Рішення

від 23.09.2024 по справі 944/83/24

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/83/24

Провадження №2/944/721/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23.09.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Колтуна Ю.М.

при секретарі - Романик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Яворові цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Фінфорс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача кредитну заборгованість в розмірі 49547 грн. 00 коп. та судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ОСОБА_1 та ТзОВ «Містер Кеш», правонаступником якого є ТзОВ «Фінфорс», 06.08.2021р. було укладено електронний кредитний договір №347855-М. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Всупереч умов договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. У зв`язку із чим у нього виникла заборгованість, яка не є погашеною, а тому позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 07.02.2024 відкрито спрощене судове провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, направив до суду клопотання, у якому просить справу розглянути у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі частини 3 статті 211 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 в силу ст. 128 ЦПК України належно повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання, призначене 20.08.2024 не з`явилася, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслала, про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.

На підставі ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував представник позивача.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зважаючи, що у судове засідання 20.09.2024 не з`явились всі учасники справи, датою ухвалення рішення, у відповідності до положень ч.5 ст.268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З наданих позивачем письмових доказів, судом встановлено, що 06.08.2021р. між ОСОБА_1 та ТзОВ «Містер Кеш», правонаступником якого є ТзОВ «Фінфорс» було укладено електронний кредитний договір №347855-М в порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору, загальний розмір кредиту становить 19950,00грн., строк кредиту по 03.09.2021 року.

Згідно з п.2.6.4 Договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,995% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №347855-М від 06.08.2021р. встановлено, що борг ОСОБА_1 по даному кредитному договору становить 49547 грн. 00 коп., з яких 19950,00грн. - основана сума боргу; 29597,00грн. - сума заборгованості за відсотками. Відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання за вказаним договором.

За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передавання своїх прав іншій особі за правочином.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач не виконала взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість за основною сумою боргу, процентами за користування кредитом, яка позивачем доведена повністю, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим суму судового збору суд стягує з відповідача на користь позивача.

Керуючись статями 15,16,512, 526,582,610-612,651,653,1049,1050,1054 ЦК України, статями 12,13, 27,81,89,259,264,265, 280,282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ, буд.4/6, корп.В, каб.508-2) суму заборгованості за кредитним договором 49547 грн. 00 коп., з яких 19950,00грн. - основана сума боргу; 29597,00грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ, буд.4/6, корп.В, каб.508-2) 2684, 00 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 23.09.2024.

Суддя Ю.М.Колтун