Рішення

від 20.09.2024 по справі 497/1939/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.09.2024

Справа № 497/1939/24

Провадження № 2/497/739/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року м. Болград

Болградський районнийсудОдеськоїобластіу складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цією заявою (а.с.1-4), яка була уточнена позивачем 22.08.2024 (а.с.42-43) та просить постановити рішення, яким визнати за ним ОСОБА_1 право власності, а саме:

- на 1/2 частину житлового будинку з господарським будівлями і дворовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- на 1/2 частину житлового будинку з господарським будівлями і дворовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- на 1/2 частку земельної ділянки розміром 0.32 га, яка розташована на території Залізничненської сільської ради згідно Державного акту серії ЯА №848426 виданого 1 лютого 2006 року (кадастровий номер 5121483800:01:002:0180), як за спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- на 1/2 частки земельної ділянки розміром 0.32 га, яка розташована на території Залізничненської сільської ради згідно державного акту серії ЯА №848426 виданого 1 лютого 2006 року (кадастровий номер 5121483800:01:002:0180), як за спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову, позивач стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , а згодом ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 .

Після смерті батьків залишилось спадкове майно, це домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка розміром 0.32 га розташована на території Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області.

За життя жоден з батьків не залишали заповідальних розпоряджень. Спадщину після смерті матері позивач прийняв шляхом постійного сумісного проживання зі спадкодавцем.

Після смерті батька його 1/2 частку успадкував він, позивач та його мати, тобто по 1/2 частці кожний з них.

Після смерті матері ОСОБА_3 , її 1/2 частини будинку успадкував він, позивач оскільки він прийняв спадщину шляхом постійного проживання і реєстрації з матір`ю на момент її смерті в спадковому домоволодінні.

З метою оформлення спадщини, позивач звернувся до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області. Однак, нотаріусом було надано дві постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій та вказано на необхідність звернення до суду у зв`язку тим, що неможливо видати свідоцтво про право на спадщину на домоволодіння за відсутності правовстановлюючого документа на нього. Окрім цього, Державний акт виданий після смерті спадкодавця.

Зазначене стало приводом для звернення до суду.

Ухвалою від 19.08.2024 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 20.09.2024 року об 11:00 годині (а.с.35-36), про що повідомлено сторін по справі (а.с.37).

Цією ухвалою суд також витребував у приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвої В.Б. копію спадкової справи за № 137/2024 та з Одеського державного нотаріального архіву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) копію спадкової справи за № 158/06 (а.с.37).

05.09.2024 року приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвою В.Б. була надана копія спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.51-61).

09.09.2024року Одеськимдержавним нотаріальнимархівом Південного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) суду надана копія спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;(а.с.64-82).

У підготовче засідання 20.09.2024 року:

- позивач не прибув, про час та місце проведення підготовчого розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства, на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність з підтриманням уточнених позовних вимог у повному обсязі (а.с.83).

- представник відповідача - не прибув, про час та місце проведення підготовчого розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства. На адресу суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав цілком і беззаперечно (а.с.47).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволенняпозовнихвимог за наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Залізничненською сільською радою Болградського району Одеської області від 08.08.2005 року, актовий запис № 42 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина до складу якої входили:

- житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16), який він в свою чергу успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 6443 від 29 листопада 1996 року(а.с.40);

Згідно звіту про оцінку майна житловий будинок загальною площею 106.4 кв.м, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , ринкова вартість останнього становить 109600.00 гривень (а.с.26-33)

- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0.32 га, яка розташована на території Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121483800:01:002:0180 (а.с.18 зворотна сторінка).

Відповідно до державного акту про право приватної власності на землю від 01.02.2006 серії ЯА №848426, встановлено, що ОСОБА_2 надана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0.32 гектарів на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації Болградського району Одеської області від 04.07.2005 №428, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010651800270 (а.с.18).

При цьому, вказаний вище державний акт спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 був виданий після його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно пункту 18 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 № 1147, передбачено застосування нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі. яка по Одеській області приймається згідно з додатком 15 станом на 1 січня 2022 року становить за 1 гектар 31017.00 гривень ріллі по базовому сільськогосподарському підприємству за 0.32 га складає 9925.44 гривен (а.с.19).

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є:

- дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстрація шлюбу зі спадкодавцем підтверджується довідкою виданою відділом реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області за № 550/03-51 від 06.09.2005 року, з якої вбачається, що 25 грудня 1962 року в Табаківській сільській раді Болградського району Одеської області ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , актовий запис № 44 (а.с.68 зворотна сторона);

- син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно від 01.03.2006 року Табаківською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.10).

Згідно довідкивиданою старостоюЗалізничненського старостинськогоокругу Болградської міськоїради Одеської областіза №304від 17.07.2024року ОСОБА_2 ,1938року народженняпостійно проживавта бувзареєстрованим заадресою: АДРЕСА_1 з 1998 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14)

Відповідно до довідки про склад сім`ї та зареєстрованих у житловому приміщені осіб, яка видана старостою Залізничненського старостинського округу Болградської міської ради Одеської області за №303від 03.07.202року слідує,що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 окрім померлого були зареєстровані: - дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13).

За результатами вивчення копії спадкової справи №158/06, заведеної 03.03.2006 року Болградською районною державною нотаріальною конторою Одеської області щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 вбачається, що:

- 03.03.2006 року з заявою до нотаріуса звернулися дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якій вона відмовилась від 1/2 частки спільного сумісного майна подружжя у вигляді грошових заощаджень, придбаних померлим в зареєстрованому шлюбу та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який надав згоду на спадкування спадщини після смерті батька (а.с.65);

-03.03.2006 року на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, на спадкове майно в рівних частках а саме: грошових вкладів з належними відсотками, що знаходяться у Табаківському відділенні ВАТ «Державний Ощадний банк України» на рахунку № 91550000073(а.с.70), зареєстроване в реєстрі за № 953 (а.с.70).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1221 ч.1 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України врегульовано, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Стаття 1258 ЦК України визначають положення щодо черговості спадкування за законом.

Так, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Щодо спадкування за законом, то згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

А відтак, дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є спадкоємцями за законом першої черги після смерті чоловіка (батька) ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно доч.5ст.1268ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В силуперелічених вищенорм матеріальногоправа,а саме ст.ст.1217, 1218, 1221, 1258, 1261, 1268 ЦК України, дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 як спадкоємці за законом першої черги вважаються такими, що набули право на спадщину, що відкрилася після смерті чоловіка/батька ОСОБА_2 , 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та якому належало право власності на

- житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та успадкували кожен по 1/2 частці вказаного домоволодіння

- та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0.32 га, яка розташована на території Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області кадастровий номер земельної ділянки: 5121483800:01:002:0180 та успадкували кожен по 1/2 частці вказаної земельної ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеської області від 27.12.2014 року, актовий запис №984 (а.с.12).

Після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відкрилась спадщина на належне їй майно, яке складається з:

- 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та

- 1/2 частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0.32 га, яка розташована на території Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області кадастровий номер 5121483800:01:002:0180.

Спадкоємцем зазаконом післясмерті ОСОБА_3 є їїсин,позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим повторно від 01.03.2006 року, Табаківською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.10).

Згідно довідки №305 від 03.07.2024 року виданої старостою Залізничненськогостаростинського округу Болградськоїміської ради Одеськоїобласті на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 , з нею спільно проживав і був зареєстрований в спадковому домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 - син ОСОБА_1 (а.с.13).

Заявник ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері протягом шести місяців шляхом подачі заяви у встановлений законодавством строк на ім`я нотаріуса (а.с.11).

Зазначене підтверджується копією матеріалів спадкової справи № 137/2024 року, заведеної приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвою В.Б. (а.с.50-61).

Разом зцим позивачу ОСОБА_1 нотаріусом буловидано двіокремих постановипро відмовуу вчиненнінотаріальних дійна ім`яспадкоємця тавидачі свідоцтвна спадковемайно доскладу,якого входитьжитловий будинокрозташований заадресою: АДРЕСА_1 ,так якза життя спадкодавець ОСОБА_3 не отрималана успадкованунею 1/2частку житловогобудинку свідоцтвопро правона спадщинуза закономяк спадкоємецьпершої черги,а такожна 1/2частку земельноїділянки загальноюплощею 0.32га,яка розташованана територіїЗалізничненської сільськоїради Болградськогорайону Одеськоїобласті кадастровийномер земельноїділянки:5121483800:01:002:0180 узв`язку зтим,що Державнийакт від01.02.2006серії ЯА№848426був виданийпісля смерті спадкодавця ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме 01 лютого 2006 року (а.с.59, 60).

Згідно із ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

В абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004 зазначено, що «відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Усі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.». Отже, право позивача, яке перейшло в порядку спадкування від спадкодавця, не може бути звужено чи обмежено.

Частина 3 ст. 22 Конституції України стверджує, що при ухваленні нових законів або внесенні змін в чинні закони не допускається звуження обсягу та змісту існуючих прав і свобод. Ця норма згідно зі ст. 8 Конституції України має найвищу юридичну силу і є нормою прямої дії, вона не може ігноруватися з тієї причини, що суперечить міжнародному договору або практиці Європейського суду.

Відповідно до п. 6 Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, не може бути позбавлений права переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Отже, в даному випадку позивач, успадкувавши право власності на земельну ділянку, відповідно до Перехідних положень ЗК України, повинен переоформити у встановленому порядку право власності на земельну ділянку.

Громадяни та юридичні особи, відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Згідно з частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності. Тобто, державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права. У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця, спадкоємець має право, згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127, подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця. Перелік документів передбачений в статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. До них належать: документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Підставою для державної реєстрації права власності, відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, проводиться нотаріусом після подачі документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Статті 81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

Відповідно до п. "г" ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. З 1 січня 2013 року у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Державний земельний кадастр» правовстановлюючим документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку замість державного акта є свідоцтво про право власності на земельну ділянку, у разі набуття права на земельну ділянку в межах норм безоплатного виділення відповідно до ЗКУ, чи витяг із реєстру нерухомого майна та їх обтяжень, у разі переходу права на земельну ділянку від однієї особи до іншої. Чіткий порядок спадкування як за законом, так і за заповітом передбачений Цивільним Кодексом України, Законом України «Про нотаріат». На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-У) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-УІ).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Враховуючи, що покійний батько позивача на законних підставах набув право власності на вказану вище земельну ділянку, але за життя не отримав правовстановлюючий документ, у зв`язку з чим приватний нотаріус правомірно прийняв рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тому позивач позбавлений можливості оформити спадкове майно в нотаріальному порядку.

Аналізуючи вищезазначені та досліджені докази, враховуючи те, що позивач має право на спадщину за законом, однак не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в зв`язку з тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця (хоча розпорядження Болградської районної державної нотаріальної контори №428 було прийнято 04.07.2025 року), суд приходить до висновку про те, що порушені права позивача підлягають захисту, а позовні вимоги задоволенню.

Тому, до позивача, відповідно до ст.1216 ЦК України, переходить таке ж право власності, у повному обсязі, яке набув спадкодавець.

В силу перелічених вище норм матеріального права, а саме ст.ст.1217, 1218, 1221, 1258, 1261, 1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 як спадкоємець за законом першої черги вважається такими, що набув право на спадщину, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 та якій належало право на:

- житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та успадкували кожен по 1/2 частці вказаного домоволодіння

- та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0.32 га, яка розташована на території Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області кадастровий номер земельної ділянки: 5121483800:01:002:0180.

Спадкоємець ОСОБА_1 успадкував перелічене майно.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає позовні вимоги позивача з рахуванням уточнення до них, цілком обґрунтованими, та приходить до висновку про їх задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293-294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги з подальшим їх уточненням ОСОБА_1 доБолградської міськоїради Одеськоїобласті провизнання прававласності впорядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженцем с. Залізничне, Болградського району, Одеської області, громадянином України, паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 29.07.2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку з господарським будівлями і дворовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 1/2 частину житлового будинку з господарським будівлями і дворовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- 1/2 частку земельної ділянки розміром 0.32 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121483800:01:002:0180, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №848426, виданого Болградською районною державною адміністрацією Одеської області від 01.02.2006 року, як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 1/2 частку земельної ділянки розміром 0.32 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121483800:01:002:0180, як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку остання успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №848426, виданого Болградською районною державною адміністрацією Одеської області від 01.02.2006 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В.Кодінцева