Ухвала

від 20.09.2024 по справі 560/13054/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/13054/24

УХВАЛА

20 вересня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про скасування мобілізаційного розпорядження та наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- скасувати мобілізаційне розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо організації та проведення 17 серпня 2024 року мобілізації ОСОБА_1 ;

- скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та її командира прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і про направлення його на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 позовну заяву залишено без руху.

До суду 19 вересня 2024 року надійшло клопотання, в якому ОСОБА_1 просить забезпечити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 та військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення шляхом:

- зупинення дії індивідуального акта - мобілізаційного розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2024 року про призов на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 ;

- зупинення дії індивідуального акта - наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

- заборони командуванню військової частини НОМЕР_1 відряджати чи приймати рішення про переведення ОСОБА_1 до інших військових частин та залучати до виконання бойових завдань, на час розгляду адміністративної справи.

Клопотання мотивоване тим, що внаслідок не вжиття заходів забезпечення позову, позивач, всупереч очевидним ознакам протиправності оскарженого рішення, що обґрунтовується наведеними у позовній заяві доводами, муситиме приступити до виконання обов`язків військової служби, в тому числі шляхом беззаперечного виконання наказів командування. Це неминуче призведе до порушення прав, свобод та законних інтересів позивача.

Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 - 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Щодо твердження ОСОБА_1 про протиправність рішення відповідача, суд зазначає, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто виключно за результатами розгляду справи по суті суд надає повну, всебічну та об`єктивну оцінку оскарженому рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Сама лише незгода ОСОБА_1 з рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправними, ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Судження ОСОБА_1 мають суб`єктивний характер та обумовлені його процесуальним становищем зацікавленої сторони.

Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.

Таким чином, ОСОБА_1 не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи наведене, позивач не довів необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, клопотання про забезпечення позову не належить задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк