Ухвала

від 13.08.2024 по справі 761/28002/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28002/24

Провадження № 1-кс/761/18268/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Діамант-Агро», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали клопотання ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100000000800 від 04 липня 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

У С Т А Н О В И В:

У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100000000800, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 липня 2024 року з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України, з коротким викладенням обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «у 2022 році громадянин ОСОБА_10 шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами громадянина ОСОБА_5 , яким завдав останньому матеріальну шкоду у великому розмірі».

04.07.2024 року у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12024100000000800. Постанова містить відомості: «Досудовим розслідуванням встановлено, що до СУ ГУНП у м. Києві надійшла заява ОСОБА_4 про те, що у 2022 році співзасновники ТОВ «Діамант-Агро» (код ЄДРПОУ 38575616) в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом зловживання довірою заволоділи грошовими коштами ОСОБА_4 в особливо великому розмірі». ОСОБА_4 подав заяву про визнання його потерпілим.

04.07.2024 року ОСОБА_4 , як позивач, подав слідчому СУ ГУ НП у м. Києві позовну заяву про відшкодування майнової шкоди завданої у кримінальному провадженні №12024100000000800, а саме про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 суми боргу в розмірі 2 350 000,00 доларів США, яка еквівалентна 95 785765,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що восени 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було досягнуто усної згоди, відповідно до якої, він надав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 2 350 000,00 доларів США, а вона зобов`язувалась повернути вказані кошти не пізніше 2022 року. Відповідно до досягнутих домовленостей зазначена сума грошових коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 була використана на розвиток сільськогосподарського бізнесу через компанію ТОВ «Діамант-Агро» (код ЄДРПОУ 38575616) шляхом викупу (оренди) земель сільськогосподарського призначення в Харківській та Сумській областях, придбання нерухомого майна для організації підсобного господарства, придбання та оренди техніки. Операційна діяльність мала здійснюватися через компанію ТОВ «ФАЛЬКОН-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37674718). Грошові кошти в сумі 2 350 000,00 доларів США ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 , яка обіцяла укласти відповідний договір позики, що в дальшому зроблено не було. В подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 почали уникати спілкування та ухилятися від виконання обов`язків щодо повернення грошей. Вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом обману заволоділи його грошовими коштами.

04.07.2024 року у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 визнано цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12024100000000800. Постанова містить відомості: «Досудовим розслідуванням встановлено, що восени 2015 року ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою, під приводом інвестування у підприємницьку діяльність ТОВ «Діамант-Агро» (код ЄДРПОУ 38575616) заволоділи грошовими коштами ОСОБА_4 в розмірі 2 350 000,00 доларів США, чим завдали матеріальну шкоду у зазначеному розмірі».

31.07.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання цивільного позивача ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024100000000800 про арешт майна. У клопотанні зазначені як цивільні відповідачі: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . З посиланням на ст.98, ст.180, ст.171 КПК України просить накласти арешт на: корпоративні права, а саме частку у статутному капіталі ТОВ «Діамант-Агро» (код ЄДРПОУ 38575616), яка належить ОСОБА_9 ; на все нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки, які є власністю ТОВ «Діамант-Агро», ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , а також на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «Діамант-Агро» (код ЄДРПОУ 38575616) . Як на правову підставу для накладення арешту посилається на п.4 ч.2 ст.170 КПК України - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_4 , уповноважена особа органу досудового розслідування, а також особи, зазначені, як цивільні відповідачі, не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник ТОВ «Діамант-Агро» у судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на майно юридичної особи, яка не має жодного відношення до кримінального провадження. Надав копію ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні аналогічного клопотання цивільного позивача ОСОБА_4 про арешт майна в межах кримінального провадження №12024100000000800.

Вирішуючи клопотання слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пункт 4 частини 2 статті 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, відповідно до ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

З урахуванням наведеного слідчий суддя приходить до наступних висновків.

На час розгляду даного клопотання суду не надані відомості про осіб, яким повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12024100000000800, а процесуальні документи не містять посилання на докази, на підтвердження будь-яких обставин, при цьому викладені в них відомості є суперечливими.

Позовна заява та обґрунтування клопотання про арешт майна суперечать одне одному, оскільки в цивільному позові заявлена вимога про стягнення суми боргу, а в клопотанні зазначено про спричинення шкоди внаслідок злочинних дій, при цьому не надано жодних доказів протиправних дій конкретних фізичних та юридичних осіб у відношенні потерпілого.

Слідчий суддя вважає, що у даному випадку визначальним є те, що вказаний арешт може бути накладений не інакше, як на майно особи, якій повідомлено про підозру, пред`явлено обвинувачення, засуджено та/або майно особи, яка в силу закону несе відповідальність за шкоду, заподіяну зазначеними особами.

Відповідно, відсутність повідомлення про підозру, а також відсутність юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, відсутність обґрунтованого розміру шкоди, завданої саме кримінальним правопорушенням, унеможливлює накладення арешту із вищевказаної підстави.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100000000800 від 04 липня 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 16, 131, 132, 170, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100000000800 від 04 липня 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1