Постанова

від 18.09.2024 по справі 908/235/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024 року м.Дніпро Справа № 908/235/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін:

Від позивача: Барчук А.В. (поза межами суду, з викоаристання власних технічних засобів) - адвокат

Від відповідача: Димова О.І. (поза межами суду, з викоаристання власних технічних засобів) - самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 (повний текст рішення складено 15.04.2024, суддя Зінченко Н.Г.) у справі № 908/235/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, буд. 7, офіс 141)

до відповідача Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення 751 940,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», м. Київ до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 751 940,58 грн. заборгованості за договором про надання послуги № 75/222-19/48-121-01-19-08672 від 17.10.2019, в тому числі 533 278,80 грн. основного боргу, 35 368,13 грн. 3 % річних та 183 293,65 грн. інфляційних втрат.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. 193 ГК України, ст., ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 629 ЦК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що через порушення відповідачем умов договору про надання послуги № 75/222-19 від 07.10.2019 (реєстр. № 48-121-01-19-08672 від 17.10.2019) та положень чинного законодавства в частині повної оплати за надані послуги згідно підписаних сторонами без заперечень і зауважень Актів № 1 від 15.09.2021, № 2 від 15.09.2021 і № 3 від 26.10.2021 здачі-приймання наданих послуг у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 533 278,80 грн. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих від позивача послуг, позивачем на підставі положень ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу інфляційні втрати в сумі 183 293,65 грн. і 3 % річних в сумі 35 368,13 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 751 940,58 грн. заборгованості за договором про надання послуги № 75/222-19 від 07.10.2019 (реєстр. № 48-121-01-19-08672 від 17.10.2019), в тому числі 533 278,80 грн. основного боргу за надані послуги, 35 368,13 грн. 3 % річних та 183 293,65 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 12 000,00 грн. при розгляді справи в порядку загального позовного провадження в суді першої інстанції (згідно попереднього орієнтовного розрахунку).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024, у даній справі, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «ЕНЕРГОРИСК», м. Київ до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 751 940,58 грн. заборгованості за договором про надання послуги № 75/222-19/48-121-01-19-08672 від 17.10.2019 задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, буд. 7, офіс 141, ідентифікаційний код юридичної особи 19255493) 533 278 (п`ятсот тридцять три тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 80 коп. основного боргу, 35 368 (тридцять п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 13 коп. 3 % річних, 183 293 (сто вісімдесят три тисячі двісті дев`яносто три) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу та 9 023 (дев`ять тисяч двадцять три) грн. 29 коп. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», м. Київ про виправлення описки в судовому рішенні у справі № 908/235/24 задоволено. Виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/235/24 в частині зазначення найменування позивача у справі, виклавши пункт 1 резолютивної частини рішення наступним чином: « 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», м. Київ до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 751 940,58 грн. заборгованості за договором про надання послуги № 75/222-19/48-121-01-19-08672 від 17.10.2019 задовольнити повністю.» і далі за текстом рішення.

Так, суд прийшов до висновку, що приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати за надані послуги за договором № 75/222-19 від 07.10.2019 року (ДП НАЕК «Енергоатом» реєстр. 48-121-01-19-08672 від 17.10.2019 року), вимоги про стягнення 3 % річних заявлено позивачем обґрунтовано. Підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення відсотків річних суд не знайшов, посилаючись на те, що відповідачем не визначено до якого розміру він просить суд зменшити розмір нарахованих річних відсотків, відповідачем не доведено, що належні до сплати 3 % є надмірно великі, що відповідач знаходиться в тяжкому майновому стані або що існують будь-які інші обґрунтовані обставини, які обумовлюють необхідність втручання суду щодо розміру встановленої відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання.

Стягуючи з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн. не є завищеними, є співмірними складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та ціною позову (751 940, 58 грн.).

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 в частині задоволення позову про стягнення з відповідача 35 368,13 грн. 3% річних та 12 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Вирішити питання про розподіл судових витрат у встановленому порядку.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розглядаючи справу суд попередньої інстанції відхилив клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних, з мотивів, що відповідачем не доведено, що належні до сплати 3% є надмірно великі, що відповідач знаходиться в тяжкому майновому стані або що існують будь-які інші обґрунтовані обставини, які обумовлюють необхідність втручання суду щодо розміру встановленої відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання.

Однак судом не були враховані обставини в яких перебуває апелянт у зв`язку з воєнним станом та окупацією Запорізької АЕС, які негативно вплинули на його фінансовий стан.

В частині витрат на правничу допомогу скаржник вказує на те, що витрати з надання правничої допомоги в зазначеному розмірі мали бути зменшені судом, виходячи з реальності та розумності вартості адвокатського гонорару.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/235/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/235/24.

13.05.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2024 апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/235/24 залишено без руху. Рекомендовано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали усунути недолік апеляційної скарги, а саме надати суду докази сплати судового збору.

28.05.2024 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги платіжну інструкцію № 3033 від 13.05.2024 про сплату судового збору у розмірі 3633, 60грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/235/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 18.09.2024 о 11 год. 40 хв.

24.06.2024 від представника ТОВ «ЕНЕРГОРИСК» до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що скаржник під час розгляду справи судом першої інстанції не наводив жодних зауважень чи заперечень щодо проведених позивачем розрахунків; не наводив власний контррозрахунок; не висловлював заперечень щодо визначення строку виконання грошового зобов`язання та періодів прострочення. Не містить таких заперечень і апеляційна скарга.

Доводи щодо зменшення 3 % річних скаржника обґрунтовані приписами ст. 216 ГК України, ч. 1 ст. 233 ГК України. Але з такими доводами скаржника погодитися не можна, оскільки Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21).

Заборгованість, що входить до предмету спору, виникла ще з листопада 2021 року, тобто до повномасштабного вторгнення та розпочатої агресії ворожими військовими угрупуваннями. Прострочення виконання має місце більше двох з половиною років, тобто тривалий час відповідач навіть частково не приступав до виконання свого обов`язку.

Позивач вважає помилковими доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру 3 % річних, оскільки обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3 %), наведені відповідачем підстави не можуть бути підставою для зменшення розміру 3 % річних.

Щодо витрат на правничу допомогу позивач наголошує на тому, що представництво інтересів позивача у суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1083 від 21.10.2011 року, ордер серії АХ № 1171710 від 07 лютого 2024 року.

24 січня 2024 року між ТОВ «ЕНЕРГОРИСК» (Клієнт), Позивачем у справі, та адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною було укладено договір № 01-24 про надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 9.2 договору гонорар адвоката за правничу допомогу у спорі про стягнення заборгованості за договором про надання послуги № 75/222-19 від 07.10.2019 року (ДП НАЕК «Енергоатом» реєстр. 48-121-01-19-08672 від 17.10.2019 року в суді першої інстанції складає.... у випадку розгляду справи у порядку загального провадження -12000 (дванадцять тисяч), 00 гри...Часткова оплата гонорару адвоката, передбаченого цим пунктом, у розмірі 3000 (три тисячі), 00 грн. здійснюється Клієнтом протягом п`яти календарних днів з дати подання позовної заяви про стягнення заборгованості.

На виконання вимог укладеного договору 02 лютого 2024 року Клієнтом було здійснено часткову оплату гонорару у розмірі 3000 (три тисячі), 00 грн., що підтверджується випискою з поточного рахунку адвоката, призначення платежу: часткова оплата за надання правничої допомоги згідно п.9 п.п. 9.2 договору № 01-24 від 24 січня 2024 року без ПДВ.

На підтвердження надання правничої допомоги за договором між адвокатом та Клієнтом 29 березня 2024 року було підписано акт про надання правничої допомоги № 2 до договору, яким визначено види правничої допомоги, виконані адвокатом та прийняті Клієнтом за господарською справою № 908/235/24 на суму 12 000, 00 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення у цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. є підтвердженими.

Апеляційна скарга не містить будь-яких заперечень щодо належності, допустимості та достовірності відображеної у наданих документах інформації.

Правом на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідач не скористався.

Відповідачем не виконано обов`язку доведення неспівмірності таких витрат у суді першої інстанції, не містить таких доказів і апеляційна скарга.

Апеляційна скарга не містить жодних посилань на порушення судом першої інстанції положень статті 129 ГПК України, не наведено конкретних доводів щодо невідповідності рішення в оскаржуваній частині критеріям, визначеним статтею 129 ГПК України.

