Рішення

від 23.09.2024 по справі 752/22583/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/22583/23

Провадження №2/752/2232/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарда Секюріті» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарда Секюріті» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 17.07.2023 о 17 год. 20 хв. в м. Кривий Ріг відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «ВАЗ Нива», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Учасниками дорожньо-транспортної пригоди було складено «Європротокол», згідно якого винуватцем пригоди було визнано ОСОБА_2 .

Транспортний засіб «ВАЗ Нива», д.н.з. НОМЕР_2 , належить ТОВ «Гарда Секюріті», з яким ОСОБА_3 в момент заподіяння шкоди перебував в трудових відносинах, що відповідач фактично підтвердив після дорожньо-транспортної пригоди.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ Нива», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «НАСК «Оранта», поліс № 3321242.

ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило позивачу страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та вирахуванням суми франшизи в розмірі 14 730,96 грн.

Залишок боргу, який повинен сплатити відповідач становить: 21 140,96 грн. - 14 730,96 грн. = 6 410 грн.

Просив стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 9910 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., а також судові витрати.

27.10.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 17.07.2023, приблизно о 17 год. 20 хв. 17.07.2023 в м. Кривий Ріг, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ВАЗ Нива», д.н.з. НОМЕР_2 , під час виїзду з місця стоянки, рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Свою вину водій ОСОБА_3 визнав.

Відповідно до висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження №01-08.23 від 10.08.2023, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 21 140,96 грн.

Позивачем було сплачено 3500 грн. за послуги експертно-товарознавчого дослідження, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 13229274 від 10.08.2023.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ Нива», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», поліс № 3321242.

14.08.2023 ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило позивачу страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та вирахуванням суми франшизи в розмірі 14 730,96 грн.

Щодо вимог про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 9910 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 ЦК України).

Суд відзначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому слід зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення змісту статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц ) пункт 31.10), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 39).

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Судом встанволено, що 17.07.2023 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «ВАЗ Нива», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , якого при складанні «Європротоколу" було визнано винним в її скоєнні. В цій дорожньо-транспортній пригоді автомобіль, яким позивач керував на правовій підставі, було спричинено пошкодження.

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди обгрунтовані тим, що ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував в трудових відносинах з відповідачем, а тому на останнього покладається обов`язок щодо відшкодування шкоди, спричиненої позивачу.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що водій ОСОБА_3 на момент скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди перебував в трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Града Секюріті».

Таким чином, саме ОСОБА_3 , який на відповідній правовій підставі керував автомобілем «ВАЗ Нива», д.н.з. НОМЕР_2 , і який визнав вину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, повинен відшкодовувати спричинену позивачу матеріальну шкоду, а не ТОВ «Града Секюріті».

За таких обставин ТОВ «Града Секюріті» є неналежним відповідачем, а тому у задоволенні заявлених до нього вимог про відшкодування майнової шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, слід відмовити.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. суд відзначає наступне.

За змістом ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В цьому випадку суд вважає неправомірною вимогу про стягнення моральної шкоди з ТОВ «Града Секюріті», оскільки оскільки закон покладає обов`язок з відшкодування моральної шкоди саме на особу, яка її завдала, тобто ОСОБА_5 , який є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, і за цими вимогами ТОВ «Града Секюріті» є неналежним відповідачем, а тому у задоволенні заявлених до нього вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, також слід відмовити.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати по оплаті судовго збору позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються оскільки в задорвленні позовних вимог відмовлено повністю.

Керуючись ст.ст. 12 - 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарда Секюріті», місце проживання: м. Київ, вул. Степана Рудницького, 2В, нежиле приміщення 24, код ЄДРПОУ 43030337.

Рішення складене 23.09.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова