Рішення

від 16.09.2024 по справі 450/2214/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2214/24 Провадження № 2/450/1412/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача):позивач звернулась до суду з позовом до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , котра при житті була власником земельної ділянки кадастровий номер 4623681800:08:000:0065 площею 2,8916 га, земельної ділянки кадастровий номер 4623681800:11:000:0204 площею 0,0962 га та земельної ділянки кадастровий номер 4623681800:12:000:0083 площею 0,2095 га, яка розташована на території Львівського (колишнього Пустомитівського) району Львівської області, внаслідок чого відкрилась спадщина до складу якої увійшли вказані земельні ділянки.

Заповіту мати на випадок смерті не залишила. Як слідує з довідки, виданої Вовківським старостинським округом Солонківської сільської ради від 29.04.2024р. ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

29.04.2024р. сином позивача ОСОБА_3 подано заяву до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В. щодо можливості видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. У відповідь на заяву за вих. № 138/01-16 від 29.04.2024р. нотаріусом вказано, що немає підстав вважати позивача таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та таким, що має право на отримання свідоцтва про право на спадщину. Рекомендовано звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вказує, що після смерті матері позивач не звернулась вчасно до нотаріуса із відповідною заявою, так як вважала, що спадщину післясмерті матері вона могла прийняти у будь-який час без будь-яких умов та обмежень. Будучи переконаною в тому, що жодних строків нею не пропущено, до останнього часу перебувала у стані впевненості щодо можливості прийняти безперешкодно спадщину. Перебуваючи у такому хибному переконанні, позивач довірила звернення із заявою своєму синові ОСОБА_4 . Вказує, що душевна біль, спричинена від смерті рідної людини, також позначилась на її емоційному стані та внаслідок цього на причину пропуску строку для прийняття спадщини. Свій відбиток залишив також і початок повномаштабної збройної агресії рф на території України, що викликало ситуацію невпевненості у завтрашньому дні, розгубленості та відчаю. Позивач бажає вступити у спадщину, інших спадкоємців немає, у зв`язку з цим звернулась до суду з даним позовом. На підставі викладеного просила визначити їй як спадкоємиці першої черги після смерті матері додатковий строк у два місяці для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Позивач у судове засідання не з`явилась, однак у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності..

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_5 , мати ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про одруження від 21.10.2070р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб, прізвище дружини після укладання шлюбу ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 28.04.2022 року.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вовкіської сільської ради площею 0,0962га кадастровий номер 4623681800:11:000:0204 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вовкіської сільської ради 4623681800:08:000:0065 площею 2,8916 га.

У довідці Вовківського старостинського округу від 29.04.2024р. № 44 вказано, що ОСОБА_2 на день смерті зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 сама.

ОСОБА_3 звертався до Приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Р.В. із заявою від 29.04.2024р. в якій просив повідомити про можливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабці ОСОБА_2 .

Листом від 29.04.2024 № 138/01-16 приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Олефір Роман Васильович надані роз`яснення про те, що з поданих для нотаріуса документів не вбачається підтвердження факту прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки він не звертався до нотаріуса у встановлений 6-місячний строк для прийняття спадщини із заявою про прийняття спадщини, а також не підтвердив належним чином факт реєстрації місця проживання за однією адресою разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказано про можливість звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини або із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З інформаційних довідок вбачається, що заповітів спадкодавиця не оформляла, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Предметом позовних вимог є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном у два місяці.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦПК України.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до п.3 Постанови КМУ №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№ 719 від 24.06.2022) було установлено, що перебіг, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Даний пункт 3 було виключено на підставі постанови №469 від 09.05.2023р.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі №720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

Як на поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачка посилається на свою необізнаність про порядок прийняття спадщини та початок збройної агресії рф.

У даній справі її матеріалами підтверджено, що спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а до нотаріуса позивачка не зверталась, оскільки із заяви ОСОБА_3 не вбачається, що він діяв від імені та в інтересах позивача, оскільки звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину саме йому, ОСОБА_3 .

З інформаційної довідки вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

З позовної заяви вбачається, що позивачу було відомо про смерть матері та, відповідно, про відкриття спадщини після її смерті.

Ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Наведені позивачем причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч. 3ст. 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивач не довела наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за законом, тому правові підстави для надання їй додаткового строку відсутні.

З огляду на наведене, позовні вимоги про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини не підлягають задоволенню судом.

Необізнаність позивача щодо порядку оформлення спадкових прав, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, також позивачем не обгрунтовано об`єктивну неможливість звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із збройною агресією, в зв`язку з чим у даному випадку відсутні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.247, 259,263- 265,268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Відповідач : Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04369699, Львівська область, Львівський район, с. Солонка, вул. Центральна, 3.

Повний текст судового рішення складено 16.09.2024 року.

СуддяН. Б. Добош