Рішення

від 23.09.2024 по справі 495/1574/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 рокуСправа № 495/1574/24 Номер провадження 2/495/1375/2024

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про зняття арешту з майна,

встановив:

26.02.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Холудєєв Б.Є., звернулась з позовом про зняття арешту з майна.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що під час оформлення спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_2 , позивачка дізналась, що на підставі постанови СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВД України від 03.01.2002 Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою на усе майно ОСОБА_2 було накладено арешт в межах кримінальної справи № 38200100597.

Білгород-Дністровський РВП відомостей щодо кримінальної справи № 38200100597 не надав; відповідно до наданої інформації Білгород-Дністровським міськрайонним відділом ДВС, у відділі відсутні виконавчі провадження щодо стягнень із ОСОБА_2 ; однак підстав для зняття арешту з попередньо належного йому майна також відсутні.

Позивач у судовому порядку просить касувати арешт, накладений на усе майно спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки такий арешт є перешкодою у реалізації права на спадкування після смерті батька.

1.2. Відзиву на позов відповідач не подав.

2. Рух справи у суді.

Позовна заява надійшла до суду 26.02.2024.

Ухвалою від 01.03.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 26.03.2024 замінено первісного відповідача Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на Білгород-Дністровський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Ухвалою від 24.05.2024 витребувано докази у відповідача.

Ухвалою від 30.07.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 28.08.2024, відкладено на 23.09.2024.

Інших процесуальних дій у справі суд не вчиняв.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.

3.1. Представник позивача - адвокат Холудєєв Б.Є. у письмовому клопотанні від 28.08.2024 справу просив розглянути без участі сторони позивача.

3.2. Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належно повідомлений про дату, час, місце судового розгляду; про поважність причин неявки, відкладення судового розгляду не заявив.

3.3. У зв`язку із не виявленням обставин, які перешкоджають проведенню судового засідання, враховуючи заяви учасників провадження, керуючись частиною першою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності учасників справи.

3.4. Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

4.1. За ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться власність зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:01:005:0498, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (копія технічного паспорта на садибний житловий будинок за № 5790; копія свідоцтва на право власності на домоволодіння від 14.02.2000 № НОМЕР_4; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5101952102015 від 08.05.2015; копія державного акта на право приватної власності на землю № 025951 від 25.12.1998; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 43330659 від 04.09.2015; копія державного акта на право приватної власності на землю № 042528 від 11.05.2000; відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 05.01.2024).

4.2. Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 05.01.2024 у вказаному реєстрі значиться обтяження - арешт нерухомого майна (реєстраційний номер 8291182) із 12.12.2008, внесений реєстратором - Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою, відносно усього нерухомого майна, належного ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 ; підстава обтяження - постанова про накладення арешту на майно від 03.01.2002 СВ Білгород-Дністровського МВГУМВД України в Одеській області у кримінальній справі № 38200100597.

4.3. Згідно із інформацією, наданою Білгород-Дністровським РВП ГУНП в Одеській області (лист № 63/14884 від 03.06.2024), кримінальна справа № 38200100597 закрита на підставі пункту 3 статті 6 КПК України (за закінченням строків давності, в редакції Закону 1960 року), матеріали передано в архів.

4.4. Листом від 16.01.2023 № 5201/21.3 Білгород-Дністровський ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив, що у відділі відсутні виконавчі провадження, в яких накладено арешт на майно, належне ОСОБА_2 .

4.5. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 від 25.05.2022.

4.6. Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження № НОМЕР_2 від 24.04.1979.

5. Норми права, які застосував суд.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 31.05.2019 у справі №372/2904/17-ц, від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 сформувала наступні висновки.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Зокрема, відповідно до статті 126 КПК України 1960 року, чинного на час накладення слідчим арешту на майно позивача, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Як було визначено в цій же статті та відповідно до пункту 8 частини першої статті 324 КПК України 1960 року, накладений на майно арешт підлягав скасуванню органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба; або питання зняття арешту з майна підлягало вирішенню вироком.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Зі змісту частини третьої статті 174 КПК України у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобов`язаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Зазначена норма процесуального права є аналогічною наведеній у частині першій статті 214 КПК України 1960 року.

Також суд звертає увагу, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «майно» (роssеssіоns) набагато ширше й у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпід «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing роssеssіоns), але й цілу низку інтересів економічного характеру (активи (assets).

Статтею 41 Конституції України та названою статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

6. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

6.1. Отже, судом встановлено, що обтяження майна, належного ОСОБА_2 , застосоване у межах кримінальної справи № 38200100597, яка закрита на підставі пункту 3 статті 6 КПК України; на примусовому виконанні виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_2 не значиться.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 .

Оскільки належне спадкодавцю майно в порядку спадкування перейшло до позивача як спадкоємця, він набув право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним реалізації своїх прав як спадкоємця на таке майно шляхом зняття з нього арешту.

Боргові зобов`язання спадкодавця на примусовому виконанні на даний час не перебувають.

Отже, позивач як спадкоємець не може реалізувати своє право на спадкування, яке передбачає подальше потенційне право власника, через арешт нерухомого майна спадкодавця, який на даний час має свою дію в межах неіснуючої кримінальної справи.

Таким чином, подальше збереження обтяження майна по типу арешту, набуває ознак незаконного та порушує права позивача.

Керуючись статтями 4, 12-13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Зняти арешт з усього майна, належного ОСОБА_2 , накладеного Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою на підставі постанови СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВД України від 03.01.2002 в межах кримінальної справи № 38200100597.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ;

відповідач - Білгород-Дністровський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, код ЄДРПОУ 41411482, місцезнаходження - Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Сержанта Данила Марюхна, 21.

Повний текст судового рішення складено 23.09.2024.

Суддя Ю.Ф. Волкова