Рішення

від 13.09.2024 по справі 359/4719/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/4719/24

Провадження №2/359/2222/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Семенюти О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

1. Короткий зміст доводів пред'явленого позову.

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього та ОСОБА_3 народилась дочка ОСОБА_4 19 серпня 2017 року сторони уклали шлюб, який рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 26 червня 2020 року був розірваний. Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати разом з позивачем. ОСОБА_1 самостійно утримує дитину, піклується про її фізичний та духовний стан. ОСОБА_3 не цікавиться життям дочки та не бере участі в її житті. Тому ОСОБА_1 просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , а також стягнути з ОСОБА_3 на його користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

2. Інформація про рух цивільної справи.

Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 травня 2024 року (а.с.22) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред`явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 7 червня 2024 року (а.с.35-36) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 19 липня 2024 року (а.с.66-67) було відмовлено у визнанні позову ОСОБА_3 , залучено ІНФОРМАЦІЯ_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, до участі у розгляді цивільної справи, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримують позов та наполягають на його задоволенні.

ОСОБА_3 не з`явилась у судове засідання та подала заяву (а.с.48), в якій визнала позов та не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 .

Представник служби у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району Корніяка Л.Г. підтримала позов та надала суду висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився у судове засідання, він був у встановленому законом порядку повідомлений про час та місце розгляду справи.

3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15 липня 2021 року (а.с.8).

19 серпня 2017 року сторони уклали шлюб, зареєстрований у виконавчому комітеті Щасливської сільської ради, про що був складений актовий запис №43. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 19 серпня 2017 року (а.с.7).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 26 червня 2020 року (а.с.9-10) шлюб, укладений між ОСОБА_1 та відповідачем був розірваний.

Рішенням виконавчого комітету Пристоличної сільської ради Бориспільського району №300 від 26 жовтня 2023 року (а.с.19) було визначено місце проживання ОСОБА_4 разом з її батьком ОСОБА_1 .

Спірні правовідносини регулюються главою 13 «Особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей» та главою 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» розділу ІІІ «Права та обов`язки матері, батька і дитини» СК України.

4. Норми права та стала судова практика, якими керується суд при вирішенні спору.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджують у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Водночас, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За правилом ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

З акта обстеження умов проживання від 24 липня 2024 року (а.с.16) вбачається, що позивач та ОСОБА_4 проживають в квартирі АДРЕСА_1 . З листа директора Щасливського ліцея від 2 травня 2024 року (а.с.11) вбачається, що за час навчання ОСОБА_4 в Пролісківській філії ліцею з 1 вересня 2023 року дитину до школи приводив батько. Мати дівчинки ОСОБА_3 не зверталась до класного керівника або адміністрації школи щодо успіхів ОСОБА_4 у навчанні. З листа КНП «Пристоличний медичний центр» від 13 липня 2023 року (а.с.14) та декларації про вибір лікаря (а.с.13) вбачається, що ОСОБА_4 з`являлася до лікувального закладу лише у супроводі батька ОСОБА_1 , він є довіреною особою пацієнта.

Зі змісту висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Пристоличної сільської ради Бориспільського району №250 від 11 липня 2024 року (а.с.49-51), вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно дочки ОСОБА_4 . Таким чином, в ході розгляду цивільної справи здобуто достатньо належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_3 від виконання свого обов`язку щодо виховання дочки ОСОБА_4 . Цей висновок суду узгоджується з абз.2 п.16 постанови Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зі змісту якого вбачається, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З огляду на це суд висновує про те, що ОСОБА_3 належить позбавити батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Встановлено, що сторони не дійшли згоди щодо розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 . Ця обставина є достатньою підставою для стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 має поганий стан здоров`я або тяжке матеріальне становище. Також відповідач не надав доказів добровільного утримання дочки сторін. З рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року (а.с.82-84) вбачається, що малолітня дитина ОСОБА_5 була відібрана від матері ОСОБА_3 , а також з відповідача на користь законного представника дитини були стягнуті аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 квітня 2024 року до досягнення повноліття.

З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_3 на користь позивача належить стягнути аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову, а саме з 8 травня 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття. Вказаний розмір аліментів є достатнім для належного забезпечення та гармонійного розвитку дитини і не буде надмірним фінансовим тягарем для відповідача. Підстави для стягнення з ОСОБА_3 аліментів в більшому розмірі відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/6 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову, а саме з 8 травня 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні позову в частині стягнення аліментів в більшому розмірі відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 23 вересня 2024 року.

Суддя: О.Ю. Семенюта