Рішення

від 06.08.2024 по справі 589/3013/24

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/3013/24

Провадження № 2-о/589/153/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Прачук О. В.,

з участю секретаря судового засідання Антошко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3

-про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту батьківства та перебування на утриманні, мотивуючи її тим, що заявник є рідним сином ОСОБА_4 . Однак, народився він вже після розірвання шлюбу батьків ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника, тому після її смерті він став проживати з батьком ОСОБА_4 . В лютому 2022 року батько заявника був призваний на військову службу та брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер в результаті отриманого поранення.

Після його смерті відкрилася спадщина, від якої заявник відмовився на користь рідної сестри ОСОБА_5 . Під час підготовки документів, що підтверджують його право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька, заявником було виявлено, що у повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про його народження був внесений Запис 2 та змінені відомості про державну реєстрацію його народження, а саме: з «інформація відсутня» змінено на «відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України». Тобто, відомості про батька на час реєстрації заявника вносились за вказівкою матері. Вказаний факт шокував ОСОБА_1 , оскільки все своє життя він знав, що ОСОБА_4 є його батьком і в цьому сумнівів ніколи не виникало. Хоч батько з матір`ю і розлучились, однак, з самого народження батько опікувався сином, займався його вихованням, надавав кошти на утримання, всі свята та дні народження проводили разом. Після смерті матері заявника, батько взяв на себе всі обов`язки по його утриманню та вихованню, а з березня 2020 року вони почали проживати разом. Будучи мобілізованим та знаходячись в зоні бойових дій, ОСОБА_4 продовжував опікуватися сином, систематично здійснював грошові перекази на ім`я заявника, повністю забезпечував його продуктами харчування, ліками, предметами побуту, одягом. Фінансова допомога з боку батька була для заявника основним джерелом засобів для існування. Встановлення факту батьківства та факту перебування на утриманні у батька, необхідно заявнику для оформлення виплат та допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця. Тому ОСОБА_1 змушений був звернутися до суду з вказаною заявою.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явились, надали суду кожен окремо заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі, заяву підтримують в повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідолений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв та клопотань до суду не надав.

Представник Управління праці та соціального захисту населення ШМР в судове засідання також не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, при винесенні рішення по справі покладаються на розсуд суду.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (батьки ОСОБА_4 )в судове засідання не з`явились, надали суду кожен окремо заяву, в якій просять справу слухати без їх участі, факти викладені в заяві підтверджують в повному обсязі, зазначивши в заявах, що ОСОБА_1 є їх онуком і сином їх сина - ОСОБА_4 , та який повністю перебував на утриманні у батька після смерті матері.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного:

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу, 03 жовтня 2001 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 був розірваний. (а.с.10)

Відповідно до копії свідоцтва про народження, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Шостка Сумської області, його батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . (а.с.9)

Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 , 22.05.2024 року був внесений Запис 2 та змінені відомості про державну реєстрацію його народження, а саме: з «інформація відсутня» змінено на «відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України». (а.с.14-15)

05 серпня 2005 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_8 ». (а.с.11)

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Шостка Сумської області. (а.с.13)

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Вінниця Вінницької області. (а.с.20)

Відповідно до сповіщення сім`ї № 176, було повідомлено про смерть ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, у зв`язку з отриманим пораненням 19.09.2023 року в районі н.п. Ямполівка Краматорського району Донецької області. (а.с.19)

Як вбачається з копії заяви про відмову від спадщини за законом, ОСОБА_1 відмовився від спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_4 на користь рідної сестри ОСОБА_5 . (а.с.22)

Згідно до довідки про реєстрацію місця проживання, з 13.04.2007 року по 18.11.2023 року ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою зареєстровані і батьки останнього - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.30)

Актом № 2731 від 16.05.2024 року, затвердженого Управлінням ЦНАП у м. Шостка та складеного на підставі пояснень сусідів, підтверджується, що ОСОБА_1 з 26.03.2020 року по день загибелі батька ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом ОСОБА_4 . (а.с.31)

Згідно інформації з Пенсійного фонду України від 27.05.2024 року відомості про страховий стаж, заробітну плату та інші дані ОСОБА_1 відсутні. (а.с.32)

З копії виписки по картці ОСОБА_1 вбачається, що рахунок останнього за період з 03.05.2022 по 18.11.2023 року був поповнений на загальну суму 50 140,00 грн. (а.с.40)

Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до змісту ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Як вбачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст.130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про встановлення факту батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.130 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідженими в судовому засіданні доказами достовірно підтверджується, як факт батьківства ОСОБА_4 щодо заявника, так і факт перебування останнього на утриманні у ОСОБА_4 та відсутності у заявника інших доходів. Крім того, вказане підтверджують і заінтересовані особи - батьки ОСОБА_4 .

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

В іншому порядку встановити вказані факти неможливо, а встановлення даних фактів має для заявника юридичне значення, оскільки необхідно для оформлення виплат та допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , матір`ю якого є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на утриманні батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , по день його смерті.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19.08.2024 року.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук