Ухвала

від 04.09.2024 по справі 757/39365/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39365/24-к

пр. 1-кс-34159/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12020000000000441,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора при оперативному супроводженні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України та за фактами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Прокурор вказує, що на території Івано-Франківської області здійснює діяльність злочинна група, до складу якої входять посадові особи Поляницької ОТГ, Яремчанської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, колишні працівники правоохоронних органів та інші особи, метою діяльності якої є незаконне виведення та привласнення земель лісового фонду, інших особливо цінних категорій земель поблизу с. Поляниця (ТК «Буковель»), реєстрацією права власності за підставними фізичними особами з числа місцевих мешканців та подальшому продажу незаконно привласнених земельних ділянок. Встановлено, що зазначеною групою осіб привласнено близько 40 га земель лісового фонду ДП «Ворохтянське ЛГ» в с. Поляниця в безпосередній близькості до ТК «Буковель», які фактично знаходяться в 10,11,12,24, 23,30 та 31 кварталах вказаного ЛГ, на даний час це понад 200 земельних ділянок різною площею від 0,01 га до 2,5 га.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що група осіб у тому числі колишні співробітники Яремчанського відділу ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, фізичні особи з різних регіонів України, сертифіковані інженери-землевпорядники, державні кадастрові реєстратори володіючи інформацією про те, що ДП «Ворохтянське ЛГ» не отримувало державного акту на право користування земельними ділянками, у зв`язку з чим межі лісового господарства не позначені в публічній кадастровій карті та про те, що в вказаному відділі відсутні документи, якими б можна було підтвердити наявність державних актів на право власності на земельні ділянки (книги реєстрації державних актів, поземельні книги та інші документи), спільно з посадовими особами землевпорядних організацій, на підставі підробних документів здійснили розробку та затвердження проектів землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, фактично внесли недостовірну інформацію до Державного земельного кадастру, про земельні ділянки та зареєстрували інформацію про право власності на підставних осіб, після чого вказані особи здійснили реєстрацію права власності на земельні ділянки в ДРРП.

У ході досудового розслідування встановлено, що незаконно привласнені земельні ділянки належать до земель лісового фонду, а саме ДП «Ворохтянське ЛГ», так як до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право, на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, передача земель у приватну власність за рахунок земель лісогосподарського призначення, що до цього часу перебувають у постійному користуванні державного підприємства, ніколи не проводилась, цільове призначення земель лісогосподарського призначення ніким не змінювалось.

В подальшому, з метою приховування слідів вчинення злочину, групою осіб здійснено поділ незаконно привласнених земельних ділянок та таким чином створено правоустанвочі документи для їх подальшого продажу, з метою набуття підставними особами цивільно-правового статусу «добросовісного набувача».

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України №564 від 07.05.2022 «Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану» та відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» №2247-ІХ від 12.05.2022 доступ до веб-ресурсу «Публічна кадастрова карта» є обмеженим для перегляду, тобто огляд та публічність відомостей про зміни, розташування та інші відомості не доступний всім суб`єктам, окрім посадових осіб Держгеокадастру України.

Члени групи достовірно усвідомлюючи, що у зв`язку з відсутності публічного доступу до «Публічної кадастрової карти» вирішив використати обставини, що склались у зв`язку з повномасштабним вторгненням військ рф на територію України з метою незаконного збагачення шляхом привласнення особливо-цінних земель, земель лісового фонду Ворохтянського ЛГ на території с. Поляниця, поблизу ТК «Буковель».

До злочинної діяльності залучено СПД, які надають послуги у сфері інжинірингу, геодезії та картографії, оціночної діяльності, сертифіковані інженери-землевпорядники (далі СІЗ), суб`єкти державної реєстрації, нотаріуси та фізичні особи, які діючи спільно та за попередньою змовою, шахрайським способом здійснили незаконне набуття права на земельні ділянки державної власності, а саме земельні ділянки, які перебувають у користуванні ДП «Ворохтянське ЛГ» на території на території Поляницької ОТГ, поблизу ТК «Буковель».

Для заволодіння земельними ділянками учасники злочину, використовували підроблені акти на право власності на земельні ділянки зразка 2001-2002 років, в які внесено неправдиві відомості про право власності на земельні ділянки та їх цільове призначення - землі житлової та громадської забудови. Оригінальні ж державні акти з тими ж серіями та номерами видавались на зовсім інших осіб та на інші земельні ділянки. При цьому фактично привласнені земельні ділянки ніколи не відводилися з державної власності та фізично розташовані на території Поляницького лісництва Ворохтянського лісового господарства Івано-Франківської області.

