та підпадає під дію ч. 1 ст. 163' Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Порушення виявлено 20.03.2024 о 16-00 годин (акт перевірки від 20.03.2024 N2629/08-01-07-02/37359102, складений та зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ), місце вчинення адміністративного правопорушення: АДРЕСА_3 .

З підстав складання протокола щодо шести окремих подій правопорушень справа відповідно до постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 27.05.2024 була повернута до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, для доопрацювання та та приведення у відповідність до вимог Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 №566.

За змістом мотивувальної частини постанови суду відповідно до розділу ІІ п.2 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 №566 у разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень. Проте, в порушення зазначеної норми у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.05.2024 зазначено про скоэння шести окремих порушень за різні періоди, що викладені у такому порядку - 24.02.2022, 23.03.2022, 08.09.2020, 10.02.2021, 22.07.2021, 22.07.2021. Натомість, кожне правопорушення має бути проаналізовано в аспекті наявності складу правопорушення та застосування норм, які порушені з боку певної посадової особи.

Справа надійшла до суду повторно після доопрацювання 16.08.2024, проте недоліки не усунуті.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання завчасно та належним чином. Із врахуванням кваліфікації адміністративного правопорушення та положень ст.268 КУпАП, явка особи не є обов`язковою.

Захисником ОСОБА_1 адвокаткою Іваницею О.О. 16.09.2024 подано клопотання про закриття провадження у даній справі за відсутністю складу правопорушення в діях зазначеної особи, яке докладно досліджено судом під час розглядц справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані письмові пояснення, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , у зв`язку із таким.

Статтею 256 КУпАП врегульовано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до розділу ІІ п.2 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 №566, як про це зазначено при повернення матеріалів для доопрацювання, у разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (ч.2 ст.256 КУпАП).

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Разом з цим, пояснення до акта перевірки не є поясненнями по суті складеного протоколу та не доводять ознайомлення особи із його змістом, належне направлення та вручення.

Крім того, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Так, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений за ознаками вчинення адміністративних правопорушення, передбачених ч.1 ст.163-1 КУпАП, з підстав порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачає декілька окремих складів адміністративного правопорушення, а саме: відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Фактичні дані стосовно правопорушення, склад та подія його вчинення мають бути викладені в суворій відповідності до диспозиції статті.

Відповідно, саме у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, які саме дії або бездіяльність вчинені певною особою, в чому полягає їх протиправність, тобто, обов`язковим є всебічне та повне відображення суті адміністративного правопорушення. Викладення сутності порушення у акті перевірки не відповідає положенням ст.256 КУпАП.

Проте, в даному випадку, при складанні протоколу не зазначено ані його об`єктивної, ані та суб`єктивної сторони, які б відповідали диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП.

За змістом ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, посадовою особою, яка складає протокол, має бути визначено форму вини, активну чи бездіяльну поведінку особи, яка свідчить про наявність саме в її діях складу певного адміністративного правопорушення.

Натомість, у протоколі міститься виключно формальне посиланням на норми Податкового кодексу України, але посадова особа, яка склала протокол, не конкретизує, в чому саме полягає з боку ОСОБА_3 порушення зазначених нормативних положень.

Крім того, обставини вчинення правопорушення, наявність або відсутність втрат бюджету, завдання матеріальної шкоди не знайшли свого відображення у протоколі, що надійшов на розгляд суду.

Окремо суд наголошує, що з акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.03.2024 №2629/08-01-07-02/37359102 суд не може дійти жодних висновків на користь вини особи, оскільки вказаний акт доданий до протокола фрагментарно: 1-3 аркуші, після чого долучені аркуші 59-96. Таким чином наявна частина документа, але вона не становить цілісного документа, не є за своєю сутністю й витягом.

Разом з цим, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб`єкта господарювання, як зазначено в акті, є керівник ОСОБА_1 з 13.02.2017, головний бухгалтер ОСОБА_4 з 14.05.2020, головний бухгалтер ОСОБА_5 з 04.05.2023. Проте, за відсутності статутних документів, а також посадових інструкцій, не є зрозумілим, хто із зазначених осіб та в якій мірі відповідальний за допущені порушення (в разі підтвердження його складу та події). Відповідних доказів до протокола не додано.