Таким чином, рішення суду першої інстанції прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

У зв`язку із оскарженням відповідачем рішення суду першої інстанції (незалежно від обсягу оскарження), від імені та і інтересах позивача повідомляє про очікувані витрати позивача, пов`язані із переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 (три тисячі), 00 грн. витрат на правничу допомогу.

Просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» АТ НАЕК «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2024 року у справі № 908/235/24 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 року у справі №908/235/24 в оскаржуваній частині залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

09.08.2024 від представника ТОВ «ЕНЕРГОРИСК» до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Просить стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі філії "Відокремлений підрозділ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГОРИСК» 3000, 00 грн. витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

13.08.2024 від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву позивача про розподіл судових витрат. Просить відмовити ТОВ «ЕНЕРГОРИСК» в задоволенні вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. Зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 600,00 грн. Оскільки, розмір гонорару визначений в сумі 3 000,00 грн, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 126 ГПК України.

18.09.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2019 Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК», (Виконавець, позивач у справі) укладено Договір № 75/222-19/48-121-01-19-08672 (17.10.2019) з відповідними додатками до нього (надалі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Виконавець прийняв на себе зобов`язання надати Замовнику наступну послугу: «Код ДК 021:2015-71330000-0 Інженерні послуги різні (послуга: Оновлення ІАБ енергоблоків №№ 1, 3, 4 ЗАЕС після проведення ППР)».

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» визначено, що утворення Товариства здійснюється шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) (далі - НАЕК «Енергоатом») за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. НАЕК «Енергоатом» припиняється одночасно із державною реєстрацією Товариства.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1420 від 29.12.2023 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» постановлено утворити Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661).

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1420 від 29.12.2023 «Про утворення Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» установлено, що Товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

В пункті 1 Статуту Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1420 від 29.12.2023, зазначено, що Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відповідно до Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування вбачається, що за ідентифікаційним кодом 24584661 припинено юридичну особу - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та зареєстровано за цим кодом Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яке є правонаступником Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Крім того, відповідно до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 відокремлені підрозділи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації акціонерного товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

Таким чином, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» (ідентифікаційний код ВП 19355964) - відповідач у справі - є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (ідентифікаційний код ВП 19355964) - Замовника за Договором.

Вимоги до об`єму, змісту та результатів послуги визначені у Технічному завданні (Додаток № 2 до Договору), що є невід`ємною частиною Договору.

До Договору № 75/222-19/48-121-01-19-08672 від 07.10.2019 (17.10.2019) сторонами укладено ряд додаткових угод.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість послуг з цим Договором складає: 444 399,00 грн., крім того ПДВ - 88 879,80 грн., разом - 533 278,80 грн.

Відповідні умови передбачені і в Додатку № 1 до Договору «Протокол узгодження договірної ціни».

Крім того, сторонами складні і підписані Технічне завдання на закупівлю послуги: «Оновлення ІАБ енергоблоків №№ 1, 3, 4 ЗАЕС після проведення ППР» та Календарний план на надання послуги, що є Додатком № 3 до Договору.

За умовами п., п. 2.2, 2.3 Договору передбачено, що оплат наданих послуг за Договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Оплата Замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Виконавця податкової накладної, оформленої а зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках і порядку.

Умовами п. 4.7 Договору встановлено, що Виконавець зобов`язаний надати Замовнику податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Мінфіну України № 1307 від 31.12.2015, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану Єдиному реєстрі податкових накладних в (ЄРПН), шляхом направлення її на дві електронні адреси замовника pdv1@atom.gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.zp.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною виконавець надає замовнику електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

За змістом п. 3.1 Договору в первісній редакції Договору Виконавець зобов`язується надати послуги в строк: жовтень 2019 року - листопад 2020 року.