На підставі цих та інших підроблених документів у період 2017-2024 роки з порушенням вимог законодавства розроблена технічна документація, відомості про земельні ділянки внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрових номерів та в подальшому внесено відомості про реєстрацію права власності на земельні ділянки за учасниками злочину в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

24.07.2023 при встановленні наявності достатніх доказів ОСОБА_9 , повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 повідомлено та в подальшому змінено підозру за ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

02.08.2023 постановою ГСУ ОСОБА_9 оголошено в розшук.

06.10.2023 матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_9 по ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України виділено в окреме провадження та зареєстровано в ЄРДР під № 12023000000001862.

06.11.2023 при встановленні наявності достатніх доказів ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

21.02.2024 матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_10 по ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 по ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України виділено в окреме провадження та зареєстровано в ЄРДР під № 12024000000000415 обвинувальний акт в якому направлено для розгляду по суті до суду.

22.02.2024 при встановленні наявності достатніх доказів ОСОБА_4 , повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

19.08.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено до 12-ти місяців, тобто до 22.02.2025.

В даному епізоді ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діючи у змові довели свій злочинний умисел по заволодінню земельними ділянками лісогосподарського призначення державної форми власності в межах Поляницького лісництва ДП «Ворохтянський лісгосп» до кінця, шляхом підробки документів та розпорядилися в подальшому ними на власний розсуд в результаті чого завдано збитків державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації на загальну суму 15 388 720 грн.

Дії підозрюваних, які кваліфіковано за вищевказаними статтями КК України у відповідності до ст. 12 КК України в своїй сукупності є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

ОСОБА_9 оголошено в міжнародний розшук з метою екстрадиції його на територію України про що до Генерального секретаріату направлено документи для публікації червоного оповіщення щодо нього.

На виконання доручення слідчого оперативними підрозділами було встановлено СПД, які були залучені до злочинної діяльності, а саме СПД які надають послуги у сфері інжинірингу, геології та геодезії, а саме: ПМП «КЕДР» ЄДРПОУ 13649104, ТОВ «ЕСТР» ЄДРПОУ 41068605, ТОВ "НВП "Ю-ГІС" ЄДРПОУ 37440128, ФОП « ОСОБА_10 », ФОП « ОСОБА_14 », , ФОП « ОСОБА_15 », ФОП « ОСОБА_16 » ФОП « ОСОБА_17 », ФОП « ОСОБА_18 » та інші СПД. А також під час подальшого проведення слідчих (розшукових) дій та проведення оперативно-розшукових заходів встановлено наступне:

10.04.2023 відділом №2 УНАП ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 09.04.2023, яка розроблена ФОП " ОСОБА_19 ", за замовленням ОСОБА_20 РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ІІ-ІФ 023417 від 12.11.2001 виданого на підставі рішення органу виконавчої влади №24 від 16.08.2001 Поляницької сільської ради, земельній ділянці площею 0,25 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» присвоєно кадастровий номер: 2611092001:22:002:4017 та тобто внесено відомості до «Національної кадастрової системи».

21.04.2023 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_21 , посвідчено договір купівліпродажу, серія та номер: 876 виданий 21.04.2023 на підставі якого зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:4017 від ОСОБА_20 РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_22 РНОКПП: НОМЕР_2 .

Встановлено, що зазначена земельна ділянка накладається на межі лісового фонду 100%, а саме на територію Поляницького лісництва Ворохтянського ЛГ , що зафіксовано проведеним оглядом меж лісового господарства, зверненнями Ворохтянського ЛГ та іншими матеріалами в своїй сукупності.

Відповідно матеріалів інвентаризації Ворохтянського ЛГ, зазначені земельні ділянки не вибували з лісового фонду, що підтверджується як матеріалами інвентаризації 2009 так і матеріалами попередніх інвентаризацій.

Земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4017 на праві приватної власності належать ОСОБА_22 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відстуності, вимоги підтримує, просить задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно частин 1 3 статті 64 2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.

27.08.2024 постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_23 майно на арешті якого наполягає прокурор визнано речовими доказами.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12020000000000441 - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12020000000000441, що на праві приватної власності належать ОСОБА_22 : РНОКПП: НОМЕР_2 , шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1