Рішення

від 20.09.2024 по справі 756/7822/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20.09.2024 Справа № 756/7822/24

Унікальний № 756/7822/24

Провадження № 2/756/3807/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

секретаря - Атаманюка П.В.,

за участі представника відповідача - Синіцина А.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільнені,

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом до АТ «Завод Маяк» про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні в сумі 120 000,00 грн. за період з 16.06.2020 року по 28.05.2024 року та понесених судових витрат.

У обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року стягнуто з АТ «Завод «Маяк» на його користь 49 374,34 грн. заборгованості по заробітній платі та 221 710,50 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивач зазначає, що на підставі рішення суду в примусовому порядку списано з рахунків АТ «Завод Маяк» та перераховано на користь позивача 49 374,34 грн. заборгованості по заробітній платі та 221 710,50 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Проте, позивач вказує, що з вини відповідача з 16.06.2020 року по 28.05.2024 року не виконувалось рішення суду, тому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні.

Позивач вказує, що сума середнього заробітку час затримки виплати по день фактичного розрахунку за період з 16.06.2020 по 28.05.2024 (1013 робочих днів) з врахуванням середньоденної заробітної плати у розмірі 492,69 грн., становить 499 094,97 грн.

Позивач зменшує розмір середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 499 094,97 грн. до 120 000,00 грн., які і просить стягнути з відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, представником останнього подано суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якій підтримували позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, вказував, що банківські рахунки відповідача перебували під арештом, що унеможливлювало в день звільнення провести розрахунок з позивачем.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року стягнуто з АТ «Завод «Маяк» на користь ОСОБА_2 49 374,34 грн. заборгованості по заробітній платі та 221 710,50 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середньоденна та середньогодинна заробітна плата позивача визначається на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 за два повні останні місяці роботи позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інакше не встановлено законом.

У судовому засіданні встановлено, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року у повному обсязі виконано тільки 28.05.2024 року, що не заперечувалось представником відповідача.

З урахуванням відпрацьованих днів та годин за два останні місяці середньоденна заробітна плата позивача становить 492,69 грн., що встановлено рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року.

Таким чином, з моменту винесення рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі до моменту остаточного розрахунку при звільненні, пройшло 1 013 робочих днів.

Враховуючи вищевказане, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_2 становить 499 094,97 грн. (1 013 - робочі дні з 16.06.2020 року до 28.05.2024 року х 492,69 грн. - середньоденна заробітна плата).

Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Однак встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

У своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

З огляду на наведені мотиви Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України.

При цьому Велика Палата Верховного Суду сформулювала перелік обставин, які повинен ураховувати суд, вирішуючи питання про зменшення розміру відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 ЦПК України. Такими обставинами є: 1) розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; 2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; 3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; 4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Частина 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач з власної ініціативи зменшив розмір середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 499 094,97 грн. до 120 000,00 грн.

Враховуючи наведені обставини, зокрема розмір простроченої заборгованості АТ "Завод "Маяк" щодо виплати позивачу всіх належних сум, передбачених на день звільнення, період прострочення, співмірність заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з АТ «Завод Маяк» на користь ОСОБА_2 120 000,00 грн. середнього заробітку час затримки фактичного розрахунку при звільненні є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в рішенні.

З огляду на зазначене, питання щодо справляння і сплати податків й інших обов`язкових платежів у такому випадку вирішуватиметься при виконанні рішення суду.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем потрібно сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином з відповідача необхідно стягнути в на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47, 94, 116, 117 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільнені - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Завод Маяк» (код ЄДРПОУ 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) компенсацію середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 16.06.2020 року по 28.05.2024 року у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства «Завод Маяк» (код ЄДРПОУ 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) на користь РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Шевчук