Додатковими угодами № 1 (№ 48-121-01-19-08672 від 30.04.2020), № 2 від 15.07.2020 (№ 48-121-01-19-08672 від 27.07.2020), № 3 від 28.09.2020 (№ 48-121-01-19-08672 від 28.09.2020), № 4 (№ 48-121-01-19-08672 від 26.10.2020) № 5 (№ 48-121-01-19-08672 від 22.02.2021), № 6 (№ 48-121-01-19-08672 від 30.03.2021), № 7 (№ 48-121-01-19-08672 від 28.04.2021), № 8 (№ 48-121-01-19-08672 від 01.06.2021), № 9 (№ 48-121-01-19-08672 від 12.07.2021), № 10 (№ 48-121-01-19-08672 від 30.07.2021) і № 11 від 30.08.2021 (№ 48-121-01-19-08672) вносилися зміни до строків надання послуги та термінів надання послуг за етапами Календарного плану (Додаток № 3 до Договору) та остаточно погоджено наступне:

- виконавець зобов`язується надати послуги в строк: жовтень 2019 року - жовтень 2021 року;

- етапи надання послуги визначені наступним чином:

- Етап 1 «Оновлення ІАБ енергоблоку № 3 ВП ЗАЕС після проведення ППР» - вересень 2021 року, вартість: 177 759,60 грн. з ПДВ;

- Етап 2 «Оновлення ІАБ енергоблоку № 4 ВП ЗАЕС після проведення ППР» - вересень 2021 року, вартість: 177 759,60 грн. з ПДВ;

- Етап 3 «Оновлення ІАБ енергоблоку № 1 ВП ЗАЕС після проведення ППР» - жовтень 2021 року, вартість: 177 759,60 грн. з ПДВ.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору сторони узгодили, що при завершенні надання послуг Виконавець представляє Замовникові документи у відповідності до Технічного завдання (невід`ємний Додаток № 2 до Договору) та акт здачі-приймання наданих послуг у 4-х примірниках для оформлення. Замовник протягом 10 днів із дня одержання акта здачі-приймання наданих послуг зобов`язаний відправити Виконавцеві підписаний акт здачі-приймання наданих послуг або мотивоване відмовлення від приймання результатів послуг.

Право власності на отримані за даним Договором результати послуги переходить до Замовника з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг. (п. 4.6 Договору).

Згідно п. 10.1 Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.03.2021.

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що 15.09.2021 позивачем здійснена передача відповідачу послуги по етапу № 1 «Інженерні послуги різні (послуга: Оновлення ІАБ енергоблоків №№ 1, 3, 4 ЗАЕС після проведення ППР) етап 1 «Оновлення ІАБ енергоблоку № 3 ВП ЗАЕС після проведення ППР» за Договором № 75/222-19 від 07.10.2019, вартість послуг етапу 1 складає 177 459,60 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг № 1.

Також, 15.09.2021 позивачем здійснена передача відповідачу послуги по етапу № 2 «Інженерні послуги різні (послуга: Оновлення ІАБ енергоблоків №№ 1, 3, 4 ЗАЕС після проведення ППР) етап 1 «Оновлення ІАБ енергоблоку № 4 ВП ЗАЕС після проведення ППР» за Договором № 75/222-19 від 07.10.2019, вартість послуг етапу 2 складає 177 459,60 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг № 2.

26.10.2021 позивачем здійснена передача відповідачу послуги по етапу № 3 «Інженерні послуги різні (послуга: Оновлення ІАБ енергоблоків №№ 1, 3, 4 ЗАЕС після проведення ППР) етап 1 «Оновлення ІАБ енергоблоку № 1 ВП ЗАЕС після проведення ППР» за Договором № 75/222-19 від 07.10.2019, вартість послуг етапу 3 складає 177 459,60 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг № 3.

Таким чином, судом встановлено, що на виконання умов Договору у строки, передбачені для виконання етапів №, № 1-3 послуг згідно Договору (Додаткова угода № 11 від 30.08.2021 (№ 48-121-01-19-08672), позивачем надані відповідачу обумовлені послуги, вартість яких загалом склала 533 278,80 грн. з ПДВ, що підтверджується Актами № 1 і 2 від 15.09.2021 і № 3 від 26.10.2021 здачі-приймання наданих послуг по Договору № 75/222-19 від 07.10.2019.

Зазначені Акти № 1 і 2 від 15.09.2021 і № 3 від 26.10.2021 здачі-приймання наданих послуг по Договору № 75/222-19 від 07.10.2019 містять підписи уповноважених представників Замовника і Виконавця та скріплені печатками обох підприємств.