Щодо триваючого характеру порушення, як про це зазначено у протоколі («виявлено 20.03.2024», суд зауважує на такому. Як реєстрація акцизних накладних, так і сплата податків, зокрема, акцизного, має чітко визначені ПК України строки, а виявлення певного порушення в часі пізніше не свідчить про триваючий характер певного порушення.

Триваючим адміністративним правопорушенням, при цьому, є саме порушення, пов`язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених певною правовою нормою. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Таким чином, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок.

Проте, періодичність певних протиправних дій також не свідчить про тривалий характер правопорушення.

Суд наголошує, що наявними у справі доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення, на час складання протоколу й на момент проведення перевірки, складання акту, займав посаду керівника ТОВ НВФ «МС Авіа-Грейд», та відповідно до наявних в нього посадових обов`язків є відповідальним за дотримання й ведення податкового обліку. Належним чином засвідченого наказу, посадової інструкції, статута юридичної особи у справі не міститься.

Враховуючи наявні докази, відсутні й дані щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дату та час складання протоколу й належне надіслання копії протокола.

П.12,13 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МФУ №566 від 02.07.2016, зареєстрованим в МЮУ 27.07.2016 за №1046/29176 у разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в податковому органі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до податкового органу для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі. У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (додаток 2).

Так, матеріалами справи не підтверджено ані надіслання запрошення, ані копії протокола.

У додатках до протокола містяться запрошення на складання протоколу, супровідний лист до протокола, проте, їх формування не засвідчує належного порядку надіслання та вручення. Опису вкладення до поштового відправлення у матеріалах справи немає.

Крім того, п.61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення податкового контролю є, зокрема, здійснення перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп. 62.1.3 п. 62.1. ст. 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За нормою з п.86.1. ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Разом з цим, у разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці), платник податків згідно з п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення. За результатами перевірки у випадках, встановлених п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження передбачає подання платником податків скарги до контролюючого органу вищого рівня, який може скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства, що передбачено п.55.1. ст.55 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно з п. 56.15 ст.56 Податкового кодексу України протягом розгляду контролюючим органом вищого рівня скарги платника податків на рішення контролюючого органу сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. А днем узгодження грошового зобов`язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (другий п.п. 56.17.5 ст. 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.56.18 ст. 56 ПК України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, як видно з письмових пояснень захисниці, й ці доводи визнаються судом прийнятними, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного діяння лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що будуть належним підтвердженням наведених в акті перевірки фактів. Отже, акт перевірки є лише підставою для прийняття податкових рішень-повідомлень, яке наразі відсутнє. Протилежного наявними матеріалми справи не підтверджено.

Згідно з твердженнями сторони захисту наразі юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича фірма «МС Авіа-Грейд» іцінійовано процедуру адміністративного оскарження податкових рішень-повідомлень.

Так, відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 (веб-посилання на текст судового рішення в ЄДРСР: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121670266) вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича фірма «МС Авіа-Грейд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області та Державної податкової служби України, у якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.04.2024 №00058410902; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.04.2024 №00058430902; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.04.2024 №00058370902; - визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №28976/6/99-00-06-03-01-06 від 18.07.2024. Відповідно, суддею постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Натомість, наявними матеріалами справи не підтверджено, що вказані податкове повідомлення-рішення мають відношення до даної справи, тому твердження захисника суд не приймає.

Порушення строку складання протокола, передбаченого ч.2 ст.254 КУпАП, не маю жодного значення для висновку суду про допустимість протокола як доказу у справі про адміністративне правопорушення, оскільки порушення даного строку має значення виключно для дотримання строків, визначених ст.38 КУпАП, в разі наявності події та складу правопорушення в діях особи.

Проте, наведені твердження сторони захисту, не прийняті судом, не впливають на висновки суду у даній справі.

Так, суд зауважує, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі собою такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Натомість, доказів узгодження між платником податку та контролюючого органу наявного грошового зобов`язання, якщо воно виникло, не надано.

Проте, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати склад адміністративного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.

З приводу положень ст.38 КУпАП, суд зауважує, що відсутність складу правопорушення унеможливлює застосування цієї норми.

Керуючись ст. 9, 38, 163-1, 245, 247, 254, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя (Рішення КСУ справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).

Суддя Л.А. Вайнраух

Постанова набрала законної сили

Дата видачі постанови