Ухвала

від 10.09.2024 по справі 404/7993/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/7993/24

Номер провадження 1-кс/404/3054/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Кропивницький місто Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення огляду по матеріалам кримінального провадження 42024122010000175 за ст. 236 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про надання дозволу на проведення огляду земельної ділянки з кадастроми номером 3510100000:08:051:0024, загальною площею 1.8921 га за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є Кропивницька міська рада та яка перебуває в оренді ТОВ НВК « ЕКОЦЕНТР », код ЄДРПОУ: 13744541 , для відібрання зразків поверхневих та грунтових вод і грунтів.

Прокурор підтримав доводи заявленого клопотання і зазначив, що тільки результати огляду: «будуть мати доказове значення та з метою фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення».

За версією досудового розслідування: володілець на ділянці заявленій до огляду забруднює води і грунт.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КПК України, порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів ( ст. 160-166 КПК України).

Отже представникам сторони обвинувачення достатньо звернутись з клопотанням про надання дозволу на проведення тимчасового доступу до речей.

Огляд є передчасним і непропорційним способом, досягнення мети цього кримінального провадження.

Мета проникнення нелегітимна, оскільки ще не призначили експертизу, тому відсутні підстави для відібрання зразків.

Внаслідок проведення огляду не буде забезпечено пропорційне вручання (п. 5 ч. 5 ст. 234 КПК України), оскільки можна в інший, менш впливовий спосіб,- без обмеження недоторканості іншого володіння з`ясувати питання що підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 8 Конвенції та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Порушення конституційної гарантії на недоторканість житла/іншого володіння та проведення обшуку є передчасним, непропорційним, а відтак незаконним. Не можна досягнути справедливого балансу і пропорційності, коли відсутня ознака законності. Захист важливих суспільно-корисних відносин не можна виправдати перерахованими істотними недоліками.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Ініціатор поданого клопотання не довів існування достатніх підстав, для порушення засад недоторканості житла. Внаслідок обшуку можуть бути реально, істотно обмежені права та інтереси правомірних власників/володільців, відтак слідчий не довів, співмірність обмеження Конституційних прав власників/ володільців.

Згідно з ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Самостійною підставою відмови в задоволенні клопотання є зміст публічної інформації розміщеної в Єдиному реєстрі судових рішень, про те, що з весни 2024 року СУ УМВС в Кіровоградській області по кримінальному провадженню 4202412000000086 розслідує тотожні обставини, і слідчий отримав дозвіл на проникнення для отримання зразків для експертизи.

Дублювання тотожних проваджень не допускається. Прокурор у свою чергу допустив бездіяльність. Не виніс постанову про об`єднання тотожних кримінальних проваджень.

Самостійною підставою відмови є юридична невизначеність. Прокурор, при визначенні мети застосування такого заходу забезпечення як огляд посилається на те, що зразки поверхневих і підземних вод та грунтів на оглянутій території «будуть мати доказове значення та з метою фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення», однак таке формулювання не містить конкретної мети для огляду та вилучення вказаних зразків, не розкриває які саме докази будуть отримані внаслідок такого втручання.

Зокрема, Конституційний Суд України, розвиваючи практику застосування статті 8 Основного Закону України, указав, що верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій держави. Верховенство права як нормативний ідеал, до якого має прагнути кожна система права, і як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. Верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб`єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2019 року № 6-р/2019).

Конституційний Суд України виходить з того, що принцип юридичної визначеності як складова конституційного принципу верховенства права є сукупністю вимог до організації та функціонування системи права, процесів правотворчості та правозастосування у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища індивіда. Зазначеного можна досягти лише шляхом законодавчого закріплення якісних, зрозумілих норм (абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 6 червня 2019 року № 3-р/2019).

Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування). Таким чином, юридична визначеність передбачає, що законодавець повинен прагнути до чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права (абзаци четвертий - шостий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2019 року № 6-р/2019).

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Представники сторони обвинувачення не підтвердили висловлені ними припущення та не подали належних допустимих достовірних доказів про дійсність ризику зміни, знищення документів.

Слідчий з прокурором не проводять слідчі дії спрямовані на збирання доказів, а власну бездіяльність намагаються компенсувати за рахунок передчасного незаконного порушення недоторканості іншого володіння.

Вказані недоліки є підставою відмови у задоволенні поданого прокурором клопотання про надання дозволу на проведення огляду.

Керуючись ст.ст. 206, 233 - 236, 309, 369-372, 376, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення огляду земельної ділянки з кадастроми номером 3510100000:08:051:0024, загальною площею 1.8921 га за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є Кропивницька міська рада та яка перебуває в оренді ТОВ НВК « ЕКОЦЕНТР », код ЄДРПОУ: 13744541 , відмовити. Ухвала не оскаржується в апеляційному порядку.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1