Відповідач надані позивачем послуги за вказаними Актами № 1 і 2 від 15.09.2021 і № 3 від 26.10.2021 здачі-приймання наданих послуг по Договору № 75/222-19 від 07.10.2019 прийняв без зауважень і претензій, що не оспорюється сторонами у даній справі.

Відповідачем оплата послуг у передбачені строки не здійснена.

03.05.2023 позивач звернувся до відповідача із Претензією № 49 із вимогою про погашення заборгованості за Договором № 75/222-19 від 07.10.2019 в сумі 533 278,80 грн.

У Відповіді на претензію за вих. № 21-3143/28-вих від 30.05.2023 відповідач зазначив, що у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, а саме: веденням на території України воєнних дій у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, окупацією військами Російської Федерації м. Енергодар Запорозької області де знаходяться виробничі потужності відповідача, про що свідчить лист ТТП України від 28.02.2022 № 204/02.0-7.1, відповідач не має об`єктивної можливості виконати зобов`язання за Договором № 75/222-19 від 07.10.2019. Таким чином, претензійні вимоги будуть розглянуті після значення або скасування воєнного стану в Україні.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 року стягнуто з відповідача на користь позивача 35 368 (тридцять п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 13 коп. 3 % річних та 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана відповідачем лише в частині стягнення з відповідача 3 % річних та витрат на професійну правничу допомогу. Отже, з урахуванням положень ст. 269 ГПК України, в іншій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Так, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача, зокрема, 35 368,13 грн. 3 % річних за загальний період з 02.11.2021 по 30.01.2024.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Як доречно зазначено судом першої інстанції, беручи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати за надані послуги за Договором № 75/222-19 від 07.10.2019, вимоги про стягнення з нього 3 % річних заявлено позивачем обґрунтовано.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, які нараховані за порушення відповідачем строків розрахунків за надані послуги та встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно. Отже, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 35 368,13 грн. заявлена обґрунтовано.

Щодо зменшення розміру процентів річних колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи щодо зменшення 3 % річних скаржника обґрунтовані приписами ст. 216 ГК України, ч. 1 ст. 233 ГК України.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21).

Аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем оплати за надані послуги, що також не спростовується відповідачем у апеляційній скарзі, у позивача виникло право на нарахування сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі ст. 233 ГК України.

Відповідач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують що належні до сплати 3 % є надмірно великі, що відповідач знаходиться в тяжкому майновому стані або що існують будь-які інші обґрунтовані обставини, які обумовлюють необхідність втручання суду щодо розміру встановленої відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання, відповідачем не визначено до якого розміру він просить суд зменшити розмір нарахованих річних відсотків.

З огляду на викладене, підстав для задоволення заяви щодо зменшення 3 % річних немає.

До того ж, заборгованість, що входить до предмету спору, виникла ще з листопада 2021 року, тобто до повномасштабного вторгнення та розпочатої агресії ворожими військовими угрупуваннями.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Матеріалами справи встановлено, що позивач в позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які просив стягнути їх з відповідача, а саме 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в порядку загального позовного провадження в суді першої інстанції.

01.04.2024 до суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, якою позивач просить суд долучити до матеріалів справи № 908/235/24 докази понесенням ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 12 000,00 грн. та покласти судові витрати позивача на правничу допомогу в цій сумі на відповідача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Так, представництво інтересів позивача у суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1083 від 21.10.2011 року, ордер серії АХ № 1171710 від 07 лютого 2024 року. (а.с 78,79)

24 січня 2024 року між ТОВ «ЕНЕРГОРИСК» (Клієнт), Позивачем у справі, та адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною було укладено договір № 01-24 про надання правничої допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язується здійснити представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту у спорах із АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (правонаступник Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») в особі ФІЛІЇ "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення заборгованості, серед іншого, за договором про надання послуги № 75/222-19 від 07.10.2019 року (ДП НАЕК «Енергоатом» реєстр. 48-121-01-19-08672 від 17.10.2019 року). (а.с 118-120)

Відповідно до пункту 9 договору розмір гонорару за надання правничої допомоги за цим договором за домовленістю Сторін встановлюється у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 9.2 договору гонорар адвоката за правничу допомогу у спорі про стягнення заборгованості за договором про надання послуги № 75/222-19 від 07.10.2019 року (ДП НАЕК «Енергоатом» реєстр. 48-121-01-19-08672 від 17.10.2019 року в суді першої інстанції складає.... у випадку розгляду справи у порядку загального провадження -12000 (дванадцять тисяч), 00 грн...Часткова оплата гонорару адвоката, передбаченого цим пунктом, у розмірі 3000 (три тисячі), 00 грн. здійснюється Клієнтом протягом п`яти календарних днів з дати подання позовної заяви про стягнення заборгованості.

