Рішення

від 06.08.2024 по справі 751/1440/24

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/1440/24

Провадження №2/751/792/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

при секретарі Шевченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Іванівської сільської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем; визначити місце проживання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем зареєстрували шлюб 26.12.2019 року, актовий запис № 2319. У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружні стосунки між позивачем та відповідачем не склалися, у них не співпадають погляди на життя, сімейні обов`язки, відсутнє взаєморозуміння та взаємоповага. З листопада 2023 відповідач разом з дочкою від першого шлюбу проживає окремо від позивача та сина. Дитина ОСОБА_3 проживає з позивачем, знаходиться на повному його утриманні, позивач самостійно займається вихованням дитини, має житло в якому створені належні умови для проживання та розвитку дитини.

Ухвалою судді від 27.02.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовче судове засідання.

12.03.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому проти розірвання шлюбу не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі та вказує, що не заперечує щодо залишення місця проживання їх спільної з позивачем дитини ОСОБА_3 з батьком, оскільки останній самостійно займається вихованням та утриманням дитини, забезпечує її матеріально та піклується, має житло. Крім того, вона планує найближчим часом виїхати з країни на постійне проживання та бажає налагодити своє особисте життя з іншим чоловіком, спільну з позивачем дитину вона не утримує та не Бере участі у її вихованні і в подальшому приймати не зможе (а.с.32).

Ухвалою суду від 23.05.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує у повному обсязі (а.с.81).

Відповідач у судове засідання не з`явилась, на адресу суду надійшла заява про визнання позову, справу просить розглянути у її відсутність, оскільки разом з дочкою виїхала за кордон, про що надала підтверджуючі документи (а.с.70-80).

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надали суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Оскільки всі учасники справи у судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , 26.12.2019 укладений шлюб, який зареєстрований Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис №2319. Прізвища чоловіка після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 », прізвище дружини після реєстрації шлюбу- « ОСОБА_5 » (а.с. 4).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя передбачені ст. 112 СК України, де зазначено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Судом встановлено, що дійсною причиною розірвання шлюбу є небажання позивача продовжувати сімейні відносини з відповідачем, а відповідача - зберегти сім`ю.

Враховуючи фактичні взаємини подружжя, мотиви та причини розлучення, суд вважає, що збереження шлюбу між сторонами не можливе, підстав для примирення подружжя - немає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, що має істотне значення, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, є доцільним вирішення спору сторін про визначення місця проживання їх спільної дитини.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком є ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_2 (а.с.9).

Згідно зі ст.ст. 11, 12 Закону України "Про охорону дитинства", сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батька. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх заміняють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її для самостійного життя та праці.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Тлумачення ч. 1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради від 27.02.1991 р. №789-ХІІ, а також частин 7 і 8 статті 7 Сімейного кодексу України, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України", вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (у тому числі в одній квартирі) проте з ким із них і, хто саме з дітей залишається, суд повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому, суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Судом встановлено, що згідно Витягів з реєстру Іванівської територіальної громади станом на 06.02.2024 задекларованою адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є АДРЕСА_1 (а.с.10, 11).

Відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований як Фізично особа-підприємець (а.с.13).

Відповідно до висновку щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Іванівської сільської ради від 26.06.2024 №104, ОСОБА_1 проживає разом із сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. До служби від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій вона пояснила, що дійсно проживає окремо від чоловіка та сина разом зі своєю неповнолітньою дочкою від попереднього шлюбу, планує з дочкою виїхати за кордон на постійне місце проживання, проти розірвання шлюбу та визначення місця проживання сина з батьком не заперечує. В подальшому приймати участь у вихованні та утриманні сина не зможе. Орган опіки і піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини разом з батьком (а.с.66-67).

Отже, сукупністю досліджених судом доказів підтверджено, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом із батьком, знаходиться на його утриманні, він здійснює догляд за сином та займається його вихованням, мати сина проживає окремо. Вказані обставини визнаються учасниками справи, викладені ними у заявах по суті справи, отже не викликають у суду обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання сторонами.

З урахуванням пріоритетності прав та інтересів дитини, ставлення батька до виконання своїх батьківських обов`язків, а також те, що позивачем створені належні умови для повноцінного розвитку та виховання сина, приймаючи до уваги ставлення відповідача до заявлених позовних вимог та виходячи виключно з інтересів малолітньої дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з батьком.

Крім того, визначення судом місця проживання дитини з одним із батьків, ніяким чином не перешкоджає іншому з них брати участь у вихованні, матеріальному забезпеченні дитини, спілкуванню з нею, що передбачено чиним законодавством.

На підставі викладеного, Конвенції про права дитини, ст.ст. 110, 112, 141, 160, 161 СК України, ст. 11, 12 Закону України "Про охорону дитинства", керуючись ст. 13, 76-81, 95, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Іванівської сільської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 26 грудня 2019 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 2319 розірвати.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації постійного місця проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації постійного місця проживання: АДРЕСА_3 )

Третя особа: Служба у справах дітей Іванівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04412751, місцезнаходження: 15562, Чернігівська обл., Чернігівський р-н., с. Іванівка, вул. Дружби, буд. 33-б).

Повне рішення складене 06.08.2024.

Головуючий - суддя І. В. Яременко