Ухвала

від 23.09.2024 по справі 607/14213/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024 Справа №607/14213/24 Провадження №1-кп/607/1705/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211060000180 від 3.06.2024 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жнибороди Бучацького району Тернопільської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, чергової по переїзду ВСП «Чортківська дистанція колії» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», має на утриманні одну малолітню дитину, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , не судимої,-

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ :

На адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшов обвинувальний акт, з якого вбачається:

«Встановлено, що у ОСОБА_3 , точної дати та часу не встановлено, виник умисел, направлений на самовільне захоплення земельної ділянки державної власності, що знаходиться поряд із залізничним переїздом в смт. Велика Березовиця Тернопільського району, на відрізку з 7 км +790 по 7 км + 796 перегону «Тернопіль-Березовиця-Острів», та розміщена вздовж залізничної колії з лівої її сторони та яка знаходиться в охоронній зоні, з метою її подальшого обробітку та вирощування сільськогосподарських культур.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт» охоронні зони - ділянки землі, прилеглі до земель залізничного транспорту загального користування і необхідні для забезпечення збереження, міцності та стійкості споруд, пристроїв та інших об`єктів залізничного транспорту.

Згідно ст. 112 Земельного кодексу України охоронні зони встановлююся навколо споруд електронних комунікацій, у тому числі базових станцій мобільного зв`язку, земних станцій супутникового зв`язку, уздовж ліній електронних комунікаційних мереж, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Реалізуючи свій злочинний намір на вчинення даного злочину, ОСОБА_3 діючи всупереч встановленим правилам щодо охорони земель, порушуючи вимоги та діючи всупереч вимогам ст.ст.112, 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу їй у власність чи надання у користування земельних ділянок, достовірно знаючи, що у неї відсутні будь-які дозвільні документи на право власності, користування або оренду земельних ділянок, діючи умисно, здійснювала обробіток та вирощування сільськогосподарських культур на одній частині земельної ділянки з кадастровим номером 6125255200:02:002:0312 державної власності з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, площею 0,0193 га, постійним користувачем якої АТ «Укрзалізниця», яка знаходиться вздовж лівої сторони вищезазначеної частини залізничної колії, на відрізку з 7 км +790 по 7 км + 796 перегону «Тернопіль-Березовиця-Острів» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 112 Земельного кодексу України є охоронною зоною.

На підставі наведеного, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто у тобто у самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні.»

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила клопотання про закриття кримінального провадження №12024211060000180 від 3.06.2024, у зв`язку із зміною обстановки, про що подала письмове клопотання та вказала, що шкоду відшкодувала, сільськогосподарських культур більше не вирощує, звільнила займану ділянку, зрозуміла помилковість свого вчинку.

Тому на її думку, вчинене діяння втратило суспільну небезпечність.

Прокурор ОСОБА_4 підтримав вказане клопотання.

Суд, заслухавши учасників, ознайомившись із наданими матеріалами, приходить до переконання про необхідність закриття кримінального провадження із таких мотивів.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Згідно ст.48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

В п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, передбачено, що судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.

При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.

Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільно небезпечне.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005№ 1 визначено, що для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України - це право, а не обов`язок суду, який вирішує це питання в порядку, передбаченому ст. 7 КПК України.

Необхідною підставою для застосування статті 48 Кримінального кодексу України є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.

Отже, для застосування положень ст. 48 КК України суду належить встановити як факт вчинення особою злочину, так і обставини, які свідчать про можливість звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки за конкретних відповідних підстав (правова позиція Верховного суду ВС/ККС у справі № 161/1390/19 від 23 січня 2020 року).

На переконання суду, під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно небезпечною, слід розуміти об`єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона в майбутньому не вчинятиме кримінально караних діянь.

Згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , класифікується, як нетяжкий злочин.

Встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 вперше вчинила нетяжкий злочин, раніше не судима.

Також суд враховує, що на час розгляду справи обстановка змінилася, вчинене діяння втратило суспільну небезпечність а саме: протягом всього часу, що минув від моменту вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, обстановка, яка оточувала її на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення, змінилася так, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення нею нового злочину. ОСОБА_3 на даний час працює, відшкодувала всі збитки, має на утриманні неповнолітню дитину, вона переосмислила свій вчинок та зробила відповідні висновки, критично ставиться до того, що вчинила, звільнила зайняту нею земельну ділянку.

Висновок про це ґрунтується на підставі її пояснень та матеріалів кримінального провадження.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ч.1 ст.285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Ч.1 ст.286 КПК України визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що обвинувачена ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинений нею нетяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.197-1 КК України, з підстав, передбачених ст.48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження стосовно неї - закриттю.

Цивільний позов не заявлено. Речові докази відсутні. Експерт під час досудового розслідування не залучався.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 44, 48 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження №12024211060000180 від 3.06.2024 за даним фактом - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1