На виконання вимог укладеного договору 02 лютого 2024 року Клієнтом було здійснено часткову оплату гонорару у розмірі 3000 (три тисячі), 00 грн., що підтверджується випискою з поточного рахунку адвоката, призначення платежу: часткова оплата за надання правничої допомоги згідно п.9 п.п. 9.2 договору № 01-24 від 24 січня 2024 року без ПДВ. (а.с 121)

На підтвердження надання правничої допомоги за договором між адвокатом та Клієнтом 29 березня 2024 року було підписано акт про надання правничої допомоги № 2 до договору, яким визначено види правничої допомоги, виконані адвокатом та прийняті Клієнтом за господарською справою № 908/235/24 на суму 12 000, 00 грн. (а.с. 121 на звороті)

Матеріалами справи встановлено, що відповідач заперечень проти покладення на нього витрат на правничу допомогу суду не надав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення у цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. є підтвердженими. І колегія суддів погоджується з рішенням суду у цій частині.

Апеляційна скарга не містить будь-яких заперечень щодо належності, допустимості та достовірності відображеної у наданих документах інформації. Так, зазначені у акті про надання правничої допомогу дані щодо характеру правничої допомоги, наданої адвокатом, відповідають документам, наявним у матеріалах судової справи, представник позивача Барчук А.В. приймала участь у судових засіданнях; адвокатом під час розгляду справи не вчинялося дій, які призвели до затягування розгляду справи, не подавалися безпідставні чи необґрунтовані заяви чи клопотання.

Доводи скаржника щодо «процесуальної простоти» справи спростовуються правовою позицією відповідача, оскільки у суді першої інстанції відповідач заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, наполягав на тому, що строк виконання грошового зобов`язання в частині вимог не настав. Посилання скаржника на наявність інших судових справ, що перебувають у провадженні судів, також є безпідставним, оскільки у кожній окремій справі окремі обставини, які мають значення для конкретної справи, та факти, що покладені в основу вимог позивача та підлягають встановленню судом.

Відповідачем не виконано обов`язку доведення неспівмірності таких витрат у суді першої інстанції, не містить таких доказів і апеляційна скарга.

Скаржник посилається на можливість суду самостійно зменшувати судові витрати на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи нормативне обґрунтування апеляційної скарги положеннями статті 126 ГПК України, із такими висновками скаржника погодитися не можна.

Так, суд з власної ініціативи, може не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України. Тобто критерії, визначені статтею 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Апеляційна скарга не містить жодних посилань на порушення судом першої інстанції положень статті 129 ГПК України, не наведено конкретних доводів щодо невідповідності рішення в оскаржуваній частині критеріям, визначеним статтею 129 ГПК України.

Таким чином, апелянт помилково ототожнює два окремі механізми, визначені діючим законодавством.

Так, на предмет відповідності критеріям, визначеним статтею 129 ГПК України, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що: - витрати пов`язані з розглядом справи (у предметі договору між Клієнтом та адвокатом чітко визначено, що адвокат надає правничу допомогу серед іншого і у спорі про стягнення заборгованості за договором № 75/222-19 від 07.10.2019 року (ДП НАЕК «Енергоатом» реєстр. 48-121-01-19-08672 від 17.10.2019 року), акт № 2 від 29 березня 2024 року містить посилання на номер судової справи № 908/235/24); розмір витрат є пропорційним до предмета спору (сума витрат складає менше 2,5 % від основної суми заборгованості та 1, 6 % від загальної ціни позову); з боку позивача не вчинялися жодні дії, що призвели до затягування розгляду справи; з боку позивача відсутні факти безпідставного завищення позовних вимог (предмет спору - сума основної заборгованості, 3 % річних та інфляційні, визначені законом); позивач намагався врегулювати спір у досудовому порядку, але такі дії залишилися безрезультатними; сума витрат на правничу допомогу, заявлена до відшкодування, відповідала сумі, заявленій в попередньому (орієнтовному) розрахунку, оскільки була заздалегідь погоджена Клієнтом та адвокатом, не переглядалася в сторону збільшення; спір виник внаслідок неправильних дій відповідача (факт прострочення виконання грошового зобов`язання є доведеним і в цій частині рішення не переглядається).

Колегія суддів констатує, що рішення суду першої інстанції (в оскаржуваних частинах) прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із оскарженням відповідачем рішення суду першої інстанції у відзиві на апеляційну скаргу, враховуючи положення укладеного договору між позивачем та адвокатом, було повідомлено про очікувані витрати позивача, пов`язані із переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 (три тисячі), 00 грн. витрат на правничу допомогу. (а.с 176-183)

09.08.2024 від представника ТОВ «ЕНЕРГОРИСК» до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Просить стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі філії "Відокремлений підрозділ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГОРИСК» 3000, 00 грн. витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Договором про надання правничої допомоги № 01-24 від 24 січня 2024 року, укладеним між позивачем та адвокатом Барчук А.В. визначено, що гонорар адвоката за правничу допомогу у спорі про стягнення заборгованості за договором про надання послуги № 75/222-19 від 07.10.2019 року (ДП НАЕК «Енергоатом» реєстр. 48-121-01-19-08672 від 17.10.2019 року в суді першої інстанції складає 9000 (дев`ять тисяч), 00 грн., якщо розгляд справи буде вирішено здійснювати у порядку спрощеного провадження, у випадку розгляду справи у порядку загального провадження - гонорар адвоката в суді першої інстанції складає 12000 (дванадцять тисяч), 00 грн. Гонорар адвоката в суді апеляційної інстанції (у випадку оскарження, незалежно від суб`єкта та обсягу оскарження) складатиме 3000 (три тисячі), 00 грн. (а.с 118-120)

За змістом статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

06 серпня 2024 року між позивачем та адвокатом підписано Акт про надання правничої допомоги № 5 до договору № 01-24 від 24 січня 2024 року на суму 3000, 00 грн.

Відповідно до вказаного Акту адвокат надав Клієнту, а Клієнт прийняв надану допомогу, а саме представництво інтересів Клієнта в господарському судочинстві у спорі із АТ НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» АТ НАЕК «Енергоатом» про стягнення заборгованості за договором № 75/222-19 від 07.10.2019 року (ДП НАЕК «Енергоатом» реєстр. 48-121 01-19-08672 від 17.10.2019 року) у суді апеляційної інстанції - оскарження іншою стороною в частині рішення Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2024 року у справі № 908/235/24: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу; підготовка процесуальних документів для забезпечення можливості участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

В заперечення щодо стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідач посилається на те, що: справа №908/235/24 є простою з процесуальної точки зору; сума фіксованого гонорару неспівмірна зі складністю справи та обсягом матеріалів у справі, оскільки заперечення на апеляційну скаргу вже містились у відповіді на відзив; предмет справи №908/235/24, а саме договір № 75/222-19 від 07.10.2019 не містить в собі складних юридичних конструкцій, його умови є доволі простими, чіткими та зрозумілими; в провадженні Господарського суду Запорізької області на розгляді перебувають справи: №908/207/24, №908/235/24, №908/388/24, №908/612/24, №908/608/24 з аналогічними вимогами про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг; умови цих договорів є ідентичними, оскільки останні укладені за типовою формою відповідача; зміст процесуальних документів по зазначеним справам є також ідентичним з даною справою; відповідачем у даній справі є акціонерне товариство, єдиним засновником та акціонером якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, яке опинилось в скрутному фінансовому становищі через окупацію Запорізької АЕС, а покладення всієї суми витрат на правничу допомогу не відповідатиме балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями ГПК України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані позивачем документи, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених ним у Центральному апеляційному господарському суді при перегляді рішення суду першої інстанції у даній справі є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Відповідачем не виконано обов`язку доведення неспівмірності таких витрат; заперечення апелянта, щодо стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані.

Згідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/235/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/235/24 - залишити без змін.

Судові витрати за апеляційний перегляд покласти на Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція».

Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРИСК» 3 000,00 грн (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, про що видати наказ.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.09.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін